Аграрна історія Григорія Плічка заслуговує на особливу увагу. Нечасто доводиться зустрічати керівника успішного господарства, який розвинув власний бізнес буквально на порожньому місці. Брак коштів Григорій Іванович компенсував впевненістю у власних силах та ґрунтовним підходом до справи. Сьогодні у господарстві «Альтаїр» використовується найсучасніша імпортна техніка, яка працює за технологіями точного землеробства.
ПРО ПОЧАТОК
«Я виріс у простій сільській родині. Батько працював трактористом. У дитинстві, як і всі сільські діти, допомагав батькам по господарству. Гарно навчався у школі, особливо добре давалася математика. Через це мене навіть не хотіли приймати до ветеринарного технікуму. Директор після співбесіди так і сказав: «Тобі потрібно вступати на фізико-математичний факультет, а не до нас», — починає розповідь власник господарства «Альтаїр» Григорій Плічко.
Однак юнак все ж отримав диплом ветеринара — тоді це вважалося гарантованим куснем хліба у руках. Втім, за дипломом попрацювати не довелося. «Вступив я таки на аграрний факультет. Та життя вносило свої корективи, і я шість років проторгував на базарі м’ясом. Тим не менш я постійно придивлявся до рослинництва. І якось подумалося: чому якщо інші можуть, то я не зможу?» — ділиться підприємець. Зібравши власні скромні заощадження та взявши у партнери ще трьох знайомих, Григорій Плічко орендував перші 100 га.
Сьогодні фермер обробляє вже площу 2000 га. За його словами, більше не потрібно — адже земельний банк у господарстві повинен корелювати із можливістю керівника усе проконтролювати. Краще сконцентрувати зусилля на тому, щоб підвищити рентабельність вирощування на гектарах, що є. Потрібно щодня їздити в поле, слідкувати за станом посівів, контролювати якість виконання усіх операцій, а головне — усе робити вчасно. «Багато хто звалює власні прорахунки на щось інше: на опади, на державу, на ще щось. А сам сіє озимину у грудні, а кукурудзу молотить у березні…» — каже господар.
ПРО ТЕХНІКУ
За будівлею офісу «Альтаїр» поміж дерев причаївся немолодий ХТЗ. Цей трактор виглядає доволі дивно серед суціль брендових машин та агрегатів найкращих світових виробників. Однак Григорій Плічко не дозволяє продати цю машину: «Я пригадую, як мріяв про власний трактор… Дійдуть руки, і встановлю його десь на почесному місці — з нього усе почалося!»
Дійсно, технічний парк господарства просто вражає. Тут зібрана без перебільшення найкраща і найдорожча техніка. Герой нашої розповіді стверджує, що такий підхід себе цілковито виправдовує, а кожна нова одиниця техніки окупає свою вартість не пізніше ніж за три-чотири роки.
Справжньою візитівкою господарства «Альтаїр» впродовж останніх років є ефективне впровадження технологій точного землеробства. Якщо деінде лише починають освоювати паралельне водіння чи робити аналізи ґрунтів, то тут вже декілька сезонів поспіль упевнено застосовують найскладніший технологічний момент — диференційоване внесення мінеральних добрив, що є однією із найвищих ланок технології. «Більшість площ із лишком у нас забезпечена калієм, однак при цьому спостерігається дефіцит фосфору. Відповідно, ми здійснили інвестиції в інноваційну техніку для точного розподілення гранульованих добрив по полю. І в жодному разі не прогадали», — наголошує керівник господарства.
Років 10 тому Григорій Іванович, як то кажуть, поставив плуга під паркан і відтоді застосовує винятково альтернативні технології обробітку, перш за все глибоке рихлення, а також випробовує вертикальний обробіток ґрунту.
«Ґрунтовний» підхід до справи на підприємстві стабільно дає відмінні результати. Наприклад, минулого року тут зібрали від 12 до 14 т/га кукурудзи, а місцями — і всі 15.
Аграрій наголошує на тому, що головну перспективу у розвитку господарства вбачає у вдосконаленні технології та робочих процесів: «Ми вже зараз скорочуємо кількість проходів техніки і намагаємося застосовувати такі технології, які найбільш ефективно виконують те чи інше завдання. Усе потрібно робити швидше і точніше».
А ще Григорій Плічко є власником футбольного клубу «Альтаїр», до розвитку якого підходить так само ґрунтовно, як і до розвитку господарства. Досі не пропустив жодного (!) тренування клубу, команду регулярно поповнюють відомі на загальноукраїнському рівні гравці, а за якістю інфраструктури ФК може позмагатися із набагато більш відомими командами.
«Це задоволення не з дешевих. Та кількість глядачів на матчах чемпіонату Черкаської області сьогодні можна порівняти із відвідуваністю у Вищій лізі України. Для райцентру футбол — справжнє свято. Люди на вихідні обов’язково приходять повболівати та поспілкуватися. І зрештою, дорослий футбол — це приклад для дітей», — пояснює він.
ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО
З 2000 га оброблюваної площі в господарстві «Альтаїр» 1600 га займають посіви кукурудзи, а все інше — соя та соняшник. «У нас добре родить кукурудза, вона забезпечує високу рентабельність, і тому ми сконцентрували зусилля саме на цій культурі», — пояснює пан Плічко. Кукурудза в монокультурі — завдання не найпростіше. Потрібно правильно спрацювати в усіх аспектах вирощування, від обробітку ґрунту та мінерального живлення до захисту рослин від хвороб та шкідників.
«У цьому плані, не задля красного слівця, а об’єктивно, хочу відзначити допомогу з боку «Ерідон». Із цією компанією у нас склалися по-справжньому довірливі партнерські стосунки. Для нас дуже важливо, що ми можемо покластися на них у будь-якому питанні, починаючи з технології вирощування і закінчуючи добросовісним виконанням зобов’язань», — стверджує фермер.
Заслужити на довіру в ділових справах керівника господарства «Альтаїр» можна лише в тому разі, коли задекларований позитив збігається з реальними справами. І, як він розповідає, в «Ерідон» досягають результату не похапцем, а завдяки тривалій спільній роботі. Разом з компанією «Ерідон» підприємство випробовує різні гібриди, препарати, добрива та комплексні технології вирощування. У партнерів спільна мета — на часі в Україні впровадження якісно нових технологій вирощування сільгоспкультур.
NANO ДИЗЕЛЬ ВІД SOCAR
Як вже було сказано, мінівен Peugeot Rifter потребує тільки якісного дизеля. Ми заїхали на SOCAR, тому що не раз чули від аграріїв позитивні відгуки про паливо, яке реалізує саме ця компанія. Азербайджанський бренд з’явився в Україні в 2011 році, а наразі мережа білих АЗК SOCAR преміумкласу налічує 60 станцій. Тут можна не тільки заправити авто, а й підкріпитися і випити кави, почистити взуття, скористатися послугами хімчистки, безкоштовного душа, банкомата, підзарядити мобільний телефон і багато іншого. Такий собі невеликий і затишний торговельно-розважальний комплекс при дорозі, місце, де вже традиційно проводять бізнес-зустрічі та призначають побачення.
Тут ми познайомилися з двома марками дизелю: ДТ Nano і ДТ Nano Extro, які входять до фірмової лінійки SOCAR. Як розповіли на АЗК, у мережі реалізують тільки продукцію концерну ORLEN. Ця компанія добре відома у країнах ЄС, де діють жорсткі вимоги до якості палива. Дизель від ORLEN відповідає європейським стандартам «Євро-5» (європейський стандарт LST EN 590), забезпечує м’яку роботу двигуна, знижує витрату палива до 5%, підтримує тривалу експлуатацію автомобіля, оскільки захищає бензобак і паливну систему від корозії та забруднення. Звісно, що Nano відповідає і вимогам ДСТУ 7688-2015.
І, до речі, нова високоефективна сільгосптехніка західних виробників, яку зараз купують українські аграрії, також вимагає дизеля більш високої якості — це дозволяє продовжити терміни її експлуатації, зменшити простої через ремонт, особливо
в розпал робіт.
Більше про NANO: http://socar.com.ua/fuels/nano
ПРО АВТО
Дороги в Черкаській області, якими ми добираємося в Драбів, де розташоване господарство «Альтаїр», як після бомбардування. Не дивно, що господар пересувається ними та полями переважно на потужному американському пікапі. Але наш Peugeot Rifter відразу викликав у нього інтерес. «У першу чергу сподобався дизайн. Французи люблять робити щось незвичайне, таке, щоб відрізнятися від інших. Ось і тут все по-іншому. Кермо як на спортивній машині. І дуже зручно над ним розташований щиток приладів. Він добре читається», — ділиться враженнями підприємець.
Пан Григорій — завзятий автомобіліст, подолав вже більше мільйона кілометрів і змінив не один десяток автівок. Як він розповідає, в машині має бути місце, куди можна і телефон покласти, і каву поставити. Це дрібниці, але вони повинні бути продумані, як і бездротова зарядка, гучний зв’язок, Bluetooth або Apple CarPlay. У відповідь ми демонструємо місткий відсік у центральній консолі Rifter, потаємні відсіки в підлозі на другому ряду, висувні бокси під переднім сидінням і просто величезну полку над лобовим склом. Та й Драбова ми дісталися, користуючись навігацією, яку вивели на кольоровий 8-дюймовий монітор прямо зі смартфона.
«Останні роки я віддаю перевагу машинам з автоматом. Трохи відвик вже від механіки, але передачі тут перемикаються дуже легко. Хід у важеля короткий і чіткий, а розташований він високо і дуже вдало — не треба тягнутися. А тут дорога погана, так що треба постійно користуватися важелем», — каже пан Григорій.
Дійсно, дорога, якою ми прямуємо, — «яма на ямі та ямою поганяє». Доводиться весь час різко крутити кермо, намагаючись об’їхати найбільш глибокі та небезпечні провали. «Кермо гостре, і це дуже добре. Авто різко і точно відгукується на поворот, і ти можеш швидко зреагувати на ту ж саму яму та об’їхати її або іншу перешкоду. Машина ніби і висока, але дуже різко і легко їх об’їжджає. Передня підвіска працює м’яко, а ось задня жорсткіше, так, немов там стоїть балка», — підсумовує господар.
ЗРУЧНЕ РІШЕННЯ PEUGEOT
На нашому ринку Peugeot Rifter пропонується у двох виконаннях: L1 і L2. Довжина і колісна база першого становить 4403 і 2785 мм, другого — 4753 і 2975 мм відповідно. В обох варіантах Rifter можна замовити в семимісному виконанні.
Наша машина в дорожчій комплектації Allure (є ще Access) має безліч опцій. Наприклад, двозонний клімат-контроль, передні крісла з підлокітниками… У високий центральний тунель з просторими відсіками можна заховати безліч речей, включаючи невелику сумку. А мультимедійна система з 8-дюймовим сенсорним дисплеєм дозволяє підключати смартфони за допомогою програм Android Auto або Apple CarPlay. Усі Rifter оснащені турбодизельними моторами. Більш прогресивний 1.5 BlueHDi розвиває потужність 130 к. с. і працює в парі з 8-швидкісним автоматом. Але на нашій машині встановлений перевірений часом 92-сильний двигун 1.6 HDi та 5-швидкісна механічна коробка передач.
І цього силового агрегату цілком достатньо для міської їзди. Тяги мотора на низьких і середніх оборотах достатньо. А ось на високих швидкостях сюди вже проситься шоста передача, й обгони на заміських трасах хочеться завершувати швидше. Втім, у тих місцях, де нам доводиться їхати, швидкість обмежують ями. У такій ситуації доводиться часто орудувати важелем, що дозволяє оцінити високу чіткість роботи механізму перемикання передач та еластичність мотора. Навіть у режимі різких розгонів і гальмувань авто споживає 6,5 л на 100 км.
Більше про Peugeot Rifter: www.peugeot.ua