Леонид Козаченко

15 травня 2019 11:22

Де взяти $6 млрд на запуск ринку землі – Леонід Козаченко

Для повноцінного відкриття ринку землі фермерам потрібен доступ до дешевих кредитних ресурсів. За рахунок чого Україна може їх залучити?

Час для запровадження відкритого ринку землі в Україні давно назрів, але на цьому шляху є багато перешкод і застережень. Ще п’ять-шість років тому в аграрному середовищі було переконання щодо якнайшвидшого завершення земельної реформи. Зараз погляди вже різні, є різні пропозиції, різна ідеологія при вирішенні болючих питань, пов’язаних з відкриттям ринку. Про це говорить і кількість варіантів впровадження продажу землі — у Верховній Раді в роботі вже перебуває сім законопроектів з цього приводу. Але є одна кардинальна проблема, яка поєднує всі запропоновані варіанти.

Головна проблема

Давайте дамо відповідь на просте запитання: що насамперед потрібно при запровадженні вільного ринку землі? І вона теж проста: потрібні гроші.

Якщо відкривається ринок землі, фермер повинен мати доступ до кредитування мінімум на п’ять років, тобто мати змогу запозичити в банку необхідні кошти. Жоден український банк зараз не здатен запропонувати таке кредитування під низький відсоток. Найпростіший вихід — створити необхідний фінансовий ресурс за допомогою міжнародних донорів. Я зустрічався з представниками ЄБРР, Світового банку — вони можуть запропонувати фінансування земельної реформи у розмірі приблизно $650 млн. Та навіть якщо виходити з цифри, що 8–10% власників паїв захочуть їх продати, то потрібно мінімум $4 млрд.

За рахунок застави державних земель Україна може залучити $6 млрд для запуску ринку землі

Виходить, якщо ми не знайдемо джерело коштів, необхідний ресурс буде тільки у великих іноземних компаній, які проявляють неабиякий інтерес до купівлі української землі. Та в цьому випадку наш фермер залишиться без засобу виробництва.

Де взяти гроші

Я пропоную дуже простий варіант вирішення проблеми. У нас є державні землі сільськогосподарського призначення. Їх величезна перевага в тому, що вони розташовані великими масивами. Якщо взяти звичайне розпайоване поле на 100 га, то там є в середньому 40 власників паїв. З них усього два або три виставлять свої паї на продаж. Яка цінність такої пропозиції для інвестора? Дуже низька, бо доведеться збирати землю «по клаптиках» і невідомо, як цими клаптиками взагалі оперувати. Якщо це 100 га поля у державній власності, земля розташована єдиним масивом, і ліквідність цього активу зовсім інша. І такої державної землі, яка може бути виставлена на приватизацію, в Україні приблизно 4 млн га.

Як ми їх можемо використати, окрім того, що просто продати? Ці 4 млн га державної землі сільськогосподарського призначення з високою ліквідністю можна використати як заставу для створення потужного іпотечного банку, який візьме на себе кредитування придбання землі вітчизняними аграріями.

Ми вже тричі пропонували зробити це, але кожного разу пропозиції стикалися зі спротивом, бо за всім стояли якісь потужні корупційні схеми. Тому зараз ми змінили підхід: давайте візьмемо топ-20 світових іпотечних банків і запропонуємо будь-якому з них зайти у статутний капітал нашого банку (приблизно на 40%). Зі свого боку ми вносимо заставу у вигляді тих самих 4 млн га державних угідь.

Якщо ми зараз просто позичаємо кошти на проведення реформи, донори врахують інфляційні процеси, політичні ризики, вартість їх запозичень перевищить 10% на рік у валюті. Це захмарна цифра для українських господарств, і вони від ринку землі будуть відрізані.

Вартість застави буде зростати на 20% на рік, і фермери зможуть залучити кошти під символічні 3% річних за кредитами

Якщо ми зараз запропонуємо у заставу наші масиви державних земель, відсотки будуть зовсім інші. Я особисто обговорював цю тему з представниками, наприклад, швейцарського пенсійного фонду та отримав відповідь: «Ми готові дати кошти майже під нульовий відсоток». Чому? Відповідь проста: за всіма прогнозами, вартість нашої застави, тобто земельного активу, буде зростати на 20% на рік. Ризиків за таких умов фінансова установа майже не несе. Залишаються політичні та інші специфічні ризики, які доведеться хеджувати. У результаті наші аграрії, наші фермери отримають кошти під максимум 3% річних на п’ять-десять років.

Така схема дає можливість залучити приблизно $6 млрд коштів, як для фінансування відкриття ринку, так і для інших стратегічних проектів України.

Хто має право

І нарешті, треба визначитися з питанням, хто має право долучитися до купівлі сільськогосподарської землі та якою буде максимальна межа концентрації землі.

Найкращою версією, на мій погляд, є пропозиція, що на рівні громади концентрація в одних руках (як при оренді, так і при викупі) не повинна перевищувати 50% земель, на рівні району — до 30%, на рівні області — максимум 10%. Щодо можливості концентрації на рівні держави в цілому дискутуються дві цифри — не більше 5% і не більше 1%. Це унеможливить створення монополій.

Здоровою є теза про заборону продажу землі іноземцям на перші 10 років, а право юридичних осіб обмежити лише тими суб’єктами, які створені фізичними особами — українцями. Не зможуть приватизувати землю і публічні компанії — бо концентрація власності у головного бенефіціара може бути 40%, а все інше — розпорошене по світу.

Усі пропозиції обговорені, є розуміння необхідності зрушувати з місця. Що ж гальмує процес? Головною перешкодою є саме запропонована вигідна для аграріїв схема залучення коштів — дуже багато впливових осіб, потужних компаній вже готуються до того, щоб першими «вхопити» ці державні землі. Бо привабливість активу надвисока. До того ж врахуйте, що на цій землі зараз є якісь об’єкти, підприємства, землі можуть бути підпорядковані науковим установам тощо. Усе це треба спочатку провести через приватизацію, підготувати актив до передачі у заставу. І таких питань потрібно вирішити безліч.

ТЕКСТ: Леонід Козаченко, член Комітету з питань

аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, президент УАК

21 березня 2019 17:07

До 2030 року експорт українського зерна складе 60 млн т – Козаченко

Україна займає другу сходинку у світовому рейтингу з експорту зернових культур. Якщо подивитися на перспективу, врахувати наявність сільськогосподарських земель, їх родючість і скоригувати це по урожайності з аграрним сектором ЄС, то ми вже зараз можемо виходити на рівень валового збору у майже 120 млн т.

Якщо провести кореляцію із США — приблизно 127 млн т. Для цього, звісно, потрібні новітні технології, але завдяки великим глобальним компаніям на кшталт Syngenta, Corteva Agriscience,  Monsanto українські аграрії активно запроваджують найсучасніші досягнення у селекції насіння сільськогосподарських культур з метою подальшого нарощування їх валового виробництва.

За моїми розрахунками, до 2030 року ми вийдемо на стабільний експорт зерна у 60 млн т на рік. Крім того, зросте внутрішнє споживання за рахунок розвитку тваринництва, й Україна буде виробляти не менше 10 млн т м’яса та понад 30 млн т молока.

Що для цього потрібно? Відповідь проста: інвестиції. Щорічно за рахунок зовнішнього інвестування в аграрні галузі різних країн залучається у середньому близько $148 млрд, а Україні, для того щоб збільшити валове виробництво продовольства утричі, потрібно $70–75 млрд. І вони будуть, якщо створити привабливе бізнес-середовище. Сьогодні серед фахівців стала досить популярною тема: чи добре добре, чи погано те, що ми зараз перетворюємося на аграрну державу? Інколи відповісти на це запитання досить складно.

Але на зустрічах всіх рівнів я постійно повторюю слова: сьогодні на міжнародній арені продовольство стає більш впливовим у формуванні глобальної політики, ніж зброя.

Читайте: Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій

Коли застосовують зброю, у країну заходить зовнішній ворог, нація гуртується навколо лідера, щоб дати гідну відсіч. Країна, як це не дивно, стає навіть сильнішою, ніж раніше.

Але якщо країну захоплює голод, починається безлад, зникає керованість, народ просто змітає владу. Наслідки голоду катастрофічні, аж до повної втрати державності як такої.

У світі є достатньо процвітаючих держав, які повністю залежні від імпорту їжі. Припиніть туди постачання зерна і подивіться, що трапиться за два-три місяці — падіння рівня життя, зубожіння, революції. Тому я завжди кажу: голод змете все, а продовольство — це найсильніша зброя. Але вона, на відміну від звичайної зброї, не вбиває, а рятує.

Україні треба вміти використовувати цю зброю у глобальному просторі. Звісно, не задля якихось революцій, а з вигодою для себе — для залучення інвестицій.

За інформацією FAO, вже сьогодні від голоду на планеті щодня помирають близько 30 000 людей. Розрахунки показують, що без прискорення впровадження технологій у сільське господарство через 10 років ця цифра більш ніж подвоїться. Кожного дня від голоду можуть помирати майже 65 000 людей.

Замисліться, перш ніж казати про хибність аграрного вектора розвитку України.

ТЕКСТ: Леонід Козаченко

19 березня 2019 17:24

Насіннєва гільдія-2019: топ-спікери та корисні поради від експертів Syngenta ВІДЕО

Компанія "Сингента" за співорганізаторством та медіапідтримки Landlord у березні провели першу зусртріч бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєва гільдія», учасниками якої стали понад 60 аграріїв з усієї України.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України.

Спікерами першої панелі виступили такі авторитетні лідери думок агросектору, як виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, президент УАК, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко та президент УЗА Микола Горбачов.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Тематика другої панелі була присвячена розвитку насіннєвого ринку України, де фокус-спікерами виступили 4 топ-менеджери компанії “Сингента”: селекціонер гібридів соняшнику Августин Тассара, керівник розвитку бізнесу насіння регіонів Європа та Близького Сходу Зоран Вукович, менеджер із безпеки регіону Україна та Східна Європа Олег Шишацький, а також менеджер із розвитку бізнесу олійних культур Луїс Карлос Алонсо.

Дізнатися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна у нашому звіті.

13 березня 2019 15:09

Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій ВІДЕО

Умови збільшення врожайності культур та валового виробництва зернових, запровадження ринку землі, механізми розподілу земельних ділянок – ці та інші проблеми були в центрі обговорення учасників клубу «Насіннєва гільдія 2019», організатором якого виступила компанія Syngenta, а співорганізатором та медіапартнером – Landlord.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що відбулося 5 березня у приміщенні готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv, під час панельної дискусії головні спікери окреслили три ключові умови підвищення ефективності сільського господарства країни: якісне насіння, зовнішні інвестиції в агросектор і запровадження ринку землі.

Читайте: В Україні розробляють стійкі до посухи та полягання гібриди кукурудзи – Syngenta

Якісне насіння

Володимир Топчій, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, у своєму виступі підкреслив силу сортового, генетичного насіння для ефективного ведення господарства.

«Аграрії розуміють, що насіння від світового виробника – це надійні гарантії врожаю», – зазначив Володимир Топчій.

На думку міністра, якісне насіння стало одним із ключових факторів отриманих минулого року рекордних врожаїв кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику.

«Деякі господарства вперше в історії зібрали понад 100 т кукурудзи з гектара, а валовий збір кукурудзи становив понад 35 млн т… Це стало можливим завдяки тому, що було якісне насіння», – наголосив Володимир Топчій.

Інвестиції

Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація», навів важливі цифри: для ефективного розвитку аграрної галузі Україні потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5–7 років.

«Як тільки в країні зміниться середовище, що залежить від багатьох чинників, ми отримаємо дуже швидко потрібний обсяг інвестицій, завдяки чому вийдемо на валове виробництво зернових понад 120 тонн. Тобто, валове виробництво зросте втричі за рахунок поглиблення переробки», – відзначив Леонід Козаченко.

Запровадження ринку землі

Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, наголосив, що питання запровадження ринку землі належить до стратегічних в Україні, і відкладати його вирішення – вкрай нераціонально.

За словами Миколи Горбачова, якщо б у землі був приватний власник, то він би шукав ефективні способи господарювання на ній: «прокопав би свердловину, поставив би сонячні батареї, зрошував, таким чином капіталізував би землю». Це забезпечить підвищення урожайності ділянки, що своєю чергою збільшить вартість цієї землі.

Президент УЗА вважає, що завдання держави – слідкувати за ефективним використанням землі і «створити такі умови, щоб людина, яка на ній працює, виробляла максимальний прибуток».

На думку спікера, вибори в країні обов’язково приведуть до змін в аграрному бізнесі, але напрямок цих змін багато в чому залежить від самих аграріїв. Микола Горбачов вважає, що аграрії мають об’єднуватися і вказувати державі ефективні напрямки розвитку агросектора, допомагати віднайти правильні шляхи.

«У кінцевому підсумку аграрії  і будуть кінцевими бенефіціарами в країні», – підсумував Микола Горбачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що на першому засіданні «Насіннєвої гільдії 2019» обговорювалися такі актуальні проблеми: як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі.

11 березня 2019 15:51

Контрабанда насіння, $70 млрд інвестицій та ключові проблеми селекції рослин – про що говорили на конференції Насіннєва Гільдія-2019 ВІДЕО, ФОТО

Як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі. Усі ці актуальні питання обговорювалися під час першої зустрічі бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєвій гільдії», організатором якого виступила компанія «Сингента», а співорганізатором та медійним партнером – Landlord.

Захід відбувся 5 березня у 5-зірковому готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv й зібрав більше 60 аграріїв з усіх куточків країни.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України, куди увійшли 4 доклади представників компанії «Сингента».

У першому блоці, модератором якого виступив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, зачіпалося чимало питань, серед яких оцінка нинішньої ситуації агросектору та перспективи розвитку у найближче майбутнє.

Так, зокрема, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, відзначив, що за підсумками останніх років Україна демонструє чудові показники врожайності, що дозволило нам посісти лідерські позиції на ринку зернових:

«Ми отримали рекордні збори зерна – 70 млн т., маємо найвищі в історії врожаї соняшнику, сої та інших культур. І все це відбулося завдяки тому, що використовуємо якісне насіння. Особливо відзначу сегмент кукурудзи, де сприятливі погодні умови дозволили отримати рекордний валовий збір у 35 млн т., що дозволило нам стати, образно кажучи, кукурудзяною державою».

Леонід Козаченко (ліворуч) та Володимир Топчій (праворуч)

У свою чергу, президент УАК Леонід Козаченко відзначив, що Україна до 2030 року взагалі може давати рекордні показники врожайності. Проте для цього мають скластися певні умови, що дозволять потенційним інвесторам вкладати в розвиток вітчизняного агросектору мільярдні вкладення:

«Якщо подивитися на перспективу й знати, скільки ми маємо сільськогосподарських угідь, яку ми маємо середню урожайність по культурах, і корелювати хоча б з ЄС, то в нас має бути валове виробництво понад 100 млн. Якщо зі США – 127 млн т. зернових. Що для цього потрібно? Перш за все, дотриматися технологій Prestign Farming, сповна реалізовуючи генетичний матеріал культур. Якщо зможемо реалізувати 100% генетичний потенціал – урожайність була б удвічі більша. Однак для того, щоб принаймні утричі збільшити валове виробництво продуктів, нам потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5-7 років».

Щодо ринку землі, то, за словами Леоніда Козаченка, прерогатива в приватизації земель має розподілятися наступним чином:

«Коли відкриється ринок землі, хто повинен мати право першочергового викупу земельної ділянки: у 1 чергу – той, хто живе на цій землі; у 2 чергу – той, хто її орендує; 3 – громадянин України; 4 – іноземці – через 10 років», – резюмував член комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин.

У другому блоці «Насіннєвої гільдії» слово взяли експерти компанії «Сингента», які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, розповіли про небезпеку підробок насіннєвого маьтеріалу та розвіяли 12 популярних міфів у вирощуванні соняшника.

Августин Тассара, селекціонер гібридів соняшнику «Сингента», розповів про труднощі, які сьогодні виникають під час селекції рослин.

Ключові проблеми, які зумовлюють високу актуальність селекції:

  • зміна клімату;
  • подолання хворобами резистентності;
  • зростання кількості населення;

Доповідач навів вражаючу візуалізацію розвитку рас вовчка, який вже у 2016 р. поширився у світі на площі 18 млн га, тоді як у 1994 р. його виявляли лише  на кількох гектарах посівів соняшнику.

За словами Августина Тассара, на розробку нового гібрида соняшнику сьогодні потрібно 10 років.

Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння, компанія «Сингента», регіон Європа та Близький Схід, розповів про селекцію гібридів  кукурудзи, її сучасні тренди й напрямки.

Доповідач відзначив, що випробування «Сингента» щодо кукурудзи в Україні до 2020 р. зростуть на 291% порівняно з 2013-м. Так, у 2013 р. випробування в Україні проводилися на площі 22 тис. га, у 2018 р – на 56 тис. га, а до 2020 р. прогнозують зростання до 64 тис. га.

Читайте: Зарплата в агросекторі зросла на 23,1%

Ключові гібриди кукурудзи, розроблені «Сингента» протягом останніх років, – елітна генетика під брендом Артезіан, новинки СИ Скорпіус, СИ Імпульс та інші – мають:

  • велику здатність до адаптації,
  • високий потенціал врожайності при високій вологовіддачі,
  • стабільність в умовах стресу від жари та посухи,
  • відсутність полягання, сильний ефект Stay Green.

Зокрема, СИ Імпульс компанія презентує як інноваційний гібрид, що має перевагу для виробництва яєць: позитивно впливає на інтенсивність і однорідність кольору яєчного жовтка.

Менеджер із безпеки компанії «Сингента», регіон Україна та Східна Європа, розповів, яку загрозу для продовольчої безпеки країни становить підробка насіння сільгоспкультур.

Також було вилучено 1673 інтернет-сайтів з продажу підробок продукції «Сингента».

Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур «Сингента» (Іспанія), розповів, які існують методи для підвищення рентабельності виробництва соняшника.

Родзинкою доповіді стало розвінчування міфів, які дуже поширені у виробництві соняшнику. Ось лише кілька з 12 спростованих фахівцем тверджень:

  • Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння.
  • Більша густота посіву соняшника підвищує врожайність.
  • Найкращий попередник для соняшника – пшениця.
  • Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту.

Вінцем зустрічі Насіннєвої гільдії став розіграш путівки на фешенебельний курорт Forte Village Resort, що знаходиться на мальовничому італійському острові Сардинія у Середземному морі. Щасливчиком омріяного уїкенду став директор ДП ДГ «ТУЧИНСЬКЕ» Іван Зарудняк.

Крім того, автомобільний парнер заходу – офіційний імпортер автомобілів Volkswagen в Україні – презентував учасникам Гільдії флагман бренда – новий Volkswagen Touareg та добре знайомий пікап Volkswagen Amarok, який двічі було визнано «Кращим міжнародним пікапом». Під час перерви гості мали можливість зазирнути в автомобілі та ознайомитися з їх інтер’єром: найбільша у класі цифорова панель приладів Innovision Cockpit в салоні нового Volkswagen Touareg та першокласний салон із новітніми Off-road асистентами Volkswagen Amarok – безперечно, справили враження на гостей заходу.

Аграрний партнером конференції виступила «Бунге Україна» – український підрозділ компанії Bunge, міжнародної інтегрованої компанії, одного з найбільших зернотрейдерів.

Як ми повідомляли раніше, на черговому засіданні Високоолеїнового клубу, організованого компанією «Сингента» та журналом Landlord, обговорювалися ключові тенденції ринку високоолеїнової олії у світі та побудова індексів PLATTS на українську соняшникову олію.

Показати ще

Останні новини

Агродинастії    3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції
Показати ще