Новини / Ринок землі     10 квітня 2018 17:34

Ринок землі та приватизація: Світовий банк назвав умови зростання української економіки


Реформи щодо створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та у сфері приватизації не лише вирішать проблему гальмування середньострокового зростання, але також надішлють сигнал для зміцнення довіри інвесторів. Про це йдеться в економічному огляді Світового банку від 10 квітня 2018 року.

За даними звіту, пришвидшення економічного зростання у 4% до 2019 року можливе за умови підтримки збільшення капітальних інвестицій на рівні 15% на рік, яке б фінансувалося переважно за рахунок прямих іноземних інвестицій та поступового збільшення банківського кредитування.

«У 2018 році, за умови проведення ключових реформ, прискорення зростання очікується за рахунок подальшого зростання переробної промисловості та сектору послуг. Тоді як, у сільському господарстві та добувній промисловості в 2018 році зростання буде залишатися відносно слабким», – кажуть економісти Світового банку.

Та додали, що економічне зростання залишається слабким через незавершеність структурних реформ, необхідних для посилення довіри інвесторів. ВВП зріс на 2,5% у 2017 році, після 2,3% у 2016 році, що є слабким відновленням, оскільки йому передувало сукупне 16% скорочення у 2014-2015 роках.

«З іншого боку, видобування та виробництво електроенергії скоротились приблизно на 6% через торговельну блокаду на Донбасі, а сільське господарство впало на 2,5% у 2017 році після надзвичайно високого врожаю в 2016 році. У структурі розподіленого ВВП, фіксовані інвестиції у 2017 році продовжили потужне зростання, яке склало 18,2%, але швидкість цього відновлення сповільнилась у другій половині року», – йдеться у матеріалі.

За даними Світового банку, прямі іноземні інвестиції в Україну залишаються низькими, дорівнюючи 2,1% ВВП в 2017 році, у порівнянні в середньому 5 % до кризи. З огляду на наявні макроекономічні ризики та невизначеність, пов’язану із виборами у 2019 році, на інвестиційні настрої негативно впливають повільні темпи проведення ключових реформ та затримки із втіленням програми, узгодженої з МВФ.

«У той же час, внутрішнє споживання в 2017 році зросло на 6,7% (порівняно з 1,3% у 2016 році), переважно через значне підвищення зарплат та пенсій, що спричинило додатковий інфляційний тиск. ІСЦ досяг 13,7% наприкінці 2017 року, що є значно вище, ніж ціль НБУ у 8+/- 2%. Як наслідок, НБУ підвищив свою ключову ставку до 17% у березні 2018 року з 12,5% у травні 2017 року, що збільшило вартість запозичень у національній валюті як для уряду, так і для приватного сектора», – кажуть фахівці Світового банку.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також