Новини     7 місяців тому

Яким є ринок агродронів, що сприяє його розвитку, а що гальмує


До придбання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) підприємство «Фаворит-Агро», що обробляє 9000 га в Рівненській області, проводило обмір полів на авто з GPS-трекером, який давав похибку до 2 м. Компанія витрачала час, гроші на паливо, проте не отримувала точних даних. Стан посівів оцінювали власним оком – агроном об’їжджав поля по діагоналі. Директор «Фаворит-Агро» Олексій Лукянчук згадує, що, об’їжджаючи поля з агрономом, щоразу складав собі якусь ідеальну картину. Коли ж під час збору врожаю комбайни заходили всередину, то натикалися на ділянки з бур’янами, пересівом, пропусками. «У 2014-му безпілотники стали часто з’являтися в новинах, і мені закортіло подивитися на наші угіддя з висоти пташиного по-льоту», – згадує він.

У 2015 році «Фаворит-Агро» вперше замовило аналіз стану своїх посівів із повітря. Послуга виявилася не дешевою. Витрати на гектар зросли в середньому на $2.

Розуміючи, що моніторинг повинен бути системним, у компанії дійшли висновку: варто купувати власний дрон. Узяли дві моделі: коптер Phantom Pro 4 та український дрон літакового типу Skif RTK. Вони доповнили один одного. «Поки літак із висоти в 200 метрів знімає загальну картину, можна підлетіти коп-тером до конкретної ділянки. І отримати одночасно і ортофотоплан, і фото окремих проблемних ділянок, – розповідає Лукянчук. – Дрон фіксує недоліки, а ми можемо вчасно побачити їх та усунути». До того ж агрономи і механізатори, знаючи, що проводиться моніторинг стану посівів, почали більш відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків, додає він. На думку директора «Фаворит-Агро», дрони стають універсальним інструментом аграрія й рано чи пізно з’являться на кожному агропідприємстві.

Використання дронів дозволяє контролювати якість виконання технологічних операцій і моніторити стан посівів, підкреслює Дмитро Купавцев, виконавчий директор «Росток-Холдингу», що третій рік поспіль активно використовує дрони. У результаті обстеження полів у компанії накопичуються дані, що до-зволяють прогнозувати появу проблем, розвиток хвороб, розмір майбутнього врожаю. «Завдяки відео- та фотозйом-ці, отриманій за допомогою дронів, ми маємо можливість детально аналізувати проблеми, які виникали в минулому, з метою уникнення їх у майбутньому», – каже він.

«Сьогодні багато фермерів купують собі дрони. Це вже не тренд, це ринок», – зазначає засновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков. Говорячи про переваги дронів перед супутниковим моніторингом, заступник директора з розвитку групи компаній UA Group Павло Горбачов зазначає, що дрон надає точніші дані, дозволяє шукати проблему саме тоді, коли це потрібно, а не тоді, коли супутник буде пролітати над полем. Використання БПЛА не залежить від хмарності. Для дронів перешкодою може стати тільки ураганний вітер та дощ.

Чіткий орієнтир

Перший сплеск інтересу аграріїв до технології дронів спостерігався у 2014 році. Тоді з’явилися одразу кілька компаній, що пропонували аграріям БПЛА. Саме у цей час розпочала працювати на ринку БПЛА і компанія Drone.UA. Спочатку вона не фокусувалася на сільському господарстві, але вже за перший рік роботи переорієнтувалася на аграріїв. «Ми відчули з їх боку великий інтерес до технології дронів», – згадує засновник компанії Валерій Яковенко. Сьогодні БПЛА, які продала Drone.UA, обстежують понад 3 млн га сільгосп угідь. Однак, за словами Яковенка, це не означає, що технології використовуються на цих площах правильно, регулярно і системно. Якщо говорити про якісне застосування, відсоток вдалих впроваджень набагато менший.

Впровадження технологій не завжди відбувалося гладко. У деяких компаніях траплялися випадки, коли використання дронів саботували співробітники. Їм не подобалася поява пильного нагляду. «На підприємствах, з якими ми починали працювати, дрон ставав каменем спотикання у вирішенні кадрових питань. Один-два зльоти дрону дорівнювалися звільненню одного агронома», – зазначає Яковенко.

Тепер безпілотники перестали сприймати як загрозу. Дрони стали дешевшими та практичнішими. Виробники армійських безпілотників частково переорієнтувалися на агроринок. Таким чином, у країні сформувалася нова індустрія БПЛА зі значним експортним потенціалом.

Підприємство «Айтек» починало виробляти безпілотники для військових. Директор компанії Олександр Даниленко з посмішкою згадує, як вперше привіз свої БПЛА до військової частини. «Заходжу на КПП. А там біля дверей величезний ящик стоїть із купою мотлоху. Черговий питає: «Що привезли?» Дрони, кажу. «Складайте, – і ящик цей підсовує. – У всіх, хто до вас приїжджав, дрони метри на три злітали і падали». Коли наш не впав, військові дуже здивувалися». З появою попиту на-весні 2016 року «Айтек» випустив кілька модифікацій для агроринку.

Технічні можливості

Аграріям «Айтек» запропонував три дрони літакового типу Skif. Тоді, за словами Даниленка, клієнти хотіли просто отримати фотографію поля, подивитися, де калюжа, де насіння зійшло, де ні. «А ми їм давали прилад для серйозних вимірів», – згадує він.

З того часу сприйняття аграріїв сильно змінилося. «Примітивні дані більше не влаштовують замовників. Вони хочуть отримати не лише карту поля, а й гарну аналітику з цієї карти, інтеграцію зі своїми рішеннями, GPS-системами», – зазначає Даниленко. За його словами, попитом користуються безпілотники з високочутливими NDVI-камерами, датчиками, здатними передавати GPS-координати з точністю до 1 см безпосередньо розум ним сівалкам та тракторам. «Техніка стала розумнішою. Раніше автопілот був опцією, а зараз це базова комплектація. Дрони поставляються з програмними продуктами для сканування територій або автоматичних обльотів об’єктів. З кожним новим релізом обладнання кількість датчиків зростає. Дрони вже вміють розпізнавати перешкоди, самостійно уникати зіткнень», – розповідає Яковенко. Сучасні БПЛА здатні перебувати в повітрі до двох годин, покривають за виліт до 1500 га. Коли минулого року град побив у Чернігівській і Сумській областях кукурудзу, страховики саме за допомогою «скіфів» змогли оперативно оцінити збиток на великій території.

Коли заходить мова про купівлю дронів, одразу ж виникають питання стосовно технічної підтримки, супроводу, можливості апгрейду систем. «Можливість удосконалити моделі, випущені рік-два тому, привертає увагу людей, до-зволяє не витрачати гроші на нові покупки», – підкреслює Даниленко. Особливо з огляду на те, що сьогодні основні покупці дронів – саме середні та невеликі підприємства. Яковенко зізнається, що, продаючи дрони, йому найлегше знайти спільну мову з клієнтами, що обробляють до 10 000 га. Там безпосередньо власник зацікавлений, щоб технологія працювала. А складність організаційної структури великих хол-дингів не дозволяє прийняти усі зміни швидко.

На золотому ґанку

Кількість гравців на ринку дронів зростає щомісяця. «У першу чергу заповнюються ніші простих процесів і сервісів, без великої доданої вартості. У напрямку наукомістких послуг конкуренція не виражена досі», – підкреслює Яковенко.

Усіх гравців ринку агродронів, за його словами, можна розподілити на тих, що виконують збірку українського обладнання, і тих, що реалізують зарубіжні рішення. До дивізіону українських виробників належать Matrix UAV, Ukrspecsystems, «Атлон Авіа», «Меридіан», UA Technology, «Карболайн», Kray Technologies, «Айтек» та інші.

Серед компаній, що працюють з імпортними технологіями, є безпосередньо імпортери і дистриб’ютори, такі як Smart Trading (основний імпортер DJI), MTI (DJI, Splash), ERC. Є ритейлери та інтегратори зі своїм імпортом, серед яких Drone.UA (DJI, Parrot, Sense Fly, MicaSense, Mapir, Airsense), Fly Technology (DJI, Yuneec), Quadcopter (DJI). А є реселери, які співпрацюють з іншими імпортерами або дистриб’юторами: AgroDrone, Agrolab, Dronecorp, «Агрохімсервіс», «Трансконтрольсервіс» та інші.

Незважаючи на таку кількість гравців, ринок не насичений. «Він ще дуже малий, щоб говорити про великі гроші», – зауважує Бєлєнков. Хоча, як зазначає Яковенко, обсяг продажів поступово зростає. «Органічний приріст ринку агродронів у 2018 році становитиме не менше 200% у грошовому еквіваленті», – підкреслює експерт. Найпопулярнішими моделями Бєлєнков вважає дрони DJI, особливо Phantom 4 Pro. Цікавлять покупців і рішення Yuneec. У структурі продажів його компанії дрони DJI займають близько 70%. 30% припадає на дрони українського виробництва.

Не тисніть на гальма

Що ж стримує розвиток ринку? Відповідаючи на це запитання, продавці дронів посилаються у першу чергу на консерватизм аграріїв. Середньостатистичний покупець залишається покупцем, так і не стаючи повноцінним користувачем. Люди дуже часто не до кінця розуміють, як інтегрувати ці рішення у свої бізнес-процеси. «Проблема ще й у тому, що деяким аграріям продали дрони, які їм не були потрібні чи не вирішували їх завдань. Тому у них трохи упереджене ставлення до технології в цілому», – підкреслює Бєлєнков. «Складна корпоративна структура агропідприємств, непрозорість процесів закупівлі, відсутність експертизи тендерних комітетів – часта причина, коли замість агродронів аграрії купують «іграшки», – розповідає Яковенко.

До того ж гальмує процес і відсутність адекватних фінансових продуктів у вигляді кредитних ліній, знижених відсоткових ставок і можливості відтер-мінувань платежів.

Негативно впливає на ринок і неврегульованість питань використання повітряного простору. Однак з огляду на той факт, що Державіаслужба відносить сільське господарство до сфери використання БПЛА з мінімальними ризиками, учасники ринку розраховують на лояльні умови і вимоги до експлуатації дронів.

Але прогрес не зупинити. З кожним роком, на думку Бєлєнкова, будуть з’являтися все більше продуктів, що даватимуть рішення, а не тільки показуватимуть проблеми. Час обробки зібраних даних і отримання результатів значно скоротиться. «Дрон стане не просто інструментом збору даних, а й буде вносити засоби захисту рос-лин і мікродобрива», – підкреслює він.

Кілька років тому зростання ринку забезпечували апаратні можливості дронів. А зараз, на думку Яковенка, у гру вступають технології машинного навчання, штучний інтелект, візуальне розпізнавання образів, гіперспектральне сканування. «Дрони пере-творилися на своєрідний міст доступу до інноваційного інструментарію обробки даних, завдання яких – на-дати аграрію простий вибір із дій, що дозволяють підвищити ефективність агровиробництва», – зазначає він.

ТЕКСТ: МАРИНА БРИКИМОВА

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить