
Про це повідомляє DT.UA.
Максим Пархоменко, аналітик «Альпарі», говорить про те, що статистика, яка публікується в Китаї про банки, ВВП та інші показники країни, викликає великі сумніви, тому що в більшості випадків дані самих компаній є закритими й повідомляються з великим запізненням, а оприлюднена інформація містить перебільшені цифри, тож довіряти їй неможна.
Читайте: На Алясці +32°С! Швейцарські кліматологи знайшли спосіб, як затримати глобальне потепління
Попри зростання ВВП, яке поступово уповільнюється, рівень безповоротних кредитів у банків Китаю у І кварталі 2019 р. побив новий історичний рекорд. Bloomberg нещодавно відзначав низьку якість активів китайської банківської системи.
За даними Bloomberg, компанії, які мають високий кредитний рейтинг, фактично допускають дефолти та стають банкрутами. Рівень дефолтів компаній за перші 4 місяці 2019 р. зріс у 3,4 разу порівняно з 2018-м (до 39 млрд юанів).
«При цьому за 2018 р. китайські банки списали в загальній сумі кредитів на 550 млрд юанів, або на 70 млрд доларів, що дорівнює практично всім боргам України», – відзначає Максим Пархоменко.
Тобто фінансові проблеми в Китаї зросли на 24%, але незважаючи на це банки за підсумками року показали прибуток. На І квартал 2019 р. загальна сума неефективних кредитів у країні становить 2,1 трлн юанів. Поки що Китай може це приховувати. Якщо економічні відносини зі США поліпшаться, криза можне відкластися на 2–3 роки, але проблема від цього не зникне, а лише поглибиться.
Експерт наголошує, що монетарна політика США могла б «погіршити стан боргових портфелів китайських банків через зростання вартості роботи з ним після підвищення процентної ставки ФРС». І це спричиняє труднощі не тільки в Китаю, а й в інших країн і зокрема в України, оскільки прямо впливає на попит на борг України, на його вартість і, як наслідок, на український бюджет.
Landlord раніше повідомляв про те, що глобальний ринок перебуває в очікуванні чергової структурної кризи, що може розпочатися буквально будь-якого дня. Торговельна війна провідних економік світу — США і КНР — лише додає напруги для аграрного сектора.