Новини / Аналітика     01 січня 2019 13:02

5 прогнозів на 2019 рік: дефіцит добрив та посуха

Незважаючи на рекордний врожай нинішнього року зернових – понад 70 млн т, - 2019-й вітчизняним аграріям нічого доброго не віщує. Через посуху та високі ціни на мінеральні добрива українські фермери ризикують залишитися без врожаю. Однак є і добрі новини. У рік земляної свині господарства отримають більш доступні кредити, що дасть їм змогу значно поліпшити свою інфраструктуру

В очікуванні посухи

Зміна клімату на Землі – це доведений факт, який невпинно веде до природніх катаклізмів. Зокрема – до глобального потепління. Чотири останні роки стали найспекотнішими в історії людства, а 2019-й, за прогнозами фахівців, взагалі виявиться піковим. Такий невтішний прогноз насамперед пов’язаний із теплим феноменом Ель-Ніньо (у перекладі з іспанського – хлопчик –  Ред.) й аналогічним холодним феноменом Ла-Нінья (дівчинка – Ред.). Ці дві фази Південної осциляції, що характеризується коливанням температури поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану, впливають на глобальну температуру, опади й погоду в багатьох частинах світу.

Найбільше від цього циклону постраждає Азія та Австралія, у яких фіксуватиметься аномальна висока температура, що викличе сильну засуху. Також «жертвами» аномальної засухи стануть ряд європейські та країни причорноморського басейну, до яких відноситься й Україна. Про це, зокрема, заявив представник американської Radiant Solutions агрометеоролог Кайл Тепле.

Вітчизняні ж метеорологи вже зараз прогнозують спекотну температуру. Так, у першій декаді травня позначки на термометрах коливатимуться в межах +20-22 градусів, а  в липні українців очікує справжнє пекло – +35 градусів у тіні. Похолодшає лише на початку листопада, коли температура впаде до +5-8 градусів. Таким чином, вітчизняні фермери, особливо представники південних регіонів, через посуху ризикують залишитися без врожаїв.

Дефіцит мінеральний добрив

Українські фермери страждають від дефіциту мінеральних добрив, що має прямий вплив на врожайність. Аграрії через бажання заощадити та брак оборотних коштів, не можуть у повному обсязі удобрити свої посіви.

Віталій Саблук, заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” підрахував, що за рахунок зміни структури посівів потреба в азотних добривах виросла на 5% в порівнянні з минулим роком – до 375 тисяч тонн: “Але при цьому кожна друга тонна добрив знаходиться на складах трейдерів. Вона не дійшла до фермерів. Це означає, що кожен другий гектар залишається без мінерального підживлення”. В умовах посушливої погоди недостатня кількість внесення добрив може мати вкрай негативний характер. Господарства втратять як врожаї, так і прибуток.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов говорить, що точну суму втрати України від зниження врожайності підрахувати складно, але мова йде про мільярди гривень: “Аграрний сектор дає нам 14% ВВП і більше 40% валютної виручки. І прийнято вважати, що нічого страшного: добрива не купуємо – значить, у нас баланс по виручці поліпшується. Тому навіть, якщо там щось впаде у валютній виручці від аграріїв, то воно якось буде компенсовано тим, що ми іноземні добрива не закуповували. Але проблема в тому, що ефект не лінійний. І якщо стає невигідно вирощувати якісь культури, можна прийти до того, що їх взагалі вирощувати не будуть. Й ось тоді ви вже комплексно втрачаєте: і в ВВП, і у виручці. І це пряма загроза стабільності гривні”.

Вектор на вітчизняну техніку

Останнім часом уподобання українських аграріїв дещо змінилися, і все через розвиток ринку сільгосптехніки в самій країні. Переймаючи зарубіжні технології, виробники сільгосптехніки таким чином вдосконалюють вітчизняну техніку, роблять її більш привабливою і зручною в експлуатації. Тож зовсім недивно, що відзначається тенденція на придбання техніки саме вітчизняних виробників. Позитивна динаміка також відчувається й через скасування спецрежиму відшкодування ПДВ в Україні, що і стимулює аграріїв інвестувати в придбання нової техніки всіх сегментів.

Останніми роками активно себе проявляють фермери середнього й дрібного класу. У даних представників присутнє бажання оновити морально і технічно застарілий парк сільгосптехніки. І серед найбільш придбаних видів є: маленькі сівалки, причіпні розкидувателі, самохідні обприскувачі, техніка для обробітку грунту, культиватори, борони, тобто, техніка, що дозволяє легко обробляти 3-5 тис.

Тож 2019-й має ще більш поліпшити попит серед аграріїв на придбання техніки саме вітчизняного виробництва, яка є не тільки значно дешевшою, але й практично нічим не поступається за якістю світовим брендам.

Поліпшення кредитного клімату

До найбільш перспективних відносяться операції з авалювання векселів та надання гарантій платежу. Крім цього, ряд банків України демонструють програми з пільговою процентною ставкою для купівлі устаткування й сільгосптехніки, а саме – овердрафт, вексельні програми, відкриття кредитної лінії на поповнення оборотних коштів і т.д.

Пропонуються й програми фінансування конкретних проектів із підвищення енергоефективності, заручаються при цьому експертною підтримкою міжнародних фінустанов, впроваджують метод аграрних розписок – абсолютно нового фінансового інструменту на ринку, при якому передбачається формалізований механізм отримання коштів безпосередньо під заставу майбутнього врожаю.

Що вирощуватимуть у 2019-му

Моду на культивацію рослин диктує ринок. Тож зовсім немає нічого дивного в тому, що в 2019-му основний акцент аграрії робитимуть на вирощуванні пшениці і ячміня, ціни на яких зараз найвищі за останні 4 роки. А ось посівні площі під кукурудзу впадуть у середньому на 10-15%. Для агровиробників вона виявилася менш вигідною.

Читайте також