Лише 10 % кавунів, вирощених на півдні України, експортуються. У 2010 році було експортовано трохи більше 40 тисяч тонн, жодного разу цей рекорд Україна не повторила, навіть не наблизилася до цього обсягу. Про це йдеться у повідомленні Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
Зазначається, що за останні 7 років попит на кавун в країнах ЄС збільшився на 40%. Парадокс, але експорт українського кавуна навіть після введення вільного режиму торгівлі з ЄС скоротився.
За такою ситуацією, Іван Федишин, керівник напрямку «Овочі та фрукти» ринку «Шувар», презентував учасникам Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва бізнес-модель експорту українського кавуна на базі інфраструктури «Шувар».
«Ми знаходимося недалеко від кордону, входимо у асоціацію ринків Європи та світу, маємо гарну репутацію, – підкреслив він. – Ми можемо надати майданчик, на якому виробники кавунів сформують партію однорідної продукції, що відповідає вимогам ринку ЄС та анонсувати на фундації ринків, що існує такий товар, привести західного покупця. Але за якість товару відповідаєте ви, виробники», – заявив він.
Ринок «Шувар» готовий взяти на себе функцію оцінки товару, щоб виробникам не довелося платити 600 євро за утилізацію кожної тонни неякісної продукції.
Вимоги до виробників: пакет документів виробника, документи, що підтверджують якість продукції. Продукція повинна бути складена в картонні ящики, розміщена на європалетах, витриманий калібр ягоди, без зовнішніх пошкоджень, доставлена із дотриманням норм температурного режиму.
«Шувар» формує товарну партію кавунів з продукції багатьох виробників, але виробник самостійно приймає рішення щодо продажу за запропонованою ціною, якщо ціна його не влаштовує, він може продавати продукцію на ринку у Львові. Підготовку експортних документів робить «Шувар». Жодна транспортна компанія не візьметься транспортувати товар по нашим дорогам, і ці ризики виробники повинні взяти на себе.
«Майже всі херсонські кавуни, які зараз попадають на ринки західної Європи, потрапляють туди через Польщу. Ми зрозуміємо, що Польща не з’їдає таку кількість кавуна, наша продукція з Польщі їде до Швеції, Норвегії, Німеччини. Поляки вміють просувати продукцію на скандинавському та німецькому ринках. Херсонщина втрачає прибутки через посередництво поляків у даній сфері. Ціна, за якою польські бізнесмени реалізують продукцію далі, істотно відрізняється, вона є значно вищою, на 30-70 %, – наголошує Микола Козак, фахівець відділу зовнішньоекономічної діяльності ринку «Шувар».
Тетяна Гетьман, керівник Info-Shuvar, розповідає про динаміку імпорту в країнах ЄС.
«Німеччина споживає приблизно саме такий обсяг, як виробляється в Україні. У Польщі та Великобританії постійно зростає попит на кавун, щороку ці країни імпортують все більше й більше, і тільки Беларусь знижує обсяги імпорту кавуна. Якщо подивитися структуру експорту кавуна у Польщу, хто ж нам заважає, перш за все це – Румунія, вона збільшує обсяги щороку. Поставки українського кавуна дуже нестабільні: ми з’явилися, наступного року нас більше, потім знову менше. Чому так відбувається? Тому що в Україні нестабільні обсяги виробництва та ціни, а Європа – це не висока ціна, Європа – це стабільність. Ми не можемо забезпечити стабільність, тому ми не можемо розраховувати на стабільне місце в структурі цього експорту», – каже фахівець.
Поляки починають досить великі обсяги кавуна імпортувати ще у травні, українського кавуна там і близько немає навіть і у червні. Хоча у ці два місяці можна експортувати більше, ніж у липні та серпні. Ми з’являємося лише в липні на цьому ринку, коли обсяги споживання суттєво падають.
– Стратегія розвитку раннього виробництва кавуна мусить бути прив’язана до експорту, бо на внутрішньому ринку є певні упередження, що ранній кавун – небезпечний, – каже Тетяна Гетьман.
Херсонські виробники кавунів підкреслюють, що умови для експорту непрості, але вони готові вивчити пропозицію та ризикнути, бо європейський ринок – це стабільність, у якій має потребу кожен виробник.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!