Новини / Технології     21 липня 2019 12:18

Ринок органіки готується до змін: дискусія на Агропорт Південь Херсон 2019

2 серпня вступає в дію закон України про органічне виробництво. Але до його впровадження слід розробити ще 12 нормативно-правових актів, тож аграрії зараз активно обговорюють проблеми ринку органічної продукції. Зокрема дискусія на цю тему відбулася на Агропорт Південь Херсон 2019.

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

18 липня на Агропорт Південь Херсон 2019 відбулася дискусійна панель, присвячена органічному виробництву, під назвою «Органіка: 15 днів до Закону».

Основними темами для дискусії стали:

  • Регулювання ринку органічної продукції та стандарти органічного виробництва – нові правила гри
  • Контроль органічного виробництва в Україні – від органу сертифікації до споживача
  • Фальсифікація органічної продукції – прийшов час поставити все на свої місця
  • Бізнес і законодавче регулювання – взаємна вигода чи додатковий виклик?

На початку дискусії Дмитро Титаренко, Organic Export Promoter та керівник проекту Агропорт Україна, визначив ключові питання, які постають перед виробниками у зв’язку з введенням у дію Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»:

«Ми стикаємося з тим, що багато хто торгує так званою «Еко» продукцією, не знаючи при цьому, що це. Дуже цікаво, що ж чекає на них та на споживачі у розрізі нового Закону. Хто буде поза Законом, якими будуть правила гри на ринку, які зміни відбудуться?»

Як зазначила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева, для тих, хто працює у сфері сільськогосподарського органічного виробництва, зміни, що несе новий Закон, дуже важливі.

«Цей Закон, який ми називаємо «органічний», був ухвалений минулого року і вже з 2 серпня вступає в дію, але для його повної імплементації необхідно розробити ще 12 нормативно-правових актів. Що ж в цьому Законі є критично важливого для виробників. Перше – це момент, який стосується прав, обов’язків, повноважень та відповідальності державних органів – суб’єктів ринку органічної продукції. Йдеться про введення дворівневого контролю на ринку органіки, який здійснюватиме Держпродспоживслужба», – розповіла Ольга Трофімцева.

Також в.о. міністра нагадала, що новим Законом чітко регламентуються вимоги до виробництва, обігу, маркування і реалізації органічної продукції, та, крім того, пропонується механізм сертифікації органічного виробництва, створюються відкриті реєстри операторів ринку, органів сертифікації та органічного насіння.

«За порушення Закону передбачена адміністративна відповідальність», – додала Ольга Трофімцева.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зауважив, що подальша доля сучасних «Еко» лавок – це питання контролю, який почнеться фактично тоді, коли будуть затверджені уніфіковані форми актів про перевірку на відповідність продукції вимогам Закону.

«Такі акти вже розробляються і після їхньої уніфікації, а також після створення реєстру операторів ринку органічної продукції буде можливо планувати контроль. Тобто, інструмент для наведення порядку на цьому ринку вже фактично є», – сказав Володимир Лапа.

З ним погодився і віце-президент ГС «Органічна Україна», генеральний директор ТОВ «НВП 5 елемент» Володимир Білий, який наголосив, що після введення Закону в дію необхідно перевірити усіх, хто працює на цьому ринку, адже сьогодні стільки видів сертифікатів, що може реалізовуватися будь-яка продукція під виглядом «Еко».

Наприкінці дискусії учасники торкнулись питання експорту вітчизняної органічної продукції. Дмитро Титаренко презентував присутнім найактуальнішу аналітику з цього питання та новий інструмент для експортерів органіки – телеграм-бот BuyBioBot.

Як повідомляв Landlord, 2 серпня 2019 р. в Україні вступає в силу закон про органічну продукцію, який стосується вимог до її виробництва та маркування. Документ сприятиме очищенню ринку від псевдоорганічної продукції, а отже, посилить конкурентоспроможність тих виробників, які дотримуються «органічних» правил.

Політика        22 години тому

Заборонено вводити споживача в оману: Ольга Трофімцева про нові правила маркування продуктів

Хоча операторам ринку дозволено ще 3 роки маркувати харчові продукти згідно з правилами, які діяли станом на 5 серпня 2019-го, це не означає, що вони можуть надавати неповну або недостовірну інформацію у період до 2022 року. За такі дії щодо них можуть застосовувати санкції.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Очільниця Міністерства зазначає, що Держпродспоживслужба вже сьогодні може штрафувати виробників за неправдиву інформацію в маркуванні харчових продуктів. При цьому розміри штрафів за неправильне маркування суттєво збільшилися і становлять 15 мінімальних зарплат (майже 63 тис. грн у 2019 році) для юридичних осіб та 10 мінімальних зарплат (майже 42 тис. грн) для фізосіб-підприємців.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Серед даних, які мають бути вказані на упаковці, Ольга Трофімцева наводить зокрема такі:

  • Інформація про будь-які алергени, котрі використовувалися у виробництві або приготуванні харчових продуктів.
  • Кількість певних інгредієнтів у відсотковому співвідношенні (у випадках, коли назва інгредієнта асоціюється у споживача із цим харчовим продуктом або виділена в маркуванні словесно чи графічно).
  • Інформація про особливі умови зберігання та використання – у разі потреби.
  • Інформація про поживну цінність продукту.

Landlord раніше повідомляв про те, що згідно із Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» нові правила маркуваня харчових продуктів почали діяти 6 серпня 2019 року. 

Поділися

Технології        02 серпня 2019 13:37

В Україні почали діяти нові вимоги до органічної продукції

Сьогодні, 2 серпня, набув чинності Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Він встановлює вимоги до виробництва, обігу, маркування та реалізації органіки, а також механізм сертифікації.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Новий закон розроблено для вдосконалення правових основ органічного виробництва в Україні та їх адаптації до відповідного законодавства ЄС.

Читайте: Органічний баштан на Херсонщині увійшов до екскурсійної програми туроператорів

Що нового?

  • Встановлено вимоги до виробництва, обігу, маркування та реалізації органічної продукції.
  • Визначено механізм сертифікації органічного виробництва.
  • Запроваджено ведення Мінагрополітики реєстрів операторів, органів сертифікації, органічного насіння і садивного матеріалу (для забезпечення прозорості органічного ринку).
  • Держпродспоживслужба проводитиме планові та позапланові заходи з моніторингу органічної продукції на ринку (для запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна).
  • За порушення вимог накладатимуться штрафи в розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат.

Як повідомляв Landlord, новий закон про органічне виробництво сприятиме очищенню ринку від псевдоорганічної продукції, а отже, посилить конкурентоспроможність тих виробників, які дотримуються «органічних» правил.

Поділися

Рослинництво        01 серпня 2019 14:11

Органічний баштан на Херсонщині увійшов до екскурсійної програми туроператорів

Керівник органічного фермерського господарства «Лиманське» Олександр Бритвін подав на реєстрацію на Google-карті нової географічної точки – Органічний баштан на Херсонщині. Це місце туроператори вже вносять у перелік локацій на туристичних маршрутах.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

ФГ «Лиманське» розташоване в с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області. Тепер це господарство можна буде знайти за вказівниками у вигляді «кавунового» прапора, які планують встановити на шляху до села.

Читайте: Ольга Трофімцева пояснила, навіщо аграріям міністерство

Виробник органічних кавунів Олександр Бритвін планує створити у своєму селі осередок агротуризму. Поїздка на органічну ферму стане чудовим доповненням відпочинку на морському узбережжі. Також у туристичну програму увійде дегустація блюд місцевої кухні, відвідування, соляних озер і соляного промислу та багато іншого.

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери Херсонщини зареєстрували громадську спілку Асоціація виробників Херсонського кавуна. Це стало першим кроком на шляху до географічного зазначення Херсонський кавун.

Поділися

Аналітика        31 липня 2019 16:08

Ольга Трофімцева пояснила, навіщо аграріям міністерство

Мінагрополітики має бути медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК – такими бачить функції ввіреної їй структури в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє Економічна правда.

Керівник і політик нової генерації Ольга Трофімцева висловила своє бачення доцільності існування профільного міністерства для аграріїв, а також його основних завдань саме на сьогоднішньому етапі.

Чи потрібно аграріям своє міністерство?

Сьогодні можна почути думку про необхідність об’єднання Мінагрополітики з іншими суміжними міністерствами. Ольга Трофімцева відзначає, що через такий досвід проходило багато країн (США, Німеччина, Франція, Нідерланди), проте всі вони визнали необхідність окремого міністерства, яке б формувало та реалізувало аграрну політику держави.

Читайте: Українські аграрії можуть втратити частину врожаю через транспортний колапс – Олександр Криворучко

Ольга Трофімцева вважає, що в аграрного сектора України є повне право мати власного представника, лобіста, в Кабінеті міністрів. Доцільність його обумовлена необхідністю «забезпечення економічного зростання (18 % ВВП та 40 % валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом».

В.о. міністра відзначає, що майже всі країни, які лідирують на продовольчих ринках, мають не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri, та витрачають на їх функціонування значні кошти.

Навіщо аграріям потрібно своє міністерство?

На думку Ольги Трофімцевої, ключові функції Мінагрополітики – це бути «медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК».

За її словами, діяльність міністерства має формуватися з огляду на найбільш чутливі точки зростання продуктивності в агросекторі:

  • Інноваційність

У цьому ключі в.о. міністра  наголошує на пріоритетності нових підходів до аграрної науки та освіти.

  • Конкурентоспроможність та експорт

Концентрація на продуктивності праці, створенні доданої вартості та оптимізації енергозатрат.

  • Управління ризиками та формування підходів climate smart agriculture

Розвиток механізмів управління ризиками, впровадження заходів страхування, адаптації до змін клімату, раціонального використання природних ресурсів.

  • Розвиток сільських територій

Для досягнення економічного зростання це один із найпріоритетніших напрямків.

Landlord раніше повідомляв про те, що президент УКАБ Алекс Ліссітса пропонує об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

Поділися

Трейдинг        25 липня 2019 12:10

Український агроекспорт виріс на 18,6% – до $10,3 млрд

За підсумками січня-червня експорт продукції аграрного сектору склав понад $10,3 млрд, що на $1,6 млрд (або на 18,6%) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Свіжі дані українського аграрного експорту наводить Мінагрополітики на своєму сайті. У зовнішньоторговельному обігу України в цілому продукція АПК складає чверть, у цінах це $13,1 млрд.

Про це повідомила в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. За її словами, свіжі цифри з експорту за півроку дають усі підстави сподіватись на новий експортний рекорд у 2019 році.

«Найвагомішими чинниками таких результатів залишаються обсяги експорту зернових культур – 44,2%, олії – 22,9% та насіння олійних культур – 6%», – відзначила Ольга Трофімцева.

Читайте: Уряд скасував ліцензування імпорту та експорту спирту, алкоголю і сигарет

За її словами, обсяги експорту продукції рослинництва зросли на $1,5 млрд дол. США (на 19,3%) – до 9, 5 млрд дол. США.Обсяги експорту продукції тваринництва також зросли на  $73,2 млн (на 10,9%) і склали  $742,5 млн.

Куди йде найбільше українського  агроекспорту

  1. Країни Азії – 41,9%
  2. Країни Європейського Союзу – 33%
  3. Країни Африки – 15,4%.

Основні країни, до яких експортувалася українська продукція

(тис. дол. США)

  Країна Експорт Частка в експорті %
1 Китай 923 442 9,0
2 Єгипет 836 693 8,2
3 Індія 814 261 7,9
4 Туреччина 786 728 7,7
5 Нідерланди 732 188 7,1
6 Іспанія 572 118 5,6
7 Італія 380 006 3,7
8 Польща 353 094 3,4
9 Білорусь 319 811 3,1

Як повідомлявв раніше Landlord, українські аграрії встановили рекорд із експорту зернових – 50,4 млн тонн за рік.

Поділися
Показати ще