УкрТехноФос планує відкрити третю виробничу базу у Дніпропетровській області

Які новинки презентуєте тут на виставці?

Наш основний продукт – це сульфат амонію гранульований з мікроелементами. Новинки, що ми представляємо, – це вапняна гранула, яка здебільшого весняного внесення. У нас є час на її удосконалення, можливість додання в неї магнію. Також маємо нові пропозиції по сільгосппродукції. Оскільки у нас є нова машина – фотосепаратор і фотосканер, який ми вже можемо використовувати. Він у п’ять, навіть, десять разів потужніший. Це наша пропозиція на нинішній попит на сільгосппродукцію.

Ви розраховуєте на збільшення об’ємів виробництва чи намагаєтесь утриматися на досягнутому рівні?

Звичайно, розраховуємо на збільшення об’ємів виробництва нашої основної продукції – сульфата амонію гранульованого. Будемо відкривати третю виробничу базу у Дніпропетровській області. Але нас трохи підкосила ситуація з заборонами. Це як прискорювати швидкість, коли прокололи колеса.

Також плануємо збільшити можливості переробки сільгосппродукції – її ми збільшуємо однозначно.

Чого очікуєте від старту сезону?

Старт сезону по реалізації мінеральних добрив уже в розпалі. Погода, звичайно, трохи гальмує всіх аграріїв, але ми очікуємо значного росту попиту. Тому що аграрії навіть не дивляться на те, що трохи виросла ціна.

З якими труднощами Ви зіштовхнулися?

Кабінет Міністрів своєю постановою додав до основного списку про заборону сульфат амонію кристалічного російського виробництва. Ми знаємо, що за 2017 рік було ввезено 300 тис. тон, з них із Російської Федерації – 195 тис. тон. Об’єм нашого виробництва минулого року – 120 тис. тон. У 2018 році ми збиралися збільшити об’єми виробництва і, відповідно, продаж на 30-40%. Але ситуація з забороною виштовхує нас на інші ринки.

Будете співпрацювати з Білоруссю?

Так. Але на сьогоднішній день «Гродно Азот» виробляє 30 тис. тон у місяць. Це може задовольнити наші потреби, але у них є місцеве виробництво біля заводу по грануляції. І вони також виробляють гранули для Білорусі, України, Польщі. Відповідно збільшується конкуренція за сировину. Колись пропозицій на сировину було багато, а виробників мало. Зараз кількість виробників буде збільшуватись, а сировинні джерела обрізають.

Як щодо Вашого плану доопрацювання вітчизняної сировини?

Він залишається у силі. Виробники коксохімічного сульфату теж зацікавлені у цьому. Але це доопрацювання якості, саме для можливості нашої переробки, повинно проводитися у них на місцях. Але вітчизняні виробники не готові до цього. У них склалися цифри собівартості, і тому вони не хочуть нікуди рухатися. Бо побачили, що заборона пройшла. З 1 березня заборонено ввезення сульфату з Росії. І відразу відбулося підняття цін на 30-40%. При тому, що якість вони не покращили.

Як позначиться на Вас ця заборона?

Ми будемо вимушені завозити сировину з інших ринків: Білорусі, Польщі, Казахстану, Узбекистану, а також Китаю. І це, звичайно, позначиться на ціні. Вона може зрости, за нашими попередніми підрахунками, приблизно на 24-33%.

Чи не призведе це до падіння попиту?

Наразі я не готовий відповісти на це запитання. Напевно ні. Але все-таки це сірковмісні добрива, аналогів якій ще немає. До того ж сірки у нашому ґрунті не стає більше. По-перше, вихована нами культура за декілька років привчила аграріїв до того, що треба вносити сірку у такому вигляді з добавками мікроелементів. До того ж ми переходимо до органо-мінеральних добрив у гранулах. І, по-друге, зростаюча культура поспішає, йде за Європою, Америкою. І у зв’язку з цим аграрій буде переносити цю збільшену собівартість на кінцевого споживача. Відповідно, у нас буде зростати ціна споживчого кошику саме на сільгосппродукти.