Новини / Аналітика     05 квітня 2017 16:14

Рынок меда: какие есть возможности для начинающих предпринимателей?


Рынок меда в Украине – один из самых перспективных в сфере АПК нашей страны. На долю Украины приходится около 6% мирового объема производства меда, который экспортируется в 22 мировые страны. Сейчас Украина занимает первое место по производстве меда внутри страны, и третье в мире. С 2015 года отечественная продукция активно продавалась на рынках Китая, Венгрии, Бельгии, Азербайджана. В целом, за последнее десятилетие Украине удалось увеличить объемы экспорта меда в страны ЕС в семь раз.

Эксперты рынка уверяют, что и это не предел, так как Европейский Союз – самый большой потребитель меда в мире. Ежегодно европейцы съедают 150 тысяч тонн меда, что составляет 27% от общего мирового потребления.

Валовое производство меда в Украине составляет, в среднем, 70 тысяч тонн ежегодно. Однако после аннексии Крыма, показатель сократился до 66, 5 тысяч тонн в 2014 году и до 63,6 тысяч тонн в 2015.

Крупнейшие области по производству меда в Украине – Николаевская, Донецкая, Житомирская. В целом, восемь украинских регионов обеспечивают производство 70% общего объёма меда в год. Вместе еще с пятью основными областями – Винницкой, Днепропетровской, Запорожской, Полтавской, Кировоградская.

Запрос внешних рынков на сладкий продукт и возможности производства меда в Украине, сулят предпринимателям большие возможности. Аналитики компании ProConsulting говорят о том, что создание в Украине нового производственного комплекса по переработке меда является целесообразным и потенциально прибыльным вложением. Мощность предприятие должна составить 20 000 кг/сутки или 5000 тонн в год. Согласно расчетам аналитиков компании, объем инвестиций в такое предприятие составит 1-2 млн евро. 60-65% от этой суммы необходимы для закупки меда, 18-19% уйдут на приобретения оборудования, 7-8% для закупки производственной линии, 10% составят другие затраты. По мнению экспертов, период окупаемости проекта составит 1-1,5 года, а рентабельность продаж составит 23-25%.

Напомним, что в 2016 году квота на экспорт меда в ЕС составила около 5 тысяч тонн, фактически было завезено порядка 12 тысяч тонн. «Поскольку на квоту было подано больше меда, чем она могла бы покрыть, соответственно, все компании получили приблизительно по 35-37% от заявленной продукции в виде льготной доли. В этом году квота составляет где-то 5200 тонн», – говорит генеральный директор «Украинская Медовая Группа» Сергей Грын.

Технології        02 серпня 2019 15:49

Затверджено нові вимоги до маркування меду

В Україні встановлено вимоги до меду. Відповідний наказ Мінагрополітики визначає поняття меду, його кольору, смаку, характеристик та критеріїв складу. Зокрема, згідно з документом, додавати харчові добавки в мед, який маркується словом «мед», заборонено.

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

Наказом Мінагрополітики від 19.06.2019 № 330, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696, встановлено вимоги до меду. Документ набирає чинності через 6 місяців від дня його офіційного опублікування.

Читайте: В Україні почали діяти нові вимоги до органічної продукції

Згідно з інформацією, «вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману».

Що визначає наказ?

  • У наказі визначено такі поняття: злитий мед, квітковий або нектарний мед, мед для кондитерських виробів, мед монофлорний квітковий (нектарний), мед поліфлорний квітковий (нектарний), падевий мед, пресований мед, стільниковий мед, центрифужний (екстрагований) мед тощо.
  • Мед повинен відповідати певним (визначеним) характеристикам та критеріям складу.
  • Наказ визначає колір і смак меду.
  • До меду, що маркується словом «мед», заборонено додавати інші харчові інгредієнти та добавки. При цьому властиві меду пилкові зерна інгредієнтом не вважаються.
  • Мед не має бути нагрітий таким чином, щоб його натуральні ферменти було зруйновано або дезактивовано.
  • Мед не повинен містити сторонніх присмаків або запахів та ознак бродіння.
  • Окремо визначено вимоги до меду для кондитерських виробів.
  • Маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій його вироблено.

Landlord раніше повідомляв про те, що український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу.

Поділися

Політика        12 липня 2019 09:02

Україна просуватиме в ЄС новий бренд – мед питний

В уряді розповіли про державну підтримку пасічників та медоварів, яка допоможе розвивати бджільництво, виробляти якісні медові продукти, які відповідатимуть вимогам Євросоюзу.

Питання виробництва медових напоїв та натуральної продукції  меду було основною темою круглого столу в Мінагрополітики, що відбувся 11 липня, повідомляє прес-служба відомства. У заході взяли участь представники галузі бджільництва, комітету підприємців АПК, радник з питань сільського господарства Посольства Франції Ніколя Перрен.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор  Шеремета, поінформував, що уряд працює над вдосконаленням держпідтримки пасічників, оновленням вимог до меду, які відповідатимуть вимогам ЄС та світовим вимогам. Це допоможе розширити експортний потенціал галузі. Медоварам уже спростили отримання ліцензій: до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» внесені відповідні зміни. В уряді націлені на формування українського бренду – мед питний, який має шанс завоювати закордонні ринки.

Міністерство підготувало наказ щодо вимог до меду, націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачено перехідний період до 1 січня 2023 року.

Читайте: 4 переваги мобільних додатків для пасічника

Віктор Шеремета поінформував про державну підтримку бджолярів, завдяки якій планується розширити виробництво якісних медових продуктів та напоїв.

«Якщо бджолярі зареєстровані як сімейне фермерське господарство або створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив із заготівлі та переробки продукції бджільництва, вони можуть користуватися усіма напрямами державної підтримки фермерства. Крім того, за напрямом здешевлення вітчизняної с/г техніки і обладнання у Мінагрополітики працюють над змінами до Переліку, щоб спеціально для бджолярів доповнити його обладнанням іноземного походження», – відзначив він.

Як повідомляв раніше Landlord, чиновники вдосконалять законодавство щодо ЗЗР для захисту бджіл від засосування пестицидів.

Поділися

Трейдинг        08 липня 2019 16:19

Український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу

Українська компанія «Асканія-Пак» налагодила продаж меду власного виробництва в Сінгапурі через  онлайн-супермаркет Redmart – один із найзначніших торговельних майданчиків Підвенно-Східної Азії, який належить лідеру онлайн-торгівлі AlibabaGroup.

Про це повідомляє НВ Бизнес.

За інформацією Секретаріату з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції, продуктова лінійка «Асканії-Пак» у Redmart охоплює 12 видів меду в роздрібній упаковці: липовий, акацієвий, гречаний, луговий, а також крем-мед з різними смаками – полуниці, абрикосу, лохини, лимону та м’яти, шоколаду тощо.

Читайте: Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Продається мед за ціною $14 за банку, крем-мед – $12,5 за банку. Цього літа Redmart планує запустити в продаж ще два українських бренди.

Landlord раніше повідомляв про те, як українці допомогли здешевити виробництво смузі в Сінгапурі: у травні українська компанія Allberry відвантажила в Сінгапур пробну партію заморожених ягід і наборів для смузі. Дотепер заморожена ягода в цій країні не продавалася.

Поділися

Трейдинг        11 червня 2019 15:36

Хто поїде в Монреаль на АPIMONDIA 2019: оголошено конкурс для пасічників

Українських бджолярів закликають взяти участь у Національному конкурсному відборі для представлення своєї продукції на конгресі з бджільництва APIMONDIA 2019, який проходитиме в Монреалі (Канада) 8–12 вересня 2019 року.

Про це повідомляє UkraineFood.org.

Організаційний комітет Національного українського стенду на APIMONDIA 2019 оголосив Національний конкурс для відбору кращих зразків українського меду, щоб представити їх під час конгресу з бджільництва і показати якість, можливості та потенціал вітчизняної медової галузі.

Читайте: Зупинити екозагрозу: 5 способів зменшити залежність від пластику

В Українській асоціації експортерів та переробників меду (UAHEP) розповіли, що конкурс буде проводитися для кожного виду меду окремо (акація, липа, гречка, соняшник та ін.) – залежно від того, скільки окремих видів меду нададуть бджолярі.

Landlord раніше повідомляв про те, що українських агропідприємців – переробників фруктів, овочів та м’яса, виробників молочної продукції та випічки або іншої конкурентної харчової продукції – запрошують взяти участь у Торговій місії до Грузії, яка пройде 10–12 вересня 2019 року в м. Тбілісі.

Поділися

Технології        18 травня 2019 10:03

4 переваги мобільних додатків для пасічника

Взаємодія постачальників засобів захисту рослин, агровиробників та пасічників: як попередити отруєння бджіл?

Альберту Ейнштейну приписують фразу такого змісту: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Насправді, як кажуть дослідники спадщини видатного вченого, Ейнштейн цього не казав. Адже посилання на це «пророцтво» вперше з’явилися в європейській пресі в 1994 році — тобто через 40 років після смерті великого фізика. А першоджерелом нібито стала брошура форуму, який проводила Національна спілка бджільництва Франції (UNAF) у січні того ж року. Та суті це змінює. Бджоли є найефективнішими з комах-запилючів, а для низки культур — єдиними. Тому проблема масової загибелі бджіл останніми роками набула глобального масштабу — адже йдеться про загрозу сталого розвитку виробництва продовольства у світі.

Ринок, який не можна втратити

Україна в середньому виробляє близько 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального рівня. Основний продукт, який експортується, — соняшниковий мед (90%). За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. Увага покупців передусім прикута до якості та безпеки меду. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.

Внаслідок падіння світових цін на продукт за результатами 2018 року експорт меду з України скоротився майже на третину (27%) — до 49 400 т. Але це вже є наслідком несприятливої кон’юнктури, і не треба робити з цього далекосяжних висновків.  А треба враховувати інше — бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні в Україні недооцінене.

По-перше, за приблизними оцінками, в Україні налічується 350 000–400 000 бджолярів. Цифра викликає багато запитань, і далеко не всі експерти схильні вважати її правильною. Але йдеться про всі пасіки — від промислових до пари-трійки вуликів на городі присадибної ділянки (і, до речі, як вказують у МінАПК, 98,6% пасік розташовані саме у господарствах населення та офіційно не зареєстровані). Тобто бджільництво сьогодні несе велике соціальне навантаження, забезпечуючи дохід мешканців сіл (до того ж більшість пасічників — люди похилого віку).

По-друге, проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Адже спільна робота бджолярів і аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Варто вказати, що головним медоносом, що культивується у країні, є соняшник — стратегічна для нас культура, адже соняшникова олія є головною статтею аграрного експорту (у 2018 році — на $3,7 млрд).

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Наприклад, є дослідження фахівців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: протягом декількох років порівнювалися результати врожаю соняшника на ділянках, які були запилені бджолами, і ділянках, ізольованих від них. Соняшник, «оброблений» бджолами, мав кращу врожайність, було менше пустого насіння у кошиках, а вміст олії у насінні був вищим на 4,5%. Цифра здається невеликою, але у масштабах всієї галузі це дає десятки мільйонів доларів додаткової експортної виручки. А особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.

Проблема як вона є

Разом з тим, з розвитком бджільництва більшає і перелік проблем, головною з яких є випадки масового отруєння бджіл агрохімічними препаратами. Саме про це йшлося на круглому столі «Взаємодія агровиробників та пасічників. Як попередити отруєння бджіл», який був організований спільно компанією «Сингента», «Українським клубом аграрного бізнесу», Міністерством аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужбою. Захід став своєрідним підсумком цілої серії зустрічей, тренінгів, семінарів тощо, які були проведені у Полтаві, Харкові та Запоріжжі протягом трьох останніх місяців.

Як зазначив під час круглого столу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, тільки минулого року було зафіксовано 1408 випадків отруєння бджіл пестицидами. Щоправда, масштаби ще не набули розмірів масової загибелі корисних комах, які фіксувалися, наприклад, у європейських країнах або Сполучених Штатах Америки, але від цього питання не стало менш гострим — потрібно шукати доступні інструменти запобігання впливу агротехнічного фактора на українську популяцію бджіл.

В Україні, за приблизними оцінками, налічується 350 000–400 000 бджолярів

Тут, за словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, треба шукати збалансовані рішення, які врахують інтереси всіх сторін. «Інколи ми чуємо від деяких бджолярів пропозицію взагалі заборонити більшість сучасних агрохімічних препаратів, залишити тільки біохімію. Але такі вимоги вже на межі здорового глузду — український агросектор став локомотивом економіки саме завдяки впровадженню найсучасніших технологій, неодмінною складовою яких є агрохімічні засоби, — наголосила Трофімцева. — Ми не можемо відмовитися від експорту зерна чи соняшникової олії. Тобто потрібні варіанти дій, за яких застосування засобів захисту рослин не буде впливати на популяцію бджіл». Ситуація не безвихідна — є варіанти ефективних рішень, які вже успішно працюють, додала вона.

Початок ланцюга

Втім, самі пасічники не дотримуються елементарних правил під час обробки полів засобами захисту рослин, розміщуючи вулики біля ділянок.

В Україні, за словами доктора ветеринарних наук, Інститут тваринництва НААН, Євгена Руденка, відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур’янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонене застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер розповів, що компанія приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природних ресурсів. «В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища і безпеки праці та докладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення всіх зацікавлених сторін для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси, — підкреслив він. — Тільки за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation Pollinator — масштабна ініціатива «Сингента», яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, у тому числі й з науковими інституціями. «Сингента» зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовими факторами успіху та досягнення ще кращих результатів», — зазначив Шлаттер.

Тут можна додати, що за словами учасників круглого столу, певна частка провини фермерів у проблемі існує. Джерелом її є сірий ринок засобів захисту рослин (простіше кажучи, підробок), де препарати реалізуються за низькими цінами. Часто фермери безвідповідально підходять до питання, купуючи підроблені пестициди у випадкових постачальників. Їх застосування несе загрозу не тільки комахам, а й людям, які мешкають у місцевості. Володимир Лапа навів приклад випадку отруєння бджіл у Дніпропетровській області внаслідок застосування такого «препарату». Після того як поголів’я комах було знищене, пасічники закупили нові бджолині сім’ї, але протягом декількох днів знову залишилися без бджіл — настільки сильною та шкідливою була сполука застосованої хімії.

Відсутність комунікації

Втім, головною проблемою експерти назвали відсутність надійної та постійної комунікації між фермерами і власниками пасік (що взагалі є трохи дивним у нашу інформаційну епоху). Але рішення вже існують і успішно пройшли «польові випробовування».

По-перше, як розповів керівник соціально-інвестиційного відділу «МРІЯ Агрохолдинг» Василь Мартюк, дуже важливою є повна легалізація пасічників і створення їх професійних об’єднань, які значно полегшують обмін досвідом та інформацією, у тому числі оперативними даними щодо ділянок, які обробляються пестицидами чи, навпаки, є сприятливими для збору нектару.

Україна виробляє 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального виробництва, та входить до трійки експортерів

«МРІЯ» вже надала допомогу у створенні 12 кооперативів пасічників у Західній Україні — їх метою є як взаємодія фермерів і пасічників, так і обмін необхідною інформацією.

За словами інженера з охорони навколишнього середовища Goodvalley Лесі Розметанюк, аналогічним шляхом пішла і її компанія — вже підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з пасічниками Прикарпаття. Є вже і незалежний розробник рішення обміну специфічною «медовою» інформацією — компанія «Гранд Експерт». За словами віце-президента компанії Олега Ряжського, користування продуктом безкоштовне для аграріїв і пасічників.

У чому ж полягає суть усіх рішень, які були представлені на круглому столі? Усі вони зводяться до простої сучасної інтерактивної системи обміну інформацією в режимі реального часу. Через додатки фермери і пасічники позначають розташування своїх об’єктів і розміщують інформацію щодо запланованих робіт.

Розглянемо переваги, які отримують сторони:

  • фермери позначають поля, які плануються під обробку пестицидами, і розсилають повідомлення зареєстрованим користувачам;
  • фермери позначають найбільш продуктивні ділянки під запилення, на які залучають пасічників, і підвищують продуктивність полів;
  • пасічники (у першу чергу власники так званих кочових пасік) також позначають розташування на мапі, і фермер отримує інформацію щодо ділянок, де обробіток проводити не можна;
  • пасічники можуть оперативно перемістити вулики, або прибравши їх з території, яка буде оброблятися агрохімічними препаратами, або, навпаки, — розташувавши на території найбільшої концентрації квітучих медоносів, що підвищує продуктивність пасік.

Перелік можна продовжувати, але головне те, що участь у таких платформах економічно вигідна як для сільгоспвиробників, так і для пасічників. Відтак, антропогенний фактор у проблемі загибелі бджіл (а саме вплив застосування агрохімічних препаратів) цілком надуманий, і розв’язання питання полягає лише у своєчасному обміні інформацією.

Поділися
Показати ще