Новини    20 березня 2018 11:12

Експорт цукру за місяць скоротився майже вдвічі


За лютий поточного року українські виробники поставили на зовнішні ринки 40,9 тис. тонн цукру, що на 47% менше ніж попереднього місяця. Про це повідомили у Національній асоціації цукровиків України «Укрцукор».

«Загалом, торги на зовнішньому ринку послабились через несприятливу кон’юнктуру: низькі ціни та світовий профіцит. Тому, експортні поставки порівняно з січнем знизились майже вдвічі», – пояснили скорочення експорту цукру в асоціації.

За словами керівника аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслани Бутило, найбільше в минулому місяці відвантажили до Узбекистану, а саме 24%, Великобританії – 16%, Шрі-Ланки – 12% та Швейцарії – 12%», – прокоментувала.

Згідно повідомленню, за вересень-лютий 2017/2018 МР експортовано 290,9 тис. тонн цукру, що на 44% менше ніж попереднього сезону.

Разом з цим, виробництво цукру в 2017/2018 МР зросло на 6,5% і становить 2,14 млн тонн цукру. В сезоні працювало 46 цукрових заводів. За прогнозами асоціації, посівні площі під цукровими буряками в 2018 р. становитимусь близько 296 тис. га.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

33 хв. тому

Українську черешню вперше відправили в Гонконг

Черешню з України почати експортувати в Гонконг: вчора було відправлено літаком з аеропорту «Бориспіль» першу комерційну партію – 10 тонн. Планується, що поставки здійснюватимуться упродовж 3 місяців з періодичністю до 3 разів на тиждень.

Про це повідомляє НВ.

Інформацію про вантаж надав Олексій Пенкаускас – генеральний директор ТОВ «ФФ Карго Сервіс Україна», що є вантажним генеральним агентом в Україні для 7 авіакомпаній.

За його словами, основними постачальниками черешні в Гонконг раніше були Чилі та Туреччина. Україна на цей ринок експортує черешню вперше. Пробну партію обсягом 2 т було відвантажено кілька тижнів тому.

Читайте: Як вирощують мелітопольську черешню: за 3 роки компанія інвестувала у свій розвиток 20 млн грн 

Назву компанії, що відправила вантаж, а також одержувача у «ФФ Карго Сервіс Україна» не розголошують.

Landlord раніше повідомляв про те, що українська компанія Allberry відвантажила в Сінгапур пробну партію заморожених ягід і наборів для смузі. Дотепер заморожена ягода в цій країні не продавалася, і сінгапурські виробники смузі були вкрай здивовані реальній можливості здешевити виготовлення своєї продукції.

Трейдинг   

18 години тому

Післясходовий період соняшника: як спрацювали гербіциди?

Landlord разом з Syngenta презентують спецпроект «Рентабельність соняшника», який наочно продемонструє процес вирощування соняшника та дасть оцінку його рентабельності в різних виробничих умовах.

Рентабельність соняшника   

26 червня 2019 09:02

Україна – чудовий торгівельний хаб між Аргентиною та Азією! Вибуховий метод об’єднання двох конкурентів від посла Аргентини в Україні Елени Летісії

Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Мікусінскі в ексклюзивному інтерв’ю редакції Landlord привідкрила завісу аргентино-українських відносин в агросфері, розповіла, які напрями вітчизняного сільського господарства є привабливими для інвестицій і чому Україна має стати торговельним хабом для американо-азійського ринку.

В Україні Аргентину вважають одним з основних конкурентів на світовому ринку зерна. З огляду на це, яке ставлення Аргентини до України? Як до конкурента чи партнера?

Аргентина та Україна – це країни, які мають спільні риси, наприклад, щодо чисельності населення (45,1 та відповідно 42 млн жителів), орних земель (39,2 та 32,8 млн гектарів). Аграрний сектор є важливим гвинтиком економік обох країн, одним із найбільш конкурентних секторів, експортних, а також генераторів зайнятості. У галузі сільського господарства обидві країни, маючи власний профіль, є важливими учасниками на світовому рівні. Це свідчить про благодатний ґрунт для взаємного доповнення наших економік.

Аргентина – країна з 45 млн населенням, яка здатна нагодувати 300 млн людей. Аргентинський агропромисловий сектор здійснює експорт на загальну суму $61,621 млн, з яких $36,917 млн відповідають сировинній продукції та виробництву сільськогосподарського походження, згідно з даними Національного інституту статистики і перепису (INDEC).

Участь агропродовольчого сектора у ВВП Аргентини становить близько 10%. Цей сектор представляє 17% приватної зайнятості в Аргентині, 10% збору податків і 60% аргентинського експорту.

Наразі Аргентина виробляє близько 140 мільйонів тонн зерна відповідно до таких даних:

  • 56 млн. тонн сої на площі 17,35 млн. га
  • 56 млн. тонн кукурудзи на площі 8,7 млн. га
  • 19,4 млн. тонн пшениці на площі 6,2 млн. га
  • 5 млн. тонн ячменю на площі 1,35 млн. га
  • 3,8 млн. тонн соняшника на площі 1,9 млн. га
  • 1,7 млн. тонн сорго на площі 540 тис. га

Щодо інших зернових культур, Аргентина виробляє меншу кількість рису, арахісу, вівса, канарки, сафлору, льону, жита і проса. Очікується, що найближчими десятиліттями виробництво досягне 170 млн. тонн.

Крім того, Аргентина виробляє 5 млн тонн м’яса яловичини, птиці та свинини, а також 4 мільйони літрів біопалива, 3000 млн літрів біодизелю, виробленого із сої, 1 млрд літрів біоетанолу, виробленого з кукурудзи та цукрової тростини, 10 000 млн літрів молока, якого вистачить, щоб нагодувати 44 млн дітей, 950 млн літрів вина, 8,5 млн тонн фруктів і овочів, 5 000 одиниць сільськогосподарської техніки.

Аргентина є провідним експортером соєвого шроту та соєвої олії в усьому світі, а також третім експортером сої після Бразилії та США. Основними експортними напрямками аргентинської сої є ринки Європейського Союзу, країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Китаю, Індії, Близького Сходу та Північної Африки, які використовують її як комбікорм для тварин.

Також Аргентина є третім експортером кукурудзи, сорго та соняшникової олії у світі, п’ятим експортером ячменю, шостим експортером пшениці і восьмим експортером соняшника на міжнародному ринку.

У 2018 році аргентинський експорт соєвого комплексу склав $15 476 млн., кукурудзяний комплекс – $4.201 млн., пшеничний комплекс – $2,682 млн., а соняшниковий комплекс – $633 млн., згідно із статистикою Секретаріату агробізнесу Міністерства виробництва і праці Аргентинської Республіки.

Наша країна великий історичний досвід у виробництві яловичини найвищої якості на міжнародному рівні, ми виконали квоту “Хілтон” Європейського Союзу на 100%. Це свідчить про те, що аргентинське виробництво повністю досягло суворих європейських стандартів щодо якості продукції.

Щодо економічних відносин між Аргентиною та Україною, на перший погляд, ми можемо здаватися конкурентами, але насправді, наші економіки мають умови, які доповнюють одна одну. Значну частину двосторонньої торгівлі представляють продукти, які через географічні або кліматичні умови не зустрічаються в тій чи іншій країні, наприклад, риба і ракоподібні.

Окрім того, що ми живимо на різних півкулях, отже, маємо різні виробничі сезони, як у випадку з експортом фруктів. Аргентина також постачає низку сільськогосподарських товарів, як-от: насіння різних сортів, переважно соняшника, інокулянти, біологічні мікродобрива та засоби захисту рослин.

Що стосується інших секторів, Аргентина відзначилася і досягла високого рівня у виробництві сільськогосподарської техніки, обладнання, яке в Україні відоме і ми вже його постачаємо. Це обприскувачі, зерносушарки, машини для упаковки в силосні мішки та запасні частини для сільськогосподарської техніки, які завдяки широкому використанню, легкому управлінню та відповідною підготовкою, дозволить  підвищити продуктивність.

Ще одним прикладом зацікавленості в активізуванні ділових зв’язків між обома країнами може служити те, що на початку червня цього року делегація у складі 12 аргентинських бізнесменів аграрного сектору прибула з провінції Буенос-Айреса до України. Вона відвідала регіони країни з метою отримати більш глибоке уявлення щодо методів організації виробництва, які застосовуються в українському сільському господарстві.

До складу делегації увійшли такі компанії та організації, як: Agro Coronel Suarez, Barraca Mitre, Bertín y Cia, Bertolami Cereales,  Novick y Cia, Semillera Ceres, y Coingra. Слід зазначити, що остання компанія вже здійснила експорт аргентинського гороху на український ринок у 2018 році.

З цієї нагоди Посольством Аргентини були проведені зустрічі та презентації за участі підприємців та експертів аграрного сектору, серед яких такі підприємства, як BASF, «АГРОСЕМ», «УкрАгроКонсалт» та Spraytec.

Торгово-промислова Палата України, за неоціненної підтримки її Президента Геннадія Чижикова, організувала виняткову міждисциплінарну зустріч, під час якої відбулось обговорення всіх питань, пов’язаних з темою «Як вести бізнес в аграрному секторі України», за участі в. о. міністра аграрної та харчової промисловості України Ольги Трофімцевої та директора департаменту стратегічного планування та державної політики Кабінету міністрів України Сергія Ніжинського, а також численних представників українського агропромислового сектору. Йдеться про надзвичайно продуктивну зустріч, результатами якої залишились задоволені обидві сторони.

Під час поїдки по областям України, група аргентинських підприємців відвідала Миронівку, Корсунь-Шевченківський, Ладижин, Оринин, Товсте, Тернопіль та Львів, ознайомилась з роботою великих аграрних холдингів, виробників пшениці, насіння, добрив, продукції рослинництва, а також виставкові центри сільськогосподарської техніки та технологій.

Читайте: Grupo Los Grobo S.A – лидер по производству пшеницы и сои в Аргентине

Насамкінець, після повернення аргентинських підприємців з поїздки по Україні, я мала задоволення супроводжувати їх на сільськогосподарську виставку «АГРО 2019», яка відбулась у Києві.
Хотіла б підкреслити, що йдеться про делегацію підприємців, найчисельнішу за останні 20 років, і це варто розцінювати як позитивний сигнал щодо динаміки двостороннього співробітництва.

За результатами цього візиту аргентинські підприємці відзначили:

  1. В Україні існують великі можливості для сільськогосподарського виробництва, можливості, які можуть стати ще більшими у випадку застосування сучасних методів управління, які, зазвичай, застосовуються в Аргентині.
  2. Вигідне географічне розташування України, наближеність до великих ринків, що дає можливість Україні стати хабом для постачання сільськогосподарської продукції.
  3. Необхідність започаткувати програму підвищення кваліфікації в сільському господарстві, передавати know-how сільгоспвиробникам та фермерам.
  4. Доцільність сприяння обміну спеціалістами академічного рівня та науковцями профільних вищих навчальних закладів з дисциплін сільськогосподарського профілю.

Як висновок, переважала ідея, що, реалізуючи спільні проекти і використовуючи аргентинські технології, потенціал й аргентинські знання, які наша країна придбала за більш, ніж 150 років розвитку свого сільського господарства та тваринництва, ми могли б допомогти збільшити виробництво в регіоні та сприяти розвитку тваринництва. Тобто простір для співпраці залишається відкритим, пропонуючи різні можливості від взаємодоповнення та стратегічного партнерства, до передачі технологій.

У яких сферах продовольчого ринку існує співпраця між двома країнами? Чи можна тут виділити найсильніший напрямок?

За офіційними даними Державної служби статистики України за 2018 рік, Аргентина експортує до України рибу та ракоподібних ($14 млн.), насіння, переважно соняшникове ($11 млн.), тютюн ($10 млн.), фрукти та волоські горіхи ($9 млн. особливо важливим є арахіс, аргентинське виробництво якого становить 40% українського імпорту цього продукту), а також вина ($2 млн.).

Аргентина також експортує сучасну сільськогосподарську техніку в Україну ($8 млн.). У цьому секторі палати виробників сектору в Аргентині та Україні підписали угоду про співпрацю у листопаді 2017 року. Йдеться про, відповідно про CAFMA та «УкрМашБуд». Є також провінційні палати виробників сільськогосподарської техніки, такі як AFAMAC.

На даний час існують важливі проекти, досі конфіденційні, стосовно зборки сільськогосподарської техніки та запчастин, що дозволить збільшити продажі в цьому секторі, навіть до третіх країн.

Які, на вашу думку, можливості існують для взаємовигідного співробітництва на аграрному ринку? Які досі залишаються відкритими, але не повністю реалізовані?

Аргентинські бізнесмени мають високу конкурентоспроможність, оскільки їм доводиться виходити на міжнародний ринок і виступати проти компаній, які отримують субсидії. Їх винахідливість, креативність та інновації дозволяють отримувати продукти найвищої якості та високої цінової конкурентоспроможності, займаючи високі позиції в галузі сільського господарства вже понад 100 років.

Ми бачимо високий потенціал у секторі виробництва яловичини та свинини, у сільськогосподарській техніці та програмному забезпеченні, що застосовуються у технологіях прямого посіву та точного землеробства, в інокулянтах, мікродобривах, засобах захисту рослин, й у певних нішах сільськогосподарських продуктів, таких, наприклад,  як коріандр.

Силосні мішки були винайдені в Аргентині. Це спосіб зберігання культур, що складається з поліуретанових мішків низької щільності, що пропонує недорогий, високонадійний спосіб для зберігання зерна. Ставши звичайною практикою для аргентинських фермерів, вони експортуються до таких країн, як США, Франція, Іспанія, Україна, Бразилія та Індія.

Клонування коней і виробництво продукції, призначеної для поло, є значними комерційними можливостями. Незабаром у Києві ми вперше в історії  проведемо турнір із цього виду спорту за участі досвідчених аргентинських гравців у поло.

Також було б дуже цікаво розширити співпрацю у сфері тваринництва, особливо у розведенні великої рогатої худоби. Нині поголів’я ВРХ в Аргентині налічує близько 50 млн голів. Є аргентинські фахівці, які працюють над замороженням ембріонів великої рогатої худоби, що потім  експортуються та використовуються для подальшого запліднення місцевої худоби, аналогічно відбувається і з генетичним матеріалом биків. Серед потужних порід ВРХ ми виділяємо Бредфорд і Бранґус. Тож мова йде про продукцію з високою доданою вартістю, а підготовка кадрів аргентинськими фахівцями має велике значення.

Деякі приклади аргентинських компаній, які є виробниками продукції, пов’язаної з великою рогатою худобою, – це Cabaña (ферма) El Amargo, яка дуже успішно експортує породу Брадфорд, Cabaña (ферма) Los Murmullos – яка в 2017 році вперше експортувала заморожені ембріони Абердино-ангуської породи  та генетичний матеріал биків до Китаю, а також та MUNAR & Asociados.

Іншим можливим прикладом співпраці може бути створення експериментального поля та бізнес-підрозділу з менеджментом, де можуть бути застосовані сучасні технології виробництва та запропонована підготовка українським експертам. Це може бути здійснено у співпраці з аргентинським науково-дослідним інститутом у такій формі, яка дозволяє обмінюватися досвідом та передавати отримані знання. Стосовно таких проектів, ми також зацікавлені у сприянні співпраці з інституціями в українській науковій сфері.

Наприклад, в Аргентині з 1956 року функціонує Національний інститут сільськогосподарських технологій (Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria, INTA). Це провідна державна дослідницька організація глобального агротехнологічному розвитку, орієнтована на прикладні технології в агропромисловому секторі, що сприяє сталому розвитку аграрного, агропродовольчого та агропромислового секторів за рахунок досліджень і розширення. Діяльність інституту охоплює теми, пов’язані з вирощуванням рослин і тварин, економічним, соціальним і технологічним розвитком, а також захистом навколишнього середовища. Інститут здійснив понад 760 місій міжнародного співробітництва в більш, ніж 50 країнах, включаючи можливість передачі технологій і ноу-хау.

Нарешті, крім традиційного відвідування виноградників ми також зацікавлені у розвитку співпраці у сфері екологічного та пригодницького туризму. Аргентина виробляє 75% вина сорту мальбек в усьому світі. Аргентинський мальбек продається в готелях, ресторанах і супермаркетах України, пропонуючи можливість отримати прибуток для цих секторів української економіки. У квітні 2019 року ми вперше в історії організували «Тиждень мальбека» в Україні у форматі майстер-класів престижного аргентинського сомельє Емільяно Стратіко, який крім того, що пройшов складний і всесвітньо відомий чотирирівневий курс Лондонського WSET, сьогодні був прийнятий в ексклюзивний “Master of Wine” в Лондоні, який є останнім із можливих насьогодні кроків у підготовці сомельє. Емільяно Стратіко є другим аргентинцем, який досяг такого високого визнання.

Зараз в Україні найчастіше обговорюється питання відкриття ринку землі. Аргентина має великий досвід у цьому напрямку. Яку пораду ви можете дати українським колегам? На Вашу думку, які основні небезпеки можуть виникнути при запровадженні вільної купівлі-продажу землі?

В Аргентині питання земель сільськогосподарського призначення регулюється Законом № 26.737, а також доповнюючими його нормативами та положеннями. Зазначений закон встановлює режим захисту національного домену на права власності земель сільськогосподарського призначення, що включає в себе положення про права власності таких земель іноземними громадянами, а зокрема, обумовлює такі права щодо земель, які розташовуються в береговій зоні, або на яких розташовані воодойми, а також ті, що знаходяться в секторі прикордонної безпеки, з певними виключеннями. Також, згідно з вищезгаданою нормативою створено Національний земельний реєстр та Міжвідомчу раду з цього питання.

Чи зацікавлені аргентинські бізнесмени інвестувати в українське сільське господарство за наявності відкритого доступу до сільськогосподарських земель?

Можливою є співпраця на основі стратегічного партнерства, яке вже використовують як основу деякі вже діючі в Україні галузі промисловості, що також може спиратися на досвід й технології для забезпечення потреб внутрішнього ринку та потреб третіх країн.

Які, на Вашу думку, існують в Україні проблеми державного управління субсидіями, надання фінансових ресурсів, тощо, які потребують вирішення? Чи є подібні проблеми в Аргентині і як вони вирішуються?

В аргентинському досвіді держава підтримує аграрний сектор за допомогою заходів, які мають тенденцію до поліпшення умов виробництва: поліпшення інфраструктури, безпеки та умов доступу до кредитів. Таким чином, вона прагне скористатися великим потенціалом аргентинського аграрного сектора. Наприклад, у Національного банку Аргентини є кредитні лінії для експорту сільськогосподарської техніки, які логічно вимагають схвалення місцевого банку на ринку призначення.

Наскільки нам відомо, в Аргентині проживає одна з найбільших українських діаспор. Наприклад, в Канаді українська діаспора має широке представництво в уряді, бізнесі, місцевій владі тощо. Яке значення має українська громада в Аргентині? Чи представлена ця громада в аграрному секторі?

Більше ста двадцяти років Аргентинська Республіка є другим домом для багатьох українців. Наприклад, у 1898 р. до Аргентини прибув пароплав Wesser, який привіз іммігрантів-вихідців з Кам’янець-Подільщини, й у 1889 році в Аргентині була заснована перша єврейська сільськогосподарська колонія. Сьогодні в Аргентині проживає майже 470 000 українців та їх нащадків у четвертому поколінні. Це сьома українська діаспора в усьому світі та друга в Південній Америці. Вона являє собою повністю інтегровану в аргентинське суспільство спільноту, але з іншого боку зберігає такі елементи, як мова, культура і звичаї.

Українська громада особливо виділяється у культурній та бізнес-сферах, має широке представництво у місцевій владі. Українська імміграція була особливо інтенсивною до провінції Місьйонес, розташованій на північному сході Аргентини. Там багато аргентинців українського походження займалися вирощуванням мáте, флагманського продукту Аргентини, і сьогодні є одними з найважливіших підприємців цього сектору країни.

Українці також добре позиціонуються в медичному та науковому секторах. Наприклад, доктор Педро Лилик, Президент Української центральної репрезентаціх (УЦР) в Аргентинській Республіці, аргентинець українського походження, є відомим нейрохірургом. Медична установа, яку він очолює, уклала угоду про співробітництво з Центральною міською клінічною лікарнею м. Києва («Олександрівською лікарнею»)

Доцільно підкреслити, що двостороннім торгівельним відносинам також надає імпульсу  Аргентинсько-українська торгово-промислова палата (CAUCI), яку очолює пан Фернандо Сфейр, та з виконавчим директором якої, паном Олегом Яхно, я перебуваю в постійному контакті.

Обсяг бізнесу між Аргентиною та Україною зростає з кожним роком і, за даними за 2018 рік, він становить $73 млн. Водночас баланс для України є негативним і становить $53 млн. Які сфери зростання експорту можуть бути цікавими для аргентинського ринку?

Зараз ми спостерігаємо зростання двосторонньої торгівлі в обох напрямках, що відображається у збільшенні експорту обох країн. У 2018 році двосторонній товарообіг склав майже $73 млн, з яких $63 млн відповідають аргентинського експорту до України, в той час як майже $10 млн відповідають аргентинському імпорту з України. У першому кварталі 2019 р. аргентинський експорт в Україну виріс до $9.8 млн, а аргентинський імпорт з України досяг $4.3 млн, що в загальному склало $14.1 млн у першому кварталі 2019 року. Крім того, обсяг двосторонньої торгівлі в сфері послуг склав 1.2 млн у 2018 році.

Аргентина експортує з України продукти ливарного виробництва, чавуну та сталі (77%), електрообладнання (12%), машинобудування (4,5%), пластмаси (2%) та вироби з каменю, гіпсу або цементу (2%). Це продукти з високою доданою вартістю.

З іншого боку, імпорт аргентинської продукції в Україну є джерелом важливого доходу для  місцевого підприємництва, яке додає вартості цим продуктам по всьому маркетинговому ланцюжку.

Що стосується зусиль, яких ми докладаємо в комерційному відділі, то відповідає за нього та допомагає мені Секретар Санчес Ромеро разом із динамічною і досвідченою командою, що складається з місцевого персоналу. У цій сфері вивчаються нові ринкові напрямки шляхом виявлення комерційних можливостей, досліджень українського ринку та просування аргентинської продукції.

Який сектор сільського господарства України Ви вважаєте найсильнішим?

Зрозуміло, що на сьогодні найбільш важливими є виробництво соняшникова олія, вирощування кукурудзи та пшениця. Також можливо збільшити розвиток тваринництва шляхом використання знань, сучасних методів управління, технологій та аргентинського столітнього досвіду в цій галузі.

Раніше Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу Леонардо Хорхе Саркіс назвав 3 сектори розвитку для покращення економічних відносин між Україною та Аргентиною.

Аналітика   

26 червня 2019 08:08

Чи варто продавати лише державні землі – час визначатися

Громадська коаліція за скасування земельного мораторію напередодні обрання нового парламенту організовує серію панельних дискусій, присвячену особливостям земельної реформи в Україні. Висловити свою думку зможуть усі сторони, зацікавлені в розвитку економіки країни.

Про це повідомляє Економічна правда.

Дискусії мають допомогти досягти суспільного консенсусу в питанні вибору моделі ринку землі.

Читайте: Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Перша панельна дискусія буде присвячена питанню «Чи варто на першому етапі запровадження ринку землі виставляти на продаж тільки державні землі?» Вона відбудеться 3 липня в Києві.

До Громадської коаліції за скасування земельного мораторію входять 52 організації – представники аграрного бізнесу, фермерських господарств, фінансових, правозахисних та громадських об’єднань, ЗМІ тощо.

Як повідомляв Landlord, Президент України Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.

Земля   

25 червня 2019 15:56

Аграрний парадокс: субсидії зменшують конкурентоспроможність фермерів

Хоча фермери вважають важливим механізм держпідтримки агросектора, проведене економічне дослідження показало, що насправді аграрна політика (пільги або тиск на ціни) та бюджетні субсидії зменшують конкурентоспроможність господарств на 10,8 та 4% відповідно.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

  • заробітна плата працівників,
  • аграрна політика у вигляді пільг,
  • державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

  • запровадження ринку землі;
  • підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
  • розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

  • податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
  • цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
  • прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Аналітика   

Показати ще