Виробники високоолеїнової олії домовилися про правила «гри» на ринку

Ринок високоолеїнової соняшникової олії після злетів і падінь останніх років увійшов у фазу спокійного планомірного розвитку, що дає його учасникам можливість довгострокового планування. Саме цьому і була приділена головна увага на черговому засіданні «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta. Спонсорами заходу виступили Коньячний дім Hennessy, вино Нової Зеландії Cloudy Bay, курорт Forte Village Resort. З огляду на поточну динаміку цін на олії-конкуренти привабливість соняшникової високоолеїнової олії для глобальних продовольчих компаній буде зростати.

ПРЕМІЇ ТА ПЛОЩІ

Як зазначив керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо, протягом тривалого часу ринок високоолеїнової олії для виробників і переробників був таким собі суфле. Премія ланцюга виробників і постачальників від нуля злітала до $300–400/т, і залежно від цього коливалися посівні площі під високоолеїновими гібридами соняшника в Україні, Румунії, Угорщині тощо. Але зараз для виробників високоолеїнового соняшника та олії склалася дуже сприятлива кон’юнктура. Цього року ціни на більшість олій постійно просідали — пальмова, соєва, звичайна соняшникова дешевшали. Проте ціни на ріпак і ріпакову олію залишилися стабільними і навіть трохи підростають.

Як наслідок — тонна ріпакової олії вже продається на $100 дорожче, ніж соняшникової. Це, підкреслює Алонсо, дуже важливо для українського високоолеїнового сегмента. У 2014 році була ситуація, коли ціни на ріпакову олію були нижчими за соняшникову і споживачі перейшли на використання ріпака. Зараз тренд змінився і премії на високоолеїнову соняшникову олію будуть більш стабільними — на рівні $100/т з тенденцією до невеликого зростання. Таким же чином будуть поводитися і премії для сільгосппідприємств, які культивують високоолеїновий соняшник. У розвинених європейських країнах премія для фермерів, які вирощують такий соняшник, стабілізувалася в середньому на рівні 25–30 євро/т, у Східній Європі (Угорщина, Румунія, Болгарія) — $30–35/т. Це досить високий рівень, який говорить про наявність певного дефіциту високоолеїнової соняшникової олії на ринку. В Україні, за спостереженнями Syngenta, ситуація для фермерів навіть ще краща — в середньому премії становлять $40–45/т високоолеїнового соняшника.

Це дає підстави очікувати, що площі під такими гібридами наступного року зростуть із 300 000 га до 350 000 га. Але, на думку Алонсо, навіть якщо проаналізувати найбільш оптимістичний сценарій (зростання площ у основних країнах-продуцентах на 25%, в Україні — до 400 000 га), трагедії на ринку не станеться. З огляду на динаміку споживання інших високоолеїнових олій ринок забере додатковий обсяг. Щоправда, в цьому випадку розмір премій буде дещо знижуватися, хоча вони все одно залишаться привабливими для виробників і переробників. Але, як вважає Алонсо, найкращим шляхом розвитку виробництва високоолеїнової соняшникової олії для українських аграріїв і крашерів буде поступове нарощування обсягів з постійним оглядом на динаміку світового ринку.

Досягти цього можливо у разі укладання довгострокових контрактів по всьому ланцюгу, від постачальників насіння високоолеїнових гібридів до великих споживачів готового продукту, і проводити планування посівів у постійній координації між учасниками ринку. Це дозволить стабілізувати премії на прийнятному рівні та уникнути «злетів і падінь» споживання високоолеїнової олії.

Представники компанії «Укролія» презентували учасникам клубу свою продукцію

ТЯГАР ЛІДЕРА

Є одна важлива причина, з якої українським виробникам варто пристати на цю пропозицію. Виходячи з динаміки посівних площ, вже наступного сезону Україна стає номером один на світовому ринку високоолеїнової соняшникової олії, й таке лідерство накладає на виробників певні зобов’язання. Ціни та премії на високоолеїнову олію встановлюються саме по рівню країни-­лідера. Тому українським сільгоспвиробникам і переробникам треба навчитися підтримувати стабільність ринку у своїх інтересах. Зараз, як наводить приклад Алонсо, США вже заявили про намір збільшувати площі під високоолеїновою соєю і до 2027 року вийти на експорт олії з неї у 700 000 т.

Плани про збільшення виробництва високоолеїнової олії з каноли має Канада. Це, як вважає фахівець, говорить про те, що американські виробники вже прорахували прогноз ринку високоолеїнових олій і дійшли висновку про його зростання. Але їм ще треба засіяти нові площі, переробити сировину, виходити на ринки. Навіть селекція необхідної кількості насіння для нових площ займає два-три роки. Україна це все вже має — питання тільки в тому, чи зможуть гравці організувати ринок і свою діяльність на ньому.

НАСІННЯ

Цього року Syngenta передбачила зростання попиту на насіння гібридів високоолеїнового соняшника ще у лютому. Тому проблем з посівним матеріалом майбутньої посівної у клієнтів компанії не буде. Як зазначає керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко, у співпраці між постачальником насіння та аграріями вкрай важливо досягти стратегічних рішень, які визначать розвиток виробництва і ринку на роки вперед.

Адже у світі просто не існує компанії, яка б мала можливість оперативно збільшити виробництво насіння, наприклад, вдвічі — цикл виробництва насіння дворічний. І, як говорить Тимошенко, для того щоб суттєво збільшити постачання насіння, Syngenta повин­на спрогнозувати зростання попиту і взяти на себе сміливість наростити виробництво. Але, як вважає фахівець, у такого часового лагу є певні переваги. Завдання «Високоолеїнового клубу» — не перегріти ринок, збалансувати попит і пропозицію, виходячи з реальної потреби у високоолеїновій олії. Це стабілізує премії на всіх ланках і гарантує поступовий розвиток.

СПОЖИВАННЯ

Як зауважує директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна» Руслан Денежко, це може здаватися дивним і не асоціюватися з іміджем компанії, але PepsiСo завдяки снековому бізнесу зараз один з найбільших споживачів жирів у світі. У країнах Європи за рахунок високоолеїнової соняшникової олії на виробництвах компанії вже задовольняється 65% потреби у жирах. Але беручи до уваги прагнення споживачів вживати більш здорову їжу, PepsiСo вже прогнозує впродовж найближчих трьох-п’яти років збільшення цієї частки.

Щоправда, для цього на ринку повинні буди відповідні умови по всьому ланцюгу постачання — тобто пропозиція продукту відповідної до стандартів компанії якості за прийнятними цінами. Адже зараз на світовому ринку є вибір різних високоолеїнових олій зі схожими характеристиками, і соняшникова високоолеїнова олія не є безальтернативною. Залежно від ситуації та місцевих звичок споживання на різних регіональних ринках PepsiСo використовує ріпакову, кукурудзяну, пальмову високоолеїнові олії у чистому вигляді або у міксах. Що стосується України — вітчизняний високоолеїновий сегмент вже посідає поважне місце у виробництвах PepsiСo.

Приблизно 25% високоолеїнової олії, що використовується у ЄС, поступає саме з України за непрямими контрактами. Зараз, як каже Денежко, гігант має намір змінити ситуацію та перейти до прямої співпраці з українськими виробниками. Крім того, PepsiСo фактично вже формує внутрішній український ринок промислового споживання високоолеїнової олії — ще у 2013-му в Миколаєві було запущене виробництво снеків ТМ «ХрусTeam». Наразі, за словами Денежка, Україна споживає лише 5–7% власної високоолеїнової соняшникової олії. Розширення виробництва тільки компанією PepsiСo може подвоїти цю цифру.

МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ

За таких умов, підкреслює Денежко, прогнозованість і поступовий розвиток потрібні всім учасникам — від фермера до виробника харчових продуктів. Зі свого боку компанія вже обговорює з найбільшими постачальниками високоолеїнової олії модель фіксування премії на певний проміжок часу. Задля запобігання ризикам втрат можливих учасників моделі PepsiСo пропонує укладати середньо- і довгострокові контракти, гарантуючи придбання певного обсягу з фіксованою премією, яка буде далі розподілятися по ланцюгу — до постачальника насіння. У пілотному варіанті Денежко запропонував контрактувати невеликі партії високоолеїнового соняшника — 10–15% врожаю фермера.

Втім, розмір обсягу з фіксованою премією та розмір самої премії треба детально обговорювати. Подібні моделі взаємодії дійсно обговорюються, підтверджує віце-президент з комерції компанії AgroGeneration Катерина Конащук. Але з точки зору аграрної компанії для планування посівів високоолеїнового соняшника треба мати чітку домовленість не тільки з покупцями, а й з постачальниками насіння гібридів. Тому вкрай важливо заздалегідь дійти згоди про період дії пілотного проекту. За словами Алонсо, Syngenta аналізувала таку можливість і у компанії прийшли до думки, що найбільш оптимальним для початку буде період у три роки — тобто всі учасники ланцюга домовляються три роки контрактувати певний обсяг посадкового матеріалу, насіння та олії з фіксованою ціною. Умови та строки можуть обговорюватися, але, на думку Алонсо, всі учасники повинні добре продумати, чи буде це їм вигідно — адже за нестабільності ринку ціни та премії можуть як падати, так і зростати.

Термін у три роки оптимальний і на переконання Денежка — за цей час можна буде протестувати модель, подивитися, як вона працює, та внести необхідні корективи. Втім, розробляючи будь-які моделі, треба йти від бажання споживача кінцевого продукту, зазначає директор з розвитку бізнесу компанії «Укролія» Юрій Шевченко. Вже зараз у портфелі компанії є контракти на постачання високоолеїнової олії з фіксованою премією терміном до п’яти років. Але при таких тривалих контрактах є небезпека того, що вони будуть невигідними для аграрних компаній, попереджає Тимошенко.

Наприклад, цього року в порівнянні з попереднім ціна на високоолеїнове насіння у Syngenta значно знизилася. Тому Тимошенко запропонував сільгоспвиробникам самим відповісти на запитання, чи є в них бажання платити фіксовану ціну, незважаючи на коливання ринку. Інша справа — укладання довгострокових контрактів терміном навіть у п’ять років. У разі коли постачальник насіннєвого матеріалу буде мати чітке уявлення про те, як змінюватимуться площі під високоолеїновим соняшником, зміниться і ціноутворення. Досвід фіксування ціни у Syngenta дійсно є, підтверджує Алонсо.

Такі контракти терміном саме у три роки укладаються у країнах зі сталими ринками. Можливо, якщо переробники і споживачі самі піднімають це питання, то й український ринок вже достатньо стабілізувався і виріс до такого механізму. До того ж, додає Денежко, йдеться про частку у 10–15% для окремих господарств, які приєднаються до моделі, та це не буде розповсюджуватися на весь ринок і не створить якихось форс-мажорів ані для постачальника насіння, ані для споживачів.

Підсумовуючі результати дискусії, Тимошенко запропонував усім учасникам долучитися до обговорення конкретних правил фіксації цін або премій по термінах і розмірах. Він порадив аграріям звертатися до Syngenta з пропозиціями умов довгострокових контрактів і підкреслив, що для компанії отримати гарантовані замовлення на насіння на п’ять років є ідеальною бізнес-моделлю.

Текст: Михайло Дикаленко