Фермери Одещини опинились перед загрозою повного банкрутства

Аграрії Одещини опинились перед загрозою повного банкрутства, а посівна кампанія-2021 – під загрозою зриву. Про це повідомили у пресслужбі Всеукраїнської аграрної ради.

Як повідомляється, у регіоні через посуху, окрім озимих  культур, практично повністю загинули і ярі посіви. Урожай озимих в області втрачено на понад 300 тис га. Частину цих площ агровиробники пересіяли ярими культурами – кукурудзою, соняшником, просом. Однак, через несприятливу погоду вони втратили і цей урожай.

«Ми цього року два рази сіяли і два рази нічого не зібрали. У Бессарабії 80% господарств, у яких загинули озимі, спромоглись, позичивши гроші в банках, посіяти ярі. Станом на сьогодні близько 30% площ уже загинуло. Ще на відсотках 30 бачимо, що немає шансів щось зібрати. Тому приблизно до 70% – це повторна загибель уже пересіяних культур», – розповів Олександр Денисенко, керівник компанії «Агро Юг» з Білгород-Дністровського району Одещини.

За його словами, крім посухи полями «пройшлась» і буря, яка перейшла у град. В результаті у його господарстві вибило 82 га соняшнику і 130 га проса.

В Ізмаїльському районі Одещини чимало господарств пересіяли площі озимих, однак тепер змушені кукурудзу переробляти на силос, а поля із соняшником – передисковувати.

Як говорить Микола Ратушненко, керівник «СФГ Ратушненка М.І.», «їх сіяли після пшениці, ячменю, ріпаку. Попередні культури витягнули на себе весь залишок вологи. Наприкінці травня дощі трохи пройшли, але вони були локальними і у вигляді злив, тому вода стекла і земля залишилась такою ж  сухою. Рослини піднялись до 50-60 см. Ми у своєму господарстві нічого не пересівали. Після загибелі озимих, передискували ці площі і залишили під паром: не бачили економічної вигоди у пересіві».

На урожай ярих сподівались і у господарстві Юрія Яловчука ТОВ «Колос», яке знаходиться у Великомихайлівському районі Одещини. Однак, перспективи невтішні.

«Ми посіяли восени пшеницю, ріпак, ячмінь, а з навесні з ярих – теж ячмінь, горох, кукурудзу, соняшник.  Загалом із 2 тис га зібрали всього 500 тонн зерна. Ріпак пропав ще з осені, а урожайність інших озимих – 2-3 ц з 1 га. Думали, що за рахунок кукурудзи виправимо становище, але вона висохла. Всю кукурудзу, яку ми посіяли на зерно, доводиться косити на силос. Маємо надію ще на соняшник, але втрачаємо її щодня, бо він також сохне. У нас 450 пайовиків, згідно із договором, їм потрібно видати по 2 тони зерна. А ми маємо всього 500, тому наразі прийняли рішення видавати половину», – каже він.

Читайте: Обсяг річкових перевезень зерна в Україні впав на третину 

Втрата двох урожаїв та ще й після попереднього неврожайного року катастрофічна для агровиробників. Наразі немає чим платити орендну плату та податки. Аграрії відзначають: у регіоні наростає соціальна напруга, яка буде лише посилюватись. Місцеві бюджети недоотримають значні суми коштів.

Разом з тим, ще у травні міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства обіцяло виділити кошти для компенсації збитків за втрачені посіви озимих. Однак, аграрії так нічого і не отримали. Більше того: цього тижня міністр Ігор Петрашко заявив, що механізму виділення коштів на безповоротній основі для компенсації втрат аграріїв міністерство так і не знайшло.

«Це не відповідає дійсності: механізм відшкодування збитків аграріям є і Всеукраїнська Аграрна Рада неодноразово наголошувала на цьому та  пропонувала його до розгляду та реалізації. Про пропозиції ВАР чудово знають і в Міністерстві, і в уряді. Адже ми це питання підіймали ще навесні і озвучували під час наради з аграріями», – підкреслив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Зокрема, ВАР пропонує:

• перерозподілити кошти бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку виділено 4 млрд грн. На один із її напрямків – «Фінансова  підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» передбачено 1,2 млрд грн. Кошти саме цього напрямку можна спрямувати на компенсацію збитків аграріям, які постраждали від посухи;
• гроші для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що Володимир Зеленський підписав закон про сільськогосподарську кооперацію.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати