Новини    09 липня 2018 11:03

Україна має всі шанси здобути лідерство на ринку високоолеїнових соняшника та олії


Українські агрокомпанії навчилися вирощувати високоолеїновий соняшник і вже перебувають за крок від світового лідерства в його виробництві. А от навчитися стабільно отримувати премії з кожної тонни реалізованого насіння та олії в аграріїв виходить далеко не завжди. І не тільки в українських. Через відсутність координації в діях між переробниками і агровиробниками останні три роки в сегменті вирощування високоолеїнового соняшника спостерігалася невідповідність попиту і пропозиції, волатильність була дуже високою, премія за високоолеїнові продукти то зростала, то падала до нульової позначки. Це не давало сегменту стало розвиватися: фермерам – стабілізувати посівні площі, переробникам – налагодити виробництво олії, постачальникам насіння – планувати обсяги необхідних посівних матеріалів тощо.

Розставленню акцентів, налагодженню взаємодії між всіма гравцями сегмента в Україні було присвячене третє засідання «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta, яке відбулося наприкінці травня в затишному ресторані в передмісті Києва. Спонсорами заходу виступили Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), курорт Forte Village Resort, офіційний дилерський центр «Мерседес-Бенц» компанія «Автомобільний дім» і торговельні марки EFFO та Glenmorangie. Зустріч надала можливість не лише обговорити перспективи цього сегмента, але й провести роботу над помилками.

Примхлива премія

Важливий стимулюючий фактор розвитку всього сегмента – преміальна ціна на високоолеїнові олію та соняшник. Саме стабільна премія в розмірі додаткових $120 за тонну олії та близько $60 за соняшник, яка сформувалася після 2010 року, стимулювала аграріїв нарощувати посівні площі під високоолеїновими гібридами. Але вже через декілька років та сама премія стала фактором дестабілізуючим. Несподіване значне падіння ціни у 2014-му на звичайний соняшник та значне підвищення премій на високоолеїновий призвели до різкого збільшення площ під останнім. За даними керівника з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїса Карлоса Алонсо, у 2015–2016 роках в Україні ці площі виросли зі 160 000 га до майже 255 000 га. Деякі експерти називали й більші цифри – 380 000 га. Причому ці посадки не були забезпечені форвардними контрактами. У той самий час збільшилося і виробництво високоолеїнової олії в світі, яке значно перевищувало попит на неї. Звичайно, за таких умов ціни на високоолеїнові олію та соняшник у 2016/17 МР обвалилися (розмір премії впав до $60 за 1 т на олії і до $20 за 1 т на соняшнику), що призвело до певного розчарування з боку аграріїв і переробників.

З українського врожаю 2016 року за призначенням було використано лише половину високоолеїнового соняшника.

Усе це змусило гравців у новому сезоні зменшити посівні площі під ним. За даними компанії Syngenta, у 2017-му в Україні вони скоротилися до 180 000 га. Але тривало це скорочення недовго. Цього року вони знову збільшилися до 280 000 га (за іншими оцінками, до 200 000 га). Поступово зростає і премія. Фахівці прогнозують, що у 2017/18 МР на високоолеїновий соняшник вона становитиме $30–40 за 1 т, на олію – $120–130 за 1 т, а з урахуванням високого попиту може досягти $140.

Виробничі гойдалки

Схоже на те, що світовий спад, який відбувався у сегменті високоолеїнових соняшника та олії в 2016/17 МР піде на користь українським виробникам. У них з’явилася можливість якщо не цього року, то наступного стати лідером у виробництві цієї продукції. Франція – традиційний лідер сегмента – скоротила площі під цією культурою і взагалі помітно збавила оберти. Разом із Францією посіви високоолеїнового соняшника скоротили й інші традиційні його виробники – Іспанія, Португалія та Аргентина. Зробили це з різних причин.

Франція та Аргентина –через низькі міжнародні ціни. Іспанія та Португалія були вимушені зменшити посадки соняшника через розширення інтенсивних оливкових насаджень. Досить стабільними на цьому фоні виглядають Угорщина, Румунія, Болгарія: площі цих країн під високоолеїновим соняшником навіть трохи зросли, але не на багато. Алонсо вважає, що така ситуація дуже сприятлива для України і надає нашій країні можливість наростити виробництво високоолеїнових соняшника та олії та вийти в лідери ринку. «Я вірив із самого початку, що Україна буде виробником високоолеїнового соняшника №1. Я говорив це у 2011, 2012 роках, коли ринок був дуже маленьким, – заявив він. – Вона вже перша у виробництві звичайного соняшника. Так чому б їй не стати №1 і у високоолеїновому сегменті». Завдяки вельми конкурентним цінам на звичайний український соняшник премія для наших виробників високоолеїнового соняшника буде вищою, впевнений менеджер компанії Syngenta.

Перспективне споживання

А чи справді українським аграріям потрібно розвивати цей сегмент і виходити на провідну роль у ньому? На це запитання керівник з розвитку бізнес-рішень у галузі переробки сільськогосподарської продукції в СНД компанії Syngenta, координатор високо-олеїнового проекту Сергій Тимошенко має однозначну відповідь: так, потрібно. І зовсім не для того, щоб втішитися своїм лідерством, а для того, щоб вижити у висококонкурентному світовому середовищі. Фахівці Syngenta впевнені, що високоолеїновий «співбрат» зможе захистити соняшник як стратегічну для України культуру від пресингу з боку соєвої та пальмової олії. У Syngenta вважають, що саме високоолеїновий соняшник завдяки своїм споживчим властивостям здатен підвищити цінність цієї культури та її конкурентоспроможність на світовому олійному ринку. Певною мірою захистити соняшник допомагає і новий регламент ЄС (1169/2011) щодо маркування. Згідно з ним з 2014 року виробники вказують склад сумішей олій та інгредієнти олійних продуктів, а з 2016-го – вміст насичених жирів. Тепер кожен споживач може прочитати на етикетці не тільки про наявність у продукті рослинної олії, але й дізнатися, якої саме. Він може віддати перевагу кориснішим оліям, а шкідливу для організму людини пальмову проігнорувати. У кількох країнах трансжирні кислоти заборонені. Виробники продуктів харчування шукають заміну пальмовій олії. І нею може стати саме високоолеїнова соняшникова олія завдяки своїм поживним і смаковим якостям.

Незаперечним аргументом на користь високоолеїнового соняшника може стати і щорічно зростаючий на світовому ринку попит на олію, вироблену з нього. У Європі процес заміщення пальмової олії високоолеїновою соняшниковою вже пройшов. У деяких країнах ЄС більшість соняшникової олії в магазинах – високоолеїнова. За експертними оцінками, Європа споживає близько 1 млн т такої олії на рік, і це споживання щорічно зростає приблизно на 5%. Але потужніший подразник для переробників соняшника на найближче майбутнє – Азія, найбільш динамічний і густонаселений континент зі швидкозростаючим населенням. Саме з цим регіоном пов’язують надії на збільшення експорту соняшникової олії взагалі, і зокрема високоолеїнової, у компанії Delta Wilmar. Керівник маркетингового відділу компанії Яна Горлач також акцентує увагу на можливому зростанні попиту, пов’язаному з урбанізацією азіатських та африканських країн. У великих містах моду на якість їжі задають заклади громадського харчування, ресторани. У тому числі вони пропагують високоолеїнову олію. Наприклад, у Китаї один з модних трендів – мікс високоолеїнової соняшникової олії з оливковою. «Азіатські країни – Китай, Індія, Індонезія, Пакистан – лідирують по споживанню високоолеїнових олій. Тому ми прогнозуємо зростання споживання як звичайної соняшникової олії, так і високоолеїнової», – каже Горлач. Не менш вагомий аргумент на користь високоолеїнового соняшника – відсутність ризиків при його вирощувані. Практика українських компаній у роботі з гібридами цього соняшника спростувала вже багато міфів щодо їх можливостей. Вважалося, що високоолеїновий соняшник потребує більших витрат на вирощування і від нього треба очікувати нижчої врожайності порівняно зі звичайним. У зворотному вже переконалися багато гравців ринку, вважає Євген Панченко, керівник напряму насіння компанії «Бізон-Тех», що входить до трійки найбільших дистриб’юторів насіння та засобів захисту рослин в Україні і вже третій рік бере участь у високоолеїнових проектах Syngenta. За словами Панченка, агрономи холдингу LANDFORT, наприклад, спочатку з великою насторогою сприйняли гібриди високоолеїнового соняшника. Переконати їх в тому, що витрати на вирощування та отримання врожаю будуть на звичайному рівні, було досить складно. Але тепер вони пересвідчилися у відповідності цих аргументів дійсності.

Панченко також вважає, що падіння премії у 2016/17 роках має позитивні наслідки для високоолеїнового сегмента. «Ті компанії, які пережили це, зрозуміли, що нічим не ризикують. Врожай завжди можна продати як звичайний соняшник. А якщо буде премія, можна додатково заробити», – зауважує він. Тепер вони будуть завжди сіяти високоолеїновий соняшник, трохи збільшуючи чи зменшуючи площі під ним, додає Панченко. Так, на полях агрохолдингу LANDFORT цього року весь посіяний соняшник – високоолеїновий.

Спираючись на досвід

Отже, гарні передумови для розвитку високоолеїнового сегмента в Україні є. За оцінками Алонсо, світовий попит на високоолеїнову олію щорічно зростає на 8–9%. Завдяки проекту Syngenta в Україні з’явився спотовий ринок високоолеїнового соняшника, хоча до 2013-го його не було. Вирощування відбувалося головним чином за рахунок переробників, які формували замовлення і забезпечували аграріїв насінням.

З’явилося і достатньо насіння на ринку,  якого ще у 2012 році, як стверджує Панченко, катастрофічно не вистачало.

Алонсо також наголошує, що запасу високоолеїнової сировини на світовому ринку немає і найближча перспектива – дефіцит у 14%.

Чи означає це, що тепер можна купувати бажану кількість високоолеїнового насіння і сіяти досхочу? Зовсім ні. Головне занепокоєння учасників високоолеїнового клубу Syngenta – перегрів ринку. Тому основна їх теза – спільне розуміння аграріями і переробниками балансу попиту і пропозиції, яке повинно виливатися в довгострокове співробітництво, підписання і дотримання форвардних контрактів хоча б на 40% обсягу вирощування.

Також Алонсо натякає гравцям ринку на необхідність стримувати свої амбіції щодо преміальної винагороди. Він вважає, що ринок не зможе впоратися з премією в $200 за 1 т і автоматично буде шукати альтернативу високоолеїновому соняшнику. «Якщо премія становить до $150, ринок буде розвиватися. Премія понад $150 – гарна новина на цей рік, але не дуже добра на наступний», – наголошує він. Якщо вдасться втримати премію на рівні $120 за 1 т для виробників олії і $45 для агровиробників, через три-п’ять років в Україні під високо олеїновим соняшником буде 500 000 га, прогнозує Алонсо.

ТЕКСТ: ВОЛОДИМИР ДЕНИСЕНКОВ

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

4 години тому

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

7 години тому

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

Показати ще