Landlord презентує рейтинг «Регіони України за потужністю елеваторних комплексів».
У рейтингу врахована кількість і потужність сертифікованих елеваторів України за регіональним принципом. Поняття «сертифікований елеватор» означає, що його потужності можуть використовуватися не лише для зберігання власного зерна або олійних, але й для надання послуг стороннім компаніям та подальшого експорту продукції.
Аналіз рейтингу дає змогу глибше осягнути особливості зернозберігальної інфраструктури нашої країни та оцінити перспективи розвитку галузі. Окрім цього — окреслити найбільш ефективні напрямки руху зернопродукції територією України.
Під час створення регіонального рейтингу елеваторів ми послуговувалися даними з відкритих джерел, даними головних управлінь статистики в областях, обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Акцентуємо увагу на тому, що деякі дані виявилися застарілими, тому довелося їх доповнювати, використовуючи новішу інформацію.
Наголосимо, що йдеться винятково про сертифіковані елеватори і в рейтингу не враховано тимчасові сховища, поліетиленові рукави, пристосовані підлогові склади та інші споруди, які використовуються для зберігання і перевалки зернових та олійних.
Крім того, у рейтингу не враховані потужності портових зернових комплексів, оскільки це буде некоректним для оцінки потужностей комплексів материкового базування.
Актуальність рейтингу полягає в тому, що практично щороку українські фермери встановлюють нову рекордну планку валового збору врожаю зернових та олійних культур. У 2019 році зібрано, за попередніми оцінками, близько 74 млн т зернових.
З огляду на недостатній рівень розвитку тваринництва та переробної галузі більша частина цього врожаю прямує на експорт. Низькі ціни на сільгосппродукцію зумовлюють необхідність для фермерів мати змогу зберігати це зерно впродовж тривалого часу. Простіше кажучи, логістична та елеваторна галузі повинні відповідати валу вирощеного врожаю.
Натомість сукупні потужності сертифікованих зерносховищ — понад 42 млн т одночасного зберігання — не дають змоги справлятися зі зростаючими обсягами зерна. Сукупно ж зернозберігальні потужності в Україні усіх видів становлять 78 млн т. Однак при цьому елеватори розташовані нерівномірно у різних регіонах України.
Нагальна потреба у сучасних зерносховищах на 2020 рік сягає 70 млн т. Очікується, що вона зросте найближчими роками на 15–25%.
Полтавська область
1
4,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 72
Сукупна потужність одночасного зберігання: 4,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 5,4 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,9 млн т
Полтавщина виглядає одним з еталонних регіонів у плані розвитку інфраструктури для зберігання зерна. Це зумовлено історичними причинами, а також стало результатом інвестицій останніх двох десятиліть. Традиційно високий валовий збір зерна і неможливість оперативно вивезти його у південному напрямку не залишають агровиробникам іншого вибору, аніж створення власних потужностей для зберігання. Разом з тим елеватори Полтавщини слугують своєрідним хабом для частини врожаю із сусідніх регіонів. Тому ми прогнозуємо подальше якісне нарощування потужностей елеваторів у області.
Одеська область
2
4,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 81
Сукупна потужність одночасного зберігання: 4,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,8 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,7 млн т
Одеська область може похвалитися профіцитом елеваторних потужностей, який зумовлюється цілком об’єктивними причинами. Сюди стікається врожай із багатьох регіонів України, для того щоб далі попрямувати за море. Тому тут наявна добре розвинена інфраструктура як елеваторів для довготривалого зберігання врожаю, так і, певна річ, припортових. Утім, цей архіважливий з точки зору зернової логістики регіон потребує розширення транспортної інфраструктури.
Вінницька область
3
3,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 85
Сукупна потужність одночасного зберігання: 3,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 5,8 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 2,3 млн т
Цьогоріч Вінниччина стала справжнім рекордсменом із валового збору зерна, хоча погодні умови навесні, здавалося, не сприяли цьому. У регіоні спостерігається критичний брак сертифікованих зерносховищ, і в цьому немає нічого дивного. Просто будівництво нових елеваторів банально не встигає за валом зерна. Враховуючи, що повсюдно на Вінниччині фермери працюють за інтенсивними технологіями вирощування, маючи гарну рентабельність, нові зерносховища тут з’являтимуться перш за все на базі міцних середніх господарств. Як це нині, власне, і відбувається.
Дніпропетровська область
4
3
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 78
Сукупна потужність одночасного зберігання: 3 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 4,2 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,2 млн т
Дніпропетровська область традиційно посідає перші місця за валовими показниками збору зерна низки сільгоспкультур. Відповідно, наявність достатніх потужностей для його зберігання є нагальною необхідністю. При цьому регіон розташовано у вузловій з точки зору логістики точці на мапі України, що зумовлює рух потоків зерна через нього. На жаль, і тут існують очевидні проблеми з транспортною інфраструктурою. Покращити становище могло б зростання транспортування зерна через головну водну артерію України — Дніпро.
Хмельницька область
5
2,9
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 65
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,9 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,6 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,7 млн т
Хмельницька область ще за радянських часів була благополучною у плані інфраструктури для зберігання зерна. Сприятливі погодні умови та інтенсивні технології вирощування дають змогу фермерам виділяти немалі кошти на спорудження додаткових елеваторних потужностей. Наразі область є одним з лідерів з валового збору зернових, що і стало причиною незначного дефіциту сучасних елеваторних потужностей. Але означена диспропорція має вирівнятися вже найближчими роками.
Харківська область
6
2,6
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 75
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,6 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 4,3 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,6 млн т
Харківська область останніми роками є одним із лідерів в Україні за будівництвом елеваторних потужностей. Специфіка регіону полягає в тому, що тут існує справжня конкуренція поміж комерційними елеваторами, кожен з яких зводиться у вузлових логістичних точках. Це зумовлено як великим щорічним валом зерна, вирощеного безпосередньо на території області, так і постачанням врожаю із сусідніх областей, передусім Донецької та Луганської.
Кіровоградська область
7
2,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 57
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 4,2 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,7 млн т
Специфіка Кіровоградщини полягає у тому, що у регіоні більшу частину площ обробляють невеликі та середні міцні господарства. Понад те, тут успішно функціонують спілки фермерів і з’являються навіть кооперативні елеватори. Тому нарощування зернозберігальних потужностей в області здійснюється передусім за рахунок побудови сучасних силосів у поєднанні з високоефективним післязбиральним обладнанням безпосередньо у господарствах. У регіоні є важлива логістична артерія Кіровоград — Миколаїв, якою можна відразу везти зерно в порти. Однак її стан переважно можна охарактеризувати одним словом — жах, що істотно ускладнює життя агровиробників.
Миколаївська область
8
2,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 56
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,2 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,7 млн т
Один із небагатьох регіонів України, цілковито забезпечених потужностями для зберігання зерна. Зрозуміло чому, оскільки на Миколаївщині можна відразу везти зерно до портових терміналів у тому разі, якщо у господарстві немає власних зерноскладів. Інша річ, наскільки це вигідно фермерам, тому що частину врожаю все-таки краще притримати до весни. Враховуючи здебільшого нормальну вологість зібраного зерна, цю функцію в крайньому разі виконують пристосовані та тимчасові сховища.
Черкаська область
9
2,5
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 55
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,5 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 4,4 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,9 млн т
На Черкащині ще з радянських часів була створена потужна мережа районних елеваторів, яка успішно функціонує і досі. Середні господарства активно будують власні зерносховища з огляду на високу конкуренцію поміж сусідами. Зернозберігальна інфраструктура активно розвивається і рано чи пізно дожене валову врожайність регіону, яка у понад два рази вища, ніж за радянських часів. Тому Черкаська область є однією з найбільш привабливих для розвитку елеваторної інфраструктури.
Сумська область
10
2,3
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 53
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,3 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,9 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,6 млн т
Сумські фермери стрімко нарощують валовий збір зерна, й елеватори, вочевидь, не встигають за цими темпами. Однак поруч є відносно благополучні у цьому плані Харківщина та Полтавщина, зерносховища яких частково переймають на себе надлишковий врожай. Тим не менш регіон гостро потребує побудови нових елеваторів, і їх поява — не за горами. Хоча частина Сумщини й належить до зони ризикованого землеробства, регіон є перспективним у плані нарощування врожайності сільгоспкультур.
Київська область
11
2,2
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 52
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,2 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,8 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,6 млн т
Цілковите забезпечення елеваторними потужностями у Київській області — справа часу. В регіоні крутяться великі кошти, в тому числі у аграрному секторі. Тому великі цифри дефіциту потужностей — 1,6 млн т — не мають лякати. До того ж вдало розташована з точки зору логістики область із розгалуженими залізничними та автомобільними шляхами має змогу спрямовувати товарні партії зерна в усіх напрямках, використовуючи елеватори сусідніх областей.
Чернігівська область
12
2,1
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 63
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,1 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 4,6 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 2,5 млн т
Чернігівська область — один із тих регіонів, роль якого у загальному агровиробництві України стрімко зростає. І це притому, що область вже впродовж декількох років поспіль страждає від сильної посухи. Дефіцит потужностей для зберігання зерна тут є очевидним, і ця галузь потребує серйозних інвестицій. Враховуючи, що на території Чернігівської області успішно працює низка ефективних агрохолдингів та великих господарств, можна сподіватися, що цю проблему буде подолано.
Запорізька область
13
2,1
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 52
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2,1 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 3,5 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,4 млн т
Запорізькі фермери продовжують приємно дивувати аграрну Україну, перескочивши цього року валовий показник у 3,5 млн т. І це за умов постійної нестачі вологи. При цьому у регіоні отримують досить якісне зерно, що характеризується нормальною вологістю. Попри те, що на перший погляд в області присутній дефіцит елеваторних потужностей, наявність поблизу портів Маріуполя та Бердянська й відносно невелика відстань до Херсону і Миколаєва дають змогу оперативно відправляти врожай на експорт. Інша річ, що дорожня інфраструктура залишає бажати кращого.
Херсонська область
14
2
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 57
Сукупна потужність одночасного зберігання: 2 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 2,8 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,8 млн т
Приморське розташування Херсонської області та відносно невеликий валовий збір зерна вкупі з його нормальною вологістю не створює особливих проблем для логістики та зберігання зерна. У більшості випадків воно відразу прямує до портів (частково портові елеватори використовуються для зберігання зерна протягом року), тому у Херсонській області більш нагальним завданням є створення насамперед гарної логістичної інфраструктури, розрахованої на автомобільні перевезення зерна і насіння олійних культур.
Тернопільська область
15
1,8
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 50
Сукупна потужність одночасного зберігання: 1,8 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 2,8 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1 млн т
Тернопільщина — один із лідерів застосування інтенсивних технологій у рослинництві в Україні. Це зумовлено цілою низкою факторів, зокрема й сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. У регіоні активно споруджуються елеватори, переважно у середніх та великих господарствах. Поки що їх потужностей замало, проте слід сподіватися, що у такому темпі вони зростають слідом за валовою врожайністю зерна.
Житомирська область
16
1,1
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 38
Сукупна потужність одночасного зберігання: 1,1 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 2,2 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 1,1 млн т
Житомирщина стрімко прогресує у рослинницькому секторі, та паралельно дуже непогано розвивається інфраструктура для зберігання зерна. Передусім завдяки тому, що в регіоні працює низка ефективних агрохолдингів, які звертають значну увагу на елеваторні потужності. Відкриття ринку землі та обмеження щодо концентрації будуть спонукати їх до діяльності, пов’язаної з додатковими сервісами, зокрема зберіганням. Тому, поза сумнівами, нормальна насиченість Житомирщини сучасними зерносховищами — справа найближчого часу.
Донецька область
17
1,1
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 30
Сукупна потужність одночасного зберігання: 1,1 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 2 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,9 млн т
Незважаючи на, без перебільшення, жорсткі кліматичні умови на Донеччині, а також прифронтовий статус регіону, тутешні фермери щороку збирають високі врожаї. Логістично майже увесь його обсяг спрямовується на південь та на захід — на елеватори Харківщини. У більшості випадків це сухе чисте зерно, яке можна притримати у господарстві, використовуючи пристосовані приміщення. Тому, попри дефіцит потужностей на 900 000 т зерна, становище з елеваторами в області можна назвати задовільним. На жаль, воєнні дії у регіоні поки що роблять інвестиції в нові сховища тут ризикованими.
Луганська область
18
0,8
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 25
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,8 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 1,5 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,7 млн т
Луганщина, незважаючи на не завжди сприятливі погодні умови, демонструє дуже непоганий валовий збір зерна у 2019 році, який зростає. Вочевидь, зростатимуть і вкладення в інфраструктуру для його зберігання. Втім, обмежувальним чинником тут є близькість до зони бойових дій. Тому слід гадати, що основні капіталовкладення в зернозберігальні потужності у регіоні будуть здійснюватися у районах, сусідніх із Харківською областю.
Львівська область
19
0,75
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 30
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,75 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 1,6 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,85 млн т
Внаслідок очевидної зміни кліматичних умов на території України помітно зростає роль Львівщини у секторі рослинництва. Це регіон із нормальною кількістю опадів, який межує з територією Євросоюзу. Відповідно, тут поступово зростає врожайність зернових та олійних культур і, вочевидь, зростатиме і надалі. Це зумовлює підвищену потребу в зведенні нових сучасних елеваторів. Окрім того, Львівщина — це головні ворота України на Захід, а отже, виникає потреба у спорудженні проміжних сховищ для експорту різних видів сільгосппродукції.
Рівненська область
20
0,7
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 22
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,7 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 1,3 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,6 млн т
З кожним роком у Рівненській області нарощуються показники валового збору культур. Причиною цього є як валове зростання врожайності, так і поступове освоєння закинутих земель чи тих площ, які раніше вважалися малопридатними для рослинництва. Вища забезпеченість регіону опадами у порівнянні з центральними областями дає підстави розраховувати, що за декілька років на Рівненщині збиратимуть усі 2 млн т зерна. Це зумовлює підвищену потребу в елеваторних потужностях у регіоні. Зокрема, і для того, щоб провадити якісну післязбиральну обробку врожаю, вологість якого нерідко істотно перевищує оптимальні показники.
Волинська область
21
0,6
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 24
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,6 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 1,3 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,7 млн т
Волинь — один із тих регіонів України, що здатні зробити якісний прорив у зростанні валового збору зерна. У першу чергу завдяки майже європейській нормі опадів, а також з огляду на те, що в області чудово функціонують об’єднання фермерів, які використовують сучасні технології. Є підстави вважати, що паралельно зі зростанням врожайності у Волинській області з’являтимуться нові сучасні зерносховища і дефіцит елеваторних потужностей поміж цими двома показниками скорочуватиметься.
Чернівецька область
22
0,3
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 16
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,3 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 0,63 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,3 млн т
Велика частина Чернівецької області вкрита горами та лісами, а у структурі посівних площ переважають приватні та одноосібні господарства. Це ідеальний край для високоінтенсивного тваринництва. Відповідно, в області немає потреби зводити додаткові елеваторні потужності. Натомість ефективнішими вбачаються інвестиції у комплексні проєкти, що поєднували б рослинництво, тваринництво та переробку продукції.
Івано-Франківська область
23
0,3
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 18
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,3 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 0,72 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,4 млн т
Івано-Франківська область — регіон розмаїтий за рельєфом та ґрунтово-кліматичними умовами. Значну частину його площі займають гори, де в принципі неможливе великотоварне вирощування зерна. Елеватори тут потрібні швидше для забезпечення продовольчої безпеки регіону. Разом з тим райони Івано-Франківщини, що межують із більш розвиненими у рослинницькому плані Львівською та Тернопільською областями, тісно пов’язані з ними в аграрному плані. Тому обсяги елеваторних потужностей тут не є критичними. Інша річ, що зростання елеваторних потужностей регіону дало б змогу експортувати до Європи нішеву продукцію.
Закарпатська область
24
0,1
млн т
Кількість сертифікованих елеваторів: 10
Сукупна потужність одночасного зберігання: 0,1 млн т
Валовий збір зерна у 2019 році: 0,39 млн т
Дефіцит елеваторних потужностей: 0,3 млн т
Вирощування зернових та олійних культур, вочевидь, не є пріоритетним для Закарпаття. Тому ті декілька сотень тисяч тонн збіжжя, яке вирощується у регіоні, можуть використовуватися безпосередньо на місці для харчових та фуражних потреб. Такі невеликі обсяги зерна відносно нескладно вивезти за межі області на сусідні елеватори або ж зберігати у господарствах у тимчасових сховищах чи пристосованих приміщеннях. Для регіону більш актуальним є спорудження сучасних фруктосховищ та підприємств із переробки плодово-ягідної продукції.
