Добігає кінця черговий тиждень, за який трапилось безліч подій, що здавалися найважливішими. Тож, спробуємо визначити, які з них, дійсно, були вагомими, такими, що матимуть вплив надалі і створять реальність тижня другої половини місяця.
Якось залишилась без належної уваги презентація плану створення нових робочих місць міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашко.
Загалом, уряд запланував забезпечити роботою 500 тис. громадян, з яких 85 тис. – у сільському господарстві.
Не будемо дискутувати про наміри урядовців: проблему безробіття треба вирішувати. Але, здається, чиновники погано розуміють структуру аграрного сектору України, який не потребує великої кількості робочих рук. 4-5 висококваліфікованих працівників можуть повністю закрити «всі питання» рослинницької ферми на 500 га. Тваринництво, овочівництво, садівництво, де є потреба саме у великій кількості робітників – це у Польщу, в Україні таких виробництв не багато. Тож, 85 тис. працівників, без інвестицій у нові виробництва, можна влаштувати хіба що батраками за миску юшки.
А тут ще й власники плодових і ягідних господарств повідомили, що травневі морози боляче вдарили по насадженням. Найбільших втрат зазнали виробники полуниці, кісточкових культур, а також малини і ожини. У деяких господарствах повідомляють про втрату понад 50% врожаю. Тож і зайві робочі руки якось не потрібні, та й навряд чи погодяться громадяни на такі умови
Проте, робоча сила тепер може хоча б пересуватися без обмежень – кабмін затвердив порядок пом’якшення карантину і тепер можна гуляти по 8 осіб, а у кафе – сидіти учетвером. Воно, начебто, і далеко від агро, але це очікуване підвищення попиту на овочі, зелень, картоплю тощо.
«Я знаю, що всі зараз не розуміють, яким буде літо. Як планувати відпустку, коли дозволять літаки, коли дозволять потяги. Коли знову запрацюють кінотеатри, пляжі та метро. Відповідь проста: все це залежить від нас з вами», – заявив з цього приводу президент Володимир Зеленський.
І як на біду, що не померзло, то посохне, ще й людей повбиває – чи не таким воно буде,це літо? Сумно нагадувати, але у Кілійському районі Одещини фермер наклав на себе руки через загублений посухою врожай і неможливість віддати борги. Посуха там вже майже рік, та знадобилася людська смерть, щоб на це звернули увагу. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький повернувся з шокуючою інформацією – у Бессарабії загинуло до 100% озимини, а грошей для компенсації збитків фермерам немає.
4 млрд грн, які виділені на підтримку агросектору вже розписані по програмам – а на компенсації потрібно хоча б 2 млрд грн – і фінанси доведеться шукати. Це процес довгий, принаймні, в Україні.
Тут вже одне до одного: померзло, посохло, повбивались, так ще й ціни впали. Наприкінці тижня пшениця у чорноморських портах «дійшла» до психологічної позначки $190 за 1 тону. Мабуть, не треба було прем’єр-міністру у вівторок хвалитися у Верховній Раді піврічними запасами пшениці в Україні, яких, до речі, і не існує – маємо вже і відповідну реакцію.
Отже, таким видався цей тиждень для аграрного ринку України.
Звичайний тиждень середини травня.
