Український виробник джмелів та кліщів працює над запуском виробництва в ЄС

Компанія “Екокультура” відвантажує замовникам до 400 вуликів джмелів щотижня. На початку 2022 року на експорт пішло до 90% комах, 80% яких закуповували теплиці. Наразі компанія планує запустити власне виробництво ентомофагів у ЄС.

Про це розповів комерційний директор компанії Артем Горобець в інтерв’ю “Ми відвантажуємо до 400 вуликів джмелів щотижня” на Kurkul.com.

“Головна ідея і мета “Екокультури” — поширення технології застосування ентомофагів, джмелів, систем механічного вилову шкідників, органо-мінеральних стимуляторів росту та біопестицидів”, — пояснив Горобець.

“Екокультура” вирощує ентомофагів (кліщів) їх має 7 видів та джмелів.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

“Представлені всі основні види комах, що використовуються у світовому аграрному бізнесі. Наразі наші спеціалісти можуть підібрати комбінацію та повністю закрити потреби будь-яких українських теплиць та фермерів, які працюють на відкритому ґрунті”, — зазначив комерційний директор.

Він додав, що як “біологічних агентів” для запилення найчастіше використовують бджіл, бджіл-осмій та джмелів. Найефективніше застосовувати комах на овочевих культурах: огірок, томат, перець, баклажан; а також на квітах — троянда і гербера.

Серед переваг їх застосування у сільському господарстві називають те, що джмелі:

• більше за бджіл переносять пилку, завдяки своїм розмірам;
• не бояться вітру;
• менше залежать від температури навколишнього середовища;
• починають працювати вже при +10°C;
• можуть працювати в похмуру погоду;
• за один виліт відвідують більше квітів ніж бджола;
• мають низьку вибірковість об’єктів запилення.

На старті використання ентомофаги є дорожчим за “хімію”. Але хімічні препарати не завжди розв’язують питання повністю, а також пригнічують рослини. Як результат, урожайність зменшується. З біозахистом врожайність та стандартизація плодів зростає.

“Використання хімічних препаратів впливає на здоров’я людей, які працюють з обробленою культурою. З часом вони звертаються до лікарів із проблемами із печінкою тощо. Я знаю власників аграрних компаній, фермерів, які дійсно турбуються про персонал, ще й тому переходять на біозахист. Крім того, застосування комах відкриває більше можливостей, наприклад, вирощування органічної продукції”, — зазначив Горобець.

Наразі “Екокультура” єдиний виробник джмелів в Україні. Декілька виробників пішли з ринку, або так і не вийшли у виробництво, хоча заявляли про це.

За рік до повномасштабного вторгнення оборот компанії становив декілька мільйонів євро. З війною потенціал скоротився через відсутність можливості експорту. Цей рік компанія планує закрити з оборотом €1 млн.

“Зараз ми через війну та складнощі з логістикою не експортуємо комах. Але працюємо над тим, щоб створити виробництво у Європі. Для цього ми працюємо над тим, щоб зареєструвати наших ентомофагів в ЄС. Дублюємо там наше виробництво і зберігаємо виробництво і робочі місця в Дніпрі”, — підсумував Горобець.

Нагадаємо, використання диких поодиноких бджіл на запиленні дозволяє збільшити урожайність усіх культур мінімум на 30%.

Через розорювання земель, урбанізацію та воєнні дії, в Україні стрімко скорочується чисельність комах-запилювачів. Кожна незапилена квітка — це втрата майбутнього врожаю, повідомив керівник ФГ “Широкоступ” Олександр Широкоступ.

Війна негативно впливає на українське бджільництво. У результаті агресії рф, завдано шкоди українському бджільництву — частина пасік зруйнована внаслідок обстрілів, на окупованих територіях деякі пасіки свідомо знищувались російськими військами.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати