Новини    06 липня 2016 00:37

В компании «Рентехно» знают, как получить чистую прибыль из ясной погоды


В 2012 году на Украину обрушился рекордный по своей температуре зной. Особенно пострадали поля кукурузы: плантации выгорали, аграрии несли потери. Одним из тех, кто попал по солнечный удар, стал фермер Сергей Омельяненко, директор одноименного фермерского хозяйства в Новоукраинке Кировоградской области. «Температура достигала 40 градусов и стало понятно, что кукуруза не переживет такой жары», — вспоминает фермер.

Однако вместо того, чтобы подсчитывать убытки, Омельяненко решил использовать форс‑мажор в своих интересах. Через месяц на глазах удивленных соседей фермер установил первые панели своей солнечной энергетической станции (СЭС). Сейчас фермер ежемесячно получает 1 млн гривен н выручки за продажу своей электроэнергии в общую сеть страны. $3 млн инвестиций, вложенных в строительство СЭС, аграрий планирует вернуть уже этим летом.

IMG_0879_1

Сергей Омельяненко — один из тех, кто вовремя воспользовался шансом заработать на солнечной энергии.

Помогли заработать на беспощадной жаре кировоградскому фермеру в киевской компании «Рентехно», которая специализируется на проектировании и монтаже солнечных энергетических станций. Сейчас в портфеле предприятия, которое семь лет назад создали финансист Евгений Ладнич и инженер, кандидат технических наук Дмитрий Лукомский, десятки разработанных и установленных солнечных электростанций, совокупная мощность которых достигает нескольких десятков мегаватт. «Спрос на солнечные батареи растет стабильно несколько лет», — говорит Ладнич, генеральный директор компании «Рентехно». «Каждый год мощности увеличиваются на 25–40%», — детализирует Лукомский, операционный директор, отвечающий в компании за реализацию проектов.

«Спрос на солнечные батареи растет стабильно несколько лет»

Аудитор компании KPMG Евгений Ладнич и главный технолог департамента по производству солнечных элементов и модулей завода «Квазар» Дмитрий Лукомский познакомились на волне энтузиазма вокруг альтернативной энергетики в середине нулевых. Их объединял интерес к незанятой нише солнечной энергетики. Ладнич давно присматривался к альтернативной энергетике как к выгодному для инвестиций сектору. Лукомский, в свою очередь, хотел попробовать себя в качестве совладельца бизнеса в отрасли, в которой он уже успел сделать карьеру топ‑менеджера. Стартом сотрудничества для компаньонов стало принятие в 2009 году правил расчета «зеленого» тарифа для электроэнергетики.

В 2009 году бизнесмены зарегистрировали компанию «Рентехно». Изначально партнеры хотели построить современный завод по производству солнечных панелей, но на мировом рынке уже прочно обосновались китайские производители. Конкурировать с ними по цене было невозможно. Предприниматели решили переформатировать свою компанию под проектирование и монтаж солнечных электростанций под ключ. В 2010 году к двум партнерам присоединился Дмитрий Ладнич, который взял на себя роль финансового директора компании.

Первым крупным корпоративным клиентом стала винницкая компания «Энергоинвест», для которой в «Рентехно» спроектировали собственную СЭС. Летом 2012 года в селе Слобода‑Бушанская в Винницкой области заработала первая очередь солнечной электростанции «Энергоинвеста» мощностью в 1,8 МВт.

Слева направо: Евгений Ладнич, Дмитрий Лукомский и Дмитрий Ладнич

Слева направо: Евгений Ладнич, Дмитрий Лукомский и Дмитрий Ладнич

Успешный проект стал лучшей рекламой для молодой компании. Через год в портфеле выполненных заказов уже было шесть проектов суммарной мощностью 17 МВт. С тех пор компания «Рентехно» спроектировала и реализовала целый ряд «солнечных» объектов в Киевской, Херсонской, Донецкой и Кировоградской областях. Среди них крышная фотоэлектрическая станция в Херсоне (2012 г.), две фотоэлектрические станции в самой южной точке Херсонского Причерноморья — в поселке Новоалексеевка Генического района (2013 г.), проект большой станции в Донецкой области (2013 г.). Одним из наиболее успешных проектов, в котором компания выполняла функцию генподрядчика, стало строительство наземной фотоэлектрической станции в селе Ивановка Кировоградской области.

Кировоградец Омельяненко — один из тех, кто вовремя воспользовался шансом заработать на солнечной энергии. Выгода Омельяненко в том, что он начал работать по «зеленому» тарифу до его снижения и цена на его электричество — по 0,46 евро за 1 кВт·ч — останется на таком уровне до 2030 года. Те же, кто начнут работать сейчас, после того как парламент принял решение о снижении закупочной цены на электричество из альтернативных источников, будут получать с каждого мегаватта значительно меньше. Однако и цены на основное оборудование существенно упали, так что статус‑кво по срокам окупаемости сохранился. По оценкам Лукомского, с учетом постоянного роста тарифов на традиционную электроэнергию производство электричества из солнечной энергии выгодно в любых условиях.

IMG_0961_1

Солнечная электростанция Омельяненко приносит ему до 1 млн выручки ежемесячно

По подсчетам «Рентехно», минимальная мощность СЭС для начала бизнеса на продажах электроэнергии — не менее 0,2 МВт. Установка станции такой мощности обойдется в 200 000 евро, но это того стоит. Выгода такого бизнеса в том, что цена электроэнергии привязана к евро. «Это своего рода хеджирование валютных рисков — тариф на электроэнергию пересматривается в зависимости от курса евро», — говорит Ладнич.

«Тариф на электроэнергию пересматри­вается в зависимости от курса евро»

Перспективность каждого проекта рассчитывается до его запуска. Лицензированный софт прогнозирует экономические показатели солнечной станции, с учетом истории климата региона за последние 20 лет, уровня солнечной активности в регионе и износа фотоэлектрических панелей. По словам Дмитрия Ладнича, часто такие расчеты служат дополнительным аргументом, для банков, которые финансируют проекты альтернативной энергетики. «Некоторые наши клиенты привлекают банковские кредиты — мы активно помогаем им в этом, составляем финмодели, защищаем сметы для получения финансирования», — говорит он.

Расширяют список потенциальных клиентов «Рентехно» прошлогодние изменения в законодательстве о «зеленом» тарифе. Согласно нововведениям, теперь заработать на солнечной энергии смогут не только предприятия или предприниматели, но и любой домовладелец, поставивший СЭС у себя на крыше. Единственное ограничение для частников — мощность станции не должна превышать 30 кВт. Продавать полученную электроэнергию, владельцы домов смогут без согласований и лицензий, просто подключившись в общую сеть. «Очень простая система подключения, не надо всех этих согласований, лицензий — вы просто ставите себе на частный дом, сколько вы хотите», — говорит Лукомский.

Успех на «ниве» солнечной энергетики подтолкнул партнеров к идее диверсификации бизнеса. Правда, за рамки возобновляемой энергетики планов выходить пока нет. Сейчас «Рентехно» расширяет свой технический ассортимент и разрабатывает собственную установку по «газификации биомассы». Суть этой технологии — в создании определенных условий для начала термохимической реакции в соломе популярных в Украине агрокультур. Вследствие такого «тления» биомассы происходит процесс газификации этого сырья — выделяется синтетический газ, энергию горения которого можно преобразовать в электроэнергию.

В данный момент компания работает над запуском пилотной установки, о коммерческой эксплуатации данной разработки говорить пока рано. Однако это направление возобновляемой энергетики очень перспективно. «Особенно в Украине, где после уборочной кампании на полях остается так много соломы, что это, бывает, просто вредит почве», — говорит Евгений Ладнич.
Впрочем, главным направлением работы «Рентехно» остается солнечная энергетика. По словам Лукомского, украинский климат отлично подходит для этого. «У нас есть и хорошее солнце, и ветер, благодаря чему панели не перегреваются, — отмечает предприниматель. — Украина — это идеальное место для солнечной электроэнергетики» l

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

15 години тому

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

16 години тому

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

17 квітня 2019 16:54

6 способів навчити дітей цінувати їжу й поважати фермерів, які її виробляють

821 млн людей на планеті гостро відчувають на собі проблему нестачі продовольства. Враховуючи актуальність боротьби з голодом у світі, варто навчити дітей поважати їжу і працю тих, хто її виробляє. Адже сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво!

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Третина всього виробленого у світі продовольства втрачається або викидається у відходи. Одним із напрямків боротьби із голодом і нестачею води у світі ФАО вважає запобігання продовольчим втратам і псуванню харчової продукції. Це те, що може кожен, – не викидати їжу, не купувати зайвого, використовувати в готуванні залишки їжі. І цьому варто навчити своїх дітей.

Отже, пропонуємо 6 способів, як навчити дітей цінувати їжу і поважати світ, який стоїть за тим, що ми їмо.

Скорочуйте харчові відходи

Купуйте тільки ті продукти, які вам необхідні, навчіться любити непоказні фрукти й овочі, не виходьте за межі розумного у своїх порціях, розберіться з термінами придатності, правильно зберігайте продукти харчування, а нез’їдене перетворюйте на нові страви на завтра. Акцентуйте на цьому увагу дітей.

Підтримуйте місцевих виробників продовольства

Закуповуйте продукти на місцевих ринках і знайомтеся зі своїми фермерами. Ставши їхнім клієнтом, ви забезпечите їм визнання і повагу. Дайте зрозуміти дітям, що продукти харчування починають свій шлях на стіл із ферми.

Цінуйте майстерність виробника

Поясніть дітям, що сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво. Поясніть дітям, що для виробництва продовольства потрібно дуже багато: насіння і ґрунт, вода і праця, захист і терпіння. Наприклад, для того щоб виростити один апельсин, потрібно 50 л води. Наші харчові переваги впливають на здоров’я планети і визначають майбутнє продовольства. Коли ми їмо, ми споживаємо природні ресурси і важку працю фермерів, бджіл і всіх тих, хто поклав їжу на нашу тарілку. Навчіть дітей цінувати їжу так, як би це був витвір мистецтва.

Переходьте на здоровіший, більш екологічно стійкіший раціон харчування

Наш організм працює за рахунок калорій і поживних речовин. Ми отримуємо енергію і підтримуємо здоров’я завдяки правильному харчуванню. Ми не звертаємо увагу на ту силу, яку їжа і харчування дають нашому організму. Необхідно пам’ятати, що їжа – це паливо. Занадто багато їжі, або занадто багато однієї і тієї ж їжі це може призвести до ожиріння, різних дефіцитів або захворювань, пов’язаних із раціоном харчування.

Розкажіть дітям, звідки береться їжа

Де ростуть ківі – на деревах чи кущах? Помідори – це фрукт чи овоч? Дізнавшись більше про продукти харчування, звідки вони беруться, коли настає їх сезон і що потрібно для їх виробництва, ми, разом з виявом поваги, розширюємо свої пізнання про те, що їмо.

Обговорюйте ці питання з дітьми і зі своїм оточенням

Віддаючи належне кожній страві, ми виявляємо повагу до фермерів, які виробили продукти, до, ресурсів, які на це потрібні були, і до людей, яким цього не дісталося. Повазі можна навчитися.

Завдяки цим правилам діти навчаться усвідомленому, здоровому і стійкому вибору харчових продуктів.

Landlord раніше повідомляв про те, що до 2025 року дві третини населення відчуватимуть нестачу води. ФАО вказує 4 напрямки для подолання кризи.

Агролайф   

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

Новини   

Показати ще