Новини / Земля     15 травня 2019 11:22

Де взяти $6 млрд на запуск ринку землі – Леонід Козаченко

Для повноцінного відкриття ринку землі фермерам потрібен доступ до дешевих кредитних ресурсів. За рахунок чого Україна може їх залучити?

Час для запровадження відкритого ринку землі в Україні давно назрів, але на цьому шляху є багато перешкод і застережень. Ще п’ять-шість років тому в аграрному середовищі було переконання щодо якнайшвидшого завершення земельної реформи. Зараз погляди вже різні, є різні пропозиції, різна ідеологія при вирішенні болючих питань, пов’язаних з відкриттям ринку. Про це говорить і кількість варіантів впровадження продажу землі — у Верховній Раді в роботі вже перебуває сім законопроектів з цього приводу. Але є одна кардинальна проблема, яка поєднує всі запропоновані варіанти.

Головна проблема

Давайте дамо відповідь на просте запитання: що насамперед потрібно при запровадженні вільного ринку землі? І вона теж проста: потрібні гроші.

Якщо відкривається ринок землі, фермер повинен мати доступ до кредитування мінімум на п’ять років, тобто мати змогу запозичити в банку необхідні кошти. Жоден український банк зараз не здатен запропонувати таке кредитування під низький відсоток. Найпростіший вихід — створити необхідний фінансовий ресурс за допомогою міжнародних донорів. Я зустрічався з представниками ЄБРР, Світового банку — вони можуть запропонувати фінансування земельної реформи у розмірі приблизно $650 млн. Та навіть якщо виходити з цифри, що 8–10% власників паїв захочуть їх продати, то потрібно мінімум $4 млрд.

За рахунок застави державних земель Україна може залучити $6 млрд для запуску ринку землі

Виходить, якщо ми не знайдемо джерело коштів, необхідний ресурс буде тільки у великих іноземних компаній, які проявляють неабиякий інтерес до купівлі української землі. Та в цьому випадку наш фермер залишиться без засобу виробництва.

Де взяти гроші

Я пропоную дуже простий варіант вирішення проблеми. У нас є державні землі сільськогосподарського призначення. Їх величезна перевага в тому, що вони розташовані великими масивами. Якщо взяти звичайне розпайоване поле на 100 га, то там є в середньому 40 власників паїв. З них усього два або три виставлять свої паї на продаж. Яка цінність такої пропозиції для інвестора? Дуже низька, бо доведеться збирати землю «по клаптиках» і невідомо, як цими клаптиками взагалі оперувати. Якщо це 100 га поля у державній власності, земля розташована єдиним масивом, і ліквідність цього активу зовсім інша. І такої державної землі, яка може бути виставлена на приватизацію, в Україні приблизно 4 млн га.

Як ми їх можемо використати, окрім того, що просто продати? Ці 4 млн га державної землі сільськогосподарського призначення з високою ліквідністю можна використати як заставу для створення потужного іпотечного банку, який візьме на себе кредитування придбання землі вітчизняними аграріями.

Ми вже тричі пропонували зробити це, але кожного разу пропозиції стикалися зі спротивом, бо за всім стояли якісь потужні корупційні схеми. Тому зараз ми змінили підхід: давайте візьмемо топ-20 світових іпотечних банків і запропонуємо будь-якому з них зайти у статутний капітал нашого банку (приблизно на 40%). Зі свого боку ми вносимо заставу у вигляді тих самих 4 млн га державних угідь.

Якщо ми зараз просто позичаємо кошти на проведення реформи, донори врахують інфляційні процеси, політичні ризики, вартість їх запозичень перевищить 10% на рік у валюті. Це захмарна цифра для українських господарств, і вони від ринку землі будуть відрізані.

Вартість застави буде зростати на 20% на рік, і фермери зможуть залучити кошти під символічні 3% річних за кредитами

Якщо ми зараз запропонуємо у заставу наші масиви державних земель, відсотки будуть зовсім інші. Я особисто обговорював цю тему з представниками, наприклад, швейцарського пенсійного фонду та отримав відповідь: «Ми готові дати кошти майже під нульовий відсоток». Чому? Відповідь проста: за всіма прогнозами, вартість нашої застави, тобто земельного активу, буде зростати на 20% на рік. Ризиків за таких умов фінансова установа майже не несе. Залишаються політичні та інші специфічні ризики, які доведеться хеджувати. У результаті наші аграрії, наші фермери отримають кошти під максимум 3% річних на п’ять-десять років.

Така схема дає можливість залучити приблизно $6 млрд коштів, як для фінансування відкриття ринку, так і для інших стратегічних проектів України.

Хто має право

І нарешті, треба визначитися з питанням, хто має право долучитися до купівлі сільськогосподарської землі та якою буде максимальна межа концентрації землі.

Найкращою версією, на мій погляд, є пропозиція, що на рівні громади концентрація в одних руках (як при оренді, так і при викупі) не повинна перевищувати 50% земель, на рівні району — до 30%, на рівні області — максимум 10%. Щодо можливості концентрації на рівні держави в цілому дискутуються дві цифри — не більше 5% і не більше 1%. Це унеможливить створення монополій.

Здоровою є теза про заборону продажу землі іноземцям на перші 10 років, а право юридичних осіб обмежити лише тими суб’єктами, які створені фізичними особами — українцями. Не зможуть приватизувати землю і публічні компанії — бо концентрація власності у головного бенефіціара може бути 40%, а все інше — розпорошене по світу.

Усі пропозиції обговорені, є розуміння необхідності зрушувати з місця. Що ж гальмує процес? Головною перешкодою є саме запропонована вигідна для аграріїв схема залучення коштів — дуже багато впливових осіб, потужних компаній вже готуються до того, щоб першими «вхопити» ці державні землі. Бо привабливість активу надвисока. До того ж врахуйте, що на цій землі зараз є якісь об’єкти, підприємства, землі можуть бути підпорядковані науковим установам тощо. Усе це треба спочатку провести через приватизацію, підготувати актив до передачі у заставу. І таких питань потрібно вирішити безліч.

ТЕКСТ: Леонід Козаченко, член Комітету з питань

аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, президент УАК

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

5 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще