Агролайф    17 травня 2019 09:07

Агро і вишиванка – традиції, що йдуть із глибини віків: українці відгукнулися на заклик Трофімцевої

Вишиванка і поле – це не лише органічно і гарно виглядає, а ще й має глибинний зміст, бо це те, що закладене в нашій нації на генетичному рівні. Саме тому українці тепло відгукнулися на заклик Ольги Трофімцевої запустити челендж у Фейсбуці, поєднавши на своїх фото вишиту сорочку та агро.

Ініціатива в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої провести конкурс на найкраще фото у вишиванці «з кимось чи чимось, що має відношення до агро» сподобалася українцям. І мабуть не тільки тому, що автору найкреативнішого знімка було обіцяно вишиванку від Етнодім, а тому що це справді красива ідея.

Ось такі світлини у Всесвітній день вишиванки, 16 травня, розміщали люди на своїх сторінках у соцмережі з хештегами #всебудеагро і #всебудеУкраїна.

Читайте: Як зацікавити молодь до роботи в агросфері: 3 головні принципи

Як повідомляв Landlord, напередодні Всесвітнього дня вишиванки Ольга Трофімцева оголосила власний конкурс на краще фото у вишиванці, пообіцявши власноруч подарувати переможцю вишиту сорочку від Етнодім.

Аналітика        31 липня 2019 16:08

Ольга Трофімцева пояснила, навіщо аграріям міністерство

Мінагрополітики має бути медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК – такими бачить функції ввіреної їй структури в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє Економічна правда.

Керівник і політик нової генерації Ольга Трофімцева висловила своє бачення доцільності існування профільного міністерства для аграріїв, а також його основних завдань саме на сьогоднішньому етапі.

Чи потрібно аграріям своє міністерство?

Сьогодні можна почути думку про необхідність об’єднання Мінагрополітики з іншими суміжними міністерствами. Ольга Трофімцева відзначає, що через такий досвід проходило багато країн (США, Німеччина, Франція, Нідерланди), проте всі вони визнали необхідність окремого міністерства, яке б формувало та реалізувало аграрну політику держави.

Читайте: Українські аграрії можуть втратити частину врожаю через транспортний колапс – Олександр Криворучко

Ольга Трофімцева вважає, що в аграрного сектора України є повне право мати власного представника, лобіста, в Кабінеті міністрів. Доцільність його обумовлена необхідністю «забезпечення економічного зростання (18 % ВВП та 40 % валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом».

В.о. міністра відзначає, що майже всі країни, які лідирують на продовольчих ринках, мають не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri, та витрачають на їх функціонування значні кошти.

Навіщо аграріям потрібно своє міністерство?

На думку Ольги Трофімцевої, ключові функції Мінагрополітики – це бути «медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК».

За її словами, діяльність міністерства має формуватися з огляду на найбільш чутливі точки зростання продуктивності в агросекторі:

  • Інноваційність

У цьому ключі в.о. міністра  наголошує на пріоритетності нових підходів до аграрної науки та освіти.

  • Конкурентоспроможність та експорт

Концентрація на продуктивності праці, створенні доданої вартості та оптимізації енергозатрат.

  • Управління ризиками та формування підходів climate smart agriculture

Розвиток механізмів управління ризиками, впровадження заходів страхування, адаптації до змін клімату, раціонального використання природних ресурсів.

  • Розвиток сільських територій

Для досягнення економічного зростання це один із найпріоритетніших напрямків.

Landlord раніше повідомляв про те, що президент УКАБ Алекс Ліссітса пропонує об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

Поділися

Трейдинг        25 липня 2019 12:10

Український агроекспорт виріс на 18,6% – до $10,3 млрд

За підсумками січня-червня експорт продукції аграрного сектору склав понад $10,3 млрд, що на $1,6 млрд (або на 18,6%) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Свіжі дані українського аграрного експорту наводить Мінагрополітики на своєму сайті. У зовнішньоторговельному обігу України в цілому продукція АПК складає чверть, у цінах це $13,1 млрд.

Про це повідомила в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. За її словами, свіжі цифри з експорту за півроку дають усі підстави сподіватись на новий експортний рекорд у 2019 році.

«Найвагомішими чинниками таких результатів залишаються обсяги експорту зернових культур – 44,2%, олії – 22,9% та насіння олійних культур – 6%», – відзначила Ольга Трофімцева.

Читайте: Уряд скасував ліцензування імпорту та експорту спирту, алкоголю і сигарет

За її словами, обсяги експорту продукції рослинництва зросли на $1,5 млрд дол. США (на 19,3%) – до 9, 5 млрд дол. США.Обсяги експорту продукції тваринництва також зросли на  $73,2 млн (на 10,9%) і склали  $742,5 млн.

Куди йде найбільше українського  агроекспорту

  1. Країни Азії – 41,9%
  2. Країни Європейського Союзу – 33%
  3. Країни Африки – 15,4%.

Основні країни, до яких експортувалася українська продукція

(тис. дол. США)

  Країна Експорт Частка в експорті %
1 Китай 923 442 9,0
2 Єгипет 836 693 8,2
3 Індія 814 261 7,9
4 Туреччина 786 728 7,7
5 Нідерланди 732 188 7,1
6 Іспанія 572 118 5,6
7 Італія 380 006 3,7
8 Польща 353 094 3,4
9 Білорусь 319 811 3,1

Як повідомлявв раніше Landlord, українські аграрії встановили рекорд із експорту зернових – 50,4 млн тонн за рік.

Поділися

Політика        23 липня 2019 16:03

Ольга Трофімцева пропонує скоротити кількість аграрних університетів в Україні

Аграрна освіта в Україні потребує змін – на цьому наголошували учасники  панельної дискусії на Агропорт Південь Херсон 2019. Зокрема Ольга Трофімцева відзначила необхідність зменшення кількості аграрних вишів і зосередження зусиль на якості навчального процесу.

Про це повідомляє АгроЮг.

На думку в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольги Трофімцевої, 18 аграрних університетів в Україні не потрібно, оскільки за такої кількості бюджетних місць туди вступає багато людей без мотивації працювати в аграрній сфері, а лише заради отримання диплому про вищу освіту.

«Ми цим знецінюємо дипломи про вищу освіту з одного боку, а з іншого боку, нічого хорошого з точки зору знань там студенти, на жаль, не отримують», – наголошує Ольга Трофімцева.

Її пропозиція – залишити менше аграрних університетів, але забезпечити в них якісну вищу освіту – світового рівня.

Читайте: У Молдові для студентів ввели нову спеціальність – виробник ягід

Цікаву пропозицію щодо реформування української професійної освіти вніс генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса. Він звернув увагу, що сьогодні підприємства в Україні купують сучасну техніку, тоді як кваліфікованих кадрів для її обслуговування не вистачає. Тому пан Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

«Я пропоную в Україні в плані розбудови професійної освіти віддати ПТУ в оренду компаніям, асоціаціям за 1 грн на 100 років уперед для того, щоб вони нарешті зробили професійну освіту можливою, сучасною, конкурентноздатною, тою, яка відповідає кращим світовим стандартам», – відзначив президент УКАБ.

Landlord раніше повідомляв про те, що УКАБ на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України започаткувала магістерську програму «Агрокебети», в якій студентів навчатимуть топ-менеджери провідних агрокомпаній. Розробники проекту сподіваються змінити аграрну освіту – зробити її бізнес-орієнтованою.

Поділися

Технології        21 липня 2019 12:18

Ринок органіки готується до змін: дискусія на Агропорт Південь Херсон 2019

2 серпня вступає в дію закон України про органічне виробництво. Але до його впровадження слід розробити ще 12 нормативно-правових актів, тож аграрії зараз активно обговорюють проблеми ринку органічної продукції. Зокрема дискусія на цю тему відбулася на Агропорт Південь Херсон 2019.

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

18 липня на Агропорт Південь Херсон 2019 відбулася дискусійна панель, присвячена органічному виробництву, під назвою «Органіка: 15 днів до Закону».

Основними темами для дискусії стали:

  • Регулювання ринку органічної продукції та стандарти органічного виробництва – нові правила гри
  • Контроль органічного виробництва в Україні – від органу сертифікації до споживача
  • Фальсифікація органічної продукції – прийшов час поставити все на свої місця
  • Бізнес і законодавче регулювання – взаємна вигода чи додатковий виклик?

На початку дискусії Дмитро Титаренко, Organic Export Promoter та керівник проекту Агропорт Україна, визначив ключові питання, які постають перед виробниками у зв’язку з введенням у дію Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»:

«Ми стикаємося з тим, що багато хто торгує так званою «Еко» продукцією, не знаючи при цьому, що це. Дуже цікаво, що ж чекає на них та на споживачі у розрізі нового Закону. Хто буде поза Законом, якими будуть правила гри на ринку, які зміни відбудуться?»

Як зазначила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева, для тих, хто працює у сфері сільськогосподарського органічного виробництва, зміни, що несе новий Закон, дуже важливі.

«Цей Закон, який ми називаємо «органічний», був ухвалений минулого року і вже з 2 серпня вступає в дію, але для його повної імплементації необхідно розробити ще 12 нормативно-правових актів. Що ж в цьому Законі є критично важливого для виробників. Перше – це момент, який стосується прав, обов’язків, повноважень та відповідальності державних органів – суб’єктів ринку органічної продукції. Йдеться про введення дворівневого контролю на ринку органіки, який здійснюватиме Держпродспоживслужба», – розповіла Ольга Трофімцева.

Також в.о. міністра нагадала, що новим Законом чітко регламентуються вимоги до виробництва, обігу, маркування і реалізації органічної продукції, та, крім того, пропонується механізм сертифікації органічного виробництва, створюються відкриті реєстри операторів ринку, органів сертифікації та органічного насіння.

«За порушення Закону передбачена адміністративна відповідальність», – додала Ольга Трофімцева.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зауважив, що подальша доля сучасних «Еко» лавок – це питання контролю, який почнеться фактично тоді, коли будуть затверджені уніфіковані форми актів про перевірку на відповідність продукції вимогам Закону.

«Такі акти вже розробляються і після їхньої уніфікації, а також після створення реєстру операторів ринку органічної продукції буде можливо планувати контроль. Тобто, інструмент для наведення порядку на цьому ринку вже фактично є», – сказав Володимир Лапа.

З ним погодився і віце-президент ГС «Органічна Україна», генеральний директор ТОВ «НВП 5 елемент» Володимир Білий, який наголосив, що після введення Закону в дію необхідно перевірити усіх, хто працює на цьому ринку, адже сьогодні стільки видів сертифікатів, що може реалізовуватися будь-яка продукція під виглядом «Еко».

Наприкінці дискусії учасники торкнулись питання експорту вітчизняної органічної продукції. Дмитро Титаренко презентував присутнім найактуальнішу аналітику з цього питання та новий інструмент для експортерів органіки – телеграм-бот BuyBioBot.

Як повідомляв Landlord, 2 серпня 2019 р. в Україні вступає в силу закон про органічну продукцію, який стосується вимог до її виробництва та маркування. Документ сприятиме очищенню ринку від псевдоорганічної продукції, а отже, посилить конкурентоспроможність тих виробників, які дотримуються «органічних» правил.

Поділися

Трейдинг        05 липня 2019 14:26

Український агроекспорт до ЄС зріс на 31% – Ольга Трофімцева

За період із січня до травня 2019 року експорт товарів українського АПК до ЄС порівняно з відповідним періодом 2018-го зріс на третину – на 30,8%. Збільшився також і імпорт агропродукції з ЄС – на 12,1%.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За перші 5 місяців 2019-го зовнішньоторговельний обіг між Україною та Європейським Союзом порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на чверть – на 24,7% (або на $830,6 млн) і досяг показника $4,2 млрд (з них $2,96 млрд – це експорт до країн ЄС, $1,33 млрд – імпорт європейської агропродукції в Україну).

Читайте: Трофімцева пообіцяла Китаю продовольчу безпеку

ТОП-10 країн, які  забезпечили найбільшу частку в товарообігу з ЄС:

  1. Нідерланди (17,6%)
  2. Іспанія (13,7%)
  3. Польща (13,1%)
  4. Німеччина (10,8%)
  5. Італія (10,8%)
  6. Франція (5,7%)
  7. Велика Британія (4,1%)
  8. Бельгія (3,2%)
  9. Португалія (2,9%)
  10. Угорщина (2,9%)

ТОП-10 товарних груп українського агроекспорту до ЄС:

  1. Зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго тощо) – $1,405 млрд
  2. Олія (соняшникова, соєва, ріпакова або свиріпова тощо) – $610,5 млн
  3. Залишки і відходи харчової промисловості (макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування соняшникової олії, соєвої олії, відходи від виробництва крохмалю, цукру тощо) – $272,8 млн
  4. Насіння олійних культур (насіння свиріпи або ріпаку, соєві боби, насіння соняшнику, насіння інших олійних культур) – $177,4 млн
  5. М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці – майже $86 млн
  6. Плоди, горіхи та цедра (інші горіхи, плоди та горіхи сирі або варені тощо) – $53 млн
  7. Вироби із зерна та хлібних злаків – $36,4 млн
  8. Мед – $34,6 млн
  9. Кондитерські вироби з цукру – $22 млн
  10. Продукти з какао-бобів, шоколад – $19,9 млн
  11. Продукти переробки овочів, плодів (томати, приготовлені або консервовані без оцту, овочі, консервовані з оцтом тощо) – $19,7 млн

Landlord раніше повідомляв про те, що за період із січня до травня 2019 року експорт товарів українського АПК склав $8,97 млрд, що становить 42,9% від загального експорту України.

Поділися
Показати ще