урожай

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Сарана стрімко знищує врожай на італійському острові Сардинія. Вона спустошила вже понад 2000 гектарів сільськогосподарських угідь, пише Еuronews.

У мережі з’явилися відео, де видно, як сарана лізе звідусіль.

Читайте: У США борються із фруктовою мухою за допомогою стерилізованих комах

За свідченням фермерів, ненажерливі комахи знищують все на своєму шляху. При цьому страждають не тільки посіви. Так, сарана з’їдає навіть сіно, заготовлене для тварин, повідомляють в асоціації фермерів Італії.

Сарана зазвичай з’являється на Сардинії між червнем та серпнем на необроблених територіях, а потім перекидається на поля.

Як повідомляв раніше LandLord, українські аграрії закупили 4,7 тис. тонн пестицидів для захисту посівів.

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами директора ДУ «Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН» Володимира Сеніна, ранні сорти черешні дуже підмерзли. Зниження  температури до –4 °С у квітні також зашкодило пізнім сортам.

Читайте: Величезна пожежа на птахофермі під Києвом ВІДЕО ФОТО

Через дощі у травні, коли випало півтори місячні норми опадів, постраждав популярний сорт «Валерій Чкалов».

«У результаті рясних дощів ягоду “атакувала” тля і плодова гниль», – зазначає Володимир Сенін.

Малий урожай також очікують для черешні сорту «Францис». Крім того, керівник станції садівництва повідомив, що є «пусті» дерева, хоча для черешні не властива сезонність.

Проте садівники відзначають, що розмір ягід черешні більший, ніж у минулому сезоні. Найбільшу урожайність прогнозують для сорту «Мелітопольська чорна».

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Динаміка розвитку українського ринку зернових дає привід для оптимізму – таким був головний лейтмотив IV Міжнародної конференції Grain Ukraine, що відбулася в Одесі 24–25 травня 2019 року. Провідні гравці та експерти висловили переконаність, що цьогоріч українські аграрії перевищать рекорд минулого сезону.

В.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева спрогнозувала, що обсяги виробництва зернових в Україні у 2019/2020 порівняно з минулим сезоном зростуть на 1% і досягнуть 70,8 млн. тонн. Урожай пшениці і ячменя збільшиться на 1,8 млн. и 900 тис. тонн відповідно. При цьому очікується скорочення на 2 млн тонн виробництва кукурудзи.

Ще однією ознакою поліпшення ситуації стали великі злиття і поглинання.  Співзасновник та СЕО порту ТІС Андрій Ставніцер акцентував увагу на чотирьох. SALIC купив агрохолдинг «Мрія», Bayer відкрив завод з виробництва насіння, до Allseeds увійшов голландський фонд Diligent Capital Partners, а японська «Сумітомо» купує «Спектр-Агро». Подібні зміни сигналізують про вихід агросектора України на новий рівень і про глобалізацію українського аграрного бізнесу.

Пріоритетними напрямками для портфельних інвесторів є проекти, пов’язані зі зберіганням і переробкою зерна, транспортуванням, енергоефективністю та використанням біомаси. Звичайно, кожен інвестор негативно ставиться до політичної невизначеності. Однак представники міжнародних фінансових установ, що працюють в Україні, заявили на Grain Ukraine, що змогли адаптувати свої стратегії під існуючі ризики і поки не планують скорочувати обсяги інвестицій.

У зоні уваги фінансистів не тільки великі позичальники, але і кредитування малого і середнього агробізнесу. Представник IFC озвучила, що Європейський і Світовий банки надали 100 млн. євро цьому сегменту, незважаючи на складності з фінансовою звітністю і оцінкою кредитоспроможності. Директор корпоративного бізнесу «Райффайзен Банк Аваль» Руслан Співак розповів, що щорічно на кредитування аграріїв банк направляє більше 15 млрд.грн. і не має наміру зменшувати цей обсяг. Утім Міністерство аграрної політики та продовольства України вважає, що нинішнього рівня підтримки малого і середнього агробізнесу замало, і заявляє про необхідність перерозподілити державну підтримку на їхню користь.

Читайте: Чи буде кукурудза по 200$/Т

Практики, які взяли участь в аграрній панелі, підняли питання ефективності інновацій для фермерів. Агрокомпанії розуміють необхідність інвестування у нові технології, але нерідко це потребує більше внесків, ніж бізнес здатний повернути. Тому головний виклик — знайти працюючу бізнес-модель для їх втілення. Серед перспективних інновацій були згадані ефективний посів, управління даними і комп’ютерне бачення.

Експортна картина позитивна і в частині розширення географії українського збуту зернових. Аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону Refinitiv Світлана Малиш констатує рекордний експорт вітчизняної кукурудзи, пов’язаний з її рекордним урожаєм. Однак є і зворотна сторона — ціни на світовому ринку через високі врожаї і жорстку конкуренцію рости не будуть

Проблемним залишається питання логістики — і чим більше зростає експорт, тим гостріше стає виклик. Навряд чи варто розраховувати, що найближчим часом проблема буде вирішена. Як зазначив заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, майбутній парламент буде більш популістським і лівим. Тому питання про ринок землі і приватної тяги, швидше за все, не підніматиметься, і аграрним компаніям доведеться підвищувати ефективність в існуючих рамках.

Спостерігається також хронічна нестача локомотивів. Якщо у випадку з зерновозами є приватні оператори, то в цьому випадку все — у власності УЗ.  (Законопроект про допуск приватної тяги до сфери залізничних перевезень восени 2018 року було провалено у парламенті.) Окремою проблемою є рівень тарифів. На конференції розгорнулася дискусія навколо зближення тарифних планів на перевезення різних класів вантажів, яку ініціював президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Однак представник УЗ вказав на те, що, скоріше, тарифи можуть вирости для рударів, а не знизитися для зерновиків.

Генеральний директор групи терміналів Risoil S.A. Максим Широков, у свою чергу, актуалізував необхідність наведення порядку в портовому господарстві: введення режиму вільних портів; зняття з бізнесу фінансового навантаження по додатковим сервісам; цільового використання портових зборів на поліпшення інфраструктури.

У цілому, як відзначали учасники конференції, доставка зерна в порти залишається головним викликом українського агросектора, поряд з мораторієм на землю.

Як повідомляв Landlord, цьогоріч конференція Grain Ukraine відбулася 24–25 травня в Одесі, захід відвідало 500 учасників з 10 країн.

Про це повідомляє EastFruit.

У цьому сезоні для українських виробників черешні складаються добрі перспективи.

• По-перше, з’явилося більше можливостей для експорту, оскільки в Європі наразі більша частина урожаю черешні йде на переробку, а не на ринок. Це зумовлено втратою якості урожаю внаслідок несприятливих погодних умов.
• По друге, нестача пропозиції черешні на ринку Європи утримує досить високі ціни на цю продукцію.
• По-третє, затримка початку збирання врожаю черешні Україні зіграє на користь українським аграріям,  оскільки дасть змогу розпочати експорт цієї ягоди тоді, коли Узбекистан уже практично повністю піде з ринку і коли вже перейде пік поставок черешні з Туреччини.

Читайте: Здоровий раціон бізнесмена — як правильно харчуватися

Експерти ФАО прогнозують, що експорт черешні з України у 2019 р. уперше перевищить 5 тис. т і стане «рекордним за всю історію України». Про це заявив економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

Водночас ціна на черешню на внутрішньому ринку не збільшиться – так вважає директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва. Це зумовлено тим, що пропозиція на внутрішньому ринку черешні зростає більш істотно, ніж експорт, а багато виробників так і не мають необхідних знань для системного експорту продукції.

Цього року розширюється географія експорту української черешні:  очікуються перші поставки в країни Близького Сходу.

Landlord раніше повідомляв про те, що заморожування ягід – це одна з найперспективніших ніш для інвестицій в ягідну галузь України.