Новини    15 вересня 2018 10:05

Як висаджувати та доглядати озимі зернові культури під урожай наступного року


Текст: Петро Романюк, к. с-г. н., провідний науковий співробітник Інституту землеробства НААН

У технології вирощування озимих культур велике значення мають строки сівби, адже від них залежать агрометеорологічні умови, в які потрапляє зерно. Як наслідок — рослини по-різному розвиваються, набувають стійкості до низьких і високих температур, хвороб та шкідників. Ці та інші фактори відчутно впливають на врожайність і якість зерна. Відхилення строків сівби від оптимальних у той чи інший бік на 10–15 днів знижує врожайність озимих зернових культур майже на чверть. Такого висновку дійшли науковці та аграрії, які спеціалізуються на вирощуванні сільгоспкультур. Озимі зернові культури, посіяні у ранні терміни — до 10 вересня, значно пошкоджуються хворобами і приховано-стебловими шкідниками, а ще переростають, що знижує їх зимостійкість і врожайність, вимагає додаткових витрат на проведення моніторингу стану рослин та захисних заходів.

Розпочинають сівбу після гірших попередників і на слабо удобрених площах, а потім — по зайнятих і чистих парах. Недопустимі надто ранні строки сівби озимих по чистих парах, бо це може призвести до значного переростання через високий коефіцієнт кущіння та зниження освітлення рослин. У першу чергу сіють озимину після непарових попередників, у місцях з добре підготовленим ґрунтом з достатніми запасами вологи в орному шарі для одержання сходів.

Відхилення строків сівби від оптимальних на 10–15 днів знижує врожайність озимих майже на чверть

НОРМА ВИСІВУ

Від правильного розрахунку норми висіву залежить, чи буде кожна рослина забезпечена найкращою площею живлення, чи зможе фотосинтетичний апарат продуктивно працювати. Норма висіву повинна забезпечувати оптимальну густоту продуктивного стеблостою. Вона залежить від біологічних особливостей сорту, попередника, строку сівби, якості та строку обробітку ґрунту і наявності вологи в ньому. Численні спостереження і практичний досвід переконливо доводять, що рівень урожайності зернових колосових культур на 50% залежить від щільності стеблостою, на чверть від маси 1000 насінин та на стільки ж — від кількості зернин у колосі. Отже, половину врожайності визначає щільність продуктивного стеблостою, основним способом регуляції якої є норма висіву насіння. Останній показник — це кількісна абсолютна величина посівного матеріалу на одиниці площі. Тому при сівбі завдання полягає у тому, щоб довести норму висіву насіння до необхідного мінімуму, який здатен забезпечити заплановану щільність продуктивного стеблостою відповідно до сортових особливостей, погодних умов, попередника, рівня живлення тощо. В основу розрахунків норми висіву для пшениці озимої закладено одержання густоти сходів близько 450 шт./кв. м для сортів із низьким коефіцієнтом кущіння, а для сортів, які інтенсивно кущаться, — до 400 шт./кв. м. Для зареєстрованих сортів озимих культур науковці виробили оптимальні норми висіву у різних кліматичних зонах.

Високорослі та схильні до вилягання сорти пшениці озимої, які добре кущаться, забезпечують найвищі врожаї при менших від рекомендованих нормах висіву, а низькорослі — при більш високих. Найпоширенішим способом сівби озимих є звичайний рядковий спосіб із шириною міжрядь 12,5–15 см. Обов’язково при сівбі потрібно залишити технологічну колію для проходів агрегатів по догляду за посівами.

ПРАВИЛЬНА ГЛИБИНА

Аби якісно провести сівбу озимих зернових культур, необхідно розмістити насіння на задану глибину. Від цього залежить своєчасність сходів, їх рівномірність, перезимівля рослин і як наслідок врожайність культури.

Найважливіші фактори, які визначають глибину загортання насіння, — вологість ґрунту та його механічний склад. Якщо передпосівний обробіток ґрунту був якісним і в ньому достатньо продуктивної вологи, то оптимальна глибина загортання насіння має бути 3–4 см. За такої глибини вузол кущіння розміщується на оптимальній глибині до 2,5 см, що сприяє успішній перезимівлі рослин. Якщо продуктивної вологи мало, то у посівному шарі глибину загортання збільшують, висіваючи насіння лише у вологий шар ґрунту. При запізненні із сівбою, а також після обробки насіння препаратами, що мають ретардантний ефект, глибину загортання обов’язково зменшують до 2,5–3 см, а норму висіву дещо збільшують. Такі підходи виправдані й в умовах вимушеної сівби озимих зернових культур у пізні строки. Якщо верхні шари ґрунту пересушені, а більш глибокі зволожені — глибину загортання насіння збільшують до 6 см. У таких випадках використовують крупніше насіння, а поле обов’язково коткують. При сівбі в допустимо пізні строки глибину загортання насіння зменшують до 4 см, але в достатньо зволожений ґрунт. Недопустимо сіяти озимину в напівсухий ґрунт, коли вологи достатньо лише для набухання насіння. На таких площах сіють після зволоження ґрунту, не виходячи за межі допустимих строків сівби, що гарантує добру перезимівлю.

Озимі зернові, посіяні до 10 вересня, значно пошкоджуються хворобами і шкідниками

ДБАЙЛИВИЙ ДОГЛЯД

Головне завдання агротехнічних прийомів догляду за посівами в осінньозимовий період полягає у тому, аби отримати рівномірні дружні сходи, забезпечити повноцінне мінеральне живлення рослин і надійно захистити їх від вилягання, шкідників, хвороб і бур’янів. Для отримання більш дружніх і повних сходів проводять післяпосівне коткування посівів. Його проводять при надмірній розпушеності орного шару ґрунту, коли обробіток проведено із запізненням; при грудкуватій структурі ґрунту; при дефіциті вологи в посівному шарі ґрунту. Восени необхідно регулярно спостерігати за розвитком фітосанітарної та ентомологічної ситуації в посівах. Якщо погода тепла і сонячна, при заселенні посівів злаковими мухами чи совкою посіви обробляють інсектицидами. Можливе використання препаратів фосфорорганічної, піретроїдної групи чи їх сумішей згідно з регламентами використання. При появі шкідників у першу чергу обробляють крайові полоси шириною до 350 м. Восени та в зимово-весняний період при виявленні до п’яти колоній гризунів треба розкласти отруйні принади із зерна пшениці чи соняшника — 1–2 кг/га, обробленого препаратом Гліфтор концентрацією 0,5–0,7%, або розкласти препарат Шторм — 0,7–1,5 кг/га. Як біопрепарат застосовують бактороденцид зерновий — 1–2 кг/га.

Рівень урожайності зернових колосових культур на 50% залежить від щільності стеблостою

Останнім часом з’явилися гербіциди, які можна застосовувати на посівах озимих зернових культур восени. Є низка причин, коли це необхідно робити. Серед них — рання фаза розвитку бур’яну, що дає можливість краще його знешкодити; у агронома більше часу для прийняття рішення та довший строк застосування гербіциду. У цей період менше навантаження на техніку, ніж весною; менше випаровування, а температурні умови дозволяють значно краще проникати до бур’яну. Крім того, осіннє застосування дозволяє максимально уникнути діологічної шкоди від бур’янів. У більшості випадків осіннє застосування гербіцидів дозволяє відмовитися від внесення гербіцидів у весняний період. У зимовий період стан рослин треба контролювати, періодично відбираючи моноліти та відрощуючи їх, чи відбираючи зразки рослин для проведення морфофізіологічного аналізу

Ще немає новин у цій стрічці ...