Площі під озиминою скоротилися вдвічі проти довоєнних показників

Під час осінньої посівної кампанії-2023 українські аграрії посіяли вдвічі менше озимих, ніж до війни, повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, передає agroreview.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Цьогорічна посівна завершується. І вже зрозуміло, що площі під озиминою знову скоротилися. Зокрема, пшеницею вдалося засіяти трохи понад 3,8 млн га, тоді як восени 2021 року цей показник становив 6,1 млн га.

Загалом озимими культурами засіяли удвічі менше площ, ніж зазвичай було до війни. Причини зрозумілі: окупація ворогом частини українських територій, небезпека у прифронтових зонах, велика кількість забруднених вибухонебезпечними предметами земель. Додаткові чинники — відсутність в аграріїв коштів, а також погодні умови: через посуху селяни не змогли вчасно вийти в поле, – розповів експерт.

Особливо він наголосив на відсутності фінансового ресурсу для польових робіт. Адже сільгоспвиробники втратили за цей рік до 100 млрд грн через проблеми з реалізацією продукції.

Логістика створила велику проблему з ціновою позицією. Тож вирощування фактично всієї групи зернових та навіть соняшнику для багатьох підприємств стало збитковим. За таких умов говорити про можливість розширити посівні площі не доводиться, – пояснив Марчук.

Водночас це не позначиться на продовольчій безпеці країни. Адже площ, які засіли восени, та які планують посіяти наступної весни, вистачить для того, щоб повною мірою забезпечити наші внутрішні потреби.

Єдине, на що це впливатиме, — це експортний потенціал, а отже можливість отримувати валютну виручку для держави та обігові кошти для вітчизняних товаровиробників. Аби поліпшити ситуацію з вирощуванням збіжжя на експорт, дуже важливо до весни знайти можливості для додаткового пільгового кредитування селян. Зрозуміло, що прямих дотацій через продовження війни не буде, але кошти ж потрібно десь брати, зокрема, розширюючи можливості участі аграріїв у державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%, – зауважив заступник голови ВАР.

Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.

У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.

Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.

Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв  зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.

Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.

Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі  під озимий ріпак.

Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном.  ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним  можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.

У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.

Агрометеорологічні умови, які склалися в минулі два тижні жовтня, були надзвичайно сприятливими для вже посіяних озимих культур, мовиться у звіті Національної академії аграрних наук України

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати