Спецпроекти / Ефективне використання елеваторів     05 березня 2020 17:15

Як зробити елеватор ефективним та екологічним — поради від групи компаній Зернова Столиця

Група компаній «Зернова Столиця» не потребує особливого представлення. Проєкти зернових портових терміналів та елеваторів, які розробила група, відомі і в Україні, і далеко за її межами. Зараз «Зернова Столиця» готова йти далі та розширювати перелік проєктів поза аграрним ринком. Але головними козирями групи, як і раніше, залишаються транспортне обладнання та аспіраційні установки, що відповідають вимогам найвибагливіших клієнтів і найсуворіших екологічних норм.

Про підсумки минулого року і плани на рік, що розпочався, — у розмові з директором «Заводу Елеваторного Обладнання» Ліліаною Гапонюк та комерційним директором «Зернової Столиці» Віталієм Галичем.

Ефективність будь­-якого термінала визначається швидкістю завантаження судна, тобто тим, скільки суден він здатен обслуговувати за певний період часу.

В Україні росте експорт зерна, і термінали повинні впоратися з наростаючим валом. Що саме визначає ефективність термінала або елеватора?

Ефективність будь­-якого термінала визначається швидкістю завантаження судна, тобто тим, скільки суден він здатен обслуговувати за певний період часу. Іншими словами — продуктивністю транспортних систем на приймання і відвантаження зерна. Саме це, а не обсяг зберігання, і визначає ефективність. Наразі більшість старих терміналів мають потужність транспортних систем у 500–1000 т на годину. Разом з тим нові термінали — Neptune, «Євровнєшторг», «Новотех» — демонструють, що продуктивність у 2000 т на годину — must have на сьогодні.

Віталій Галич, комерційний директор групи компаній «Зернова Столиця»

На часі вихід на потужність до 3000 т на годину. Для цього потрібні дві лінії на завантаження і дві лінії на приймання зерна. Але проблема полягає в тому, що простого рішення не існує — сучасні потужніші транспортні лінії мають більші габарити. Потрібна повна модернізація транспортної системи — проєктні роботи, пошук конструкторських рішень і, власне, перебудова термінала. На виставці «Зернові технології» ми і презентуємо транспортну систему, яку «Зернова Столиця» розробила саме для терміналів. Вони вже встановлені на низці об’єктів та успішно працюють.

Тобто спеціалізацією «Зернової Столиці» залишаються саме проєкти зернових терміналів?

Для нас це не має значення — компанія може виконати і проєкт звичайного лінійного елеватора будь­якої потужності. Але на найближчі роки головним напрямом ми бачимо все ж портові об’єкти. Ба більше, ми можемо встановити обладнання, скажімо, для термінала, що обслуговує такі вантажі, як ЗРС, щебінь, пісок. Тобто з перевалки сипучих вантажів. Адже принципово обладнання не буде відрізнятися від того, що встановлюють на зерновому терміналі.

В Україні є елеватори і термінали, де аспіраційне обладнання не встановлене взагалі. Проєктувальники «закладають» у документацію відповідні розділи, але інвестор на цьому етапі мало переймається питаннями екології.

Є дві категорії обладнання, яких всі ці об’єкти потребують: транспортні лінії та аспіраційне устаткування. Екологічні норми і в Україні, і у світі в цілому стають жорсткішими. У нашій країні ще діє старий норматив — до 50 мг на 1 куб. м у точці викиду. А в ЄС, наприклад, вже з 1 січня введена норма щодо 10 мг на 1 куб. м максимум (до цього було 20 мг). Наше КБ зараз працює над доведенням аспіраційного обладнання до необхідного рівня ефективності. І, до речі, перше замовлення для болгарського елеватора з нормою 10 мг ми вже виконали.

Україна зобов’язалася гармонізувати стандарти з європейськими. На черзі повальна модернізація очисного обладнання на елеваторах?

Можна сказати навіть більше — в Україні є елеватори і термінали, де аспіраційне обладнання не встановлене взагалі. Проєктувальники «закладають» у документацію відповідні розділи, але інвестор на цьому етапі мало переймається питаннями екології — нагальною є потреба якомога швидше почати роботу для повернення коштів. Але потім до таких терміналів росте «зацікавленість» з боку екологічних служб — адже запиленість у викидах можна помітити і без проведення аналізів.

Ліліана Гапонюк, директор ТОВ «Завод елеваторного обладнання»

Тоді вже власники звертаються до нас, і ми пропонуємо відповідні рішення. Хоча більш ефективно буде одразу робити проєкт з аспіраційними установками. Тут треба розуміти, що важлива не потужність обладнання, а правильно розрахована модель його розміщення. При модернізації не завжди можливо знайти оптимальне рішення, виникає необхідність додаткових робіт.

Чи можна так зрозуміти, що саме аспіраційне обладнання є пріоритетом для компанії?

«Зернова Столиця» є безперечним лідером у цьому напрямі, і ми можемо це відкрито заявити. Адже більшість фахівців з аспірації, які є на ринку, проходили школу саме нашої компанії. Як ми вже казали, таке обладнання ми поставляємо і за кордон. Наприклад, у 2019 році до географії продажів додали країни Балтії та сусідню Білорусь.

На 2020 рік ми визначили два пріоритети. По­перше, це дійсно аспіраційне обладнання для елеваторів і терміналів. А по­друге — транспортні лінії, де ми є лідерами серед вітчизняних виробників, пропонуючи лінії високої продуктивності.

Наразі компанія вже почала рухатися далі. Ми почали проєктувати всі об’єкти агробізнесу — наприклад, ферми. Є ідея пропонувати проєкти для глибокої переробки зерна, бо Україна не може нескінченно продавати сировину, потрібно переходити на продукцію з високою доданою вартістю. Але це — перспектива. Поки, повторюся, у компанії два головних напрями: транспортне та аспіраційне обладнання. Тобто ми пропонуємо ефективність та екологічність роботи.

Чи бачить компанія для себе перспективу в сегменті лінійних елеваторів? Які головні тенденції можна тут назвати?

Дійсно, нашим пріоритетом залишається саме портова сфера, де компанія може виконати різні проєкти, не тільки зернових терміналів. Але це не означає, що ми не працюємо на умовному «внутрішньому ринку» — принципово розробка проєкту термінала та лінійного елеватора не відрізняється. Зараз їх замовники стали більш грамотними і вибагливішими до об’єктів.

Вже немає спеціалізації на монокультурі, завжди є і ранні зернові, і пізні. Тобто обов’язковою стала вимога одночасного приймання декількох культур, можливість сушіння, сортування, доробки. Елеватори перестали бути просто місцем зберігання зерна — інвесторів цікавить можливість заробити на послугах. Навіть якщо елеватор проєктується для свого господарства, 50–60% потужності закладається на надання послуг іншим фермерам. Наразі ми працюємо з проєктами декількох лінійних елеваторів у Чернігівській і Сумській областях. Є проєкт у Східному регіоні. Попитом користуються елеватори середньої потужності — близько 50 000 т одночасного зберігання.

Вже не перший рік ідуть розмови про фермерські елеватори невеликої потужності. Чи з’явився на них попит?

Ситуація тут дуже цікава. Ще у 2010 році ми розробили типові проєкти таких елеваторів, потім вдосконалювали їх. Зацікавленість фермерів дуже велика — ми це бачили навіть на виставках «Зернові технології». Але немає відповідних фінансових інструментів ані з боку держави, ані з боку приватного фінансового сектора. Поки фермери не мають доступу до дешевих кредитів, реального попиту на такі елеватори не буде. До речі, проєкт такого елеватора ми реалізували у Молдові, де замовник мав змогу отримати кредит під європейський відсоток.

Текст: Михайло Дикаленко

Читайте також

Матеріали по темі

Ефективне використання елеваторів        05 березня 2020 15:16

Яка ціна справжньої якості елеваторів: досвід компанії Варіант Агро Буд

Ефективне використання елеваторів        05 березня 2020 11:45

Буде сплеск попиту на фермерські елеватори невеликої потужності – Володимир Кудрик

Ефективне використання елеваторів        04 березня 2020 17:24

В Україні немає попиту на сушарки середньої потужності — Джанлука Бонфанті

Ефективне використання елеваторів        16 лютого 2020 14:43

Елеватор-2020: раціональне зерно

Ефективне використання елеваторів        28 січня 2020 15:04

У найближчі 5 років фермери активно будуватимуть елеватори – Олександр Лавринчук