ОСТАННІ НОВИНИ
Рішення українських учених для відновлення ґрунтів із використанням мулу й донних відкладень потрапило до четвірки фіналістів міжнародного конкурсу інновацій SID-US 2024 у Вашингтоні. Його розробила громадська організація “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків” за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО), повідомили в Програмі USAID АГРО.
Проєкт передбачає використання в сільському господарстві мулу й донних відкладень, що накопичуються на дні ставків і повинні щороку видалятися.
В Україні близько 20 млн га земель потребують рекультивації чи відновлення. Водночас понад 40 тис. ставків очікують очищення для розвитку аквакультури та покращення довкілля. Щороку можна видаляти 30-35 млн тонн мулу, що стане матеріалом для відновлення близько 200 тис. га земель, ‒ розповів член Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків Анатолій Кучер.
Команда дослідила зразки мулу зі ставків Харківської й Волинської областей і з’ясувала, що загальна сума азоту, фосфору й калію, що може надійти до ґрунту з 1 тонною сухих донних відкладень не поступається, а подекуди й значно перевищує показники удобрення гноєм.
Ми розробили рекомендації щодо видалення мулу зі ставків та їх ефективного застосування для поліпшення стану ґрунтів, ‒ зазначив Анатолій Кучер. ‒ Крім того, подали пропозиції до Мінагрополітики щодо законодавчого регулювання процесів видалення донних відкладень, що не лише допоможе вирішити проблему очищення 40 тис. ставків, а й покращить умови ведення бізнесу у сфері аквакультури й допоможе аграріям знайти альтернативу мінеральним добривам.
За розрахунками експертів Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків, ефект, який може отримати українська економіка від застосування мулу й донних відкладень для відновлення ґрунтів, оцінюється в 22,4-26,1 млрд грн. А запропоноване ними рішення може використовуватися для відновлення ґрунтів у різних країнах світу.
Україна має значне водне дзеркало та достатній потенціал для відновлення пошкоджених сільгоспземель користуючись донними відкладеннями.
Це було згадано під час презентації результатів дослідження на цю тему українських вчених, повідомлено Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Фахівці вивчили досвід іноземних країн та провели серію досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, взятого з рибогосподарських водойм Волинської та Харківської областей. Виявлено, що за складом основних елементів удобрень донні відкладення не відстають, а іноді переважають за показниками органічні добрива.
Видалення донних відкладень зі ставків зможе закрити одразу два важливих питання. Це забезпечення екологічного догляду за водними об’єктами та відновлення пошкоджених ґрунтів під час воєнних дій. У складі донних відкладень є важливі мікроелементи й речовини, які необхідні для відновлення деградованих, малопродуктивних чи пошкоджених ґрунтів. Тож, очищаючи водойми від мулу, ми можемо його використовувати як добриво для сільгоспземлі, — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
В Україні є понад 40 тисяч ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 мільйонів тонн донних відкладень. З них 30-35 мільйонів тонн слід видаляти для збереження безпечного екологічного середовища. У складі цих відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи та інші речовини, необхідні для добрив ґрунтів.
Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн, — розрахували фахівці.
Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.
У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.
Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням. Мінагрополітики навело дані опитування, згідно з якими аграрії справді можуть скоротити площі озимої пшениці, одночасно збільшивши посіви озимого ріпака до рекордного рівня
Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв зазначили, що цього року не сіятимуть озимі. Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не приймають участь у сівбі озимих культур.
Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.
Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі під озимий ріпак.
Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном. ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.
У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.
Понад 20 млн га земель в Україні потребують відновлення ґрунтового покриву. Водночас потрібні рішучі дії і для покращення екологічного стану водних ресурсів. Зокрема, необхідно врегулювати питання очищення ставків, яких в Україні налічується більш як 40 000. Щоб знайти розв’язання цих проблем, Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) профінансувала проведення наукових досліджень, які виконала ГО “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків”.
Анна Лиса
