Дефіцит в енергосистемі України складає від 3 до 6 ГВт електроенергії в пікові години. Тобто генерації електроенергії не вистачає. А за наступні 2 роки треба добудувати сонячних станцій потужністю приблизно 3 ГВт, вітряних електростанцій — на 1,5 ГВт. Також потрібно 1.5 ГВт потужності батарей накопичення електроенергії. Це все треба зробити, щоб вийти на більш-менш стабільний рівень генерації та споживання в енергосистемі України й уникнути блекаутів на 90% графіків споживання електроенергії. Плюс задача Укренерго, міст та Міністерства Енергетики — відремонтувати хоча б 50% зруйнованих та пошкоджених розподільчих станцій та маневрової генерації. Тільки тоді проблема зі світлом в Україні буде вирішена в середньостроковій перспективі. Але треба розуміти, що ні за 1 рік, ні за 2 це все не збудують. Тобто великим споживачам електроенергії треба думати про власну енергоефективність та незалежність від блекаутів. Ось короткий гайд по енергетиці для виробників.
Скільки коштує сонце для фермерського господарства?
До нашої компанії за консультацією з енергетичних питань звернулися знайомі виробники, які мають намір реалізувати великий інвестиційний проєкт (за попередніми оцінками у $80 млн) в одному із західних регіонів України. Це будівництво свинарних комплексів повного циклу. Тобто агрокомпанія буде займатися повним циклом виробництва: від вирощування свиней до отримання кінцевого продукту — свинини для супермаркетів та інших В2В клієнтів. Це великий агропромисловий бізнес, експортоорієнтований на ринки ЄС.
Основне питання в них було — як спроєктувати ці свинарні комплекси, щоб вони менше споживали електроенергії та не залежали від блекаутів. Адже крім війни та обстрілів інвесторів зупиняють щось будувати в Україні блекаути та проблеми зі стабільною подачею електроенергії.
Що ми порадили для такого масштабного та енергоємного інвестиційного проєкту:
- на дах кожного свинарного комплексу, а це більше 20-ти будівель, поставити гібридні сонячні станції. А саме: сонячну станцію на кожну будівлю потужністю в середньому 150-200 кВт разом із батареєю накопичення енергії на 600 КВт-год (пропорція 1 до 3-х чи 1 до 4-х). Принцип накопичення в батареях краще ставити як 1 одиниця потужності до 4-х одиниць ємності, адже чим більше ваше виробництво зможе працювати на власній електроенергії, тим менше доведеться працювати на генераторах або ГПУ. Задача – знизити собівартість електроенергії через використання СЕС, де собівартість за 1 КВт-год складає всього 1.5 грн з ПДВ (з урахуванням сервісу та амортизації).
Залежно від потужності обладнання у свинарному комплексі така комбінація обладнання забезпечить роботу виробництва приблизно на 3.5-4 години в умовах повної відсутності світла, а за умов сонячного дня – 4,5-5 годин.
- Ще більш автономний варіант , додатково поставити BESS систему накопичення на 2 МВт-год ємності на кожному комплексі. Так, це додаткові інвестиції приблизно 300-320 тис євро, але ви будете спокійні, що ваше виробництво не зупиниться. Батарейний комплекс буде працювати 15 років з певною деградацією системи накопичення (залишиться 50%).
Така гібридна станція дозволить зменшити витрати на електроенергію свинарнику комплексу на 20-30% по року і, як наслідок, собівартість кілограма виробленого м’яса. Рахуємо: якщо фермерські комплекси купують електроенергію з центральної мережі Укренерго, то платять по 13–15 грн за кВт⋅год з ПДВ і розподілом. Електроенергія від сонячної станції + батареї буде обходитися в 1,5 грн за кВт⋅год з ПДВ. Якщо додати потужну BESS – приблизно 2-2.2 грн за кВт⋅год з ПДВ. Це вся собівартість е/е, якщо врахувати обслуговування та амортизацію обладнання, також сервіс та ремонт аусторс-підрядником.
Окупність такої гібридної сонячної станції для виробника для свого споживання— до 2.5 років. Разом з потужною BESS на 2 МВТ-год – до 4 років. Але це стратегічна інвестиція, яка дозволяє заощаджувати OPEX та знижувати собівартість продукції заводу з першого дня роботи такого обладнання.
Рахуємо видатки на конкретному прикладі. Наприклад, у вас щоденне споживання електроенергії становить 3500 КВт-год (за 12 годин зміни). Після додаткових обстежень та розрахунків виявили, що оптимально (для цього прикладу) встановити сонячні панелі потужністю 200 КВт, для цього необхідний дах площею 2-2.5 тис. кв. м. Важливо: дах має бути з нахилом, відкритий, щоб не падала тінь від дерев чи інших будівель. Така гібридна сонячна станція з батареєю на 600 КВт-год буде коштувати близько $200 тис під ключ зі всіма документами та вводом в експлуатацію.
Отже при даних вводних ви як власник такої установки заощаджуєте в рік приблизно 2 млн грн на здешевлення вартості електроенергії на своїй СЕС. Чому що така СЕС буде генерувати приблизно 210000 КВт-год електроенергії в рік, порахуйте різницю в тарифах плюс зниження собівартості 1 кг продукції, ось вам і економія та окупність до 3-х років.
Якщо встановлюємо до гібридної СЕС ще батарею накопичення енергії на 1 МВт⋅год для повної. автономності, то це додатково $160-170 тис.
Для розуміння, така сума інвестицій в енергетичну незалежність польського чи іспанського інвестора не дуже лякає — в ЄС такий комплекс обладнання і робіт обійдеться мінімум на 20-25% дорожче, власники заводів це розуміють й все одно інвестують. Плюс банки люблять такі «зелені проекти» кредитувати під адекватні ставки.
У західних інвесторів частіше за все глобальне нерозуміння — як український бізнес досі працює в таких умовах?! І лякає їх не тільки фізична небезпека через війну, а й юридична складова прав власності. Головне питання у всіх західних інвесторів, які насправді цікавляться агросектором: як захистити свої інвестиції? Який реальний режим економічної безпеки? Усі гучні рейдерські скандали та наїзди «правоохоронців» й ДПС на бізнес, блокування ПДВ рахунків та непрозорі митні та ветеринарні процедури — це червоний прапорець для заходу капіталу, те що насправді зупиняє процес інвестування в Україну.
Що встановити, щоб бути зі світлом
Останнім часом до нас часто звертаються агровиробники з м’ясо-молочної галузі з питанням, що встановити: газопоршневу електростанцію (ГПУ), дизель-генератор, сонячну станцію або батарею накопичення енергії? Тож маю такий невеликий гайд із поясненнями витрат та окупності всіх можливих варіантів для забезпечення електроенергією, щоб не залежати від блекаутів та перебоїв зі світлом.
Дизель-генератор
Плюси: коштує не так дорого, пропозицій багато. Дизель-генератор потужністю 1 МВт⋅год може коштувати близько 4 млн грн.
Мінуси:
— потрібен інженер, який буде його обслуговувати. Тому що промисловий генератор потребує постійного обслуговування. Тим більше, коли він буде працювати по 6–8 годин на день тиждень поспіль і більше;
— у такому режимі роботи вже через 1 рік він потребуватиме капітального ремонту або навіть часткової заміни залежно від якості дизелю;
— собівартість електроенергії від дизельного генератора буде від 25 до 45 грн за кВт⋅год з ПДВ залежно від моделі генератора та його потужності ну і відповідно ціни на дизель – зараз вона сягає 90 грн, що в принципі не вкладається в будь-яку бізнес модель. 35-40 грн за 1 КВт-год – це враховуючи вартість дизеля, обслуговування, заміну запчастин, амортизацію. Для прикладу, у блекаут січня-лютого 2026 малий та середній бізнес, наприклад кав’ярні та салони краси мали електроенергію по вартості 30–35 грн за кВт⋅год з ПДВ на маленьких генераторах. І ці генератори ще постійно ламалися, бо не витримували навантаження. Нагадаю, електроенергія з мережі наразі для бізнесу сягає 16–18 грн за кВт⋅год з ПДВ і розподілом. Тобто вартість світла від генератора виходила у 2-2.5 рази вищою;
— окупність дизельного генератора — його робота взагалі ніколи не окупиться для бізнесу.
Газопоршнева електростанція.
Плюси:
— подача газу не залежить від наявності світла (майже);
— вартість газопоршневої станції потужністю 1 МВт буде коштувати близько 14-20 млн грн залежно від моделі установки, її стану та країни виробника;
— собівартість електроенергії складе приблизно 7,5 грн за кВт⋅год з ПДВ (до початку війни в Ірані), близько 9-10 грн з ПДВ (з березня 2026). Якщо врахувати сюди планові ремонти, то 10.5 грн за 1 кВт⋅год е/е з ПДВ. Тобто все одно дешевше, ніж за поточним тарифом з мережі для бізнесу.
Мінуси:
— на території заводу має бути відповідне підʼєднання до природного газу, яке є далеко не у всіх підприємств. Якщо точки підʼєднання немає, проект не відбудеться, адже возити танкери з LNG буде занадто затратним способом подачі сировини. Варіант коненераціі з додатковою сировиною з відходів вашого підприємства непоганий, але ваш завод навряд покриє всю потребу у сировині для ГПУ (але радимо порахувати);
— з урахуванням війни в Ірані інвестиції у газопоршневі установки наразі стають дещо ризикованим активом. Після чергових обстрілів газосховищ у Катарі ціни на природний газ зросли 35–40% на світових товарних біржах. І аналітики прогнозують постійне коливання цін та невизначеність щодо газу через війну на Близькому Сході або в інших родючих газоносних регіонах світу. Також додається український контекст, а саме частково зруйновані розподільчі потужності по транспортуванню газу в деяких областях України через атаки ракет. Є також побоювання щодо територій видобутку газу. Все це створює умови високої волатильності інвестицій у ГПУ. Незрозуміла та непрогнозована прибутковість таких інвестпроєктів через макрофактори. А окупність газопоршневих проєктів може збільшитися з поточних 5 років до 7 років через такі стрибки цін;
— має бути інженер або навіть ціла інженерна служба, яка слідкуватиме за роботою станції та вмикатиме її залежно від необхідності. Плюс потрібні дозволи на встановлення ГПУ;
— останні пару років дуже погіршилася якість газу за багатьма показниками. Знаю багато кейсів, що газопоршневі установки часто ламаються через це. Або не виробляють достатніх обсягів електроенергії саме через якість хімічного складу газу.
Сонячні електростанції та батареї накопичення електроенергії.
Плюси:
— експлуатація сонячної станції в середньому до 20 років. І вона працює майже без втручання людей. Один раз на дах або на землі поряд з підприємством встановили — і все, автоматика працює, а ви слідкуєте через мобільний додаток за генерацією вашої СЕС. Звісно, треба час від часу панелі чистити, якісь деталі замінювати, стандартна амортизація. Але саме постійного нагляду і окремої людини для цього винаймати не потрібно, достатньо стандартного електрика або завхоза на станцію 1 МВт і менше.
— окупність таких проєктів для власного споживання електроенергії — 2,5–3 роки. І це дуже короткий термін для власника заводу;
— собівартість електроенергії з урахуванням сервісу — 1,5 грн з ПДВ за 1 кВт⋅год.
Мінуси:
— є кілька упереджень, у першу чергу щодо дозволів на встановлення сонячних панелей. Для власного споживання не потрібно жодних дозволів і ліцензій;
— друге упередження — прилетить ракета чи шахед. Скажу так: якщо щось прилетить у газопоршневу станцію, то там такий потужний вибух буде, що знесе всю ферму з виробництвом. А сонячні панелі можна замінити, і коштують вони небагато (4 тис грн за площину у 2 м2);
— третє найрозповсюдженіше упередження — у нас мало сонця. У зимово-осінній період такий момент є — його десь у 3-3.5 рази менше ніж літом, це факт. Саме тому для ферм, агровиробництв варто ставити гібридну сонячну станцію разом із батареєю накопичення електроенергії;
— на 1 МВт сонячної станції потрібно багато місця — в середньому 1,2 гектара землі або 12 000 м2 даху. А для ферми чи агровиробника потрібна, як правило, потужність 0.5 МВт і вище, щоб нормально працювати під час перебоїв зі світлом та блекаутів.
