Новини / Овочівництво     19 травня 2019 09:09

Фактори впливу подорожчання цибулі в Україні

Чи вдасться Україні повторити минулорічний успіх з експорту цибулі на світовий ринок з огляду на плани фермерів у основних країнах — продуцентах гіркого овочу?

За даними FAO, цибулю вирощують щонайменше у 175 країнах світу. Це більш, ніж удвічі, перевищує кількість країн, де сіють пшеницю. Та й адекватних замінників цьому сльозогінному овочу немає. Тому не дивно, що минулорічна аномальна спека на одних континентах, рясні дощі на інших помітно перекроїли торговельну мапу світового ринку цибулі. Так, традиційні експортери цієї овочевої культури, наприклад Нідерланди, різко скоротили виробництво. Тоді як Китай або Киргизстан намагаються використати ситуацію з максимальною користю для себе, завойовуючи європейські прилавки. Що далі?

Поки що ринок цибулі, як повідомляє ресурс FreshPlaza, перетворився на ринок продавця — ціни демонструють стабільний ріст у всьому світі. Не кращі часи переживає й український ринок. Через обмежену пропозицію продукції власних виробників країна з нетто-експортера перетворилася на імпортера — вже в січні до України було ввезено 9000 т цибулі, що в 1,5 раза більше у порівнянні з груднем 2018-го та у 54 рази більше, ніж у січні попереднього року.

З липня по жовтень 2018-го українські аграрії спромоглися експортувати 12 000 т цибулі, що у 8,5 раза більше, ніж роком раніше

Загалом же за перші два місяці 2019-го ми імпортували 35 400 т цього овочу проти 565 т за аналогічний період 2018-го. Тоді як ще півроку тому аналітики звітували про нарощування темпів та обсягів експортних відвантажень.

Зокрема, за перші чотири місяці сезону (з липня по жовтень 2018 року включно) Україна змогла експортувати 12 000 т цибулі, що у 8,5 раза перевищувало обсяг експорту за той же період попереднього сезону. Більш того, за ці чотири місяці Україна експортувала більше цибулі, ніж за весь попередній сезон 2017/2018 маркетингового року, коли було вивезено близько 11  000 т продукції.

За вказаний період виручка від експорту цибулі українськими фермерами становила $3,6 млн. Тобто українські виробники заробляли на експорті продукції вищого ґатунку. Та чи достатньо буде цього фактору для збереження своїх експортних позицій наступного маркетингового періоду?

Європа: обсяги проти ціни

Незважаючи на невисокий врожай, нідерландські агровиробники задоволені. Ще б пак: орієнтовані на експорт, вони стрижуть купони з цінової ситуації, задовольняючи світовий попит на 20 000 т цибулі щотижня за дуже привабливими для себе цінами. Тим більше що цибуля з Південної Америки та Азії, Нової Зеландії лише готується до виходу на європейські ринки, на які загалом минулого сезону через неврожаї потрапило на 1,2 млн т менше ріпчастої, ніж позаторік.

Втративши в кількості через погодні умови, французькі аграрії в цьому маркетинговому періоді зірвали джек-пот завдяки якості продукції. Тому сміливо правлять за свою жовту цибулю від 0,35 євро проти 0,15 євро за кілограм минулого сезону, в тому числі й на зовнішньому ринку.

Мають вигоду з цьогорічної кон’юнктури й італійські виробники. Як розповідають місцеві аграрії, обсяги виробництва у багатьох з них лишилися без змін. Тоді як ціни з початку сезону продажу сягнули максимуму: з 0,25 євро за цибулю жовту восени до 0,7 євро зараз. За лук-шалот на гуртових ринках правлять ще більше — до 1,75 євро за кілограм, тоді як у 2018 році за нього давали 0,3 євро, значно менше собівартості.

Але йдеться про цибулю великого та середнього калібру. Попри початок «імпортного періоду», місцеві виробники все ще притримують певні обсяги, сподіваючись на підвищення ціни, скаржаться трейдери. І попереджають: не варто сподіватися на компенсацію минулорічних втрат банальною спекуляцією. Бо бажаючих скористатися сприятливим моментом вистачить все одно.

Вдалим для себе також вважають сезон іспанські аграрії. Місцеві трейдери навіть називають цей маркетинговий період одним з найкращих з огляду на сприятливі (для цього регіону) кліматичні умови. Якісна іспанська цибуля порівняно невисокої вартості (до 0,4 євро за кілограм) користується настільки високим попитом у Європі, що торговці вже почали імпортувати на Піренейський півострів ріпчастий овоч з Нової Зеландії, Південної Америки та Африки для місцевих покупців. А виробники вже збільшили принаймні на 10% території під ранню цибулю, врожай якої очікується вже наприкінці квітня — на початку травня.

США та Австралія: експорт, не треба імпорт

Ринок цибулі у США, як відзначають експерти FreshPlaza, всупереч несприятливим погодним умовам (сильні дощі наприкінці літа) на тлі європейського виглядає відносно стабільним. Так, на сьогодні певний дефіцит відчувають лише покупці білої цибулі, невисока якість якої змусила аграріїв позбавитися від врожаю одразу після його збору. Натомість попит на червону та жовту цибулю сприяв тому, що вперше за останні три роки експорт демонструє позитивну динаміку (+4,1% до минулорічних показників) — так зазначає глобальна торговельна платформа Tridge.

Загальний обсяг виручки від експорту цибулі українськими фермерами у минулому сезоні становить $3,6 млн

Через посуху і сильний вітер набагато меншим очікується врожай цибулі на австралійському континенті. Торік внутрішній ринок був переповненим, тому цього року і виробники, і трейдери стратегічно налаштувалися на експорт ріпчастої. Проте природа внесла свої корективи. І хоч австралійські фермери ще продовжують збирати певні сорти цибулі до кінця березня, спеціалісти вже прогнозують зменшення обсягів врожаю.

Азія: тигр атакує

Хто не тільки не пасе задніх, а навпаки — користується моментом, то це китайські фермери. Ринкова кон’юнктура повернулася до них обличчям: попит на їхню жовту цибулю з другого півріччя 2018 року набирає обертів. Ріпчастій з Піднебесної віддають перевагу не лише європейські споживачі, але й найближчі сусіди — країни Південно-Східної Азії. На відміну від української цибулі, експорт якої в другій половині маркетингового періоду демонструє негативну динаміку, потреба в китайській продукції у споживачів росте.

А все через невисоку якість нашого, вітчизняного овочу після довготривалого зберігання.

Нові можливості для своїх товарів вбачають і киргизькі виробники. І увагу свою вони переключають на ринок Західної Європи, тоді як донедавна цибуля з Киргизстану експортувалася здебільшого до Казахстану та Росії. Але їхні недавні партнери самі збільшили виробництво. Так, Казахстан став одним з головних експортерів своєї цибулі до України.

Фермери Таджикистану вже активно готуються до нового сезону, який у них настає на початку квітня. Проте не перестають звільняти гуртівні від минулорічного врожаю, в тому числі й на зовнішньому ринку. Незадовільний попит дає їм цю можливість, тим більше що невисокої якості цибуля із Середньої Азії має неабияку цінову перевагу — 0,97 євро за кілограм, що приблизно на 30–40% перевищує минулорічні прайси.

У сусіда трава зеленіша?

Як повідомляє портал East-fruit, у найближчих з українським кордоном сусідів ситуація без змін — ціни потроху ростуть. Лідером ціноутворення залишається Польща. Якщо з початку року кілограм цибулі там подорожчав у середньому на 16%, до 0,40 євро, то минулого тижня ріпчаста додала ще 6% і вартує 0,47 євро. Незмінною лишається ціна імпортованого овочу, з тих же Нідерландів. Але вона і так зависока як для кінця сезону торгів — 0,56–0,58 євро.

Наздоганяє польську і молдавська цибуля. Її 0,46 євро — майже така сама ціна, як і в Польщі. Але місцеві ціни зберігають тенденцію до зростання, тому в них є шанс не тільки наздогнати, а й обігнати сусідні.

Ринок цибулі в Росії демонструє відносну стабільність. За минулий тиждень ріпчаста додала в ціні всього 0,01 євро і сьогодні коштує 0,35 євро. Виробникам вдалося зберегти неабиякі запаси минулорічного врожаю високого ґатунку, що дає їм змогу сподіватися на чергове подорожчання. Натомість місцеві агроаналітики прогнозують суттєве нарощування обсягів імпорту вже наприкінці березня.

На місцевих теренах

Основна тенденція українського ринку ріпчастої цибулі окреслена вище. Експортну перевагу перших місяців маркетингового періоду 2018/2019 ми розгубили ще в жовтні-листопаді. Натомість показники імпорту аналітики East-fruit вже встигли назвати безпрецедентно рекордними.

Українські постачальники заробляли на продажу цибулі найвищого ґантунку та напрацювали базу майбутніх клієнтів

Як підкреслюють в Українській плодово-овочевій асоціації, це зумовлено як скороченням власного виробництва, так і високим експортним попитом на українську цибулю в першій половині сезону. Проте аналітики не виключають того, що наприкінці березня можна буде спостерігати сповільнення обсягів імпорту. У тому числі через те, що місцеві фермери розпочали продаж більш дешевої, некондиційної продукції після зимування, конкуруючи з аналогічним товаром із країн Середньої Азії. Тому і ціна на цибулю в Україні тримається своїх показників вже другий тиждень без змін — 0,35 євро за кілограм.

ТЕКСТ: Юлія Абакумова

Трейдинг        23 серпня 2019 14:42

Україна потіснила США в експорті кукурудзи до Китаю

Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР. Очікується, що у 2018–2019 маркетинговому році поставки української кукурудзи до Китаю досягнуть 4 млн т і становитимуть понад 80% від загального обсягу китайського імпорту.

Про це повідомляє Голос Америки.

Кількома роками раніше США забезпечували майже 100% китайського імпорту кукурудзи, поставляючи до КНР близько 5 млн т. В умовах торгової війни між Вашингтоном та Пекіном експорт зернової із США до Китаю різко знизився, зокрема у 2017–2018 МР США поставили лише 0,3 млн т, або менше 10% китайського імпорту.

Читайте: Зміна клімату дозволяє Україні забезпечити себе рисом – Шеремета

«Торгова війна з Китаєм перешкоджає доступу на ринки для США, – написала на своїй сторінці у Твіттер конгресвумен від штату Іллінойс Робін Келлі. – Велика частина кукурудзи надходила до Китаю з Іллінойса, до того, як провальна торговельна війна Трампа вбила наш доступ до ринків».

Американське видання Successful Farming відзначає, що ще до торгової війни Китай почав переходити на інших постачальників кукурудзи, переважно на Україну, і цьогоріч Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР.

«Гарний очікуваний урожай в Україні не компенсує різке падіння виробництва в США в 2019–2020 роках, але в довгостроковій перспективі, загроза того, що Україна стане ключовим експортером кукурудзи, продовжує зростати», – відзначає Successful Farming.

Однак видання зауважує, що темпи зростання виробництва кукурудзи в Україні можуть сповільнитися. Нині середня врожайність кукурудзи в Україні становить 7–7,8 млн т/га (на 60% вища, ніж десятиліття тому), досягнувши рівня ЄС. Щоб помітно підвищити врожайність, українські фермери мають вдатися до використання біотехнологічних / генетично модифікованих культур, що наразі в Україні заборонено.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т

Поділися

Трейдинг        20 серпня 2019 15:24

Курс на Китай: ЄБА про нові масштаби для експортерів зерна

Зі зростанням в Україні експортного потенціалу зернових культур постає питання пошуку нових каналів збуту продукції. З огляду на це українським аграріям радять звернути увагу на перспективність азійських ринків, зокрема В’єтнаму та Китаю.

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

  • Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
  • Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

  • Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
  • Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
  • Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Поділися

Садівництво        20 серпня 2019 08:38

УПОА запустила нові сервіси з просування експорту

Завдяки запуску в дію нового сервісу УПОА з просування експорту, значно зросла кількість членів Української плодоовочевої асоціації, а також вдалося домовитися з імпортерами про додаткові для них послуги, які суттєво спростять поставки продукції українських садівників на світовий ринок.

Про це повідомляє на своєму сайті УПОА.

Минулого тижня на конференції «Яблучний бізнес України-2019» експерти Української плодоовочевої асоціації представили Систему управління експортними продажами, покликану підвищити впізнаваність українських агровиробників та зміцнити їх позиції на світовому ринку.

Читайте: Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

Як відзначила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва, розроблена система «напряму зводить виробників плодоовочевої продукції з потенційними покупцями», що значно економить час працівників відділу продажів компаній.

За кілька днів роботи нового сервісу зафіксовано суттєве збільшення кількості членів Асоціації, а також домовленостей з трейдерами про додаткові для них послуги, котрі сприятимуть спрощенню експорту української плодоовочевої продукції.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, з часом сервіс може стати доступним не лише для членів УПОА, проте остаточне рішення щодо цього поки не прийнято.

Landlord раніше повідомляв про те, що із серпня 2019 року в Україні для всіх учасників агроринку почав працювати онлайн-сервіс Feodal.online, який надає інформацію про земельні ділянки та їх власників. З його допомогою аграрії зможуть, зокрема, захистити свій бізнес від рейдерської реєстрації прав на землю.

Поділися

Рослинництво        12 серпня 2019 12:01

Урожай льону в Україні буде найменшим за 12 років

Урожай льону в Україні у 2019 році прогнозують на 24% менший, ніж у 2018-му. Експерти стверджують, що за умови врожайності цієї культури на рівні 10,3 ц/га (середньої за останні 3 роки) аграрії можуть зібрати близько 18 тис. т льону, що буде найменшим показником за останні 12 років.

Про це повідомляє АПК-Информ.

На українському ринку насіння льону аналітики відзначають низку антирекордів:

  • Урожай насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році скоротився до 23 тис. т і став найменшим показником за останні 10 років.
  • Експорт насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році прогнозується на 47% менший, ніж у попередньому МР, – мінімальний за останні 5 років.
  • У 2019 році посівні площі під льоном скоротилися до 17,7 тис. га, що стало мінімальним показником за останні 15 років.
  • У 2019 році урожай льону прогнозується на рівні 18 тис. т, і в такому разі це буде найменший показник за останні 12 років.
  • Внутрішнє споживання льону у 2019–2020 МР прогнозується на рівні 8 тис. т (що на 13% менше, ніж у попередньому МР).
  • Експортний потенціал щодо льону у 2019–2020 МР оцінюють у 10 тис. т (що на 17% менше, ніж у попередньому МР).

Читайте: В Україні запрацював онлайн-сервіс для аудиту земельних ділянок

І в майбутньому сезоні, як відзначає аналітик Юлія Іваницька, надій на збільшення виробництва льону практично немає: навіть якщо і зросте урожайність, це зможе лише частково компенсувати втрати від значного зменшення посівних площ під цією культурою.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018-19 маркетинговому сезоні експорт українського льону впав до 10-річного мінімуму. Торік Україна експортувала всього 4,8 тис. тонн, тоді як 2017-го ця цифра становила 15,2 тис. т. Таку тенденцію пояснюють рекордно малими посівними площами.

Поділися

Трейдинг        09 серпня 2019 08:39

Україна наростила експорт равликів у 4,6 разів

У січні-травні 2019 року Україна продала за кордон 166,5 тонн равликів, заробивши на них $252,8 тис.

Про успіхи українського равликівництва повідомляє УКАБ.

За весь 2018 рік український експорт равликів склав лише 90 тонн, тобто на 76,5 тонн менше, ніж за 5 місяців поточного року. Минулорічний показник був найгіршим за всі роки, нині ж дані свідчать, що експорт равликів відновлюється. Найбільше їх було реалізовано у 2016 році – 347,2 тонн.

Хто їсть українських равликів

За даними 5 місяців поточного року, про які повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, країни-споживачі розподілилися так:

  • найбільше равликів українські виробники продали до Польщі – 44% обсягу експорту (у натуральному вимірі), на загальну суму в $133 тис.
  • до Чехії продано 32% на суму $78 тис
  • до Литви – 23%.

Читайте: Прибуток на равликах: як знайти нішу маленькому сільгоспкооперативу

У той же час, Україна як експортує, так і імпортує равликів. Імпорт за 5 місяців поточного року  склав 35,4 тонн, що є найбільшим показником за останні 13 років. Основними країнами постачальниками були Польща (55% поставок) і Литва  (45% всіх поставок).

Як повідомляв раніше Landlord, на Львівщині фермери вирощують по 40 т африканських равликів.

Поділися
Показати ще