ОСТАННІ НОВИНИ
Земельний банк компанії проходить агрохімічне обстеження раз на три-чотири роки, тобто щорічно відбір зразків здійснюється на площі 170 000–180 000 га. Це дає можливість розробляти точну схему внесення азотних, фосфорних і калійних добрив та мікроелементів. Про це розповів на онлайн-конференції PRO100 AGRO 2020 головний агрохімік компанії Kernel, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Доценко.
Передусім треба звернути увагу на склад ґрунтів на полях — він може змінюватися навіть у межах одного поля. Особливо важливо це для зони Полісся, де строкатість ґрунтового покриву найбільш виражена. Якщо поле характеризується неоднорідним ґрунтовим складом, відбір зразків доцільно проводити не за регулярною сіткою з площею елементарної ділянки 5–10 га, а саме за зональним принципом. Це дозволяє одержати більш об’єктивну картину перерозподілу поживних речовин у межах поля, оцінити потенціал кожної зони та врахувати ці фактори під час розробки завдань на диференційоване внесення мінеральних добрив.
Олександр Доценко навів результати досліджень з оптимізації мінерального живлення кукурудзи та соняшника, отримані в основних ґрунтово-кліматичних зонах України.
Так, у рамках дослідження азотного живлення соняшника вивчали різні види добрив та норми внесення. В умовах Полтавської області на чорноземі типовому із вмістом гумусу 4% та середнім рівнем забезпечення легкогідролізованими сполуками азоту в 2020 році найкращі результати забезпечив варіант із внесенням N61 у вигляді КАС-30 разом зі 100 кг/га сульфату амонію. На фоні осіннього внесення Діамофоски 120 кг/га та припосівного застосування РКД 25 г/га ця комбінація добрив забезпечила одержання врожаю 33 ц/га з величиною умовно чистого прибутку $162 з гектара. Збільшення дози внесення азоту до 80–100–120 кг/га д.р. не привело до істотного збільшення врожаю. За схожих ґрунтових умов на аналогічному агрофоні в Черкаській області гарні результати одержали за внесення КАС-30 у дозі 50 кг/га д.р.
«Технології внесення добрив на дослідах повністю відповідають виробничим умовам», — зазначив Олександр Доценко. Зокрема, основну норму фосфорно-калійного живлення вносили локально на глибину 18–20 см, що дає перевагу перед розкидним способом. Також обов’язковим елементом технології є застосування стартових добрив, рідких або гранульованих.
У 2020 році в умовах Полтавської області на чорноземі типовому із високим рівнем забезпечення рухомими сполуками фосфору та підвищеним рівнем забезпечення калієм найбільш оптимальним варіантом було внесення під соняшник Р30К30, при цьому збільшення дози до 65–90 кг/га д.р. не дало істотного приросту врожаю.
Аналогічні результати були й у Західному регіоні. Так, у Хмельницькій області оптимальною дозою виявилася Р16К16, а на фоні збільшених доз (55-85 кг/га д.р.) у компанії пересвідчилися в низькій реакції соняшника на інтенсивне живлення.
Азотні добрива під кукурудзу в Чернігівській області вносили від 91 до 162 кг/га д.р. Найкращим варіантом стало застосування КАС-32 у дозі 141 кг/га д.р. — 88,5 ц/га зерна. За аналогічної норми азоту, але в комбінації КАС-32 зі 100 кг/га сульфату амонію одержано ідентичний результат. «Але на бідніших ґрунтах ефект від внесення сульфату амонію може бути більш відчутним», — додав Олександр Доценко.
Читайте: Михайло Журба: Ми переконалися в ефективності біологічних препаратів
У Полтавській області цьогоріч оптимальною дозою азотних добрив під кукурудзу можна вважати 111 кг/га д.р., врожайність становила 100,4 ц/га. Збільшення дози до 120–141 кг/га д.р. результату не дало, бо посушливі умови у другій половині вегетації не дозволили рослинам ефективно використати наявний азот у ґрунті.
Зовсім інша картина була отримана у Хмельницькій області з достатнім рівнем зволоження впродовж вегетації — там збільшення дози РК добрив до 55 кг/га д.р. забезпечило одержання 110,9 ц/га зерна кукурудзи з високим рівнем окупності витрат на добрива.
Крім макроелементів також увага приділяється живленню рослин мікроелементами. Були продемонстровані узагальнені дані щодо вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в розрізі різних кластерів, та було зазначено, що ці результати є підставою для оптимізації норми внесення хелату цинку. Важливе значення має і спосіб застосування мікродобрив, результати досліджень на науково-дослідних пунктах свідчать про певну перевагу припосівного застосування монохелату цинку разом із рідкими стартовими добривами. Єдине, як зауважив фахівець, — перед початком роботи потрібно проводити тестування на можливість змішування мікродобрив та РКД від різних виробників.
Крім досліджень на науково-дослідних пунктах щороку за сприяння агрономічної служби кластерів проводиться низка виробничих дослідів. Зокрема, у 2020 році за різною тематикою закладено досліди на загальній площі понад 26 000 га, а минулого року ця цифра сягала 31 000 га.
«Аналогічні дослідження будуть проводитися й у 2021 році, і ми готові поділитися цим значним обсягом експериментальної інформації з нашими партнерами у рамках проєкту Open Agribusiness», — зазначив доповідач.
Система живлення культур у Kernel ґрунтується передусім на результатах агрохімічного обстеження полів. І допомагає в цьому наявність власної агрохімічної лабораторії та підрозділу, що займається організацією відборів, опрацюванням результатів, розробкою рекомендацій та створенням і завантаженням завдань на виконання відповідних техоперацій. Великий досвід колективу лабораторії та впровадження власної менеджмент-системи Kernel Lab дозволяють виконувати обсяг аналізів, що перевищує власну потребу компанії. «Таким чином, відтепер потужності нашої аналітичної лабораторії на договірних засадах доступні і для інших сільгосптоваровиробників країни», — завершив Олександр Доценко.
Джерело: трансляція онлайн-конференції PRO100 AGRO 2020
Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що найвищу ефективність забезпечують стартові РКД: Аркадій Лунгул
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
