Чи готовий український агросектор до вимог European Green Deal

Частина вимог нової європейської стратегії «Від ферми до виделки» вже виконується українськими аграріями. Але ряд питань потребують законодавчого врегулювання і впровадження нових технологій. Про це розповів під час онлайн дискусії Ukrainian Business & Trade Assoсiation щодо впливу European Green Deal на українську економіку Володимир Лапа, радник із стратегічного розвитку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Зокрема, він окреслив позиції на яких наразі знаходиться агросектор України з огляду на цілі, які ставить Європейський союз в рамках зеленої угоди і її наріжного каменю – стратегії «Від ферми до виделки».

Скорочення використання пестицидів

Так, використання хімічних засобів захисту сільськогосподарських культур в ЄС має бути скорочене вдвічі до 2030 року. Згідно даних Держстату за 2020 рік, використання ЗЗР в Україні становить 1,35 кг/га. Аналіз обсягів імпорту показує більш реалістичну цифру в 2,5 кг/га, в той час як в ЄС цей показник становить 3,1 кг/га.

Тому українські аграрії мають певну фору, але варто враховувати, що ЄС налаштований досягати своїх цілей швидкими кроками і згодом може перейти на нижчий рівень використання пестицидів. Хоча це все ще дуже великий виклик для основних компаній – виробників ЗЗР.

«Якщо Україна хоче задовольняти показники, які ставить перед нею ЄС, то це рівень в 1,55 кг/га хімічних речовин. Він може бути досягнутий за рахунок збільшення ефективності використання пестицидів або нехімічних ЗЗР. Для того, щоб мати помітний прогрес в напряму використання більш новітніх ЗЗР, які дають можливість зменшити норми їх використання на гектар, надважливо схвалення ВРУ законопроєкту №2289, який дає можливість реєструвати новітні препарати в Україні», – наголосив Володимр Лапа.

Скорочення використання добрив

Також стратегія «Від ферми до вилки» передбачає загальне скорочення використання добрив щонайменше на 20%, а зменшення втрат поживних речовин принаймні на 50% при збереженні родючості ґрунту

«Всі роблять акцент на зменшення використання добрив, але б я робив акцент саме на зменшенні виносу поживних речовин. Основна мета – досягти цих цілей без шкоди для продуктивності», – сказав пан Лапа.

Хоча з об’ємами використання добрив ситуація в Україні також краща за Європу – якщо в ЄС внесення азоту становить понад 80 кг/га, то в Україні – це близько 40 кг/га. Тому якщо просто екстраполювати вимоги про зменшення на 20% по відношенню до європейських показників, то вийде 68 кг/га. Іншими словами, Україна має, навпаки, запас для збільшення внесення мінеральних добрив.

Скорочення використання антибіотиків

Єврокомісія планує до 2030 року наполовину зменшити використання протимікробних засобів для сільськогосподарських тварин та аквакультури з метою зниження ризику розвитку антимікробної резистентності.

Наразі Україна знаходиться на доволі низькому рівні використання антибіотиків у порівнянні з більшістю європейських країн. Але за прогнозами до 2030 року очікується, що використання в Україні антимікробних препаратів суттєво збільшиться.

«В цьому напрямку варто звернути увагу на розпорядження Кабміну «Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів» від 6 березня 2019 року.  Також в контексті запровадження системи контролю за тваринництвом в частині використання антибіотиків важливо схвалення законопроєкту №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, який дасть можливість імплементувати вимоги ЄС щодо контролю за використанням антимікробних препаратів. Сподіваюсь, що ВРУ також матиме можливість розглянути законопроєкт в другому читанні в січні 2021 року», – підкреслив Володимир Лапа.

Читайте: Роботизація ферми: плюс 5 літрів надою щодня

Поширення органічного землеробства

Ще однією складовою нової стратегії є плани про збільшення органічного виробництва у ЄС до 25% до 2030 року. У минулому році в Україні, за даними мінекономіки,  загальна кількість земель з органічним статусом склала близько 468 тис га, що становить лише 1,1% від загальної площі сільгоспземель країни. І у цьому показнику наявне значне відставання України від агросектору ЄС.

Варто зазначити, що нещодавно вступив в дію закон про функціонування державного аграрного реєстру та удосконалення держпідтримки, який передбачає можливість підтримки розвитку органічного виробництва.

«Але, на мою думку, держпідтримки буде недостатньо без розвитку внутрішнього ринку та можливості розширення експортних ринків збуту.  Я б зробив ставку на розвиток експорту. Наприклад, в ЄС при імпорті із України діють загальні квоти, без відокремлення органічної продукції. Тому одним з заходів могла б стати лібералізація її доступу до ринку ЄС для українських виробників», – завершив Володимир Лапа.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що для створення повноцінного ринку землі потрібно прийняти ще 4 рамкові закони, а також розробити та впровадити низку підзаконних актів.

Фото: Facebook