Нові правила ЄС зменшать забруднення від промисловості та великих тваринницьких ферм

Нові правила ЄС зменшать шкідливі викиди від промислових установок і великих свино- і птахофабрик для захисту здоров’я людей та довкілля.

Європарламент ухвалив угоду з державами-членами щодо перегляду Директиви про промислові викиди (IED) 393 голосами “за”, 173 “проти” та 49 утрималися, а також нову постанову про портал промислових викидів 506 голосами “за”, 82 “проти” та 25 утрималися, інформує пресслужба Європарламенту.

Зроблять обов’язковим встановлення найсуворіших досяжних рівнів викидів для охоплених секторів. Для боротьби з дефіцитом води цільові показники екологічної ефективності стануть обов’язковими для споживання води. Для відходів, ресурсоефективності, енергоефективності та використання сировини цільові показники будуть у діапазоні, а для нових технологій вони будуть індикативними.

Переглянуте IED тепер також охоплюватиме установки видобувної промисловості (шахти) і великі установки з виробництва батарей.

Співзаконодавці погодилися поширити заходи IED на свиноферми з більш ніж 350 голів худоби (LSU). Виключаються ферми, які вирощують свиней екстенсивним або органічним способом де тварини перебувають на вулиці протягом значного періоду часу на рік. Щодо птахівництва, директива поширюється на ферми з несучками з більш ніж 300 LSU і для ферм з бройлерами з більш ніж 280 LSU. Для господарств, які вирощують як свиней, так і птицю, обмеження становитиме 380.

До 31 грудня 2026 року Комісія оцінить, чи є необхідність у подальшому розгляді викидів від вирощування худоби, включно з великою рогатою худобою, і положення про взаємність, щоб гарантувати, що виробники за межами ЄС відповідають вимогам, подібним до правил ЄС, під час експорту до ЄС.

Зауважимо, екстремальна спека, посуха, лісові пожежі та повені, що спостерігалися останніми роками, посиляться в Європі навіть при оптимістичних сценаріях глобального потепління і вплинуть на умови життя на всьому континенті, зазначили у новій доповіді Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA), опублікованій 11 березня.

Наслідки можуть бути “катастрофічними”, якщо не вжити термінових заходів, попереджають автори першого загальноєвропейського аналізу ризиків, пов’язаних зі змінами клімату. Усього перераховують 36 загроз, 21 з яких потребує негайних дій, а вісім позначено як “особливо невідкладні”.

Температура в Європі з 1980-х років зростала вдвічі швидше, ніж глобальний показник. Заходів, які європейські країни вживали для того, щоб цьому протистояти, виявилося недостатньо, але навіть якщо вдасться сповільнити потепління, глобальні температури вже більш ніж на 1 градус Цельсія вищі, ніж у доіндустріальну епоху.

Виконавча директорка EEA Леена Юля-Мононен наголосила, що європейські та національні політичні лідери повинні діяти прямо зараз, щоб знизити кліматичні ризики шляхом різкого скорочення обсягу викидів та розробки стратегій та заходів адаптації до змін клімату.

Кожного року в Україні ситуація з опадами погіршується, і, відповідно, стає важливим впровадження технологічних рішень для подолання цих викликів.

Про це повідомив Владислав Тютюнник, директор компанії Inter Agrolab та заступник директора з виробництва СТОВ “Інтер”, передає AgroPortal.

Сучасною тенденцією є активне переміщення зони Степу в напрямку центру та півночі, що вимагає від агровиробників змінити технології для забезпечення успішного вирощування врожаїв. Зокрема, Владислав Тютюнник поділився прикладами з Черкащини, Полтавщини та Кіровоградщини, де внаслідок дефіциту опадів у 2020 році кукурудза не утворила початків.

У нашому господарстві ми ще частково застосовуємо оранку, але вже почали розпушувати частину площ і активно думаємо над тим, щоб змінити технологію кардинально, — сказав він.

Рекомендацією аграріям є проведення аналізу кількості опадів у регіонах, де розташовані їхні поля. Дослідження компанії “Inter Agrolab” вказують на важливість врахування розподілу опадів для ефективного ведення сільськогосподарських робіт.

Раніше в Україні відкрили Кліматичний Офіс, що сприятиме змінам у кліматичному ландшафті країни, інформує пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного врядування в нашій країні.

Кліматичний Офіс:

• підтримуватиме уряд України у реалізації кліматичної політики;
• допомагатиме регіонам та бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації;
• стане інструментом залучення зелених фінансів (кліматичних) на післявоєнне відновлення України;
• буде одним із ключових стейкхолдерів, який сприятиме налагодженню співпраці України за статтею 6 Паризької угоди та долученню до міжнародного вуглецевого ринку;
• сприятиме розбудові системи торгівлі викидами в Україні.

Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу та знаходилася в межах кордонів СВАМ. Вже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі. Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ та зрозуміти, як цей ринок працює, — зазначив Стрілець.

У 2025 році мають бути введені карбонові сертифікати. Це дозволить Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО₂, що не були емітовані.

У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Наразі нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити наш внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми дійсно її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість та мир, — наголосив міністр.

Нагадаємо, перехід до чистої енергетики може прискоритися ще більше внаслідок жорсткішої кліматичної політики.

Важливі океанські течії перерозподіляють тепло, холод та опади між тропіками та північними частинами Атлантики. Але вони можуть перестати працювати вже до 2060 року.

Минулими роками продажі насіння сорго скоротилися орієнтовно в 5-7 разів. У піковий період розвитку культури в Україні загальна площа посівів складала 150-170 тис. га. Наразі це не більше 10 тис. га.

Глобальне потепління може суттєво змінити найближчим часом і смак вина. Воно стане більш солодким та пряним, а ще воно матиме менше додаткових квіткових ароматів.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати