Новини / Фінанси     22 лютого 2019 18:39

UKRSIBBANK кредитує фермерів за аграрними розписками: 3 умови отримання фінансування

UKRSIBBANK відкриває нову програму кредитування фермерів за аграрними розписками. Відтепер отримати кредит до 5 млн грн можна під заставу майбутнього врожаю. Поки що проект пілотний. Банк вивчатиме попит малого та середнього бізнесу на послугу. Проект реалізований за підтримки IFC.

Про це повідомляє прес-служба банку.

Щоб скористатися кредитуванням за аграрними розписками, необхідно відповідати таким критеріям:

  • підприємство має бути зареєстрованим як юридична особа;
  • мати досвід роботи в агросекторі більше 5 років;
  • мати земельний банк у розмірі 500-5000 га.

Крім того, підприємство має спеціалізуватися на виробництві зернових – пшениці, кукурудзи, ячменю та соняшника. Угіддя господарства мають бути розташовані на Заході, Півночі та в Центральній Україні.

ЧитайтеМіжнародні інвестори надаватимуть українським фермерам фінансування під аграрні розписки – Хелен Фейрлемб

Заставою для отримання кредиту може бути майно, майбутній врожай та аграрні розписки.

Відсотки за кредитом на рік становитимуть 16,9%.

Як раніше повідомляв Landlord, від початку дії проекту (з 2015 р.) фінансуванням під аграрні розписки скористалося 955 українських господарств. У 2018 р. 90% усіх розписок були видані малими та середніми господарствами (до 5000 га). Також проектом скористалося 57 агрохолдингів і великих підприємств.

Фінанси        14 червня 2019 15:11

Аграрні розписки: український фермер отримав 1,2 млн грн від трейдера з Естонії

1,2 млн грн від естонської трейдингової компанії залучило фермерське господарство «Салікс» зі Львівської області, оформивши першу в Україні міжнародну фінансову аграрну розписку.

Про це повідомляє проект IFC «Аграрні розписки в Україні».

У 2019 р. українським фермерам надано можливість залучати кредитні ресурси з-за кордону в межах проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Аграрні розписки в Україні». Така бізнес-модель стала доступного після прийняття на початку року нового закону про валюту та валютні операції.

Читайте: 60 тракторів заблокують трасу М-14: фермери Миколаївщини виходять на акцію протесту

Міжнародні аграрні розписки дозволяють навіть невеликим фермерським господарствам перейти на якісно новий етап: почати співпрацювати з іноземними кредиторами та залучати дешевше фінансування на рівні з агрохолдингами. І, що важливо, це не вимагає додаткової складної підготовки чи штату спеціалістів.

Першими оформили міжнародні аграрні розписки фермери з Чернігівської та Львівської областей.

Міжнародна фінансова аграрна розписка

Сільгосппідприємство «Салікс», яке обробляє близько 300 га земель на Львівщині, вирощує традиційні зернові та олійні культури. Минулого року вперше скористалося аграрною розпискою, а вже цього сезону йому вдалося залучити фінансування в розмірі 1,2 млн грн від кредитора-нерезидента, компанії «Евервелле». Так на початку червня з’явилася перша міжнародна фінансова аграрна розписка.

«Евервелле» – це естонська компанія, яка працює в Україні у сфері зернового трейдингу вже більше 10 років. СП «Салікс» та «Евервелле» успішно співпрацюють понад 3 роки.

Міжнародну розписку видали як супровід до форвардного контракту та додаткове забезпечення на суму отриманої передоплати: за форвардом до кінця серпня «Салікс» зобов’язаний поставити 240 т ріпаку. В заставу за розпискою передали 100 т. Дія розписки завершується наступного року.

Підприємство отримало від кредитора фінансування за ставкою 12% річних з розрахунком у валюті. Заступник директора СП «Салікс» Богдан Цап вважає це однією з переваг міжнародних розписок:

«По-перше, я маю прямий контроль із-за кордону. У мене ціна на сільгосппродукцію, звичайно, вища, ніж тут на ринку. А, по-друге, до нас заходить валюта».

Необхідна умова для оформлення аграрної розписки – ведення прозорої діяльності. Богдан Цап відзначає, що рекомендував іншим фермерам свій досвід, але не всі мають можливість для цього, оскільки багато хто не працює прозоро.

 Міжнародна товарна аграрна розписка

Наприкінці квітня 2019 р. ТОВ «Зорі Обмачева» з Чернігівської області передали естонській компанії «Летофін» товарну аграрну розписку, в рамках якої зобов’язалися здійснити поставку 10,5 тис. т кукурудзи до січня 2020 р.

Аграрна розписка була видана у супровід до форвардного договору на поставку майбутнього врожаю кукурудзи. За нею підприємство отримало пре-фінансування в розмірі близько 40% загальної вартості продукції.

«Зорі Обмачева» та «Летофін» співпрацюють два роки. Тепер українське господарство вирішило розширити співробітництво – перейти до більших партій поставки зернових, зокрема кукурудзи.

Процес оформлення міжнародної розписки тривав не більше 2 тижнів – від початку переговорного процесу до підписання документа.

«Узгоджували деякі технічні деталі, урожайність, вартість продукції в заставі тощо. Щодо документів, то з нашої сторони був потрібним стандартний пакет, як для звичайних аграрних розписок», – розповів комерційний директор «Зорі Обмачева» Іван Іванов.

Переваги аграрних розписок з позиції трейдингових компаній

  • Аграрна розписка є зручним інструментом, оскільки в забезпеченні виконання зобов’язань використовується застава майбутнього врожаю – і це цікавіше для трейдера, ніж нерухомість чи техніка.
  • Можливість моніторингу врожаю, що дозволяє кредиторам бути більш впевненими в належній якості продукції, що поставлятиметься.
  • Простота використання аграрної розписки.

Landlord раніше повідомляв про те, що Мінагрополітики ініціює здешевлення аграрних розписок. Здешевити послуги нотаріусів при оформленні аграрних розписок допоможуть автоматичний обмін даними між РАР та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

 

Поділися

Фінанси        14 травня 2019 16:38

Мінагрополітики ініціює здешевлення аграрних розписок

Здешевити послуги нотаріусів при оформленні аграрних розписок допоможуть автоматичний обмін даними між РАР та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

14 травня у Мінагрополітики відбулася зустріч, де обговорювалося, як спростити оформлення та здешевити аграрні розписки. Про захід повідомило відомство на своєму порталі та у Facebook. На зустрічі йшлося про можливості інтеграції Реєстру аграрних розписок (РАР) з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Читайте: Валюта під аграрні розписки: ТОП-5 можливостей для аграріїв

Як зазначають у міністерстві, сьогодні нотаріус, щоб засвідчити аграргу розписку, перевіряє дані у двох реєстрах. Однак цей процес можна спростити.

«Інтеграція та здійснення автоматичного обміну даними між РАР та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно дозволить автоматизувати процес перевірки нотаріусом прав володіння і користування земельною ділянкою агровиробиком при посвідченні аграрних розписок. Це сприятиме зниженню вартості послуг приватних нотаріусів та зробить фінансовий інструмент доступнішим для сільгоспвиробників», – додала заступник Міністра.

За даними Мінагрополітики, проект аграрних розписок користується попитом. З початку проекту в аграрний сектор залучено понад 11 млрд грн, 8 банків співпрацюють з виробниками.

Як раніше повідомляв Landlord, міжнародні інвестори надаватимуть українським фермерам фінансування під аграрні розписки.

Поділися

Фінанси        16 квітня 2019 17:13

Кредит-Союз видав аграрну розписку на рекордну суму – 991 тис. грн

Черкаська кредитна спілка «Кредит-Союз» наприкінці березня в черговий раз надала фінансування за аграрною розпискою фермеру-зерновиробнику. Загальна сума за розпискою, із заставою майбутнього урожаю пшениці, становить 991 тис. грн.

Аграрні розписки – це універсальний інструмент, який може допомогти фермерам та кредиторам розвивати довгострокову співпрацю. Розписки прості у використанні та доступні для підприємств із різних сегментів агроринку. Навіть найменші фермерські господарства можуть отримати доступ до додаткових фінансових ресурсів та відкривати нові можливості для розвитку. Щодо кредиторів, то за допомогою інструменту, вони можуть залучати нових клієнтів та працювати у нових секторах. Наприклад, віднедавна кредитні спілки успішно фінансують через аграрні розписки невеликих сільгоспвиробників, для яких це серйозна можливість розширити власну справу та вийти на вищий рівень господарювання.

Можливості 

Кредитна спілка «Кредит-Союз» (Черкаси) активно кредитує виробників сільськогосподарської продукції в Черкаській області. Спілка має широку мережу філій у районах області, що дозволяє їй бути максимально близько до дрібних фермерів.

26 березня 2019 року кредитна спілка вже не вперше надала фінансування за аграрною розпискою фермеру-зерновиробнику. Загальна сума за розпискою, із заставою майбутнього урожаю пшениці 3-го класу, складає 991 тис. грн. Наразі це рекордна сума серед тих кредитних спілок, які вже скористались інструментом аграрних розписок.

Читайте: Що чекає на фермерів у разі невиконання аграрних розписок

Варто зауважити, що для КС «Кредит-Союз» – це не спонтанний крок, а продумана стратегія поширення власних фінансових послуг для агровиробників Черкаської області. У спілці одразу вирішують комплекс завдань: підвищення кваліфікації персоналу, навчання фермерів фінансової грамотності, впровадження нових програм оцінки кредитних ризиків та інше.

Зокрема, протягом лютого цього року 30 фермерів – членів кредитної спілки пройшли навчання на тему «Управління фінансами сільськогосподарських підприємств», яке проводили експерти проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», а завдяки проекту USAID «Кредитування сільськогосподарських виробників» (КЕП) працівники спілки долучилися до навчальної програми, метою якої є посилення операційної діяльності кредитних спілок та розширення їхніх кредитних портфелів у сфері сільського господарства.

Залучення європейських і американських експертів-волонтерів та використання їхнього досвіду в рамках Проекту КЕП дозволяє спілкам збільшити обсяги агрокредитування та підвищити його ефективність. Таким чином, фермерські господарства отримують можливість рости і розвиватися разом зі своєю кредитною спілкою. Європейські та американські експерти проводять для кредитних спілок навчальні сесії з питань стратегічного планування, внутрішньої політики, оцінки ризиків, маркетингу та роботи з ланцюжками доданої вартості.

Досвід

Саме на одному з тренінгів директор Золотоніської філії КС «Кредит-союз» Марина Гай вперше почула про аграрні розписки. Згодом КС вже сама почала пропонувати своїм членам скористатися цим фінансовим інструментом. «Люди просто побоюються через необізнаність: дехто думає, що кредит надається під заставу землі. Тому доводиться пояснювати – особисто і через публікації в районній газеті», – розповідає директор філії. «Труднощі виникають лише під час пошуку нотаріуса, в Черкаській області є 6 акредитованих нотаріусів, а реально беруться оформлювати двоє-троє, тож часом доводиться їздити за сотню кілометрів до нотаріуса. Звичайно, під час підготовки виникали певні питання, проте оформлення зовсім нескладне, якщо ретельно розібратися», – зауважує Марина Гай.

Золотоніський фермер Володимир Молодик познайомився з аграрними розписками на семінарі у Черкасах, куди його запросили представники КС «Кредит-союз». Раніше аграрій брав кредит на меншу суму, адже не було достатньої застави. Фермер задоволений, що отримав можливість збільшити фінансування: «Завдяки аграрним розпискам не було проблем із заставою. Розписка оформлена на урожай пшениці, а кошти підуть на міндобрива, засоби захисту, паливо. Я кредитуюся і в банках, проте зі спілкою простіше з заставою – тут реально підходять до позичальника, а в банках у заставу хочуть нерухомість… Під час підготовки документів для аграрних розписок, важливо, щоб земельні ділянки були оформлені належним чином». Володимир Молодик планує і в майбутньому працювати з кредитної спілкою та використовувати можливості аграрних розписок.

Кредитна спілка «Кредит-Союз» уже багато років стабільно надає якісні послуги, користується довірою сільськогосподарських виробників та розширює свою діяльність. А сьогодні, саме завдяки використанню таких нових фінансових інструментів, як аграрні розписки, КС може зробити більше для своїх членів, відкрити нові можливості та вирішити проблему доступу невеликих фермерів до кредитних ресурсів. Такий досвід варто переймати іншим!

Використання аграрних розписок кредитними спілками стало можливим завдяки тісній співпраці проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», проекту USAID «Кредитування сільськогосподарських виробників», Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) та Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) з державним регулятором кредитних спілок – Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Landlord раніше повідомляв про те, що 2018 рік став першим роком роботи аграрних розписок на всій території України, які дали можливість 669 фермерам отримати фінансування під заставу майбутнього врожаю.

Поділися

Фінанси        04 березня 2019 13:16

Що чекає на фермерів у разі невиконання аграрних розписок

Тривалий час від початку дії в Україні проекту аграрних розписок (з 2015 р.) фактів невиконання фермерами взятих зобов’язань не було. Процедуру примусового виконання аграрних розписок вперше застосовано на початку  2019 року: 4 компанії-кредитори ініціювали примусове стягнення.

Аналіз проблемних випадків роботи з аграрними розписками підготував Микола Луговий, Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Читайте: Сила аграрної розписки: як півтисячі фермерів в Україні знайшли гроші на посівну

Підприємці з різних сегментів у своїй діяльності стикаються з труднощами, і агробізнес – не виняток. Більше того, сільське господарство пов’язане з низкою специфічних ризиків, таких, як погода, питання якості чи ціни продукції, логістичні обмеження тощо. З позиції фермерів – ці ризики впливають на загальний результат та можливість розвивати підприємство. З позиції кредиторів, це питання повернення своїх ресурсів, наданих фермерам у вигляді грошей чи товару на кредитних умовах. Аграрні розписки – це можливість для обох сторін працювати на взаємовигідних умовах, захистити свої права та почуватися впевнено. Зокрема, для кредиторів це реалізується через передбачену в законі «Про аграрні розписки» процедуру примусового виконання.

Позасудова процедура примусового виконання аграрних розписок

Позасудова процедура примусового виконання є однією з особливостей, що вирізняє аграрні розписки як інструмент фінансування та дозволяє кредиторам бути впевненими в поверненні своїх ресурсів у випадку, коли фермер не виконує зобов’язання. Цей механізм захищає права кредитора, та водночас його дія обмежується лише стягненням у межах предмету застави за конкретною розпискою, захищаючи цим самим і права фермера.

Процедура передбачає, що якщо фермер не виконав своїх зобов’язань за розпискою, вже з наступного дня по завершенні терміну виконання кредитор може отримати виконавчий напис нотаріуса та звернутися до виконавців для відкриття виконавчого провадження. Впродовж 7 днів виконавець повинен передати предмет застави (врожай) кредитору. Серед фінансових інструментів процедура примусового виконання аграрних розписок дозволяє кредиторам у найкоротші терміни отримати свої ресурси без звернення до суду. Тривалий час в Україні не було практичних випадків використання процедури на практиці, але навіть після багаторазового збільшення кількості розписок та важкого сезону 2018 року статистика залишається на користь надійності українських фермерів: примусове виконання було використане для менше ніж 1% від загальної кількості випущених розписок.

Перші випадки примусового виконання аграрних розписок

Наприкінці 2018-го та на початку цього року в рамках 5 аграрних розписок кредитори ініціювали процедуру шляхом звернення до нотаріуса для виконавчого напису. Для ринку це дуже важливий момент, оскільки теоретичні розробки вперше реалізовані на практиці. Перевірена ефективність та справедливість процедури може залучити нових кредиторів та зробити умови фінансування за розписками вигіднішими для всіх фермерів.

Появу перших випадків примусового виконання керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Хелен Фейрлемб пояснила людським фактором. «Новий інструмент кредитування працює дуже успішно. Значна більшість фермерів відповідально підходить до виконання своїх зобов’язань, оскільки дбає про власну репутацію та бізнес-перспективу. Але заразом інколи трапляються випадки, коли фермери не до кінця прораховують свої можливості розрахуватися за кредитами, особливо якщо сезон важкий. Таке буває в усіх країнах».

Власною думкою з цього приводу поділилася і приватний нотаріус із Харкова Лариса Манерко. Вона має велику практику роботи з аграрними розписками, тому добре знається на їх специфіці.

«Тривалий час не було невиконаних розписок. Навіть якщо траплялись якісь нештатні ситуації, кредитори та боржники завжди знаходили шляхи взаємодії. Якимось чином вирішували питання, розраховувалися один із одним, і все було гаразд. Механізм примусового виконання залишався незадіяним, тому сторони не знали, наскільки швидко, чітко та ефективно він працює», – зазначила вона.

Нещодавно у Лариси Манерко з’явився перший досвід здійснення виконавчого напису на невиконаній аграрній розписці. Влітку 2018 року цю розписку видало фермерське господарство з Чернігівщини постачальнику матеріально-технічних ресурсів. Передбачалося, що восени в якості погашення боргу кредитор мав отримати 3 тис. тонн кукурудзи. Однак зобов’язання, дані сільгоспвиробником, не були виконані.

Після низки безрезультативних переговорів з боржником кредитор був змушений звернутися до нотаріуса за виконавчим написом, як це передбачено чинним законодавством. Лариса Манерко напис зробила. Після цього справа була передана приватному виконавцю і той почав пошук заставного врожаю. Частина його вже знайдена та передана кредитору. Паралельно він веде переговори з фермером, в тому числі, і про штрафні санкції.

Чим загрожує ситуація, що склалася, чернігівському фермеру, який не виконав зобов’язань за аграрною розпискою? Лариса Манерко пояснює це наступним чином: «Мною внесений відповідний запис до Реєстру аграрних розписок. До того ж формується запис у Реєстрі рухомого майна, накладається заборона на відчуження майбутнього врожаю за цією розпискою. І вона не знімається доти, доки розписка не буде виконана. Тому кредитна історія для цього боржника буде, що називається, «виділена червоним». Виправити її буде складно, звичайно, і тепер цьому боржнику буде важче залучати ресурси зі сторони».

Які нюанси можуть виникати

У Запорізькій області також склалася нестандартна ситуація з виконанням аграрної розписки. Кредитор видав під неї суму, еквівалентну 60 тис. доларів. Коли з’явилися проблеми з їх поверненням, він швидко отримав у нотаріуса виконавчий напис. Більше того, він знав, де знаходиться зерно, і тому виконавець зміг оперативно арештувати це зерно як предмет застави.

Не завжди ризики з виконання аграрних розписок могли прорахувати й самі кредитори. Так, на Львівщині дистриб’ютор надав кредит за аграрною розпискою місцевому господарству під заставу 500 тонн пшениці. При цьому він не врахував тієї обставини, що на той час господарство перебувало в стані судового процесу з іншим кредитором, оскільки не розрахувалося з ним за боргами. Невдовзі сам дистриб’ютор уже змушений був займатися вирішенням питання за отриманою аграрною розпискою.

Ще один кредитор надав позику під 2 фінансові розписки на Чернігівщині на загальну суму, еквівалентну 129,5 тис. доларів. Клієнт завчасно повідомив його, що в нього будуть проблеми з погашенням боргу, і тому попросив відстрочки платежу. Кредитор пішов йому назустріч, але, на жаль, фермер так і не виконав перед ним своїх зобов’язань. Замість цього боржник спробував реалізувати заставний врожай за готівку, та в результаті повідомив, що з ним так і не розрахувалися. Кредитору нічого не залишалося, як подати на боржника до суду.

Ще одна аграрна розписка була передана до суду в зв’язку з завершенням терміну, впродовж якого кредитор може використати процедуру примусового виконання (1 рік з наступного дня після завершення терміну виконання розписки). Господарський суд Вінницької області вже пристав на захист кредитора. Він виніс рішення про задоволення його вимог. В результаті розписка була виконана частково, а решта боргу – пролонгована.

«Я б не назвала проблемні випадки роботи з аграрними розписками «казусом», – поділилася думкою Лариса Манерко. – Це – життя, це – практика. Переконавшись у тому, що механізм стягнення справді працює, сільгоспвиробники не матимуть бажання для невиконання аграрних розписок».

Законодавство

Значна роль в оперативному вирішенні конфліктних питань за аграрними розписками відводиться державним та приватним виконавцям. Їх діяльність визначається законами «Про аграрні розписки», «Про виконавче провадження», «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

«У цих нормативно-правових актах чітко прописані права та обов’язки виконавців, які орієнтовані винятково на виконання вимог закону та захист прав як кредиторів, так і аграріїв. З 2017 року в Україні окрім державних виконавців впроваджено інститут приватних. Це спрямовано на підвищення ефективності виконання рішень в країні, в тому числі, і за аграрними розписками», – прокоментував ситуацію заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ», приватний виконавець округу м. Києва Анатолій Телявський.

На думку голови Ради приватних виконавців Київської області Михайла Трофименка, примусове виконання аграрних розписок – це вимушений захід, до якого вдається кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов’язань. Дії виконавців спрямовані на розв’язання проблемних питань, пошук заставного врожаю, його повернення кредитору або реалізацію.

«Важливо розуміти, що ні приватний, ні державний виконавець не стягуватиме з боржника більше, ніж це передбачено відповідним договором за аграрною розпискою, – підкреслив він. – Єдине завдання виконавця – повернути кредитору його грошові кошти винятково законним шляхом. У свою чергу, лише дотримання боргових зобов’язань дозволить кредиторам продовжувати кредитувати виробників продукції сільського господарства. Це дуже важливо для України сьогодні».

Михайло Трофименко також є членом Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ». Ця громадська організація проводить роз’яснювальну роботу серед фермерів та їхніх потенційних кредиторів із тим, щоб сторони знали процедуру примусового виконання аграрних розписок і свої зобов’язання в цьому процесі, що дозволить прискорити отримання необхідного результату.

Михайло Трофименко радить тим кредиторам, які стикнулися з невиконанням аграрних розписок, діяти рішуче.

«Найголовніше в цьому процесі – оперативність. Необхідно негайно звертатися до нотаріусів за нотаріальним написом, після чого кредитор має право звернутися з заявою або до Державної виконавчої служби, або до приватного виконавця. Фактор часу у виконавчому провадженні відіграє вирішальну роль, адже недобросовісні боржники можуть встигнути реалізувати врожай або інше майно до початку виконавчого провадження. Механізм примусового виконання рішень в Україні справді працює, і ми доводимо це кожною фактично виконаною вимогою виконавчого документу», – додав він.

 Уроки, винесені з першого досвіду

Випадки примусового виконання аграрних розписок залишаються поодинокими. І ринок вони не застали зненацька. Багато в чому це стало можливим завдяки Проекту IFC, який торік провів серію семінарів для кредиторів, нотаріусів та виконавців з тим, щоб вони знали, як діяти у випадку дефолту. Тепер ці знання стали в пригоді їм на практиці. Серед основних «уроків» для кредиторів із першого практичного досвіду примусового виконання експерти Проекту IFC відзначають таке:

  1. Кредиторам варто планувати свою роботу, зокрема, бути готовими діяти на випадок невиконання розписки.
  2. Знати свого клієнта та моніторити предмет застави.
  3. Якщо фермер повідомляє про труднощі та неспроможність виконати зобов’язання, найліпший варіант – це поїхати та особисто зустрітися для переговорів.
  4. Аграрні розписки дозволяють діяти швидко і не варто втрачати таку можливість.

«Аграрна розписка – не панацея, – зазначила Хелен Фейрлемб. – Це інструмент, який ми старалися зробити сильнішим за всі решту. Ми прагнули, щоб завдяки йому відносини між позичальниками та кредиторами ставали більш передбачуваними, цивілізованими та прозорими. Всіх ризиків аграрна розписка не знімає, та практика нам уже довела, що цей інструмент працює ефективно».

На практичному прикладі господарства ПрАТ «АТП-15339» Landlord представвив покрокову інструкцію з оформлення аграрної розписки, починаючи від найдрібніших документів і до фінального підписання.

Фото: Getty Images

Поділися

Фінанси        26 лютого 2019 10:06

Фермерам на замітку: покрокова інструкція отримання аграрної розписки

На практичному прикладі господарства ПрАТ "АТП-15339" Landlord представляє покрокову інструкцію з оформлення аграрної розписки, починаючи від найдрібніших документів і до фінального підписання.

Аграрні розписки в Україні з кожним роком стають все більш затребуваними. Фактично для фермерів це чудова можливіть отримати матеріальний ресурс (гроші, засоби виробництва, тощо) під заставу на майбутній врожай. При чому кредитором під аграрну розписку може виступити будь-хто. Лише за 2018 рік було видано 669 аграрних розписок на загальну суму в 5,2 млрд грн. Та навіть, незвачаючи на широку доступність, для багатьох аграріїв АР залишається чимось новим і невідомим. Тож Landlord на практичному прикладі господарства ПрАТ “АТП-15339” представляє покрокову інструкцію оформлення аграрної розписки.

Кредитором аграрної розписки для ПрАТ “АТП-15339” виступила ТОВ Сингента.

У даному випадку підписанню аграрної товарної розписки передувало укладання форвардного конракту на поставку зерна. Документи підприємство почало готувати з початку року – у лютому-березні. У свою чергу, (кредитор за аграрною розпискою, тобто ТОВ Сингента), надає перелік документів, що має подати постачальник, зокрема:

  • Анкета (бланк від покупця), де поставальник  має зазначити юридичні дані оранізації, культуру та її посівні площі, яка пропонується до продажу, місце та умови поставки, бажані умови оплати, контактні дані працівників організації (директора, бухгалтера, агронома).
  • Копії Установчих документів (статут, витяг з реєстру платників ПДВ, наказ про призначення директора, протокол зборів про призначення керівника, реквізити підприємства).
  • Копії  фінансової звітністі за два попередні роки (форма 1 – “Баланс” та Форма 2 – “Звіт про фінансові результати”). Кредитор може додатково  попросити розяснення по деяким показникам фінансової звітності.
  • Статистична звітність: 4- сг за поточний рік – “Звіт про посівні плащі сільськогосподарських культур; 29-сг за останні два роки “Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур”. Після виконанння контракту також надаємо цей звіт за поточний рік.; 50-сг – за минулий рік “звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств.

Якщо форвардний контракт укладається декілька років поспіль, то перелік документів може бути скорочений.

  • Карта-схема полів надається з метою  перевірки заявлених ділянок та моніторингу посівів
  • План посівів має містити планову врожайність та посівні площі по всіх культурах підприємства, у довільній табличній формі, які мають співставлятися зі стат. звітністю 4-сг, яка подається після 01 червня.
  • Всі документи, що надаються, мають бути завірені печаткою та підписом керівника.
  • Документи скануються та надсилаються покупцю у електроному вигляді, а згодом після розгляду документів та прийняття рішення, – надаються у паперомому вигляді.

Для прийняття рішення по щодо аграрної розписки також необхідна додаткова інформація – таблиця з даними про земельні ділянки, з яких майбутній врожай передається у заставу.

Оскільги с/г підприємства дуже часто практикують обмін земельними ділянками для укрупнення полів і для зручності обробітку, то найбільш трудомістким процесом є вибір полів, на яких посіяна культура:

  1. Ділянка повинна мати кадастровий номер і оренда має бути зареєстрована на підприємство у Державному Реєстрі Речових Прав на Нерухоме Майно (ДРРПНМ);
  2. Ділянка повинна входити в межі поля, по якому оформлятиметься застава майбутнього урожаю;

За словами керівника господарства Андрія Удовиченка, підготовка документів зайняла кілька днів:

“У залежності від кількості полів цей процес може займати від одного до трьох робочих днів. Ще один день пішов на заповнення анкет, підготовку фінансової та сільськогосподарської звітності, планів посівів, карт-схем полів та інших документів згідно списку”.

Після цього покупець (кредитор) перевіря вжє надану інформацію, вносяться правки.

ЧитайтеДерждопомога фермерам: кому та на скільки уряд збільшив дотації

Наступним кроком є безпосередня (на полях) перевірка кредитором ваших посівів. При чому вона неодноразова – ревізор особисто оглядає поля після сходів та в процесі росту, дозрівання.

Коли всі документи перевірені та узгоджені, кредитор готує аграрну розписку, яка погоджується з постачальником та надсилає її нотаріусу.

Нотаріальне посвідчення аграрної розписки  та реєстрацію в Реєстрі Агррарних розписок може здійснити, будь-який нотаріус, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок. Перелік таких нотаріусів міститься на веб-сайті ДП “Аграрні реєстри”.

Нотаріус самостійно перевіряє зазначені паї, адже всі вони з реквізитами перелічуються в аграрній розписці. В залежності від обсягу інформації перевірка у нотаріуса займає два – пять днів (попередньо терміни узгоджуються).

Оплату нотаріальних дій зазвичай оплачує Кредитор.

  • Псіля оформлення аграрної розписки постачальник (боржник) має право на нотаріально завірену копію, а після виконанння всіх умов контракту кредитор повертає оригінал товарної аграрної розписки господартву-боржнику з поміткою “виконано”.
  • У цьому році через високі врожаї та складнощі щодо відвантаження зерна на залізницю, елеватори деякий час не приймали зерно, тому терміни поставки  були продовжені, а також змінювалось місце поставки шляхом укладання додаткових угод, до форвардних контрактів. Наприклад, у контракті був встановлений термін поставки кукрудзи до 30 листопада, але в звязку  з тим що елеватор через завантаженість не зміг приймати зерно, фактична поставка була частково здіснена на інший елеватор до 20 грудня.

Раніше керівник проекту “Аграрні розписки в Україні” Хелен Фейрлемб заявила, що міжнародні інвестори надаватимуть українським фермерам фінансування під аграрні розписки.

Поділися
Показати ще