Новини / Політика     06 березня 2019 10:26

У ВР зареєстровано три законопроекти щодо відшкодування ПДВ агровиробникам

Наразі є можливість відновити вільну конкуренцію на ринку олійних культур, зокрема, сої та ріпаку. Оскільки, з початку вересня минулого року виробники сої виявились в нерівних конкурентних умовах з виробниками інших сільськогосподарських культур.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Верховна Рада України прийняла так звані «соєво-рапсові правки», якіпозбавили виробників права отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті сої (з 01.09.2018 до 31.12.2021) та при експорті насіння сої (з 01.01.2020 до 31.12.2021). А з 1 вересня 2018 року вступили в дію додаткові норми, запроваджені Законом 2440-VIII. Ними були зроблені виключення для підприємств-виробників, які самостійно вирощують вищевказану продукцію на сільськогосподарських землях.

Такі дискримінаційні умови на ринку призводять до порушень принципів вільної конкуренції. Як результат, фермери несуть збитки від падіння цін на внутрішньому ринку сої, а в майбутньому, змушені будуть скорочувати посіви цих культур. Скасування відшкодування ПДВ на ріпак і сою може призвести до «викреслювання» даних культур з сівозміни та втрати технологій роботи з ними. А зменшення кількості культур у сівозміні несе загрозу поступового виснаження ґрунтів.

Читайте: Сучасні тренди розвитку агроринку від учасників клубу «Насіннєва гільдія»

Наразі парламентарі готові відновити «статус-кво» для виробників сої та ріпаку. Минулого місяця у Верховній Раді було зареєстровано одразу три законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур. Йдеться про основний законопроект №10027, а також два альтернативних №10027-1 та №10027-2. Варто зазначити, що підхід, запропонований законопроектом №10027-2, на жаль, продовжує практику неправомірного обмеження права певних категорій суб’єктів господарювання на відшкодування ПДВ при експорті, а отже й не відновлює захист законних інтересів суб’єктів господарювання, які вирощують олійні культури (сою, ріпак).

Законопроектами №10027 та №10027-1 навпаки пропонується відновити відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої та ріпаку). Єдина різниця між ними – дата введення в дію. Зокрема, якщо основнийзаконопроект №10027 передбачає відновлення відшкодування на наступний день після прийняття та підписання. У той же час, законопроектом №10027-1 пропонується змінити кінцевий термін дії тимчасового звільнення від відшкодування ПДВ при експорті сої з 31 грудня 2021 на 1 вересня 2019 року, тобто відновити відшкодування на сою з початку вересня цього року, разом з цим скасовуючи тимчасову заборону на відшкодування ПДВ при експорті ріпаку. Однак, в цілому, обидві законодавчі ініціативи направлені на відновлення справедливих умов оподаткування та добросовісної конкуренції на аграрному ринку, на які чекає зернова бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації.

Раніше ЄБа повідомляла, що через підвищення тарифів УЗ бізнес втрачатиме 11,7 млрд грн на рік – ЄБА.

Політика        26 липня 2019 11:07

Порошенко, Новинський, Герега: хто із аграріїв пройшов у новий Парламент

У новообраному Парламенті виявилося немало представників АПК. Крім найбільш відомих осіб і колишніх 9 членів минулого аграрного комітету, до ВР зайшло близько 10 кандидатів, причетних до агросектора, за списком «Слуги народу», а також багато нових депутатів-мажоритарників.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Із відомих аграріїв перепустку в Раду отримали Петро Порошенко, який володіє холдингом Укрпромінвест-Агро, співвласник агрохолдингу HarvEast Вадим Новинський та власник Епіцентру Олександр Герега.

Читайте: Хто з лендлордів не проходить у Раду

Також до складу ВР нового скликання увійшли 9 із 30 членів минулого аграрного комітету: Микола Кучер, Валерій Давиденко (екс-міністр сільського господарства України), Петро Юрчишин (директор підприємства «Візит»), Олег Кулинич (засновник ТОВ «Октан»), Сергій Лабазюк (засновник VitAgro), Микола Люшняк (директор ТОВ «Галич Агро-Стек»), Микола Лунченко, Василь Петьовка та Андрій Кіт.

Отже, в новий Парламент зайшли такі депутати, причетні до аграрного сектора України:

«Слуга народу»

  • Мар’ян Заблоцький, аграрний лобіст;
  • Дмитро Соломчук, директор компанії «Агро-Центр»;
  • Павло Халімон, директор ТОВ «Агро-Хаус»;
  • Олег Тарасов, агробізнесмен із Кропивницького, заступник голови ГС “Всеукраїнська Аграрна Рада”;
  • Юрій Аристов, генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА»;
  • Микола Кириченко, засновник кількох фермерських господарств на Харківщині;
  • Олександр Салійчук, власник компанії «Перша м’ясна хата» (ТМ «Гощанські ковбаси»);
  • Олексій Устенко, глава інвестиційного спрямування французької компанії AgroGeneration;
  • Володимир Козак, працював директором компанії «Буковинський сад» і у «Сварог Вест Груп».

«Батьківщина»

  • Іван Кириленко, працював міністром аграрної політики в уряді Віктора Ющенка.

Опозиційна платформа «За життя»

  • Наталя Приходько, займається зернотрейдингом.

За мажоритарними округами

  • Сергій Мінько, засновник «Мелітопольської черешні», мер Мелітополя;
  • Максим Гузенко, власник сільгосппідприємства «Натон» і торгової компанії «Агрохім-Партнер» в Сумській області;
  • Микола Задорожний, засновник «Агрофірма Мрія» і ФГ «Міравр» у Кіровоградській області;
  • Андрій Богданець, заступник гендиректора птахофабрики «Тернопільська»;
  • Володимир Іванов, директор «Агропроект-Південь»;
  • Ігор Колихаєв, директор кількох херсонських компаній «Ланаподове-1», «Українська продовольча корпорація», ТД «Продексим»;
  • Олексій Ковальов, директор ПП «Лк-Агро», що спеціалізується на виробництві зернових, бобових і насіння олійних культур;
  • Степан Івахів, співвласник гурту Континіум, в яку входить Західна молочна група (ТМ «Галичина»);
  • Роман Мацола, співзасновник пивоварної компанії «Перша приватна броварня»;
  • Геннадій Вацак, директор департаменту маркетингу Кондитерського дому «Вацак»;
  • Степан Чернявський, власник одеської компанії «Агростар Експорт» (оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами);
  • Олег Воронько, співзасновник дніпропетровських компаній «Инстант Фудс Груп» (торгівля кавою, чаєм, какао, прянощами) і «Агротрейд Груп» (торгівля фруктами й овочами);
  • Сергій Литвиненко, в.о. директора ДП «Зірненський спиртовий завод»;
  • Євген Пивоваров, засновник команій «Тайфун-2000», «Капсулар» і «Фуд Девелопер» (виробляє харчові продукти), «Обрій» (виробник олії і жирів).

Landlord раніше повідомляв про те, хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент.

Поділися

Політика        25 липня 2019 10:02

Хто з лендлордів не проходить у Раду

Лендлорди-нардепи Андрій Вадатурський, Сергій Хлань та Сергій Мартиняк поступилися місцями в парламенті на своїх округах «Слугам народу». Загалом у раді не буде 7 нардепів попереднього скликання, пов’язаних з агро.

Landlord проаналізував дані Центральної виборчої комісії, яка станом на сьогоднішній ранок обробила 99,85% протоколів, і з’ясував, хто з відомих лендлордів не проходить у Раду.

Свої парламентські мандати наразі втрачають сім чинних нардепів. Так, співвласник компанії «Нібулон» Андрій Вадатурський, який раніше був обраний в Раду на виборчому окрузі № 130 (Миколаївська область), програв на своєму ж окрузі «Слузі народу» Ігорю Негулевському, директору ТОВ «Софія-Граніт».

Нардеп Ігор Бриченко член депутатської фракції  «Народний фронт»,  екс-директор компанії «Агросвіт», який теж боровся  за мандат на окрузі №130, програв гонку, як і Вадатурський.

Сергій Хлань, який до обрання в Раду минулого скликання по округу №185 працював директором сільгосппідприємства «Деметра», програв (знову ж таки на своєму окрузі)  іншому лендлорду  – Володимиру Іванову, директору з виробництва ТОВ «Агропроект-Юг», представнику партії «Слуга народу».

Сергій Мартиняк, засновник компанії «Пан Курчак», на своєму окрузі №20 (Волинська область) програв «Слузі народу» В’ячеславу Рубльову, раднику голови Волинської облради.

По багатомандатному округу у парламент не проходять чинні нардепи, пов’язані з агро:

  • Нардеп Іван Мірошниченко, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин, який був обраний до попереднього складу Ради за списом «Самопомочі», а зараз балотувався за списком партії «Сила і честь»
  • «Юний орел» – нардеп Михайло Поплавський, лідер «Аграрної партії України» не зміг провести партію в Раду.
  • Нардеп Віталій Хомутинник, член комітету ВР з податків і митної політики, співвласник компанії «Кернел». Він був співголовою депутатської групи «Відродження», наразі балотувався від «Опозиційного блоку».

Читайте: Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Хто ще з лендлордів не проходить у нардепи

Ми проаналізували також ситуацію по інших округах, де балотувалися представники агробізнесу, та з’ясували, хто залишився без мандату, програвши виборчу гонку:

  • №63 (Житомирська область) – генеральний директор «Сетах» Віктор Вишнів
  • №78 (Запорізька область) – власник компанії «Зертек» Юрій Щуклін.
  • №93 (Київська область) – голова правління «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (входить в МХП) Олександр Жукотанський.
  • №103 (Кіровоградська область) – генеральний директор «Агрофірма П’ятихатська» Олександр Поворознюк
  • №153 (Рівненська область) – директор «Ріттер Біо Агро», член «Аграрної партії України», Віктор Щербачук.
  • №161 (Сумська область) – директор «Заводу Кобзаренко», член «Аграрної партії України» Анатолій Кобзаренко.
  • №178 (Харківська область) – директор підприємства «Балаклійський молокозавод» Віталій Самусев.

По багатомандатному виборчому округу, до парламенту не проходять такі кандидати:

  • Василь Астіон, голова ради директорів і співзасновник групи компаній Dnipro Agro Group.
  • Сергій Іващук, гендиректор «Науково-виробничої агрофірми «Перлина Поділля»
  • Алекс Ліссітса, президент УКАБ.

Як повідомляв раніше Landlord, Олег Винник підтримав Аграрну партію, але й це не допомогло їй подолати бар’єр для того, щоб пройти в Раду.

Поділися

Технології        10 липня 2019 09:54

До початку осінньої посівної фермери отримають препарати нового покоління. В Україні поновлено держреєстрацію ЗЗР

Мінюст зареєстрував наказ МОЗ щодо гігієнічних нормативів та регламентів безпечного застосування засобів захисту рослин. Цей документ завершує процес державних випробувань і дає можливість розпочати держреєстрацію ЗЗР. Офіційний статус отримали нормативи на майже 750 препаратів.

Про це повідомляє на своєму сайті ЄБА.

Оскільки у 2019 р. вчасно не затвердили ці нормативи, то фактично держреєстрацію ЗЗР в Україні було зупинено. Унаслідок цього на період весняної посівної кампанії фермери не отримали доступу до передових засобів для підвищення якості та урожайності культур.

Читайте: Новітні технології: у Німеччині відкрили нову теплицю, яка працює на геотермальній енергії

За інформацією Європейської бізнес-асоціації, 5 липня Мінюст зареєстрував нормативи та регламенти, хоча вони й досі не опубліковані. Реєстрація наказу МОЗ завершує процес державних випробувань та запускає механізм держреєстрації ЗЗР.

Також дозволено держреєстрацію низки засобів нового покоління. Це означає, що до початку осінньої посівної кампанії фермери зможуть їх отримати.

ЄБА висловлює сподівання, що наказ опублікують найближчим часом, і процес з реєстрацією не затягнеться ще довше.

Landlord раніше повідомляв про те, чим загрожує використання нелегальних ЗЗР і як від них вберегтися: в Україні діє проект.

Поділися

Аналітика        19 червня 2019 09:54

Податковий тиск відчувають на собі 29% представників бізнесу – ЄБА

ЄБА оприлюднила результати регулярного опитування «Податковий індекс», проведеного за період листопад 2018 р. – березень 2019 р. серед експертів компаній – членів Асоціації. Згідно з ними, індекс становив 2,98 бала порівняно з 2,97 бала з 5 можливих при попередньому опитуванні.

Про це повідомляє прес-служба ЄБА.

Оскільки порівняно з попереднім опитуванням показник індексу не змінився, це свідчить про те, що змін в українській податковій системі бізнес не відчуває. Аналітики Асоціації відзначають, що від початку проведення цих опитувань (із 2011 р.) індекс залишається «в негативній площині», жодного разу не піднявшись вище від нейтрального рівня – 3 балів.

Читайте: Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Результати опитування

  • Якість податкового законодавства України вважають якісним – 20% експертів, задовільним – 57%, незадовільним – 23%.
  • Процес адміністрування податків та процедуру підготовки податкової звітності вважають обтяжливою 37% експертів. При цьому значно зменшилася кількість респондентів, котрі розцінюють цей процес як позитивний, – до 13% порівняно з 30% при попередньому опитуванні.
  • Прояви податкового тиску за досліджуваний період відчули на собі 29% опитаних (при попередньому опитуванні – аналогічний показник). Практичну відсутність фіскального тиску відзначили 28% експертів, повну відсутність – 18%.

За результатами дослідження ЄБА робить висновок про необхідність удосконалення і спрощення податкових правил. За словами голови податкового комітету Асоціації Володимира Котенка, зменшення податкового тиску сьогодні належить до пріоритетних завдань держави.

Landlord раніше повідомляв про те, що програму ЄС підтримки малого та середнього бізнесу в Україні продовжили до 2021 року.

Поділися

Політика        18 червня 2019 13:27

Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Згідно зі свіжими рейтингами подолати прохідний бар’єр до нового парламенту можуть 5 партій. Представників агросектора у списках цих політичних сил не так і багато, а в партії «Голос» – немає взагалі. Тож хто із аграріїв на цих виборах має реальні можливості потрапити до Верховної Ради?

Про це повідомляє Delo.

«Слуга народу»: поточний рейтинг – 41,1%, озвучений список – 100 осіб, представників агросектора – 7.

  • Дмитро Соломчук (№34) – власник компанії «Агро-Центр», яка з 2006 р. виробляє і продає запчастини до сільгосптехніки.
    Погляди: є послідовним прихильником створення фермерських господарств і прагнення довести кількість охоплених фермерством людей в Україні до 1 млн.
    Пропонував повернути на регіональному рівні планування посівів і виробництва, стимулювати фермерів об’єднуватися в невеликі кооперативи, що виробляють однотипну продукцію.
    Пропонував надання кредитів державними банками із сезонним погашенням на купівлю українських тракторів, а також проведення навчальних семінарів на місцевому рівні.
    У квітні 2018 р. виступав проти ринку землі: висловлювався, що для цього треба спершу розпаювати землі й створити земельний банк.

Читайте: Не вигідно, але правильно – Олег Бахматюк про вільний ринок землі

  • Юрій Аристов (№43) – генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА», одного з провідних в Україні імпортерів живих морепродуктів і охолодженої риби, власник ресторану Fish House.
  • Микола Кириченко (№54) – депутат Харківської облради. В агробізнесі з 2009 р.: володіє фермерським господарством «КИРИЧЕНКО М», ФГ «ЮГ», ПП «Агрофірма Злагода», які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Закінчив Харківський національний аграрний університет за спеціальністю «насіннєвий контроль».
  • Павло Халімон (№56) – директор ТОВ «Агро-Хаус» (Прилуки, Чернігівська область), яке спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Згідно з декларацією за 2016 р., володіє чотирма земельними ділянками в Київській і Чернігівській областях загальною площею 55 тис. м2.
  • Олег Тарасов (№77) – засновник 13 компаній, зокрема «Агрокомлідер», «Агрозернолідер», Український зерновий союз, Торговий дім «Агроспецсервіс». Ззасновник двох ГО – Фундації розвитку підприємництва та «Життя без корупції».
  • Олександр Салійчук (№82) – власник компанії «Перша м’ясна хата», яка спеціалізується на виробництві продуктів з м’яса і м’яса свійської птиці під ТМ «Гощанські ковбаси», а також їх оптовій та роздрібній торгівлі. Статутний капітал компанії становить 30,7 млн ​​грн.
  • Мар’ян Заблоцький (№86) – аграрний лобіст. Уже розгорнулася полеміка, чи є він таким уже «новим обличчям», оскільки за родом діяльності останні 10 років він відстоював інтереси великих аграрних груп, в тому числі холдингу «Кернел».
    Всеукраїнська аграрна рада закликала Володимира Зеленського виключити його зі списку партії «Слуга народу». Насамперед Заблоцькому закидають роботу в статусі глави громадської ради при податковому комітеті ВРУ, коли ним керував Віталій Хомутннник.
    Погляди: лобіював так звані соєві правки, через які було скасовано компенсацію ПДВ при експорті олійних культур.

«Батьківщина»: поточний рейтинг – 6,5%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 7.

  • Сергій Тарута (№2) – співзасновник холдингу «Індустріальний союз Донбасу». Компанія займається тваринництвом, рослинництвом і переробкою м’яса. Її земельний банк зосереджений у Донецькій області, а переробні потужності – у Горлівці. З 2014 р. контроль над ними частково втрачений, а статки Сергія Тарути, за різними оцінками, зменшилися в 10 разів.
  • Іван Кириленко (№6) – останні 20 років на провідних посадах у державній владі. Був міністром аграрної політики в урядах Віктора Ющенка і Анатолія Кінаха, в уряді Януковича був «аграрним» віце-прем’єром. Контролює великі площі землі, однак участі в їх операційному управлінні не бере.
  • Костянтин Бондарєв (№14) – має бізнес у харчовій промисловості, зокрема випуск горілки «Бондарівка» на Іванківському горілчаному заводі. Володіє земельними ділянками в Київській області.
  • Вадим Івченко (№24) – народний депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, автор і співавтор багатьох аграрних законопроектів. Володіє великими земельними угіддями в Білоцерківському районі, причому деякими з них обзавівся лише рік тому.
  • Мгер Куюмчан (№34) – лауреат премії «Аграрій року» за 2015 р. Його підприємство «Сигма» входить у ТОП-20 найбільших виробників свинини в Україні.
  • Юрій Тренкін (№39) – власник ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат», великого виробника хлібобулочних виробів у Черкаській області під ТМ «Чарівниця».
  • Іван Томич (49) – один із найбільш впливових аграріїв у країні, незважаючи на невеликий обсяг власного агробізнесу. Стояв біля витоків фермерського руху в Україні, очолював Союз фермерів і приватних землевласників України.

«Опозиційна платформа – За життя»: поточний рейтинг – 9%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 1.

  • Наталія Королевська (№5) – останні 10 років займається більше політикою, ніж бізнесом. У 2001–2006 рр. обіймала посаду голови наглядової ради ВАТ «Луганськхолод» (ТМ «Королівське морозиво»). Опосередковано мала відношення до ТОВ «Агромета» (розведення верхових коней, свиней, корів і вирощування зернових культур) і ТОВ «Холодінвест» (виробництво і зберігання заморожених напівфабрикатів).

«Європейська солідарність»: поточний рейтинг – 6,8%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 1.

  • Петро Порошенко (№1) – п’ятий президент України, чий великий бізнес, зокрема й аграрний, не раз ставили йому в докір. «Укрпромінвест-Агро» – аграрне крило холдингу «Укрпромінвест» – не входить у топ найбільших агрохолдингів країни, однак за рівнем ефективності й рентабельності, мабуть, не має собі рівних. Спеціалізується на виробництві цукру, рослинництві, тваринництві, є великим гравцем борошномельної промисловості. Земельний банк компанії становить 122 тис. га.

«Голос»: поточний рейтинг – 5,6%; озвучений список – 195 осіб; представників агросектора – 0.

«Сила і Честь»: поточний рейтинг – 3,7%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 2.

Партія перебуває у нижній межі прохідного бар’єра і теоретично також має шанси його подолати.

  • Іван Мірошниченко (№4) – народний депутат, один із найвпливовіших членів аграрного комітету парламенту. З другої половини 90-х років працює в агробізнесі, в тому числі 10 років очолював українську «дочку» транснаціонального гіганта «Каргілл».
  • Вадим Денисенко – медіаменеджер і народний депутат, має опосередковане відношення до АПК. Його називають близьким до Олега Бахматюка, власника холдингу «Укрлендфармінг», якому він надавав PR-послуги.

Landlord раніше повідомляв про те, що 9 червня відбувся XXI позачерговий з’їзд Аграрної партії, на якому оголосили список кандидатів на вибори у Верховну Раду. Усього до когорти делегатів від АП увійшло 179 осіб, а очолив список Михайло Поплавський.

Поділися
Показати ще