Останні новини
Економічних збитків на суму в $2 млрд зазнають країни Центральної Азії через процеси деградації ґрунту. Цю інформацію було озвучено на підсумковій пресконференції XXI сесії Конвенції ООН із боротьби з опустелюванням. Форум за участю 1000 делегатів зі 130 країн відбувся з 13 по 17 листопада в Самарканді (Узбекистан).
Як зазначив Ібрагім Тіау, виконавчий секретар КБО ООН, для багатьох країн Африки та Центральної Азії робота на землі – головне джерело доходу населення. Тому виснаження ріллі та зниження продуктивності пасовищ створює величезні соціальні проблеми – голод, міграція, розростання регіональних конфліктів за доступ до води та землі, інформує ElDala.kz.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Одна з основних проблем, з якою зіштовхуються проєкти з відновлення деградованих земель – відсутність фінансування. Особливо це стосується країн, що розвиваються, бюджети яких не можуть дозволити собі такі витрати. Але ж саме тут і сконцентровані основні площі сільгоспугідь, які страждають від зниження родючості та опустелювання. Загалом по всьому світу до 2030 року необхідно відновити 1,5 млрд га землі для досягнення нульового балансу деградації ґрунту.
Біляна Кілібарда, голова КРОК (Комітет з розгляду здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням ООН), наголосила, що розв’язати проблему нестачі державного фінансування проєктів можливо лише завдяки залученню в їхню реалізацію приватного бізнесу.
Позитивним прикладом роботи з відновлення деградованих земель експерти назвали Узбекистан. За останні роки країні вдалося знизити їхню частку в загальному земельному фонді з 30 до 26%. Великий внесок у це зробила підтримана урядом і міжнародними організаціями програма з озеленення пересохлого дна Аралу. Загалом на територію Узбекистану припадає 3 млн га цієї пустелі, що отримала назву Аралкум. У планах створити насадження саксаулу та інших стійких до тутешнього клімату рослин на 2 млн га. У 2022-2023 роках було засіяно 663 тис. га насінням саксаулу. Ще на 40 тис. га висаджено саджанці саксаулу. Звісно, не всі ці посіви та насадження приживаються, але робота з усім тим приносить плоди. Одна з її цілей – скоротити утворення пилових і піщаних бур над Аралкумом.
Нагадаємо, протягом першої декади жовтня у більшості областей через засуху утримувалися несприятливі умови для вчасної сівби озимини, оптимальні строки якої в більшості областей закінчилися в першій декаді жовтня.
У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.
Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.
Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.
Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.
Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі під озимий ріпак.
Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном. ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.
У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
