Новини    06 липня 2016 00:37

В компании «Рентехно» знают, как получить чистую прибыль из ясной погоды


В 2012 году на Украину обрушился рекордный по своей температуре зной. Особенно пострадали поля кукурузы: плантации выгорали, аграрии несли потери. Одним из тех, кто попал по солнечный удар, стал фермер Сергей Омельяненко, директор одноименного фермерского хозяйства в Новоукраинке Кировоградской области. «Температура достигала 40 градусов и стало понятно, что кукуруза не переживет такой жары», — вспоминает фермер.

Однако вместо того, чтобы подсчитывать убытки, Омельяненко решил использовать форс‑мажор в своих интересах. Через месяц на глазах удивленных соседей фермер установил первые панели своей солнечной энергетической станции (СЭС). Сейчас фермер ежемесячно получает 1 млн гривен н выручки за продажу своей электроэнергии в общую сеть страны. $3 млн инвестиций, вложенных в строительство СЭС, аграрий планирует вернуть уже этим летом.

IMG_0879_1

Сергей Омельяненко — один из тех, кто вовремя воспользовался шансом заработать на солнечной энергии.

Помогли заработать на беспощадной жаре кировоградскому фермеру в киевской компании «Рентехно», которая специализируется на проектировании и монтаже солнечных энергетических станций. Сейчас в портфеле предприятия, которое семь лет назад создали финансист Евгений Ладнич и инженер, кандидат технических наук Дмитрий Лукомский, десятки разработанных и установленных солнечных электростанций, совокупная мощность которых достигает нескольких десятков мегаватт. «Спрос на солнечные батареи растет стабильно несколько лет», — говорит Ладнич, генеральный директор компании «Рентехно». «Каждый год мощности увеличиваются на 25–40%», — детализирует Лукомский, операционный директор, отвечающий в компании за реализацию проектов.

«Спрос на солнечные батареи растет стабильно несколько лет»

Аудитор компании KPMG Евгений Ладнич и главный технолог департамента по производству солнечных элементов и модулей завода «Квазар» Дмитрий Лукомский познакомились на волне энтузиазма вокруг альтернативной энергетики в середине нулевых. Их объединял интерес к незанятой нише солнечной энергетики. Ладнич давно присматривался к альтернативной энергетике как к выгодному для инвестиций сектору. Лукомский, в свою очередь, хотел попробовать себя в качестве совладельца бизнеса в отрасли, в которой он уже успел сделать карьеру топ‑менеджера. Стартом сотрудничества для компаньонов стало принятие в 2009 году правил расчета «зеленого» тарифа для электроэнергетики.

В 2009 году бизнесмены зарегистрировали компанию «Рентехно». Изначально партнеры хотели построить современный завод по производству солнечных панелей, но на мировом рынке уже прочно обосновались китайские производители. Конкурировать с ними по цене было невозможно. Предприниматели решили переформатировать свою компанию под проектирование и монтаж солнечных электростанций под ключ. В 2010 году к двум партнерам присоединился Дмитрий Ладнич, который взял на себя роль финансового директора компании.

Первым крупным корпоративным клиентом стала винницкая компания «Энергоинвест», для которой в «Рентехно» спроектировали собственную СЭС. Летом 2012 года в селе Слобода‑Бушанская в Винницкой области заработала первая очередь солнечной электростанции «Энергоинвеста» мощностью в 1,8 МВт.

Слева направо: Евгений Ладнич, Дмитрий Лукомский и Дмитрий Ладнич

Слева направо: Евгений Ладнич, Дмитрий Лукомский и Дмитрий Ладнич

Успешный проект стал лучшей рекламой для молодой компании. Через год в портфеле выполненных заказов уже было шесть проектов суммарной мощностью 17 МВт. С тех пор компания «Рентехно» спроектировала и реализовала целый ряд «солнечных» объектов в Киевской, Херсонской, Донецкой и Кировоградской областях. Среди них крышная фотоэлектрическая станция в Херсоне (2012 г.), две фотоэлектрические станции в самой южной точке Херсонского Причерноморья — в поселке Новоалексеевка Генического района (2013 г.), проект большой станции в Донецкой области (2013 г.). Одним из наиболее успешных проектов, в котором компания выполняла функцию генподрядчика, стало строительство наземной фотоэлектрической станции в селе Ивановка Кировоградской области.

Кировоградец Омельяненко — один из тех, кто вовремя воспользовался шансом заработать на солнечной энергии. Выгода Омельяненко в том, что он начал работать по «зеленому» тарифу до его снижения и цена на его электричество — по 0,46 евро за 1 кВт·ч — останется на таком уровне до 2030 года. Те же, кто начнут работать сейчас, после того как парламент принял решение о снижении закупочной цены на электричество из альтернативных источников, будут получать с каждого мегаватта значительно меньше. Однако и цены на основное оборудование существенно упали, так что статус‑кво по срокам окупаемости сохранился. По оценкам Лукомского, с учетом постоянного роста тарифов на традиционную электроэнергию производство электричества из солнечной энергии выгодно в любых условиях.

IMG_0961_1

Солнечная электростанция Омельяненко приносит ему до 1 млн выручки ежемесячно

По подсчетам «Рентехно», минимальная мощность СЭС для начала бизнеса на продажах электроэнергии — не менее 0,2 МВт. Установка станции такой мощности обойдется в 200 000 евро, но это того стоит. Выгода такого бизнеса в том, что цена электроэнергии привязана к евро. «Это своего рода хеджирование валютных рисков — тариф на электроэнергию пересматривается в зависимости от курса евро», — говорит Ладнич.

«Тариф на электроэнергию пересматри­вается в зависимости от курса евро»

Перспективность каждого проекта рассчитывается до его запуска. Лицензированный софт прогнозирует экономические показатели солнечной станции, с учетом истории климата региона за последние 20 лет, уровня солнечной активности в регионе и износа фотоэлектрических панелей. По словам Дмитрия Ладнича, часто такие расчеты служат дополнительным аргументом, для банков, которые финансируют проекты альтернативной энергетики. «Некоторые наши клиенты привлекают банковские кредиты — мы активно помогаем им в этом, составляем финмодели, защищаем сметы для получения финансирования», — говорит он.

Расширяют список потенциальных клиентов «Рентехно» прошлогодние изменения в законодательстве о «зеленом» тарифе. Согласно нововведениям, теперь заработать на солнечной энергии смогут не только предприятия или предприниматели, но и любой домовладелец, поставивший СЭС у себя на крыше. Единственное ограничение для частников — мощность станции не должна превышать 30 кВт. Продавать полученную электроэнергию, владельцы домов смогут без согласований и лицензий, просто подключившись в общую сеть. «Очень простая система подключения, не надо всех этих согласований, лицензий — вы просто ставите себе на частный дом, сколько вы хотите», — говорит Лукомский.

Успех на «ниве» солнечной энергетики подтолкнул партнеров к идее диверсификации бизнеса. Правда, за рамки возобновляемой энергетики планов выходить пока нет. Сейчас «Рентехно» расширяет свой технический ассортимент и разрабатывает собственную установку по «газификации биомассы». Суть этой технологии — в создании определенных условий для начала термохимической реакции в соломе популярных в Украине агрокультур. Вследствие такого «тления» биомассы происходит процесс газификации этого сырья — выделяется синтетический газ, энергию горения которого можно преобразовать в электроэнергию.

В данный момент компания работает над запуском пилотной установки, о коммерческой эксплуатации данной разработки говорить пока рано. Однако это направление возобновляемой энергетики очень перспективно. «Особенно в Украине, где после уборочной кампании на полях остается так много соломы, что это, бывает, просто вредит почве», — говорит Евгений Ладнич.
Впрочем, главным направлением работы «Рентехно» остается солнечная энергетика. По словам Лукомского, украинский климат отлично подходит для этого. «У нас есть и хорошее солнце, и ветер, благодаря чему панели не перегреваются, — отмечает предприниматель. — Украина — это идеальное место для солнечной электроэнергетики» l

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

10 кроків за 5 років: Алекс Ліссітса розповів, як відродити українське село

Розвиток фермерства сам собою не вирішить проблему відродження сільських територій. Щоб витягнути українське село із прірви, потрібні негайні стратегічні заходи на державному рівні. Першочергові 10 кроків, які має для цього зробити влада, визначив президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Про це повідомляє Економічна правда.

Тотальне безробіття і розвалена інфраструктура в селах – проблема, яка виникла не сьогодні. Проте якщо уряд не почне діяти вже зараз, то Україна дуже швидко може пройти «точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, а й багато районних центрів». На цьому наголошує генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Щоб модернізувати українське село, потрібен комплексний підхід, а також стабільне фінансування протягом 5 років – підкреслює президент УКАБ.

Будучи переконаним, що «проблеми села залежать далеко не від сільського господарства», експерт визначає 10 стратегічних заходів нового уряду, які можуть відродити українські сільські території.

1. Об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

2. Забезпечити це міністерство необхідним фінансуванням, яке має бути незмінним упродовж 5 років.

3. Завершити до кінця 2020 р. реформу децентралізації, розпочату і втілювану нинішнім урядом.

4. Ввести з 2021 р. спеціальний земельний податок на розвиток сільських територій та в повному обсязі спрямовувати його до ОТГ.

5. З 2021 р. запровадити прозорий ринок землі сільгосппризначення.

6. Провести повну реформу трудового кодексу, покликану «вивести сільський бізнес із тіні». Для цього його слід «спростити та дебюрократизувати до мінімуму».

7. Продовжувати програми підтримки агровиробників, розроблені нинішнім урядом, які засвідчили свою ефективність: компенсації 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм, 80% вартості саджанців, 25% вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки та обладнання.

8. Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються після завершення навчання в сільські громади: пільгові кредити на житло, звільнення від сплати ПДФО на перші 5 років.

9. Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.

10. Провести екологічний аудит сільських громад та розробити заходи для поліпшення екології сільських територій.

Landlord раніше повідомляв про те, що для вирішення проблеми кваліфікованих кадрів у агросекторі Алекс Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям і асоціаціям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

Аналітика   

19 години тому

В Україні зменшилася кількість агрохолдингів – на 8,6% за рік ІНФОГРАФІКА

Попри поширюваний міф, що зі скасуванням мораторію землю в Україні скуплять агрохолдинги, виявлено, що земельний банк 15 найбільших агрокомпаній зменшився із 3,3 млн га у 2017 р. до 3,2 млн га у 2018 р., а кількість самих агрохолдингів у 2018 р. скоротилася до 85 – з 93 у 2017 р.

Про це повідомляє на своєму сайті УКАБ.

За даними аналітиків, зі зменшенням кількості великих аграрних компаній зменшився і земельний банк, який ними обробляється, – з 5,95 млн га у 2017 р. до 5,62 млн га у 2018 р.

Читайте: Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За основними фінансовими показниками минулий рік був не дуже вдалим для більшості публічних українських агрохолдингів (із тих, які торгуються на фондових біржах; їх наразі 12). Збільшити EBITDA порівняно з 2017 роком вдалося лише 4 публічним агрохолдингам: IMC, AgroGeneration, Agroton та Agromino.

Сукупне значення EBITDA українських публічних агрохолдингів зменшилося за 2018 р. на 19%, що в чистому вираженні становить $204 млн – з $1056,6 млн у 2017 р. до $853,6 млн у 2018 р.

Як і раніше, великі аграрні компанії отримують найвищі рівні середньої врожайності серед усіх категорій сільгоспвиробників.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році чистий прибуток агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» скоротився майже на 44,3% порівняно з 2017 роком та склав $128 млн.

Аналітика   

23 липня 2019 08:29

Президент підписав указ про заходи щодо протидії рейдерству

Президент України підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству», який визначає набір інструментів для належного захисту власників бізнесу і протидії позбавленню їх майнових прав.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку озвучив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук, за останні 6 років в Україні відбулося понад 3000 рейдерських захоплень бізнесу.

«Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі», – відзначив Олексій Гончарук.

Читайте: Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

У підписанні нового указу в ОП вбачають реальний крок до викорінення проблеми рейдерства. Згідно з указом найближчим часом буде розроблено та ухвалено законопроект, спрямований на усунення прогалин у законодавстві, які дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Серед запланованих заходів щодо протидії рейдерству:

  • внесення змін до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства;
  • автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій;
  • створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій;
  • введення додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП).

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році в Україні скоротилися випадки аграрного рейдерства. За перші три з половиною місяці року до антирейдерських штабів у областях надійшло 564 скарги від представників агробізнесу, тоді як за весь 2018-й  – 3718, а за 2017-й – 4794.

Політика   

22 липня 2019 17:03

Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

Секретар Національної інвестиційної ради Давид Арахамія, номер 4 у списку партії «Слуга народу», заявив, що ринок землі в Україні запустити необхідно, але в партії ще не визначилися, в якій саме формі це буде втілено в життя.

Про це повідомляє АгроЮг.

Давид Арахамія розповів, що «Слуга народу» планує виробити свою політику в земельному питанні і для цього працює з профільними асоціаціями:

«Чи то це буде експериментально, спочатку державні землі, чи то це буде відразу, але з якимись обмеженнями, чи то будуть преференції в українців. Ми ще не визначилися, працюємо з асоціаціями».

Секретар Національної інвестиційної ради відзначив, що із запуском ринку землі в Україні очікують на швидкий приплив інвестицій – $20–30 млрд на рік протягом перших 10 років.

Читайте: Бізнес назвав Володимира Омеляна серед ідеальних кандидатів у прем’єри

Щодо перспектив формування нового складу Мінагрополітики Давид Арахамія висловив думку, що в структурі мають залишитися працювати «хороші технократичні чиновники», тоді як ті, хто «займається лобіюванням інтересів великих компаній», повинні, швидше за все, піти.

 «Якщо в країні несприятливі умови для бізнесу – 10 контролерів на 1 працюючого, то бізнес не розвиватиметься. Якщо на 10 працюючих – 1 контролер, то все буде добре», – переконаний Давид Арахамія.

Landlord раніше повідомляв про те, яким бачать ринок землі різні партії, що йдуть на вибори.

Політика   

22 липня 2019 15:36

Pepsi, Danone і Nestle планують продавати воду в перероблюваних пластикових пляшках із тирси

Тирса може стати одним із рішень світової проблеми пластику. Гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із пиломатеріалів.

Про це повідомляє Bloomberg.

Запуск технології поблизу лісового кордону Онтаріо з Мічіганом свідчить, що таки є відповідь на проблему забруднення світу пластиком: використання тирси.

Виробник Origin Materials збирається платити пилорамам близько $20 за тонну залишків, що утворюються в процесі обробки деревини. Він використовуватиме їх для виготовлення пластикових пляшок, котрі піддаються переробці і які видаляють вуглекислий газ із повітря, оскільки вони зроблені з деревних відходів.

Проблема пластику

Це один із багатьох нетрадиційних способів, винайдених ученими, щоб зменшити залежність світу від пластмас, виготовлених з нафти, які викидають стільки забруднювальних речовин, як 189 вугільних заводів щороку. Інші так звані виду біопластику розробляються з цукру, кукурудзи, водоростей і навіть мертвих жуків.

Читайте: Відмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Поетапне вилучення пластмас на основі нафти буде важкою битвою. Їх використання настільки вкорінилося у всьому світі, що близько половини нового попиту на нафту до 2040 р. буде надходити від нафтохімії, промисловості, яка спирається на пластмаси для більшої частини свого бізнесу, – повідомляє Bloomberg New Energy Finance.

Світовий ринок пластмас на суму $500 млрд відповідає за 5% викидів парникових газів. Деякі прогнози свідчать про те, що в наступні 30 років цей коефіцієнт збільшиться втричі.

Пластикові пляшки неминуче закінчують своє життя на звалищах, де вони можуть викидати забруднювальні речовини в повітря, або ще гірше, – потрапляти до океанів, де розкладатимуться сотні років, вбиваючи при цьому птахів, риб і китів.

При спалюванні біопластик може виявитися не набагато кращим, ніж пластмаси на нафтовій основі, оскільки вуглець, що міститься в ньому, вивільняється.

Альтернативні технології

Пластмаси, виготовлені на основі рослин, особливо сорти, вироблені з цукрової тростини, починають потроху впроваджуватися, оскільки компанії намагаються реагувати на споживачів, які все частіше обурюються з приводу екологічно руйнівних наслідків пластмас.

Так, лондонська компанія Bulldog продає чоловічі засоби по догляду за шкірою у пластикових упаковках із цукрової тростини. Минулого року датський виробник Lego A/S почав включати у своїх наборах ботанічні елементи (такі як листя, кущі та дерева), виготовлені повністю з пластмас на основі рослин.

«Немає сумніву, що обізнаність з пластмасовими відходами стала більш помітною протягом останніх двох років», – відзначив Саймон Лоуден, президент міжнародної групи PepsiCo, яка оголосила у 2016 р., що до 2030 р. намагатиметься скоротити абсолютні викиди парникових газів на 20%.

Консалтингове агентство, що базується в Лондоні, помітило значне збільшення запитів від компаній, які виготовляють харчові продукти та напої, про те, як керувати пластиковими відходами.

Пластик з деревних відходів

У рамках стратегії пошуку екологічної упаковки компанія Pepsi минулого року приєдналася до Nestle і Natone, яка входить до складу компанії Danone, щоб знайти способи зниження вуглецевого сліду пляшок для напоїв. Усі три планують придбати 100% пляшок, виготовлених з матеріалу рослинного походження Origin Materials, коли завод в Онтаріо запрацює наприкінці 2020 р. з початковою потужністю 300 млн пляшок на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що на G20 підписано угоду щодо скорочення пластикових відходів.

Фото на заставці: Чайки шукають їжу поблизу звалища пластикових пляшок на пляжі (фото Getty Images)

Технології   

Показати ще