В Україні перша декада березня була найсухішою за минулі 33 роки

Протягом першої декади березня середня кількість опадів в Україні становила лише 3 мм, що є найнижчим показником для цього періоду, починаючи з 1991 року, мовиться в огляді Укргідрометеоцентру, передає АПК-Інформ.

Кількість опадів у цілому виявилася значно меншою від норми, в південних, центральних, східних та північних областях опадів майже не було або не було зовсім, – зазначили в огляді.

Зокрема, на більшій частині території країни опадів не було або їх декадна кількість не перевищувала 1-2 мм (11-18% норми), в Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях – 6-11 мм (50-79% норми), в Рівненській та Волинській областях кількість опадів за декаду була близькою до норми – 11-14 мм.

Водночас агрометеорологи констатували, що у цілому перезимівля озимих культур та багаторічних трав в Україні завершилася задовільно.

За узагальненими даними відрощування зразків зимуючих культур, взятими метеостанціями з полів 20 лютого, значної загибелі та пошкодження рослин не виявлено, – пояснили фахівці.

Попри достатній рівень продуктивної вологи в орному й метровому горизонтах ґрунту, цьогоріч не слід нехтувати таким елементом технології, як збереження вологозапасів. Зокрема на цьому наголосили науковці НААН в аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільгоспкультур.

З підвищенням температур, що спостерігаємо зараз, вони втрачаються, особливо за певного дефіциту опадів (ІІІ декада лютого), – зазначили експерти.

Майже одночасно із переходом середньодобових температур повітря через +5 ⁰С ґрунт набуває м’якопластичного стану, прогрівається до температури +5 ⁰С і вище, тобто настає час проведення весняно-польових робіт (закриття вологи та початок сівби ранніх зернових культур).

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових в Україні станом на середину лютого в цілому оцінювався як задовільний, зазначили у звіті фахівці Національної академії аграрних наук України, передає АПК-Інформ.

Висока відносна вологість та оптимальні температури сприяють перезимівлі інфекцій основних хвороб озимих культур, що, своєю чергою, призведе до підвищення ураженості рослин на початку вегетації. Лабораторним аналізом озимих зернових виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси, септоріозу, ринхоспоріозу. Хворобами уражено від 0,2 до 4% рослин, – зазначають фахівці.

Водночас додається, що через несприятливі погодні умови (коливання температур, відлиги) для розвитку мишоподібних гризунів відбулося затоплення нір шкідників талими водами. Це призвело до намокання, переохолодження та загибелі від 5-15% гризунів.

Особливе значення і надалі має контроль стану посівів, це дозволить отримати своєчасну інформацію (на час відновлення весняної вегетації) щодо їх стану і застосувати потрібні заходи тому, що можливі різного роду пошкодження та ослаблення рослин від шкодочинних організмів та нетипових умов погоди, – вказали вчені.

Зауважимо, погодні умови першої декади січня на перезимівлю озимих культур негативного впливу не мають.

Початок першої декади січня характеризувався теплою, як для цієї пори року погодою. У другій половині декади відбулося різке зниження температури повітря до мінусових значень. Опади, на початку декади у вигляді дощу, мокрого снігу, а надалі (до настання морозів) снігу випали на всій території країни.

Опади у вигляді снігу, місцями мокрого снігу, у південних областях у вигляді дощу спостерігалися майже на всій території країни.

Опади, що випали надалі суттєво поповнять запаси вологи верхнього шару ґрунту. Водночас нестійкі погодні умови, такі як почергові зміни температури повітря з мінусових на плюсові значення й навпаки, сходження та утворення снігового покриву, локальне залягання льодяної кірки, знижують зимостійкість, зокрема – морозостійкість озимини. Тому, контроль за її перезимівлею має залишатися актуальним.

Одначе, варто нагадати, що кожного року в Україні ситуація з опадами погіршується, і, відповідно, стає важливим впровадження технологічних рішень для подолання цих викликів, повідомив Владислав Тютюнник, директор компанії Inter Agrolab та заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», під час участі в онлайн-конференції «InterAGROlab: шлях до ефективного землеробства», передає AgroPortal.

Сучасною тенденцією є активне переміщення зони Степу в напрямку центру та півночі, що вимагає від агровиробників змінити технології для забезпечення успішного вирощування врожаїв. Зокрема, Владислав Тютюнник поділився прикладами з Черкащини, Полтавщини та Кіровоградщини, де внаслідок дефіциту опадів у 2020 році кукурудза не утворила початків.

Рекомендацією аграріям є проведення аналізу кількості опадів у регіонах, де розташовані їхні поля. Дослідження компанії “Inter Agrolab” вказують на важливість врахування розподілу опадів для ефективного ведення сільськогосподарських робіт.

Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.

У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.

Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.

Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв  зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.

Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.

Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі  під озимий ріпак.

Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном.  ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним  можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.

У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.

Анна Лиса