Новини    15 вересня 2018 14:07

Як колишній викладач та технік створили оригінальний смаколик та успішно просувають його на ринку


Якщо старовинний рецепт смаколиків адаптувати до вподобань сучасного споживача, відшліфувати технологію виробництва та додати родзинку, то отриманий продукт може стати основою успішного бізнесу. Це довели у вінницькій компанії «ІКРОК». Другий рік поспіль підприємство виготовляє під ТМ VitaminOKing цукати з овочів. Новий продукт прийшовся до смаку споживачеві — і малечі, і дорослим. Його основні конкурентні переваги — оригінальний смак, застосування технології обробки, яка дозволяє зберігати всі корисні для організму людини якості сировини, і доступна ціна. Маючи такі властивості, цукати відповідають світовому тренду до вживання корисних та якісних продуктів, який активно підхопили в Україні. Засновники розвивають компанію поетапно, поступово збільшують потужності та нарощують обсяги виробництва. Інвестиції вже перевищили 2,5 млн гривень, а планова окупність очікується до п’яти років. У планах — вкласти у розвиток ще 3 млн гривень, суттєво урізноманітнити асортимент і довести обсяг виробництва сухих продуктів до 5 т на місяць.

ПІДКАЗКА З МИНУЛОГО

«Ідея давно витала у повітрі, — розповідає голова спостережної ради «ІКРОК» Сергій Лютворт, кандидат технічних наук та колишній викладач. — Ще у дитинстві, слухаючи казки, в яких були герої-багатії, я чув слово «цукати». Воно асоціювалося з вишуканими смаколиками, надзвичайно смачними і доступними лише заможним людям. У дорослому віці мені було цікаво зрозуміти, що це таке, і виготовити власні цукати». В Україні домашнє сухе варення — так ще називали цукати — виготовляли наші бабусі здавна. А сам десерт уперше згадується у 1386 році, коли його з Києва як весільний подарунок передали литовському князю Ягайлу і польській королеві Ядвізі. Двісті років тому київські цукати замовляв царський двір: у Петербурзі, при правлінні Єлизавети та Катерини II, заради цього десерту була створена посада «конфетних справ київський підмайстер імператорського двору». Найвідомішим київським виробником цукатів був Семен Балабуха. Його нащадки виготовляли цукати понад 200 років, а сухе варення стали називати «балабушками». Століття тому цей смаколик був візитівкою Києва, як пізніше київський торт. При виготовленні цукатів VitaminOKing виробники відновили рецепт сухого варення. А їх ноу-хау — це рецептура та технологія.

«Ми мали ідею оригінального продукту, а ніша була вільна. Якісної сировини у нас теж вдосталь, адже вінницький край, де розташоване виробництво, називають «фруктовим Донбасом», а тутешні мешканці ще до винайдення цукру готували цукати з медом», — пояснює Лютворт.

НАРОЩЕННЯ ПОТУЖНОСТЕЙ

З першими цукатами експериментували на домашній кухні, смакували самі, пригощали сусідів і друзів. А коли зрозуміли, що продукт подобається, — вирішили заснувати виробництво. Для цього придбали чотири сушарки, які за добу переробляли 30 кг сирої сировини на 5 кг цукатів. Сушарки були не автоматизовані, працівникам доводилося вночі вставати та перекладати дека, що ускладнювало їх роботу.

«Ми вийшли на обсяг близько 400 кг продукції на місяць. Цукати добре продавалися, і ми розуміли, що є сенс нарощувати виробництво. Тому вирішили вкласти більш суттєві інвестиції у виробництво», — ділиться Лютворт.

Засновниками та інвесторами компанії «ІКРОК» стали Андрій Колясов — випускник Вінницького аграрного університету та Геннадій Лютворт — бізнесмен і власник фірми, що працює у сфері ІТ. Зробили власні інвестиції в обладнання, технології, підготовку персоналу, розбудову приміщення. Вже з початку цього року виробляють цукати у сучасному цеху, отримуючи за зміну близько 60 кг продукції залежно від сировини. Зараз підприємство виробляє близько 2000 кг продукції на місяць, але це не межа. Триває модернізація цеху і одночасно енергозбереження — вироблене тепло використовують для сушіння продукції та опалення робочих приміщень. По закінченні робіт виробництво працюватиме у дві зміни й вироблятиме удвічі більше цукатів.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

У класичному варіанті рецепту сухого варення шматочки фруктів закладали у гарячий сироп, проварювали кілька хвилин і кілька годин настоювали. Цикл повторювали тричі, після чого варення зливали через сито та досушували у духовці чи на сонці. Готове варення пересипали цукром. В «ІКРОК» сировиною вибрали не ягоди чи фрукти, а овочі.

«Ми хотіли привабити незвичністю та ексклюзивністю, — пояснює Лютворт. — Наші цукати виготовлені з овочів, а на смак нічим не відрізняються від звичних солодощів. Крім того, ми прагнули виготовити продукт, в якому будуть максимально збережені всі корисні мікроелементи та вітаміни. Наші цукати корисні для і для дітей, і для літніх, на відміну від насичених хімікатами звичайних цукерок».

Перші партії цукатів були смачними, але мали непрезентабельний вигляд, оскільки сировина у процесі приготування розвалювалася. Шляхом експериментів знайшли ноу-хау, як зберегти форму цукатів без при додавання шкідливих домішок. Перед виробниками постали й інші виклики: цукати мали бути сухими на дотик і не липнути до рук, мати пружну текстуру мармеладок, а при обробці в овочах мала зберігатися клітковина, яка сприяє травленню та звільняє організм від шкідливих речовин, вітаміни, лишатися природний колір і смак овочів. До того ж кожен продукт має свої властивості і потребує особливого підходу. Наприклад, кабачок м’який і швидко розварюється, а смородина має тверду шкірку, яка погано пропускає сироп, при додаванні вогню вона лопає, а середина перетворюється на кашку. При обробці буряка та селери треба було пом’якшити їх різкуватий запах і смак. Тому довелося відпрацьовувати технологію обробки кожного продукту, експериментувати з рецептурою. У результаті отримали унікальну формулу цукатів. Аби овочі віддавали вологу у природний спосіб, у спеціалізованій сушильній камері відтворили ефект теплого літнього вітерця. Овочі для цукатів «ІКРОК» частково вирощує на власних земельних ділянках, які обробляють без додавання хімії, решту купують у місцевих фермерів. Співпрацюють лише з тими сільгоспвиробниками, що дотримуються екологічного вирощування і мають відповідні сертифікати. Якість сировини обов’язково перевіряють у лабораторії Держпродспоживслужби. Виробництво зареєстроване Держспоживзахистом, а якість продукції відповідає усім вимогам ДСТУ. Цукати VitaminOKing відповідають переліку продуктів, які МОЗ дозволило до продажу в аптеках як супутні товари — функціональні харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, у тому числі для спортсменів.

«Я знаю сім’ї з дітьми, де замінили цукерки на наші цукати, дають їх дітям як смаколики, додають до каш, пластівців і навіть супів», — розповідає Лютворт. Підприємство випускає три види продукції — цукати гарбуза, моркви і овочевий мікс із п’яти овочів. Смаколики продаються у герметично запаяних поліетиленових пакетиках по 125 г. Зараз підприємство запускає у серійне виробництво 18 видів нової продукції: монофруктові та мікси з фруктів, ягід, овочів і чотирьох видів горіхів, а також здійснює пакування по 80 та 40 г. Крім того, виробник планує випускати сухі сніданки, чаї, сушені борщі та супи. «Якщо в Україні почнуть виробляти органічний цукор, ми додамо ще й випуск органічних цукатів, на які зараз величезний попит за кордоном», — діляться планами власники.

ДОГНАТИ І НАГОДУВАТИ

Як розповідають засновники компанії, головний етап у просуванні продукту — переконати споживача чи потенційного партнера зі збуту скуштувати незнайомий продукт: «По суті ми зараз виховуємо покупця: відкриваємо нові смаки, прищеплюємо культуру споживання. Споживачі, які скуштували наші цукати, запитують, де їх можна придбати». На виставці «Агро-2018» продали близько 1000 упаковок цукатів, додає Колясов, й з потенційними дистриб’юторами теж набагато легше домовитися про співпрацю після того, як вони скуштували продукцію. Тому основний спосіб просування — це дегустація, яку виробники влаштовують у супермаркетах, на виставках тощо. Цукати VitaminOKing уже можна придбати у мережах супермаркетів і аптеках, купити онлайн у «Розетці». Робота з розширення місць продажів триває: активно ведуться перемовини з великим дистриб’ютором мережі аптек, з власниками магазинів здорової їжі, менеджерами автозаправок. Виробник орієнтується на експорт і уже підписав меморандуми про поставки до Польщі, Італії, країн Прибалтики, веде перемовини з бізнесменами з арабських країн та Білорусі. Як зазначають виробники, у компанії постійно аналізують пройдений шлях. Можливо, бізнес розвивався би успішніше, якби одразу почали випускати розфасовку по 40 і 80 г, оскільки вони зручніші для одноразового вживання і коштують дешевше, і почали би з фруктового асортименту. Хоча останній пункт — під питанням, оскільки споживачів виробник привабив саме оригінальним, неочікуваним овочевим продуктом.

Текст: Лариса Степанушко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

35 хв. тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

7 години тому

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

8 години тому

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

17 квітня 2019 16:54

6 способів навчити дітей цінувати їжу й поважати фермерів, які її виробляють

821 млн людей на планеті гостро відчувають на собі проблему нестачі продовольства. Враховуючи актуальність боротьби з голодом у світі, варто навчити дітей поважати їжу і працю тих, хто її виробляє. Адже сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво!

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Третина всього виробленого у світі продовольства втрачається або викидається у відходи. Одним із напрямків боротьби із голодом і нестачею води у світі ФАО вважає запобігання продовольчим втратам і псуванню харчової продукції. Це те, що може кожен, – не викидати їжу, не купувати зайвого, використовувати в готуванні залишки їжі. І цьому варто навчити своїх дітей.

Отже, пропонуємо 6 способів, як навчити дітей цінувати їжу і поважати світ, який стоїть за тим, що ми їмо.

Скорочуйте харчові відходи

Купуйте тільки ті продукти, які вам необхідні, навчіться любити непоказні фрукти й овочі, не виходьте за межі розумного у своїх порціях, розберіться з термінами придатності, правильно зберігайте продукти харчування, а нез’їдене перетворюйте на нові страви на завтра. Акцентуйте на цьому увагу дітей.

Підтримуйте місцевих виробників продовольства

Закуповуйте продукти на місцевих ринках і знайомтеся зі своїми фермерами. Ставши їхнім клієнтом, ви забезпечите їм визнання і повагу. Дайте зрозуміти дітям, що продукти харчування починають свій шлях на стіл із ферми.

Цінуйте майстерність виробника

Поясніть дітям, що сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво. Поясніть дітям, що для виробництва продовольства потрібно дуже багато: насіння і ґрунт, вода і праця, захист і терпіння. Наприклад, для того щоб виростити один апельсин, потрібно 50 л води. Наші харчові переваги впливають на здоров’я планети і визначають майбутнє продовольства. Коли ми їмо, ми споживаємо природні ресурси і важку працю фермерів, бджіл і всіх тих, хто поклав їжу на нашу тарілку. Навчіть дітей цінувати їжу так, як би це був витвір мистецтва.

Переходьте на здоровіший, більш екологічно стійкіший раціон харчування

Наш організм працює за рахунок калорій і поживних речовин. Ми отримуємо енергію і підтримуємо здоров’я завдяки правильному харчуванню. Ми не звертаємо увагу на ту силу, яку їжа і харчування дають нашому організму. Необхідно пам’ятати, що їжа – це паливо. Занадто багато їжі, або занадто багато однієї і тієї ж їжі це може призвести до ожиріння, різних дефіцитів або захворювань, пов’язаних із раціоном харчування.

Розкажіть дітям, звідки береться їжа

Де ростуть ківі – на деревах чи кущах? Помідори – це фрукт чи овоч? Дізнавшись більше про продукти харчування, звідки вони беруться, коли настає їх сезон і що потрібно для їх виробництва, ми, разом з виявом поваги, розширюємо свої пізнання про те, що їмо.

Обговорюйте ці питання з дітьми і зі своїм оточенням

Віддаючи належне кожній страві, ми виявляємо повагу до фермерів, які виробили продукти, до, ресурсів, які на це потрібні були, і до людей, яким цього не дісталося. Повазі можна навчитися.

Завдяки цим правилам діти навчаться усвідомленому, здоровому і стійкому вибору харчових продуктів.

Landlord раніше повідомляв про те, що до 2025 року дві третини населення відчуватимуть нестачу води. ФАО вказує 4 напрямки для подолання кризи.

Агролайф   

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

Новини   

Показати ще