Останні новини
У Києво-Могилянській академії відбулася дискусія на тему: «Інновації в агросекторі: впровадження або імітація?». Організаторами дискусії виступила спільнота Ukrainian Food Valley, Києво-Могилянська бізнес-школа та журнал LANDLORD. Відео звіт підготовлено Agro TV.
Під час двогодинної дискусії виступив Іван Кунь, генеральний директор проектно-інжинірингової компанії «Інтерпроект Gmbh» і співвласник онлайн-сервісу для управління агробізнесом Forland, Олександр Руденко, директор з розвитку бізнес UkrLandFarming і Валерій Яковенко, співвласник компанії Dron.ua. Дискусію модерували Ірина Чухліб, директор з розвитку LANDLORD, і Всеволод Некрасов, it-оглядач «Економічної правди».
- Середні і дрібні фермерські господарства частіше впроваджують інноваційні рішення, ніж великі агрохолдинги
«Власники невеликих агрогосподарств, як правило, готові інвестувати в управлінські інновації, розуміючи, що це дасть їм вигоду прямо зараз або в найближчому майбутньому зробить їх більш конкурентними. Власники на відміну від найманих менеджерів готові експериментувати та не бояться помилок. Пояснити вигідні інновації власнику простіше, ніж іноді крутому топ-менеджеру», – каже Іван Кунь.
«Якщо у фермерів спосіб прийняття рішень простий: «вигідно» чи «не вигідно», то в агрохолдингів наявний певний алгоритм обговорення інвестиції в інновації. Для нас важливими є не тільки преваги і ефективність, але й вартість впровадження, оскільки будь-яка інновація впливає на бізнес-процеси і без якісного попереднього аналізу може обійтися дорожче, ніж вигода, на яку розраховує керівник. У UkrLandFarming є пілотні господарства (до 6 тис. га), на яких ми тестуємо рішення, перш ніж прийняти рішення про те, чи потрібно це масштабувати», – пояснює Олександр Руденко.
«Відкритість підприємства до інновацій часто пов’язана із ставленням власника та його захопленістю технічними новинками. Роль власника у процесі впровадження дуже важлива: якщо він інтелектуально готовий до змін, це означає, що його дуже цікавлять сучасні рішення», – додає Валерій Яковенко.
- Впровадження інноваційних технологій нерідко саботується працівниками агрокомпаній
«Інновації в управлінні бізнес-процесами роблять багато етапів прозорими і підконтрольними, але середньому менеджменту простіше сказати власнику, що рішення не працює, ніж вчитися працювати в нових реаліях. Інновації – означають прозорість, – каже Іван Кунь.
«Іноді те, що зі сторони трактується як саботаж, насправді є наслідком відсутності експертизи та досвіду у людей, які відповідають за процес впровадження. Не всі, хто починають, досягають результату. Всі розповідають про успіхі, але мовчать про факапи», – додає Олександр Руденко.
Його думку підтверджує і Валерій Яковенко: «У нас були випадки, коли трактористи намагались збивати дрони камінням, бігали за нашими операторами. Але через якийсь час все ж звикали до нових технологій».
- Інноваційні рішення дають ефективність в синергії, але поки впроваджуються безсистемно
«Інформація, що збирається датчиками, виявляється марною, якщо не зробити правильний аналіз і грамотно не інтерпретувати результати. Більш того, тоді отримані висновки не стануть основою для прийняття рішень в майбутньому. Тільки якщо ці умови виконані, можна говорити про ефективність інновації», – вважає Олександр Руденко.
«Зараз більшість господарств вже має системи контролю за витратами палива і власних дронів, які дозволяють стежити за обробкою полів, отримувати додаткову інформацію, але мало хто впроваджує інновації системно», – зазначає Іван Кунь.
«Наразі найзрозумілішими інноваціями на ринку є датчики палива і дрони. Оскільки це те, що видно і частково можна пред’явити ринку як свою причетність до інновацій», – додає Валерій Яковенко.
- Агрохолдинги поки вважають за краще інвестувати у власні розробки, ніж купувати готові рішення українських розробників
«Іноді під час перемовин ми презентуємо свій продукт, детально розповідаємо про його функціональність, а за годину з’ясовується, що ця агрокомпанія почала розробку власного рішення за такою ж логікою», – розповідає Іван Кунь.
«Великі компанії з побоюванням ставляться до витоку своїх даних, тому дуже обережно поки довіряють зовнішнім компаніям, навіть розуміючи, що делегувати якісь функції або докуповувати сервіси може дешевше та навіть зручніше», – пояснює Олександр Руденко.
«По-перше, агрохолдинги зазвичай недооцінюють обсяг інвестицій в розробку. По-друге, не враховують, що іноді стартапери, коли розробляють рішення, збирають велику базу даних, що робить їх рішення більш життєздатним», – вважає Валерій Яковенко.
- Гроші є, але недостатньо, щоб створився потужний ринок пропозицій
«В минулому році найбільші світові агрокомпанії на впровадження інновацій витратили $9 млрд, тобто 2-5% обороту. Натомість в українських компаніях ця цифра становить близько 4 млн грн в цілому по ринку. Цей ринок має серйозні перспективи – питання виключно в готовності агрокомпаній до змін. Тому інновації не запроваджуються, скоріше, не через відсутність грошових коштів, а через відсутність культури», – вважає Ірина Чухліб, директор з розвитку LANDLORD.
«Agtech в Україні – це молода галузь. Існує проблема довіри між агрокомпаніями і інноваційними компаніями, крім того звертає на себе увагу бажання великих агрохолдингів впроваджувати рішення самостійно, а не покладатися на аутсорсинг. Українським аграріям треба дати шанс українським інноваційним компаніям», – підсумовує Всеволод Некрасов, it-оглядач «Економічної правди».
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
