Новини / Аналітика     11 квітня 2024 16:54

Підприємства Косюка, Веревського та сина Порошенка отримали найбільші прибутки серед агрокомпаній

Топ-10 українських агровиробників минулого року заробили 86,57 млрд грн, що на третину більше, ніж їх заробітки у 2022 році

За 2023 рік лідери агроринку заробили майже 90 млрд грн. Сукупний дохід перших десяти компаній агросфери збільшився на 35%. Зокрема компанії групи “Укрпромінвест” Олексія Порошенко, МХП Юрія Косюка, групи “Кернел” Андрія Веревського отримали найбільші прибутки серед аграрних підприємств, повідомляє “Опендатабот”.

За даними Індекса Опендатабота, топ-10 українських агровиробників минулого року заробили 86,57 млрд грн, що на третину більше, ніж їх заробітки у 2022 році, та майже у 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни”.

Тоді як 46% сукупного доходу топу припадає на чотири компанії, які займаються розведенням свійської птиці.

image 730x608

Лідером топу стала компанія “Миронівська птахофабрика” з доходом 21,43 млрд грн. Це одна з трьох компаній групи МХП Юрія Косюка. Дохід цієї компанії у 2023 році збільшився у 1,5 раза порівняно з першим роком повномасштабної. Загалом, сукупний дохід 3 компаній групи МХП склав 34,32 млрд грн — майже половина або 40% сукупного доходу лідерів агросфери.

Другу сходинку посідає “Лебединський насіннєвий завод” групи компаній LNZ Group Дмитра Кравченко. Минулоріч підприємство збільшило свій дохід на 17%. Частка цієї компанії в сукупному доході топ-10 складає 18%.

Також 14,71 млрд грн заробили дві компанії групи “Кернел” минулоріч. Це на 27% більше, ніж у 2022 році. Частка їх доходу у сукупному доході топ-10 становить 17%.

Крім того, збільшивши свій дохід у 1,5 раза після перерви у рік до топу повернулась компанія “Зоря Поділля” групи “Укрпромінвест” Олексія Порошенко. Загалом до Індексу лідерів агросфери потрапили 2 компанії групи Укрпромінвест, заробивши 11,35 млрд грн — 13% сукупного доходу топ-10.

До Індексу-2024 також потрапили дві нові компанії — “Птахокомплекс Дніпровський”, який належить Олександру та Юлії Рязановим, та компанія “Західний Буг”. Цим підприємствам вдалось збільшити свої заробітки на третину та на чверть відповідно.

Натомість деякі компанії протягом другого року повномасштабної війни втратили свої позиції та вибули з Індексу. Це 3 компанії групи МХП: минулорічний лідер — “Вінницька птахофабрика”, яка змінила свій КВЕД та потрапила до топ-10 компаній переробної промисловості. Також “Зернопродукт” МХП та “НВФ Урожай”, дохід яких зменшився у 2023 році на 36% та 49% відповідно. Індекс покинула компанія групи VITAGRO — “Аграрна компанія 2004”, її дохід зменшився усього на 1% порівняно з 2022.

Новини за темою:  ЄС і Велика Британія завдали нового удару по «тіньовому флоту» РФ: під санкціями вже 342 судна, десятки компаній і країн-партнерів Кремля

Всупереч труднощам з пошуком працівників, зростання вартості сировини та фізичну загрозу — українські підприємства з великим оптимізмом дивляться в майбутнє. Згідно з результатами лютневого опитування підприємств, проведеного Інститутом економічних та політичних досліджень (ІЕД) під назвою New Monthly Enterprises Survey (#NRES), 44% опитаних компаній заявили про готовність інвестувати у свій розвиток або відновлення. Цю інформацію передає Інтерфакс-Україна.

З повідомлення ІЕД також видно, що бізнес поступово виходить зі стану повної невизначеності й розпочинає розробляти стратегії на майбутнє. У лютому 2024 року тільки приблизно 15% власників та керівників підприємств не мали конкретних планів щодо свого бізнесу на наступні пів року, порівняно з близько 40% рік тому.

Попри це, рівень невизначеності в перспективі двох років залишається досить високим – близько 50% респондентів.

Згідно з опублікованими даними, індекс відновлення ділової активності зменшився другий місяць поспіль на приблизно 10 відсоткових пунктів, з 0,43 до 0,34.

Щодо його компонентів, частка підприємств, які повідомили про поліпшення своєї ділової активності порівняно з попереднім роком, знизилася з 56% у січні до 44,8% у лютому. Для 44% (порівняно з 30,9% у січні) ситуація залишилася без змін, тоді як частка тих, для кого ситуація погіршилася, залишається стабільною на рівні близько 13%.

За результатами опитування, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність та низький рівень прибутку компаній.

Щодо перешкод у веденні бізнесу, в лютому 2024 року відбулися певні зміни: високий рівень інфляції піднявся з 46% до 49%, а нестача робочої сили – з 41% до 46%, перемістившись на 1 та 2 позиції відповідно.

В той самий час, проблема “небезпечної роботи” впала з першої на третю позицію, хоча її значення змінилося мало – з 46% до 45%.

Відсоток проблем з електроенергією зменшився з 26% до 24%, ставши лише сьомою за значенням перешкодою. Тим часом корупція та тиск з боку правоохоронних органів зайняли ще менш значні позиції у опитуванні.

Новини за темою:  Окопний терморегулятор: як українська вовна замінює імпортні матеріали у забезпеченні ЗСУ

У порівнянні з січнем, у лютому трохи зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка нефункціонуючих підприємств залишається стабільною протягом півріччя, складаючи 2% респондентів.

Відсоток позитивної оцінки політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається стабільним протягом понад пів року, з нейтральним ставленням до неї 55% (у січні цей показник становив 58%) і негативним – 18% (16% місяцем раніше).

Експерти ІЕД також зафіксували невелике зменшення проблем з пошуком робочої сили: 31% опитаних підприємств відзначили складнощі у пошуку кваліфікованих працівників (у січні цей показник становив 32,4%), а 26,5% – у пошуку некваліфікованих працівників (27,4% місяцем раніше).

У лютому в місячному опитуванні ІЕД взяли участь 542 українські підприємства з 21 області України. Польовий етап дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.

Нагадаємо, у 2023 році обсяг українського ринку M&A склав приблизно $1,25 млрд, що становить на 70% більше, ніж у попередньому році.

Протягом перших шести місяців фінансового року 2024 компанія Kernel зареєструвала чистий прибуток у розмірі $102 млн, що становить лише 27% від доходу за такий же період попереднього року, який склав $370 млн.

Агрохолдинг Kernel став першим, хто запровадив електронну чергу на всіх виробничих активах компанії. Вже сьогодні до системи TransitHub підключено понад 35 тис. водіїв. Технічна підтримка їхньої роботи з додатком здійснюється цілодобово без вихідних. Однією з важливих функцій системи є верифікація документів. Водій завантажує фото ТТН, яку віддалено перевіряють співробітники центру верифікації. Якщо знайдена помилка, то пакет документів повертається водію з вказанням причин. Це допомагає швидко внести правки в документи та зменшити тривалість рейсу.

Агрохолдинг Kernel називає передчасними і необґрунтованими висновки Консультаційного комітету з корпоративного управління Варшавської фондової біржі про порушення компанією Правил належної практики біржових компаній (DPSN) під час емісії акцій у 2023 році.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також