Як українські фермери під прикриттям війни уникають податків, Україна втрачає мільярди – The Economist

З початку повномасштабної війни, економіка України скоротилася на чверть. Але лихоліття війни не є єдиною причиною зниження урядом податків. Підприємства також використовують хаос, щоб ухилитися від сплати справедливої ​​частки. Особливо це стосується сільського господарства, яке перед війною відповідало приблизно за 40% українського експорту за доходами. Сектор був перетворений шляхом боротьби, щоб знайти шляхи експорту, безпечні від російської атаки. Як зазначає заступник міністра сільського господарства України Тарас Качка, це хвилювання дало аграріям масу можливостей “оптимізувати податки”, пише The Economist.

Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства до армії також сприяють ухиленню від сплати податків. За оцінками Тараса Качки, зараз близько 40% врожаю зернових уникає оподаткування.

Як відбуваються махінації з “чорним зерном”:

• Дрібні оборудки: Частина махінацій відбувається напряму – близько 10% ухилення від податків здійснюється через бартер та готівкові розрахунки, що дозволяє приховати дохід від податкової.
• Міни та нерозірвані снаряди як привід: Оскільки забруднені вибухівкою землі неможливо обробляти, деякі фермери з безпечних полів можуть не декларувати врожай прикриваючись цим приводом.
• Експорт зерна: Фермери можуть фальсифікувати документи, щоб видати своє зерно за оподатковане, або занижувати доходи під час продажу за кордон. Виручені кошти зберігають в іноземному банку. Іноді зерно продають за безцінь пов’язаній або підставній компанії (в Туреччині чи Румунії). Кошти від такого продажу повертаються в Україну, але доходи від наступного продажу за вищою ціною вже залишаються за кордоном.
• Посередники та фіктивні компанії: Посередники допомагають у таких схемах за відсоток від прибутку (близько 2%). Створюються фірми для утримання коштів за кордоном, які потім закриваються до настання терміну репатріації валюти.

За минулі два роки через “чорне зерно” з країни виведено понад 3 млрд доларів, а за іншими оцінками, ця цифра може бути ще більшою. За попередні вісім років загальна сума, ймовірно, становила 4 млрд доларів.

Для боротьби з “чорним зерном” БЕБ аналізує дані, щоб виявити підозрілі поставки, та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Також уряд послаблює валютний контроль, зокрема, покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон.

Податкові надходження почали повзти вгору, коли зміни набули чинності, але попереду ще довгий шлях, перш ніж репресії можна буде вважати успішними.

Нагадаємо, на 700 млн доларів грантову угоду уклали Мінагрополітики та Світовий банк. У межах проєкту ARISE позику надано для підтримки та відновлення сільського господарства України.

В Україні через російське повномасштабне вторгення до використання стали не придатні близько 20% сільгоспземель для обробки у порівнянні з 2021 роком.

За 2022 рік понад 3 тисячі українських аграріїв отримали фінансову допомогу від держави. Загалом держава виділила 1,3 млрд грн на землю та 0,3 млрд грн — на корів.

Кабмін дозволив підприємцям використовувати грантові кошти не тільки для оренди нежитлових приміщень, а ще й земельних ділянок, які будуть використовуватись в комерційних та виробничих цілях.

В Україні з 1 січня стартував новий етап земельної реформи, згідно з яким ліміти на продаж сільськогосподарських земель збільшилися зі 100 до 10 тис. га. Малий та середній агробізнес опинився під загрозою, а разом з ним функціонування сільських територій.

З 1 січня 2024 року настав другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.

За підрахунками експертів 187,7 тис. угод купівлі-продажу було укладено з моменту відкриття земельного ринку до листопада 2023 року.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати