Херсонщина планує розвивати промислове виробництво меду

Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації разом з громадською організацією «Херсонська обласна спілка бджолярів» розробляють пропозицій щодо програм підтримки бджолярства, які згодом будуть представлені на розгляд обласної ради. Про це повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода, під час ознайомлення з роботою фермерського господарства «Таврійський пасічник», яке має єдину в області сертифіковану племінну пасіку.

«Херсонська область має всі умови для розвитку бджільництва – географічне положення, природно-кліматичні умови, достатки медоносів у лісах, степах та на полях Херсонщини. Мед з південних медоносів має особливі смакові якості та ніжну структуру. У нашій області дуже потрібно мати розвинену бджільницьку галузь, адже добре організоване бджолозапилення підвищує на 30-60% врожайність плодових та баштанних культур, соняшнику, ріпаку тощо», – зазначив Олександр Паливода.

Господарство «Таврійський пасічник» займається розведенням бджіл породи українська степова, районованої для півдня України. Керівник господарства Юрій Лавриненко, який також очолює громадську організацію «Херсонська обласна спілка бджолярів», розповів про особливості ведення племінної справи у бджільництві та відмітив, що останнім часом інтерес до бджільництва в Херсонській області зростає. За його словами ті, хто займається розведенням та реалізацією бджолосімей, мають багато замовлень, що розписані наперед.

Як повідомив Олександр Паливода, зараз в області лише 400 бджолосімей утримуються в сільськогосподарських підприємствах проти 45000 бдолосімей в господарствах населення. За 2017 рік сумарне виробництво меду в області склало 1325 тонн, що на 473 тонни більше ніж у минулому році, проте у сільськогосподарських підприємствах – 8,1 тонн, залишається на рівні минулого року.

Як відомо, Україна є третьою в світі країною по експорту меду, але реалізує його лише як сировину. В той же час ті, хто закуповують український мед фактично за безцінь, фасують та реалізують наш мед під власними брендами, заробляючи на цьому більше, ніж самі пасічники. Проблему можна вирішити, якщо наші виробники почнуть самі фасувати та маркувати власний мед.

Цього року бджолярі включені до списку учасників однієї з державних програм підтримки галузі АПК. Проте, щоб налагодити потужне промислове виробництво, додатково потрібні спеціалізовані програми підтримки – як з державного, так і з місцевих бюджетів.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати