Новини / Технології     17 травня 2019 09:14

Переваги цифрової екосистеми агроринку для трейдерів

Які переваги отримають трейдери та сільськогосподарські підприємства від впровадження інноваційних інформаційних технологій.

Аграрний сектор досі живе за законами ХХ сторіччя — надворі ж давно XXI. Цифрова трансформація змінює шаблони та закони жанру взаємодії сільськогосподарських виробників, трейдерів, фінансових інституцій, споживачів на всіх рівнях.  Треба або бути швидким, гнучким, цифровим — або прямувати за динозаврами у небуття…

Але гарною новиною є те, що сучасні цифрові технології дозволяють збирати та використовувати величезні обсяги даних за мінімальних витрат. У такий спосіб можна не тільки полегшувати роботу на фермі, а також робити її потенційно продуктивнішою та ефективнішою. Те саме можна сказати і про механізми комерційної взаємодії під час продажу товару, залучення фінансування тощо. Тобто цифрова екосистема аграрного
ринку вже починає формуватися.

Треба лише зрозуміти, що більше використання цифрових сільськогосподарських сервісів і послуг необхідне не лише на етапі виробництва. Вони потрібні й під час торгівлі продукцією, ведення переговорів та укладання контрактів з контрагентами. Вже не кажучи про такі можливості, як візуалізація сільськогосподарських операцій для створення середовища простежуваності та надійності операцій. Створення такої екосистеми підвищить довіру ринку та відкриє дорогу інвестиціям у сектор, про необхідність
яких так багато говориться.

Створення цифрової екосистеми аграрного ринку відкриває шлях для залучення коштів у сектор і підвищує довіру інвесторів

Ми в «Бунге Україна» вже йдемо цим шляхом. Наприклад, зараз активно працюємо над впровадженням електронних кабінетів наших постачальників, де будуть відображатися наші взаємовідносини, контракти, оплати, інструменти ризик-менеджменту. Завдання такого кабінету — створити максимально комфортну та ефективну систему взаємодії. Зрозуміло, що цифрове сільське господарство все ще має значний невикористаний потенціал.

Тому ми придивляємося, як об’єднати такі цифрові технології, як інтернет речей (IoT) з його великою аналітикою даних, можливостями візуалізації даних супутникових моніторингів, та галузеві знання для створення двох основних напрямів. По-перше, механізмів надійного фінансування сільгоспвиробників.
По-друге, впровадження інструментів ризик-менеджменту цінових та виробничих ризиків. Зробити це можна через широке і швидке поширення новин, погодних звітів і механізмів відстеження вантажів. Адже
маржа товарних трейдерів перебуває під тиском, оскільки їх інформація, що колись підтримувала їх прибутки, «затупляється», вимагає постійного оновлення.

Тому ринок рухається в бік створення додаткових сервісів, що компліментарно рухатимуться разом із товарними потоками, фінансуванням, впровадженням ризик-менеджменту, комплексного сервісу комерційної підтримки сільгоспвиробників. Як наслідок усе більше трейдерів сподіваються підвищити свою конкурентоспроможність, закладаючи у різні комп’ютерні програми гори інформації, яку вони накопичили за роки торгівлі. Мета цих дій — спробувати виявити моделі, які могли б стати основою для торговельних ідей. Наступним завданням буде створити систему транслювання цих знань, донести контекст цінових змін широкому колу сільгоспвиробників, для того, щоб вони могли приймати розумні та обґрунтовані рішення щодо продажу свого врожаю.

ТЕКСТ: Тарас Дзьоба, начальник відділу закупівель компанії «Бунге Україна»

Агродинастії        22 липня 2019 10:02

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Поділися

Аналітика        02 липня 2019 09:16

Контракти з трейдерами: застереження і поради аграріям

Укладення контрактів – важливий елемент діяльності агропідприємців. Вдала угода здатна забезпечити значні прибутки аграріям, тоді як її розірвання може потягнути за собою великі збитки. Щоб уникнути конфліктних ситуацій, слід дотримуватися правильно підготовленої стратегії дій. 

Застереження і поради аграріям дає старший юрист AVELLUM Дмитро Коваль.

Усе частіше контракти укладаються в месенджерах, брокер отримує згоду на базові умови лаконічним «ок», а фінальний проект надсилають колегам для підписання лише після численних нагадувань надокучливого контрагента. Ми навіть не завжди знаємо точну назву компанії, з якою щойно уклали угоду, або імена та посади співробітників, які надали згоду на укладення контракту.

Читайте: Хочу, щоб село стало європейським: Олег Винник підтримав Аграрну партію

Тим не менш, особливість галузі така, що прибуткова угода, укладена сьогодні, наступного дня може стати збитковою, і ми вже намагаємося «вийти сухими» з такої угоди. Вподобана тактика багатьох трейдерів – «і я – не я, і хата не моя», звісно ж, невідворотно призводить до зриву угоди і конфлікту, що зазвичай перетікає в арбітраж.

Відповідно, спори про те, чи був укладений контракт, не втрачають актуальності, залишаючись з року в рік предметом розгляду значної кількості торговельних арбітражів.

Однаковими  також залишаються аргументи, які використовують трейдери, щоб відмовитися від укладеного контракту. Часто такі «нюанси» сучасної торгівлі, як відсутність печатки та підпису, в арбітражі перетворюються у позицію захисту для однієї сторони, а для іншої  – стають її головним болем.

Тим не менш, подібні аргументи не створюють нічого нового, якими б вони кмітливими не здавалися. Для арбітрів більшість із них є тривіальною затертою «платівкою», яку хочеться змінити.

Працюючи із такими справами майже щодня, ми склали добірку найпоширеніших аргументів щодо заперечення укладеного контракту і пояснимо чому, швидше за все, вони вам не допоможуть:

  1. «Ми нічого не підписували» – цей аргумент уже навіть важко назвати класичним. Для тих, хто не знав цього, або через якісь причини досі має сумніви, коротко пояснюємо: за англійським правом печатка/підпис, та і загалом контракт «на папері» не є обов’язковими, якщо тільки сторони прямо не домовилися про інше. Відповідно, якщо зазначене вами не буде спочатку проголошено як обов’язкова умова контракту – такий аргумент є абсолютно неважливим.
  2. «Так це ж не мій співробітник» – ваші відносини з людиною, яка вела листування та підтверджувала угоду від вашого імені, незалежно від її реєстрації як працівника, ФОП, чи відсутності реєстрації  – ваші проблеми, що не матимуть значення в арбітражі. Наявність повноважень у ваших співробітників презюмується, окрім ситуації, коли очевидно, що такий суб’єкт за усіма ознаками не мав жодного стосунку до вашої компанії.
  3. «Ок, тоді ми не надавали нашому співробітнику такі повноваження» – відповідь на цей аргумент по суті така ж, як і на попередній – це, знову ж таки, виключно проблема вашої компанії, в той час як ваш контрагент не зобов’язаний перевіряти наявність повноважень цього співробітника. Якщо ваш співробітник веде кореспонденцію та укладає контракт від вашого імені, а в цей час ви не повідомляєте, що у нього немає повноважень на укладення – вибачте, але контрагенту про це не було відомо.
  4. «Гаразд, тоді ми не надавали свою згоду брокеру» – теж не підходить. За загальним правилом, все, що ви повідомили брокеру, вважається сказаним вами напряму вашому контрагенту, та навпаки. Якщо ви, відповідаючи на оферту, написали брокеру «ок» – вважайте, що ви підтвердили згоду вашому контрагенту. Жодних окремих розпоряджень брокерам для подальшого пересилання вашої згоди не вимагається.
  5. «А ми не за усіма пунктами угоди дійшли згоди» – тут ситуація складніша. Все буде залежати від існування умови, за якою сторони не дійшли згоди. Умова вважається істотною, якщо без її погодження контракт не може бути виконано (наприклад, назва товару, його кількість, період поставки, ціна). Також умова вважається істотною, якщо ви та ваш контрагент безпосередньо повідомили один одного про це, зазвичай вказавши, що без досягнення згоди за цими пунктами контракту не існуватиме.
    Як правило, оферти включають у себе всі істотні умови угоди, необхідні для виконання контракту. Відповідно, підтвердивши таку оферту, важко буде довести, що контракту немає, якщо у подальшому ви, наприклад, не погодили ставку демереджу.
    Тим не менш, важливо, щоб ваша пропозиція обов’язково мала посилання на стандартну форму контракту торговельної асоціації (зазвичай, ГАФТА або ФОСФА).
  6. «А ми мовчали/контракт не виконували» – подібна поведінка також не рекомендується у якості стратегії виходу з переговорів стосовно контракту. Безперечно, мовчання не є погодженням, та, можливо, на початковому етапі переговорів вам вдасться успішно застосувати таку тактику. До того ж аргумент, що ви не виконували контракт, може вам у такому випадку навіть допомогти.

Проте, якщо ви перебуваєте на етапі погодження проекту, найімовірніше, що просто «зникнути з радарів» – не найкраща ідея. Мовчання на етапі погодження контракту може тільки погіршити вашу позицію. Адже якщо ви вважали, що контракту не існує і не збиралися його виконувати – навіщо мовчали?

Загальні рекомендації

  • Будьте зрозумілими та ясними у своїх діях. Під час ведення кореспонденції представляйте вашу позицію простими словами, прямою мовою, без багатозначності написаного та уникайте невизначеності. Те ж саме вимагайте від вашого контрагента. Просіть уточнення позиції. Краще зайвий раз перепитати, ніж пізніше опинитися у складній ситуації.
  • Не мовчіть. Якщо ви хочете, щоб контракт вважався укладеним тільки після  його підписання обома сторонами, або погодити істотні для вас умови, або якщо у співробітника, який проводить переговори, немає повноважень і так далі – якнайшвидше  повідомте про це вашого контрагента. Пам’ятайте, що ваше мовчання може бути використано проти вас.
  • Не панікуйте. Спорів та конфліктних ситуацій неможливо завжди уникнути. Якщо виникає конфлікт, не поспішайте «рубати з плеча» і відразу писати контрагенту листи зі скаргами, або навпаки «залягти на дно», ігноруючи його повідомлення. Зазвичай, сторони роблять найбільше таких помилок саме на початкових стадіях конфлікту. Насправді конфлікту можна легко уникнути за допомогою правильно підготовленої стратегії дій.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні оформлено першу міжнародну фінансову аграрну розписку.

Поділися

Рослинництво        22 червня 2019 07:08

Богдана Костецького призначено комерційним директором Бунге Україна

Комерційним директором з олійних та зернових культур компанії «Бунге Україна» 20 червня призначено Богдана Костецького.

Про це повідомляє Latifundist.com.

Богдан Костецький має 20-річний досвід роботи в мультинаціональних корпораціях. Своє завдання на посаді комерційного директора «Бунге Україна» бачить як удосконалення структури і торговельної практики компанії, ініціювання та системну підтримку прискореного прийняття рішень.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

Богдан Костецький висловив готовність на новій посаді екстраполювати свій досвід і докладати зусилля для досягнення вищих результатів компанії.

«Bunge глобально реструктуризується, що серед іншого передбачає усунення зайвих бюрократичних перепон. Український офіс зараз на шляху до досягнення цих цілей», – відзначив Богдан Костецький.

Landlord раніше повідомляв про те, що директором із розвитку Української плодоовочевої асоціації призначено Катерину Звєрєву. 

Поділися

Аналітика        29 травня 2019 10:16

Поточний маркетинговий рік Україна звершує з рекордним виробництвом кукурудзи у 35,8 млн т

Станом на кінець квітня Україна відвантажила на зовнішні ринки майже 24 млн т кукурудзи проти 14,4 млн т за той самий період 2017/2018 МР. Здається, що минулорічний рекордний врожай держава все ж таки продала. Тож основні запитання, на які зараз шукають відповідь аграрії, трейдери, стосуються майбутнього сезону. Скільки посіємо кукурудзи? Скільки зберемо? Кому продамо і за скільки? Адже на глобальному ринку кукурудзи у 2019/2020 МР світові та українські аналітики пророкують жорстку турбулентність.

Виробництво

У своєму свіжому огляді Департамент сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) пише картину світового ринку фуражного зерна, як кажуть, широкими мазками. На ній перспективи цієї продукції у квітні 2019-го та до самого кінця цього сільгоспроку видаються досить оптимістичними. Це і великі обсяги виробництва, і збільшення обсягів торгівлі, ще більше використання та дещо вищі запаси, ніж вважалося у березні.

США, найбільший виробник кукурудзи у світі, у поточному сільгоспсезоні порівняно з минулим маркетинговим роком дещо знизили показники — з 371 млн т до 366 млн т. Але очікується, що в наступному маркетинговому році виробництво повернеться до обсягів 2017/2018 МР.

Підвищується виробництво кукурудзи у Бразилії. Після провалу минулого сільгоспсезону, який нещодавно завершився (маркетинговий рік там триває з лютого по березень), очікується, що у 2019/2020 МР країна виробить 96 млн т цієї культури. Очікування відображають і дуже гарний прогноз жнив другого врожаю. Зазначимо, що з пропозицією кукурудзи цього врожаю Бразилія вийде на світовий ринок вже у червні-липні. Щодо результату минулого сезону, який USDA оцінює у 82 млн т, це дає колосальний стрибок у 17%. До речі, цікаво порівняти розрахунки USDA з новими даними консалтингової агенції AgRural, що розташована саме у Бразилії.

Місцеві аналітики кажуть, що, після того, як аграрії зберуть другий врожай, виробництво кукурудзи в цій південноамериканській країні буде найвищим за всю історію. За підрахунками AgRural, загальний обсяг, ймовірно, сягне рекордних 99,2 млн т (на 3,2 млн т більше, ніж побачив USDA). Різке зростання (порівняно з попереднім сезоном) буде ще більш вражаючим, адже бразильці стверджують, що у 2018/2019 МР виробництво знизилося аж до 80,7 млн т через посуху. Але показник у 99,2 млн т, що очікується зараз, все ж значно менший, ніж первинна перспектива врожаю, яку в Бразилії оцінювали у 121,4 млн т! Через спеку та посуху у грудні та січні цей прогноз не справдився. Зазначимо, що найбільший обсяг кукурудзи у Бразилії, за даними AgRural, зібрали у 2017/2018 МР: він становив 97,8 млн т.

Рекордна пропозиція кукурудзи позбавляє торгівлю передбачуваності

У Аргентині, ще одній «законодавиці мод» на світовому ринку кукурудзи, показники виробництва теж йдуть на рекордне підвищення. USDA попереджає, що після провалу минулого сезону аргентинці здолають та перевершать порівняно високий показник 2017/2018 МР (триває з лютого по березень). Тоді обсяг виробництва кукурудзи становив 41 млн т. Через несприятливі погодні умови у 2018/2019 сільгоспсезоні показники скотилися до 32 млн т. Але це досить болісне падіння змінилося очікуванням рекордного врожаю в поточному сезоні — до 47 млн т, або майже на 47% (!) вище за підсумки минулого сезону (доступний на світовому ринку з цієї весни). Зазначимо, що США, Бразилія та Аргентина є найбільшими світовими виробниками кукурудзи. Але українські аграрії дихають їм у спину.

До речі, Україна демонструє динаміку, дуже схожу на південноамериканську. Минулий маркетинговий рік ми завершили з показником 24,12 млн т, що був приблизно на 3 млн т меншим за попередній результат. Але в поточному році ми перевершуємо самі себе, вирвавшись вперед з рекордним обсягом виробництва кукурудзи у 35,81 млн т. Це майже на 50% більше, ніж торік! За даними Української зернової асоціації (УЗА), таке зростання пов’язане зі сприятливими погодними умовами та достатньою кількістю вологи в період росту кукурудзи. Врожайність даної культури, яка зазвичай дорівнювала 6 т з 1 га, цього року сягнула майже 8 т з 1 га. Фермери кажуть, що завдячують саме погоді — модернізація виробництва дала у цьому стрибку, може, лише близько 10%.

І зараз ми всі станемо свідками того, як велика пропозиція кукурудзи Північної та Південної Америки поряд з рекордним потенціалом України позбавляють світову торгівлю передбачуваності, а ціни на кукурудзу — будь-яких стимулів до зростання.

Торгівля та ціни

Отже, за прогнозами Міжнародної ради по зерну (International Grains Council — IGC), виробництво кукурудзи в Південній Америці буде рости і пропозиція культури з боку Бразилії та Аргентини на світовому ринку сягне рекордних позначок. Ці дві країни у 2019/2020 маркетинговому році, починаючи з цього літа, сумарно можуть запропонувати світу майже 60 млн т кукурудзи. До речі, згідно з прогнозом, наступної весни — для бразильців та аргентинців це буде 2020/2021 сільськогосподарські роки — вони дадуть на світовий ринок приблизно стільки само. Для порівняння: за інформацією IGC, глобальна торгівля кукурудзою у сезоні–2019/2020 становитиме 160 млн т.

Постає питання щодо обсягів, які запропонують світу українські рослинники у прийдешньому сільгоспроці. Як очікують у консалтинговому агентстві ААА з посиланням на звіти USDA та лондонської агенції AgriCensus, виробництво кукурудзи в Україні впаде на 20% до 28,3 млн т. На думку аналітиків, це призведе до зниження експорту кукурудзи на 26%. Голова Союзу українського селянства Іван Томич, з огляду на ситуацію у господарствах, цей прогноз підтверджує. «Слід очікувати більш низький урожай кукурудзи, ніж минулого року», — зауважує він.

Але аналітик «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко менш категорична — вона зауважила, що головна інтрига українського ринку полягатиме у результатах сівби пізніх ярових та співвідношенні посівних площ соняшника і кукурудзи. Може статися і так, що посівні площі кукурудзи залишаться на рівні минулого року. Крім того, врожайність буде значною мірою залежати від кількості опадів у травні. Якщо вони будуть більшими, ніж зазвичай, то і врожайність матимемо вищу за звичну. Поки що, за даними Мінагропроду, аграрії засіяли кукурудзою на зерно 2,7 млн га, або 58% до прогнозу. Але ці дані поки що свідчать лише про те, що сівба продовжується.

Загалом прогнози про скорочення площі під кукурудзою базуються на негативній для українських аграріїв динаміці цін на кукурудзу. Неприємності почалися з осені минулого року. У жовтні експортні ціни впали до мінімумів за останні 13 місяців та впритул наблизилися до позначки у $160 за 1 т. Узимку традиційно спостерігалося деяке цінове пожвавлення (на піку до трохи більше $180/т.) А вже до початку березня, як кажуть у ААА, посилаючись на Platts та інші джерела, кукурудза з України просіла до $170/т (FOB порти Чорного моря) за слабкої зацікавленості з боку покупців.

Як вже зазначалося вище, у поточному сезоні Україна зібрала рекордний урожай понад 35 млн т. У ньому і проблема, резюмують в ААА. Кукурудза із США та Бразилії домінує на ринку з жовтня по грудень. А навесні на ринок виходить Аргентина зі своїм гігантським урожаєм (за різними оцінками, 46–48 млн т). Ці фактори дуже звужують вікно можливостей для української кукурудзи між січнем і початком березня. Хто з українських аграріїв не встиг продати зерно, той вже втратив від $10–20 на тонні — експортери змушені знижувати ціни для утримання конкурентного рівня.

До речі, деякі аналітики також пов’язують зимове зростання цін з можливістю використовувати безмитні квоти на ввезення зернових в ЄС. Як правило, ця квота використовується дуже швидко, десь протягом трьох місяців, що збігається з динамікою цін, яку ми спостерігаємо. На жаль, скоріш за все, до кінця сільськогосподарського року підвищення цін на кукурудзу очікувати не варто. Однак існує фактор, який може дещо додати бичачих настроїв на ринок кукурудзи — це затримка посівної та часткова втрата запасів цієї культури у США через повені. І окремо треба зазначити фактор торгової війни між США та Китаєм, яка майже повністю перекроїла звичні зв’язки.

Китайський фактор

Нагадаємо, що цей економічний конфлікт загострився минулого року та вилився у взаємний обмін підвищеними митами. Новий виток протистояння ми маємо просто зараз — прогнози експертів щодо чергового раунду торгових переговорів США з Китаєм песимістичні.

Це буде означати, що Китай зупинить імпорт соєвих бобів із США, крім незначної кількості. У прагненні уникнути впливу торгової війни на власну фінансову стабільність фермери віддаватимуть «соєві» посівні під кукурудзу (головна сировина для дуже популярного у Штатах етанолу). Що, власне, й відбувається починаючи з минулого року.

В ААА з посиланням на S&P Global Platts підкреслюють, що навіть деякі досить великі експортери української кукурудзи не встигли скорегувати свої експортні програми та врахувати зміни у відносинах між США та Китаєм. У результаті українська кукурудза восени вступила в неочіковано жорстку конкуренцію з американським зерном. Наприклад, Єгипет, традиційний покупець української кукурудзи, активно поглинав дешеві надлишки зерна із США. Це, повторимося, призвело до рекордного падіння експортних цін на нашу продукцію.

Зазначимо, що, якщо торговельну угоду між Китаєм та США все ж таки буде досягнуто, американці експортують до Китаю до 4,3 млн т кукурудзи за рік. Якщо не буде досягнуто жодної угоди, то це відкриє для України нові можливості для подальшого збільшення своєї частки ринку у Піднебесній. Україна є одним з найбільших постачальників кукурудзи для Китаю з 2015 року і має можливість ще збільшити свою частку у китайському імпорті кукурудзи, який оцінюють у 4,5 млн т.

До речі, у новій програмі розвитку китайського сільського господарства на 10 років China Agricultural Outlook 2019–2028, що було оприлюднено наприкінці квітня, йдеться, що у наступному десятиріччі Китай планує збільшити імпорт кукурудзи у зв’язку зі скороченням запасів. Однак країна не змінить свою політику щодо квот і тарифів і не збільшить імпорт цієї культури із США. Для України це звучить оптимістично, тому й не дивно, що українські експортери вже перебувають у Китаї та ведуть відповідні перемовини з китайськими партнерами.

Ще один, після Китаю, ємний ринок для української кукурудзи — країни ЄС. Так, імпорт цих зернових з України до Євросоюзу в 2018/2019 МР виріс на 94% у порівнянні з попереднім сезоном. Усього з початку поточного маркетингового року по середину квітня, за повідомленням EU Crops Market Observatory, Україна поставила до Євросоюзу 12,03 млн т кукурудзи. Частка України в загальному обсязі імпорту кукурудзи до ЄС становила 62%.

Слід зазначити, що попит на кукурудзу в ЄС значною мірою сформував ринок етанолу. Загалом, понад 95% всього виробленого у світі біоетанолу виробляється з крохмалю, для якого кукурудза є найбільш популярним сировиною. Відповідно, 15% всієї кукурудзи, виробленої в глобальному масштабі, використовується для виробництва біопалива. Згідно з прогнозами, у наступні роки попит на біоетанол буде швидко рости. Отже, це матиме значний вплив на споживання і надасть поштовх глобальному попиту на кукурудзу, що конче необхідний для зростання світових цін на цю культуру.

Також, за інсайдерською інформацією ААА, Індія вже уклала контракт на імпорт близько 100 000 т кукурудзи з України. І трейдери кажуть, що це не остання партія. Всього імпорт кукурудзи в Індію в 2019 році може становити не менше 1,5 млн т. Крім того, вітчизняні трейдери шукатимуть покупців для своєї кукурудзи ще й у Центральній Африці, де згідно з прогнозами світових аналітичних центрів очікується зростання попиту на зернові.

Текст: Еліна Московчук

Поділися

Аналітика        28 травня 2019 10:02

Цьогоріч валовий збір пшениці в Україні зросте до 27,5 млн т

На думку провідних сільськогосподарських організацій, Україна у наступному маркетинговому році стане диригентом глобального ринку пшениці.

Україна поряд з Аргентиною, Австралією, Канадою, ЄС, Росією, Казахстаном і Сполученими Штатами Америки входить до пулу найбільших світових експортерів зернових культур. Саме ця «велика вісімка» постачальників формує близько 40% всього світового трейдингу зерновою продукцією. Наразі особливу увагу аналітиків привертає запитання, яке місце посяде Україна у постачанні на глобальний ринок такої культури, як пшениця. Адже, за прогнозами, саме пшениця буде користуватися підвищеним попитом у головних імпортерів зерна.

Загальна оцінка

Як відзначили у Міжнародній раді по зерну, виробництво зерна в Україні не стабілізується на досягнутому рівні — зростання виробництва зернових у 2018/2019 маркетинговому році зміниться зниженням показників валового збору у новому сільськогосподарському сезоні.

Так, за даними Міжнародної ради, у цьому маркетинговому році Україна зібрала 69,4 млн т зернових, що на 13,2% більше результатів попереднього, 2017/2018 сезону. А ось у наступному маркетинговому році, за розрахунками фахівців організації, варто очікувати спаду показника валового збору до 66,5 млн т.

Звісно, падіння аж ніяк не можна назвати різким або значним — щодо поточного року воно становитиме лише 2,9%. І, врешті-решт, очікуваний врожай буде значно вищим за валовий збір 2017/2018 маркетингового року — 61,3 млн т. Та тут треба врахувати чинник внутрішнього споживання зерна — у цьому аграрному сезоні воно скоротилося у порівнянні з попереднім маркетинговим роком на 1 млн т і становило 21,3 млн т. Але вже у 2019/2020 маркетинговому році внутрішній попит на зерно буде зростати — до 21,7 млн т, що також матиме наслідки для формування експортної пропозиції.

Експорт

Тому в експорті зерна з України наступного сезону будуть спостерігатися ті самі «американські гірки», що й у виробництві зернових. Нагадаємо, що у поточному маркетинговому році Україна здійснила справжній стрибок — за попередніми даними, український експорт зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягне приблизно 48,4 млн т, що на 8 млн т, або на 20% більше, ніж у минулому сільськогосподарському сезоні. При цьому частка українського зерна у світовому трейдингу зерновою групою становить приблизно 13%.

Цей прогноз виглядає цілком правильним, якщо врахувати, що на початок травня з українських портів було відвантажено 42,4 млн т зернових. Але вже у 2019/2020 маркетинговому році експорт просяде на 9,2% до 43,9 млн т, а частка України на світовому ринку зернових знизиться до 11,9%.

Негативну динаміку експортних продажів «забезпечить» насамперед різке падіння зовнішньої торгівлі кукурудзою. Хоча у прогнозах, які ми зараз чуємо, є і певні недоліки, які можна побачити, як кажуть, неозброєним оком. Поряд з розрахунками про зниження обсягів експортної торгівлі прогнозується суттєве збільшення кінцевих запасів зернових наприкінці 2019/2020 маркетингового року — до 4,2 млн т, або на 1 млн т (майже на чверть). Вочевидь збільшення кінцевих запасів буде тиснути на пропозицію — адже український ринок зернових є експортоорієнтованим. Простіше кажучи, у країні немає достатньо внутрішнього споживача, який був би зацікавлений у створенні запасів. Яким чином це поєднується з цифрами зниження експорту, поки неможливо зрозуміти — для цього потрібна остаточна структура валового збору по культурах і цінах на них на глобальному ринку.

Пшеничні позиції

Що стосується ситуації на глобальному ринку пшениці, то зараз, за даними Міжнародної ради по зерну, Україна забезпечує приблизно 10% світового трейдингу цією культурою. І тут прогнози для України виглядають досить привабливими.

Після просідання виробництва пшениці у 2018/2019 маркетинговому році до 25 млн т (у 2017/2018 сільськогосподарському році валовий збір був 27 млн т) майбутній аграрний сезон принесе відновлення обсягів виробництва. Так, прогнозується, що у 2019/2020 маркетинговому році валовий збір пшениці сягне 27,5 млн т. Внутрішнє споживання при цьому зросте з 9,1 млн т у поточному році до 9,8 млн т у сезоні–2019/2020 (щоправда, це трохи нижче споживання у 2017/2018 маркетинговому році — 10,3 млн т).

Схожу динаміку продемонструє й український експорт пшениці. Цього року, нагадаємо, експорт пшениці з України знизився на 1,2 млн т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком — до 16,5 млн т. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, на кінець квітня вже було відвантажено 14,3 млн т пшениці. У майбутньому ж сільськогосподарському році очікується його відновлення — приблизно до 17–17,5 млн т. Також відбудеться і відновлення кінцевих запасів цієї культури — до 1,8 млн т. Нагадаємо, що у цьому маркетинговому році кінцеві запаси зменшилися на 0,6 млн т у порівнянні з попереднім 2017/2018 сезоном — до 1 млн т.

У цілому прогноз USDA щодо української пшениці не суперечить оцінкам Міжнародної ради по зерну. У американському держдепартаменті сільського господарства поки що не прогнозують ситуацію у 2019/2020 маркетинговому році, але зазначають, що загальне падіння виробництва пшениці в Україні цього року становило майже 2 млн т — валовий збір зменшився з 26,98 млн т (2017/2018 маркетинговий рік) до 25,06 млн т цього року.

Внутрішнє споживання знизилося більш ніж на 1 млн т — з 9,8 млн т до 8,7 млн т, а експорт просів із 17,8 млн т до 16,5 млн т. При цьому, на думку американських аналітиків, кінцеві запаси залишилися практично без змін — у минулому сезоні вони були на рівні 1,24 млн т, а у 2018/2019 маркетинговому році — 1,16 млн т. А ось у черговому звіті FAO ситуації на зерновому ринку України не було приділено багато уваги — є лише попередній прогноз щодо ринку пшениці.

У Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН вважають, що зараз у країнах Європи склалися досить сприятливі погодні умови для фермерів (у вигляді рясних дощів, які випали навесні цього року під час польової кампанії). Як зазначають у FAO, окрім сприятливих умов в Україні очікується також і збільшення площ посівів пшениці, та підкреслюють, що саме обсяг виробництва українського зерна пшениці стане вирішальним — а саме одним з факторів, що призведуть до загального збільшення світового виробництва цієї культури у світі.

У цілому така оцінка збігається із загальним висновком Міжнародної ради по зерну про те, що валовий збір пшениці в Україні у 2019/2020 маркетинговому році перевищить показники двох попередніх сільськогосподарських сезонів.

Текст: Еліна Московчук

Поділися
Показати ще