Новини / Аналітика     02 липня 2019 16:44

Попит на кукурудзу до 2026 року зросте до 1,191 млрд т

Світовий попит на кукурудзу за вісім-десять років може зрости на 25%. головне — зберегти позиції провідного постачальника культури.

Певно, вже можна стверджувати, що глобальний ринок збіжжя у 2019/2020 МР рухатиметься дуже жваво. Збільшуються відвантаження, збільшуються обсяги торгівлі, споживання та… кінцеві запаси! А ціни, навпаки, падають, так само, як і рентабельність виробництва сільськогосподарської сировини. Ці глобальні тенденції не оминають і Україну.

Глобально

Так, у Департаменті сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) прогнозують, що експорт пшениці зросте на 38,5 млн т до 966,4 млн т. Очікується, що основні експортери пшениці, у тому числі Україна, зможуть продемонструвати вищий рівень виробництва. Сумарно ж Аргентина, Австралія, Канада, ЄС, Росія та наша країна зберуть пшениці на 33,9 млн т більше, ніж у 2018/2019 МР (плюс 11%). Зросте виробництво і на Близькому Сході, де Іран та Ірак матимуть рекордні обсяги виробництва, а Сирія та Туреччина — просто дуже високі.

Майбутній урожай уже чекають на глобальному ринку. Прогнозується, що світове споживання збільшиться на 21,6 млн т до рекордних 759,5 млн т. При цьому обсяг світової торгівлі пшеницею у прийдешньому сільськогосподарському сезоні також покаже зростання до 184,6 млн т (плюс 4% до минулорічних показників). Продажі наростять всі великі міжнародні експортери. Але, незважаючи на пожвавлення попиту, світові запаси зерна також збільшаться до рекордних 293 млн т (або на 7%). У результаті нарощування експорту буде супроводжуватися зниженням експортних цін. Вочевидь, збільшення прибутковості зовнішньої торгівлі зерном українським трейдерам у цьому сезоні не загрожує.

У цілому схожа ситуація складається і на світовому ринку кукурудзи. Виробництво цієї культури в USDA також прогнозують на рекордно високому рівні. Найбільше зростання спостерігатиметься у США, ПАР, Росії, Канаді, Індії та Бразилії. Відзначимо, що на словах американські аналітики не вірять, що рекордний торішній урожай кукурудзи в Україні — наслідок поліпшення аграрних технологій. Нагадаємо: у сезоні, що минає, врожай кукурудзи був практично на 50% вищим від показників 2017/2018 МР. У USDA окремо підкреслюють, що причину успіху українських виробників краще пошукати в ідеальних погодних умовах. Проте, нам хоча і пророкують зниження виробництва цієї культури (так само, як і Китаю), але про відкат на 50% до позаторішнього рівня виробництва не йдеться.

Що стосується світового споживання кукурудзи, то прогнозують, що воно зросте на 1%, а експорт — на 2%. Помітний прогноз збільшення імпорту кукурудзи включає Китай (до речі, Україна там — головний експортер), Іран, Кенію, Мексику, Саудівську Аравію, Туреччину і В’єтнам. Кінцеві запаси кукурудзи у світі скоротяться на 11,2 млн т у порівнянні з минулим роком — здебільшого завдяки Китаю. Якщо ж відкинути Китай, аналітика по якому регулярно і суттєво переглядається і не викликає 100% впевненості через закритість цієї країни, то виявиться, що за межами Піднебесної запаси кукурудзи будуть найвищими з 2016/2017 МР. Відчутно тиснутимуть на ринок і запаси кукурудзи у США. За прогнозами, вони будуть на рівні 16,9% від використання, що є рекордом останніх 13 років. Отже, зростання виробництва, торгівлі та можливе збільшення запасів у цьому сегменті глобального ринку змушують аналітиків припускати, що світові ціни матимуть вкрай мало стимулів для збільшення.

Локально

Нескладно помітити, що обсяг майбутнього врожаю в Україні здатний істотно змінити розклад сил на глобальному сільськогосподарському ринку. Поки що прогнози провідних світових і вітчизняних аналітиків мають деякі розбіжності. Це й не дивно — остаточні підсумки посівної ще не підбито. Проте, головні тенденції прийдешнього маркетингового року вже потроху вимальовуються.

Так, наприклад, у USDA оцінюють майбутнє виробництво пшениці в Україні у 29 млн т при експорті у 19 млн т. Зазначимо, що в USDA вже підрахували: аналогічні показники маркетингового року, що минає, становлять 25,6 млн т і 16,5 млн т відповідно. Іншими словами, у 2019/2020 МР зростання виробництва прогнозується на рівні більш ніж 13%, при цьому експорт зросте практично пропорційно — на 15%.

До речі, в Українській зерновій асоціації (УЗА) вважають, що виробництво пшениці буде нижчим майже на 3 млн т і становитиме 26,7 млн ​​т. У свою чергу спеціалісти вітчизняної Консалтингової Агенції ААА очікують стабільний рівень посівів та врожайності пшениці: 6,6–6,9 млн га та 3,65–3,85 т/га відповідно. Середній щорічній врожай на найближчі роки коливатиметься від 23,5 млн т до 26,5 млн т залежно від кліматичних обставин. Тобто у пророкуванні збільшення обсягів виробництва пшениці українські консультанти налаштовані більш стримано, ніж їх американські колеги. А ось в оцінках експорту аналітики зійшлися: в УЗА теж говорять про 19 млн т, які українські трейдери, швидше за все, продадуть на глобальному ринку.

Що стосується майбутнього виробництва фуражного зерна, то його обсяги в USDA оцінюють у 43,1 млн т при експорті у 31,69 млн т. Тут буде спостерігатися деякий спад — мінус 3% у порівнянні з результатом 2018/2019 сільськогосподарського сезону у 44,5 млн т. Просяде на 6,7% і експорт — до 31,69 млн т.

Зокрема, української кукурудзи, яка в сезоні, що минає, викликала фурор на світовому ринку фуражного зерна, у прийдешньому сезоні буде вироблено 33 млн т. Це менше торішнього показника на 7,9%. При цьому очікується, що експорт також просяде — з 29,5 млн т до 27 млн т.

І знову-таки, у питанні прогнозування врожаю кукурудзи українські аналітики налаштовані більш стримано. Так, в УЗА вважають, що виробництво культури становитиме 32,2 млн т, тобто падіння по відношенню до 2018/2019 МР буде більш значним. На експорт же, на погляд Асоціації, трейдери зможуть відвантажити 26 млн т. У свою чергу, в ААА відзначають, що посіви та врожайність кукурудзи очікуються стабільно високими — 4,6–5,2 млн га та 6,65–7,2 т/га відповідно. Середній щорічний врожай на найближчі роки може коливатися від 30 млн т до 35 млн т залежно від кліматичних обставин. Іншими словами, в ААА не виключають закріплення виробництва кукурудзи на рекордному рівні і в подальшому.

Перспективно

До речі, в ААА з посиланням на аналітиків бразильської Datagro, розповідають, що до 2026 року глобальний попит на кукурудзу зросте на 25% і досягне 1,191 млрд т. Це зростання спровокує Азія, де, як очікується, споживання збільшиться на 53% до 2026-го в порівнянні з показником десятьма роками раніше. Також прогнозується, що попит на кукурудзу зросте на 38% в Північній і Південній Америці (+90,91 млн т), приблизно на 7% в Африці (+15,7 млн т) і приблизно на 2% в Європі (+5,45 млн т). Що стосується Бразилії, то ця країна ще 10 років тому займала всього 1% світового ринку торгівлі зерновими, а зараз відповідає за 25% від загального обсягу глобальних продажів та є другим експортером кукурудзи у світі після США.

Однією з причин, що пояснюють збільшення виробництва бразильської кукурудзи, є використання цього продукту для виробництва етанолу. За оцінками місцевого міністерства сільського господарства, тваринництва та постачання, у найближчі п’ять років інвестиції в глибоку переробку кукурудзи для видобутку етанолу в Бразилії перевищать $1,26 млрд. Не варто забувати і про побічні продукти переробки кукурудзи — глютенові корми і суху барду, які використовуються у тваринництві та птахівництві. Як нарікають в ААА, Україна стала третім у світі експортером кукурудзи, але глибока переробка зерна який рік поспіль ігнорується аграрними холдингами та інвесторами.

За прогнозом аналітиків, глобальний попит на кукурудзу до 2026 року має зрости до 1,191 млрд т

Втім, у прогнозах такого стрімкого зростання попиту на кукурудзу в найближчі роки немає нічого шокуючого. Наприклад, як зазначають в «УкрАгроКонсалт», за останні 10 років попит на зернові та олійні культури вже виріс на 50%. Щоправда, цьому впевненому розвитку може перешкодити зниження темпів зростання глобальної економіки та як наслідок — значна корекція цін на сировинні товари, у тому числі й на аграрну сировину. На думку фахівців «УкрАгроКонсалт», серед відповідей на ці ризики можуть бути і посилення політичних чинників у ринкових стратегіях, і збільшення бюджетної підтримки агровиробництва, і спеціалізація аграріїв на певних культурах.

Текст: Еліна Московчук

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

12 години тому

Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Обрій» — одне з передових господарств України, розташоване на Вінниччині, має багаторічний досвід у вирощуванні фруктів, ягід і пропонує ринку високоякісну продукцію. За 16 років підприємство розширило свій земельний банк майже в чотири рази і впроваджує ефективні методи виробництва.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений принципам діяльності агропідприємства, яким поділився директор господарства «Обрій» Андрій Багрій.

Історія

Історію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).

«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства», — розповідає Андрій Багрій.

Практично з перших днів заснування «Обрію» його члени взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним роком невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримують від цього дивіденди.

Сьогодення

На думку директора господарства Андрія Багрія, переломним моментом у розвитку господарства «Обрій» стало впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню.

Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Попри всі проблеми господарству у 2003–2004 роках вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент.

Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи: висока зарплата, якісна техніка і соціальне забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель — у середньому по 9600 гривень за 1 га землі щорічно.

Соціальна відповідальність

Хоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Підприємство за свої кошти збудувало стадіон у селищі Кобелецьке, підтримало зведення католицького собору у Строїнцях, долучається до будівництва доріг, поліпшення умов в амбулаторії, матеріально допомагає місцевій школі та дитячому садку.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, директор підприємства «Обрій» Андрій Багрій презентував унікальний кейс розвитку свого господарства.

Рослинництво   

15 години тому

Зеленський хоче перевірити Косюка

Президент Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити правомірність надання бюджетних дотацій агрохолдинку Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт».

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України з посиланням на виступ Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики.

«Протягом 2017-2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І ви це знаєте. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив Президент Зеленський.

Читайте:  Стійка прибутковість: незалежні прогнози щодо МХП від аналітиків Fitch

Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих холдингом, і виплачених акціонерам дивідендів та з’ясувати: раптом ці суми співпадають?

Як повідомляв раніше Landlord, агрохолдинг Косюка МХП у 2018 році скоротив чистий прибуток на 44,3%.

Політика   

16 години тому

Ринок землі дає нові можливості — Сергій Омельяненко

Головне, що отримають українці з відкриттям ринку землі, — це право розпоряджатися своєю власністю, і це правильно, вважає успішний фермер Сергій Омельяненко.

Про свою позицію щодо ринку землі власник інноваційного фермерського господарства «Омельяненко» розповів виданню Landlord. Він бачить нові можливості з відкриттям вільного продажу сільгоспземель.

«Ринок землі — право всіх людей розпоряджатися своєю власністю. Бо інакше виходить, що земля і моя, і ваша, і нічия, бо ніхто не може з нею нічого зробити. Це неправильно», — поділився думками фермер.

Ринок землі дасть можливість вирішувати: чи самому господарювати на ній, чи продати, чи здати в оренду, підкреслює він.

Читайте: Де взяти гроші на інновації в агросекторі – досвід Сергія Омельяненка

На його переконання, власна земля дасть аграріям впевненість у завтрашньому дні та буде стимулом для залучення інвестицій. Сам Сергій Омельяненко хоче провести зрошення на свої поля й отримувати гарантовано стабільний врожай на власній землі.

Сергій Омельяненко успішно веде аграрний бізнес з 1992 року і вивів своє господарство в лідери. Про його досвід детально — у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

 

Земля   

18 години тому

Навала сарани на Луганщині: мінні поля унеможливлюють боротьбу зі шкідником ВІДЕО, ФОТО

Сарану виявили в двох селищах Станично-Луганського району. Вогнище розповсюдження шкідника розташоване на лінії розмежування, через що неможливо провести будь-які заходи з його ліквідації. Остання звістка – з сараною боротимуться сиренами.

Про нашестя сарани на Луганщині повідомляє Держпродспоживслужба та Станично-Луганська РДА. Зграя сарани залетіла з території лінії розмежування 12 липня. Боротьба з шкідником триває майже тиждень, але він продовжує атакувати, бо розповсюджується з лінії розмежування – з території так званої «ЛНР».

Сарана

Увага – сарана!Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області повідомляє що на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району було виявлено масовий розвиток небезпечного шкідника – сарани.Повідомлення про заліт куліги сарани з території лінії розмежування на територію селищної ради було отримано спеціалістами Головного управлінням Держпродспоживслужби 12 липня о 14 годині. Заходи з обстеження території були здійснені негайно, та о 15.30 спеціалістом управління фітосанітарної безпеки були відібрані зразки шкідників та направлені до Державної установи «Луганська фітолабораторія» для встановлення видового складу.13 липня організовано екстрене засідання районної комісії з питань ТБіНС за участі представників Держпродспоживслужби, Станично-Луганської районної адміністрації, ДСНС з метою прийняття рішень щодо негайного реагування в ситуації що склалася.На даний момент здійснюються заходи для ініціювання запровадження особливого режиму з захисту рослин на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області для локалізації та знищення небезпечного шкідника.На разі проводяться організація оповіщення серед місцевого населення та бджолярів, щодо проведення знищувальних заходів з застосуванням хімічних засобів захисту рослин, заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів. Бджолярам рекомендовано вивезти пасіки в безпечне місце, ізолювати бджіл в вуликах або прибрати бджолині сім’ї в зимівники на термін 3-5 діб.Держпродспоживслужба додатково інформує:Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільними кулігами, а імаго перелітає зграями на значні відстані за вітром.В разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити знищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів засобами захисту рослин дозволеними для роздрібної торгівлі та використання в побутових умовах.

Geplaatst door Станично-Луганська районна державна адміністрація op Maandag 15 juli 2019

«На сьогоднішній день на території Станично-Луганського району та Луганської області триває активний розвиток стадних та нестадних видів саранових. Відмічається масове окрилення небезпечного шкідника», – зазначено в повідомленні Станично-Луганської райдержадміністрації у Фейсбук від 17 липня.

За повідомленням Держпродспоживслужби, одразу після виявлення сарани місцеве населення та сповістили про проведення обробки полів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Мешканцям заборонили випасати худобу та птицю у місцях, де проводиться обробка. Бджолярам рекомендували вивезти пасіки у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах.

Останнє повідомлення Станично-Луганської РДА – з сараною боротимуться гучними звуками.

«У зв’язку з неможливістю використання хімічних препаратів у боротьбі з сараною в межах населених пунктів, але реагуванням сарани на гучні звуки, можливе застосування сирен сповіщення та інших технічних засобів», – сказано в повідомленні РДА.

Можливості боротьби з сараною на Луганщині суттєво обмежуються тим, що вогнище її розповсюдження знаходиться на лінії розмежування, де є мінні поля, і тому не можливі будь-які заходи з ліквідації шкідника. До екстрених заходів боротьби залучені підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, і навіть військові сапери.

«Здійснюється авіаспостереження безпілотними літальними апаратами для визначення меж розповсюдження сарани», – сказано в повідомленні Держпродспоживслужби. Є інформація, що в так званій «ЛНР» засоби захисту рослин відсутні.

Читайте: Сарана на острові Сардинія знищує урожай

За даними ентомологічних досліджень та висновком фітосанітарної експертизи, виявлений шкідник – це сарана перелітна. Вона розмножується в заплавних луках річок та озер та за сприятливих умов переходить до стадної форми розвитку.

Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам. Одна особина цього шкідника за період життя з’їдає до 0,5 кг зелені.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Луганщині горіло 20 га замінованого лісу.

Рослинництво   

17 липня 2019 17:47

Де знайти ефективного менеджера для агробізнесу – 4 поради від лідерів консалтингу

Побудувати ефективний бізнес в агросфері сьогодні можна лише, орієнтуючись на новітні технології та швидко реагуючи на всі зміни ринку. Де і як знайти ефективного менеджера в агро, який мав би високий фаховий рівень, міг вибудувати стратегію розвитку й був відкритим до нових ідей?

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.

Аналітика   

Показати ще