Новини    12 вересня 2018 10:57

Прогноз розвитку українського агросектору на 10 років


Втримати своє

Українському аграрному сектору у найближчі роки треба знайти гідні відповіді на нелегкі виклики і зберегти позиції на глобального ринку

У липні цього року було оприлюднена доповідь Офісу національної інвестиційної ради при Президенті України «Сільськогосподарський сектор України. Безпека глобального харчування». Як зазначається у документі, за останні десятиріччя обсяг українського експорту основних сільськогосподарських культур і деяких видів харчової продуктів збільшився у 10 разів. Це дозволило країні посісти гідне місце на світовому ринку аграрної продукції і стати лідером з експорту соняшникової олії, зайняти одне з провідних місць у світовій торгівлі зерном, м’ясом птиці, меду тощо.

Але сприятлива епоха «дешевих плюшок» стрімко добігає кінця і ударні темпи росту як харчового глобального ринку, так і сировинних ринків в цілому зміняться помірним невеликим збільшенням і стагнацією. Нажаль, Україна не скористалась слушним періодом великих прибутків від АПК для проведення земельної реформи і вирішення питання легкого залучення інвестицій у сільськогосподарський сектор. Тепер, протягом наступного десятиріччя, аграрній галузі доведеться знайти гідні відповіді на важкі виклики і від цього буде залежати як майбутній стан вітчизняного АПК, так і економіки України, як такої.

Виклики-2027

Спираючись на аналіз світових тенденцій сільськогосподарського ринку і досвід накопичений українськими аграріями і трейдерами, в Офісі національної інвестиційної ради сформулювали основні виклики, які постануть перед вітчизняним сільським господарством у наступні десять років.

«Достойна» відповідь на них дозволить використати переваги і можливості України, як одного з продуцентів світового валового виробника продовольства, мінімізувати втрати від негативного впливу кліматичних змін і коливання кон’юнктури і зберегти позиції провідного експортера аграрної продукції на глобальному ринку.

Головним негативним чинником стане очікуване уповільнення зростання попиту на продовольство у світі і різке зменшення темпів зростання цін, що спостерігалось у попередні роки. Логічним наслідком стане неабияке збільшення конкуренції між головними експортерами сільгосппродукції за найбільш привабливі платоспроможні ринки збуту. Інакше: епоха комфортного життя в умовах постійного зростання зовнішнього попиту і експортних цін для українських сільгосппідприємств закінчується і слід підготуватися до роботи у жорстких умовах.

Магістральний напрямок можна окреслити наступним чином: збільшення інвестицій для поліпшення якості, підвищення продуктивності і отримання продукції з меншою собівартістю, збільшення доданої вартості кінцевого продукту, покращення маркетингу і приділення максимальної уваги нішевим високо маржинальним сегментам.

Власне, мова йдеться про перегляд всього «ланцюгу» виробництва і просування продукції. Зокрема, будуть потрібні підвищення врожайності культур за рахунок використання систем зрошення, новітніх агрохімічних препаратів і систем точного землеробства.

У комплексі треба вирішити питання інвестування у різні системи зберігання продукції і збільшення глибини переробки. Це дає можливість використати як переваги сезонних коливань цін на аграрну сировину, так і здійснити перехід на експорт готових продуктів харчування від простої сільськогосподарської продукції. Наявність сучасних систем зберігання відкриє шлях до просування свіжих і органічних продуктів, які користуються стабільним попитом на ринках розвинених країн.

Крім того, для виходу на нові ринки буде необхідно приділити більшу увагу процедурам сертифікації української продукції і докладання зусиль у досягнення розпізнавання бренду української продукції як такої і досягнення лояльності споживачів.

І, нарешті, окремим завданням в Офісі відокремили розвиток малих і середніх сільськогосподарських і переробних підприємств, як більш мобільних і здатних швидко відреагувати на зміни кон’юнктури ринків.

До чого готуватися

Якщо виходити з довгострокових прогнозів, які дають поважні міжнародні агенції, готуватися «до неприємностей» українським аграріям слід дуже ґрунтовно. Здається, провідні світові експерти чи не чули гучні заяви про наміри України збільшити виробництво зерна до 100 млн т і подвоїти його експорт, або віднеслися до них трохи зневажливо. Власне, у доповіді «Сільськогосподарський сектор України. Безпека глобального харчування», йдеться по уповільнення сільськогосподарських сировинних ринків, але окрема деталізація не проведена.

Згідно ж даних OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027, впродовж найближчих 10 років показники українського рослинницького сектору зростуть досить помірно. Наприклад, валовий збір пшениці в Україні у 2017 р. OECD-FAO прогнозує на рівні 30,7 млн т (тобто зростання складе 12-13%). Так само буде виглядати і ситуація з виробництвом інших видів зернових – тобто зростання не перевищить 15% від сучасного рівня. Аналогічними прогнозуються і показники експорту зерна – повільне збільшення на 12-15%.

Є у прогнозі і неприємна новина щодо цінової динаміки – за десятиріччя ціни на аграрну сировину зростуть приблизно на 20-25%. Наприклад, ціни-2027 на ту ж пшеницю прогнозуються на рівні до 7000 грн/т. Звісно, що у Agricultural Outlook була врахована лише глобальна ринкова динаміка, такі фактори як курсові коливання, надмірні інфляційні процеси та ін. закласти було просто неможливо. Але навіть такий приблизний розрахунок є досить показовим.

Крім того, на думку міжнародних експертів, площа під зерновими культурами в Україні у порівнянні з сьогоденням буде поступово зменшуватись. Мова йде про скорочення ріллі всього на 1-3%, але відбуватиметься це на фоні збільшення валового збору (хай й незначного). Інакше кажучи, збільшення виробництва буде досягнуто за рахунок інтенсифікації господарства. Саме в цьому і полягає «погана новина» – прибутковість господарств відносно зросте, але ці додаткові кошти буде необхідно інвестувати у технології.

Проте, більш оптимістичним виглядає довгостроковий прогноз щодо олійних культур і продуктів їх переробки. Наприклад, експорт соняшникової олії за найближчі десять років може зрости на третину, а ціни – на 25%. Аналогічна досить сприятлива ситуація буде спостерігатися і для української сої.

Цікаво, що майже з аналогічним прогнозом виступила і Міжнародна рада по зерну (IGC), яка об’єднує 27 країн і ЄС, що підтримали Конвенцію з торгівлі зерном (Україна приєдналась до Конвенції у 1995 р.).

У документі під назвою «П’ятирічний базовий прогноз попиту і пропозиції пшениці, кукурудзи, рису і соєвих бобів до 2022/2023 маркетингового року» викладене бачення IGC як глобальних трендів аграрного ринку, так і можливого сценарію розвитку ситуації для окремих країн.

Цікаво, що висновки IGC майже повністю збігаються з прогнозом, який було зроблено фахівцями FAO.

Протягом наступних п’яти маркетингових років очікується «скромне» зростання обсягів світової торгівлі (тобто попиту) зерновими. Наприклад, якщо попередні п’ять років середній приріст світового «кукурудзяного» трейдингу складав 8,5%, то вже цього МР очікується приріст всього на 0,3%, а в цілому за наступну п’ятирічку – за період з 2018/2019 МР до 2022/2023 маркетингового року збільшення світової торгівлі кукурудзою можливе лише на 1,9%.

Ключовими імпортерами кукурудзи у Міжнародній раді по зерну у майбутньому назвали Іран, Саудівську Аравію, Південну Корею, В’єтнам та Мексику за одночасного зниження попиту на культуру з боку ЕС. Очікується, що у складі основних постачальників змін не відбудеться – на першому місці залишаться США (53,4 млн т у 2022/2023 МР), другою за обсягами буде Бразилія (34,3 млн т). Україна при цьому буде зберігати за собою місце четвертого за значенням експортера маїсу з показником у 24,1 млн т (у 2017/2018 МР – 21,5 млн т).

Ще більш «скромним» виглядає прогноз по пшениці – сумарний приріст світових торгівельних операцій культурою до 2022/2023 МР очікується на рівні 0,8%.

Як зазначено у звіті, різке уповільнення темпів зростання споживання зернових буде обумовлено як скороченням попиту, так і сильною конкуренцією з боку інших культур, насамперед, соєвих бобів – торгівельна війна між США і КНР на думку аналітиків IGC тільки починається. Крім того, у «П’ятирічному базовому прогнозі…» також робиться висновок про те, що на стан світової торгівлі продовольством сильний вплив буде мати протекціоністська політика, яку починають запроваджувати окремі держави. Протягом наступних п’яти років цей тренд лише посилиться і стане одним з визначальних на світовому сировинному ринку в цілому.

Все більшу питому вагу у попиті будуть набувати країни Азії і Африки, особливо, внаслідок вкрай нестабільного власного виробництва, Індія і Ефіопія. У звіті наводиться приклад, що обсяг щорічних закупівель пшениці Індією у наступні п’ять маркетингових років може становити 4,5 млн т на рік на противагу 2,2 млн т на рік, що в середньому закупала на зовнішньому ринку ця країна у період до 2017/2018 МР.

При цьому, як вважають у IGC, на світовому ринку пшениці буде і надалі зростати роль країн чорноморського басейну (мова, звісно, йдеться про Україну і РФ), активність яких буде поступово «обмежувати інтерес до поставок з інших джерел, включаючи ЄС і США. Провідні позиції збережуть Канада з експортом культури у 2022/2023 маркетинговому році у 22,6 млн т та Аргентина (12 млн т). Ці обсяги фактично відповідають об’ємам постачання, що фіксуються з цих країн і зараз.

Проте, прогнозується, що експорт пшениці з РФ зросте з 32 до 36 млн т, а з України – з 15-16 до 18 млн т (порівняння 2017/2018 маркетингового року з 2022/2023 МР).

Висновки

Власне, як підкреслюється в усіх перелічених документах, всі зроблені прогнози – лише можливий сценарій попиту і пропозиції щодо розвитку аграрного сировинного ринку у світі, з урахуванням «ряду широких припущень». Наприклад, у прогнозах вже врахований фактор глобальних торгівельних війн, які вдарили в першу чергу по сільськогосподарським галузям багатьох країн. Але, скажімо, ще не були оцінені наслідки того, що суперечки США і Китаю призведуть до обвалу ф’ючерсів на нафту у першій половині серпня. Це може стати додатковим чинником нестабільності сировинних ринків у короткостроковій і середньостроковій перспективі, наслідки зараз прорахувати неможливо.

Але всі вказані поважні джерела схиляються до думки, що найбільш критичним для українського агросектору буде період до 2021-2022 рр. Очікується, що внаслідок несприятливих умов на світовому ринку експорт основних культур (пшениця і кукурудза) з України буде нижчим ніж у минулі роки. Відновлення ринку почнеться у 2023/2024 МР, коли експортні об’єми відновляться і поступово перевищать існуючий рівень.

Проте, слід враховувати, що негативні прогнози не означають зменшення обсягів світової торгівлі сільгосппродукцією – йдеться лише про уповільнення темпів. Треба лише мати на увазі, що конкуренція на глобальному ринку буде значно вищою, ніж зараз. До цього потрібно готуватися задля збереження позицій одного з провідних постачальників продовольства.

Текст: Михайло Дикаленко

 

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

20 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

23 червня 2019 08:28

У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

У найбільш вразливих до голоду країнах свіжі фрукти й овочі дістати складніше, ніж готові продукти, що тягне за собою серйозні наслідки для здоров’я. Підраховано, що сьогодні понад 820 млн людей у світі голодують. Що ж означають поняття голод і відсутність продовольчої безпеки?

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Аналітика   

22 червня 2019 09:08

Посуха і спека в Україні поставили під загрозу урожай овочів

Рекордно висока температура повітря, зокрема і в нічний час, а також двотижнева відсутність опадів у північних і центральних регіонах України призводять до проблем із розвитком овочевих культур. Фермери відзначають: якщо такі умови протримаються ще тиждень, то втрати врожаю неминучі.

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Рослинництво   

Показати ще