Новини / Аналітика     01 вересня 2019 10:03

Чим загрожує Україні підписання угоди про ЗВТ між ЄС та МЕРКОСУР

Після 20 років переговорів Європейський Союз і низка країн Південної Америки, що входять до економічного союзу МЕРКОСУР, на початку липня цього року уклали угоду про вільну торгівлю. Наразі Україна опинилася віч-на-віч з небезпекою втрати обсягів європейського аграрного експорту. Нагадаємо, що у 2018-му частка ЄС у загальній структурі зовнішньої торгівлі  українською сільгосппродукцією становила 33,5%.

Подія

Як зазначає агенція Bloomberg, Європа б’ється за глобальний економічний порядок, якому прямо загрожує президент США Дональд Трамп. Його «America First» змусила США розпочати тарифну війну не тільки проти стратегічних суперників, а й проти стратегічних союзників, підірвала основи СОТ і затьмарила перспективи світової торгівлі в цілому. Угоду між ЄС і МЕРКОСУР укладено слідом за новаторськими європейськими домовленостями про вільну торгівлю з Канадою та Японією. Новий документ також надає політичної ясності аналогічним за змістом переговорам ЄС з Австралією та Новою Зеландією.

Окрім цього, ЄС, найбільший у світі торговий блок з понад 500 млн споживачів, прагне підкреслити свій комерційний вплив у той момент, коли Велика Британія готується покинути Союз вже цієї осені.

Читайте: Щоб залишитися в бізнесі, вирощую культури двічі на рік – бразильський фермер Антоніо Дівіно

Звичайно, всі ці новини мали б лишатися «битвою титанів», а українці мали б спостерігати за нею з тарілкою попкорну, якби не одне «але». Країни МЕРКОСУР, так само, як ті ж США, Україна і РФ, входять до пулу найбільших глобальних експортерів зерна.

Тому підписання пакту ЄС — МЕРКОСУР означає, що наші прямі конкуренти отримали економічний карт-бланш і дуже скоро почнуть тіснити позиції українських трейдерів на світовому ринку. Наголосимо, що в разі ратифікації ці домовленості будуть найбільшою угодою про вільну торгівлю у світі.

Про МЕРКОСУР

Отже, МЕРКОСУР — іспанською Mercado Común del Sur, або «Південний загальний ринок». Це економічний і політичний блок, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай і Венесуела.

Об’єднання було створене в 1991 році, коли країни-учасники погодилися ліквідувати митні збори, ввести загальний зовнішній тариф у розмірі 35% на певні види імпорту та прийняти загальну торговельну політику стосовно країн і блоків за межами МЕРКОСУР. Його члени сподівалися сформувати загальний ринок, схожий на ринок Європейського Союзу, і навіть розглядали можливість введення єдиної валюти.

Наразі символіка МЕРКОСУР нанесена на внутрішніх паспортах та на автомобільних номерах країн — членів об’єднання. Громадяни блоку мають право жити і працювати в будь-якому місці всередині нього.

Створений значною мірою для закріплення зближення між Аргентиною та Бразилією, чиї відносини постраждали від конкуренції за регіональне панування, блок домігся деяких успіхів, включаючи десятикратне зростання торгівлі всередині МЕРКОСУР. Інтеграція об’єднання почала сповільнюватися після девальвації валюти Бразилії у 1999-му і фінансової кризи в Аргентині у 2001-му.

Відтоді між двома країнами розгорілися торгові суперечки. Учасники МЕРКОСУР також не змогли скоординувати свою торгову політику щодо третіх країн. Наприклад, Бразилія в односторонньому порядку ввела антидемпінгові обмеження на імпорт сталі з Китаю у 2011 році.

Асоційованими членами МЕРКОСУР також є Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Гайана, Перу і Суринам. Болівія була запрошена приєднатися як повноправний член у 2012-му, проте процес до сьогодні блокується конгресом Бразилії. Однорічне припинення членства Парагваю в МЕРКОСУР у 2012-му і безстрокове вигнання Венесуели у 2016-му також є симптомами серйозних розбіжностей всередині об’єднання.

Проте, наразі МЕРКОСУР — це регіон, населення якого становить 260 млн осіб та сьома економіка світу з річним ВВП у 2,2 трлн євро. Аргентина та Бразилія, як і раніше, залишаються головними гравцями об’єднаного ринку, разом забезпечуючи близько 95% його ВВП.

Наслідки

Отже, через два десятиріччя з початку переговорів нова зона вільної торгівлі — МЕРКОСУР та ЄС — становитиме чверть світової економіки. Угода скасовує тарифи на 90% експорту МЕРКОСУР в ЄС протягом 10 років і відкриває можливість держзакупівель для постачальників з обох блоків. Також об’єднання погодилися відмовитися від нетарифних обмежень для сектора послуг. Зараз європейці везуть до Південної Америки машини, обладнання, електроніку тощо.

У свою чергу країни МЕРКОСУР експортують до Євросоюзу сільгосппродукцію та продукти харчування. Так саме, як і Україна, що минулого року замкнула трійку найбільших постачальників аграрних товарів до Європи. Благо, допомогли торговельна угода між нашою країною та ЄС, а також зручна логістика. Звичайно, в частині транспортування сільгосппродукції південноамериканські постачальники серйозно програють українським. Інша справа, що собівартість аграрного виробництва у наших конкурентів значно нижча. Крім того, зерно, цукор, куряче м’ясо, мед та інша продукція з МЕРКОСУР будуть поставлятися на територію ЄС безмитно.

Наразі угода між МЕРКОСУР та Євросоюзом ще має бути ратифікована усіма державами-членами двох об’єднань. Можливо, цей процес триватиме ще близько року: аналітики попереджають, що аграрні та машинобудівні лобі по обидві сторони Атлантики все ще чинять опір. Проте, за гіршим для України сценарієм, наші експортери відчують жорстку конкуренцію з боку МЕРКОСУР на європейському ринку ще до кінця 2019/2020 маркетингового року.

Читайте також