Віктор Губрій: інвестиційний кейс у господарство Україна склав 160 млн гривень

Фермерське господарство «Україна» почало свою діяльність у 1993 році з обробітку 2 га землі у селі Стара Прилука Липовецького району Вінницької області. Із того часу воно перетворилося на потужне сільськогосподарське підприємство, яке налічує вісім структурних підрозділів і має земельний банк 9300 га у трьох районах області. Господарство застосовує сучасні  технології землеробства, демонструючи доволі високі показники врожайності, але не збирається зупинятися на досягнутому.

Тут постійно  вдосконалюють виробничі та технологічні процеси, інвестують у свій розвиток. Напередодні сезону весняно‑польових робіт LANDLORD поспілкувався із заступником голови фермерського господарства «Україна» Віктором Губрієм про чинники успіху в агробізнесі.

Який був початковий профіль господарства?

На початку його діяльності була спроба вести одноосібне фермерське господарство. Тоді посіяли перші 2 га гречки і теперішній власник господарства зрозумів, що з цього можна щось отримати.

Як змінювався профіль діяльності?

Після гречки стали експериментувати з вирощуванням ячменю — власник господарства зробив мініатюрний крупорушний цех із колісного тракторного редуктора. Зараз у нас два цехи загальною потужністю 200 т на добу. Також ми придбали низку інших підприємств, які в сумі формують земельний банк у 9300 га.

Скільки становили інвестиції в розвиток господарства?

У нас таких цифр немає. Я підраховую так: якщо у 2016 році було 126 млн гривень чистого прибутку тільки з рослинництва та ще близько 40 млн гривень зі сфери переробки, то інвестиції становили приблизно 160 млн.

Коли почали суттєво зростати потужності?

У 2011 році ми почали застосовувати інтенсивні засоби ведення рослинництва, високопродуктивну сільськогосподарську техніку іноземного виробництва. Плюс почали застосовувати новітні технології землеробства. Із 2018 року ми повністю переходимо на технологію No‑Till. У зв’язку з цим у нас постійно підвищується врожайність. Якщо у 2010 році ми збирали пшениці по 45–47 ц з гектара, то зараз — 80–90, соняшника збирали 1,7–1,8 т з гектара, у 2016–2017 роках — більше 4 т, кукурудзи у 2010 році збирали 3,7 т з гектара, зараз — 8–9 т. Це не дуже високий показник, та є одне але: ми використовуємо специфічні невисоковрожайні гібриди кукурудзи, з яких можна виготовляти крупу. Із високо врожайних крупи не зробиш. Хоча по гібриду ЕС Паролі компанії «Євраліс», який застосовували ми, одного року отримали врожайність 14,3 т з гектара. Щоправда, така врожайність була лише на одному полі.

А гібриди української селекції застосовували?

Так. Але показники врожайності гібридів французької селекції однозначно вищі — у середньому на 3–4 т з гектара. Ми вирощували ще кукурудзу з гібрида компанії «Піонер» ПР 39 К 13. Але крупа з неї мала один недолік — вона не вибухала при екструдуванні та з неї не можна було зробити кукурудзяні палички. Ми перейшли на гібрид компанії «Євраліс». Усе починалося добре: ми сертифікували крупу з кукурудзи гібриду ЕС Паролі, у нас була домовленість із російським представництвом компанії Nestlé про постачання їх міжнародним підрозділам нашої крупи. Але з початком бойових дій на Сході України домовленості були скасовані, і нам не вдалося через цю компанію вийти на міжнародний ринок.

Проблема в тому, що ці гібриди мало поширені в нашій країні. Виробництво крупи в Україні з кожним роком зменшується, ринок важкий, попиту  немає.

Чим будете заміняти ці гібриди?

Над цим я поки думаю. Цього року ми купуємо ЕС Паролі. Беремо в компанії «Євраліс» 2000 посівних одиниць, а також 500 одиниць ЕС Конкорд. Спробуємо ще деякі гібриди.

Якою повинна бути пропозиція, щоб ви надали перевагу тому чи іншому постачальнику насіння?

Звичайно, щоб віддати комусь перевагу, ми маємо отримати від нього інформацію про врожайність певного гібрида і придатність його вирощування в нашій зоні. Це основа. Я інформацію збираю, опрацьовую, ми сіємо демоділянки та аналізуємо. На мою думку, зараз немає безперечного лідера серед світових виробників насіння. Продуктивність гібридів приблизно однакова. Світові насіннєві компанії на наших полях роками конкурували, висівали свої лінійки. У більшості випадків ми віддавали перевагу компанії «Євраліс». Вони дають дуже великий обсяг інформації про технології вирощування, захисту рослин. У них дуже багато семінарів, навчань, демополів, і взимку, і влітку засідають експертні клуби.

Які виклики стоять перед господарством сьогодні?

Це загострення конкуренції за землю. Багато людей почали забирати свої паї. На мою думку, ця тенденція незворотна й доля великих підприємств, які мають тисячі гектарів землі, вже визначена. Усі земельні банки будуть зменшуватися.

Тобто господарствам треба підвищувати інтенсифікацію виробництва, впроваджувати новітні технології, нові гібриди…

Звичайно, це основа, і треба йти в цьому напрямку. Ще у 2006 році середня врожайність кукурудзи по Україні становила 4,3 т з гектара, зараз вона доходить до 8 т. Я думаю, що у нас є всі шанси досягти 10 т. Зафіксовані врожаї навіть у 17 т. І ми рано чи пізно до таких показників дійдемо.

На які культури будете орієнтуватися?

В основному на кукурудзу. Це найбільш продуктивна культура, і на неї найбільший попит у світі.

Яких правил успіху в агробізнесі дотримується ваша компанія?

Основне наше правило — бізнес не можна зробити самому. І добрі партнерські відносини — запорука успіху. Співпраця з партнерами, довіра, взаємодопомога дають можливість рухатися і розвиватися.

Компанія «Євраліс» — такий партнер?

Так. Вона допомогла нам пробитися на ринки і бути там конкурентними.

Текст: Володимир Денисенков

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати