Новини / Логістика / Техніка     30 травня 2019 15:29

Нова надпотужна 80-метрова баржа для перевезення зерна Дніпром

Баржу Grain-4 виготовили для компанії для компанії «Грейн-трансшипмент» з Миколаєва на підприємстві «Дунайсудносервіс» в Ізмаілі, усього таких барж буде 8.

Про це повідомляє ЦТС з посиланням на інформацію суднобудівного підприємства, яке опублікувало фото нової 80-метрової баржі.

Це вже друга подібна баржа, яка побудована в Ізмаїлі для ТОВ «Грейн-трансшипмент». Несамохідне судно використовуватиметься для перевезень зерна Дніпром.

Читайте: Нібулон спустив на воду найдовше в Україні 140-метрове судно-гігант

Усього планується побудувати 8 таких барж. Осадка баржі для перевезень зерна складе 3,1 метра, валова місткість – 3100 тонн, довжина – 79,4 метра.

ТОВ «Грейн-Трансшипмент» надає повний комплекс послуг на морському та річковому транспорті, наразІ оперує 10 судами.

Як повідомляв раніше Landlord, відвантаження зернових через морські порти України скоротилися вдвічі.

Логістика        31 липня 2019 08:22

Українські аграрії можуть втратити частину врожаю через транспортний колапс – Олександр Криворучко

Якщо вчасно не вжити заходів, то в Україні може виникнути транспортний колапс, який призведе до втрати рекордного врожаю зернових. Таку заяву зробив голова Асоціації власників вагонів Олександр Криворучко.

Про це повідомляє АПК-Информ.

За словами Олександра Криворучка, логістичні проблеми аграріїв, крім браку локомотивів, посилюються тим, що в серпні-вересні ведуться масштабні ремонтні роботи на автодорогах, тому перекласти перевезення певної частки вантажів на автотранспорт не вдасться.

Експерт наголосив, що вирішенням питання транспортування зерна Укрзалізниця повинна опікуватися вже сьогодні, інакше можливість вивести зерно в повному обсязі може бути втрачено.

Читайте: Українські аграрії зібрали ранні зернові на 80% площ – 8 млн га

Голова Асоціації власників вагонів вважає що Мінінфраструктури та УЗ повинні на особливо складний період створити так званий штаб, який  координуватиме перевезення:  розставлятиме пріоритети та формуватиме плани відвантаження, орієнтуючись на національні інтереси.

Landlord раніше повідомляв про те, що Укрзалізниця прийняла рішення про надання 20% знижки на перевезення зернових вантажів, які транспортуються із залізничних станцій України на експорт через Маріупольський морський торговельний порт. Пільговий тариф діятиме з 1 вересня до 31 грудня 2019 р.

Поділися

Рослинництво        29 липня 2019 14:21

Затверджено єдині норми природних втрат зерна при зберіганні

В Україні затверджено норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на складах і переробних підприємствах, а також порядок розрахунку цих норм. Документ забезпечуватиме ведення коректного обліку та формування операцій із зерном.

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 червня 2019 року № 316 встановлені Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах, а також Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах.

Читайте: АМКУ може покарати ритейлерів: інформацію збирають серед виробників продуктів

Документ, зареєстрований у Мінюсті 5 липня і затверджений, визначає єдині норми та правила для відображення в кількісно-якісному обліку зерна і продуктів його переробки, списання норм природних втрат.

У відомстві наголошують, що Податковий кодекс України не передбачає самостійного визначення господарствами норм природних втрат зерна. Тому затвердження норм дозволить без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на базі бухгалтерських програм та встановлених інформаційно-аналітичних сервісів.

Landlord раніше повідомляв про те, на що звернути увагу агровиробникам у зв’язку з введенням нового стандарту на пшеницю.

Поділися

Рослинництво        28 липня 2019 09:08

Валовий збір ячменю в Україні у 2019 році складе 8,6 млн т – Agritel

Валовий збір ячменю в Україні буде на 1,3 млн т більше, ніж у минулому сільськогосподарському році, та складе 8,6 млн т.

Про це журналістам Landlord повідомила консультант компанії Agritel International Вікторія Блажко.

За прогнозами Agritel, зростання виробництва ячменю у 2019/20 маркетинговому році очікується у сімох основних країнах-експортерах – Росії, ЄС, Австралії, Україні, Аргентині, Канаді та Казахстані. Прогнозується, що їх сукупний урожай ячменю буде на 10 млн т більше, ніж торік.

Збільшення пропозиції на ринку, скоріш за все, обумовить зниження рівня цін на збіжжя.

Читайте: Чому оренда землі – це погано: 4 причини

Як розповіла Вікторія Блажко, у 2018/19 маркетинговому році ситуація була протилежна. У ключових країнах-експортерах фіксувалося сукупне зниження врожаю ячменю на 7 млн т порівняно із сезоном 2017/18. Наприклад, в Україні зібрали 7,6 млн т збіжжя.

Це призвело до стрімкого зростання цін на культуру в першій половині сезону 2018/19. У жовтні-листопаді 2018 р. українські аграрії продавали ячмінь за ціною $220–225/т CPT-Одеса. Середня ціна за сезон становила $197/т проти $172/т у 2017/18 МР.

Надто високі ціни на ячмінь змусили основних імпортерів – Саудівську Аравію та Китай – тимчасово зупинити закупівлю цього зерна. Унаслідок падіння зацікавленості покупців, у другій половині минулого сільгоспсезону ціни стрімко пішли донизу.

Тому в Agritel International наголошують, що визначальним фактором подальшої цінової динаміки глобального ринку ячменю має стати саме попит з боку цих країн. Останній, за чутками, значно активізувався в українському напрямку, після укладення угоди на закупівлю понад 1 млн т ячменю. Саме цей контракт, ймовірно, спричинив липневе зростання цін на ячмінь у першій половині липня 2019 р.

Нагадаємо, що в минулому сезоні Україна експортувала 3,6 млн т ячменю. Беззаперечним лідером відвантажень стала Саудівська Аравія (65% від загального експорту).

Landlord раніше повідомляв про те, що, за прогнозами компанії Agritel International, валовий збір пшениці в Україні буде рекордним і складе 28,8 млн т. 

Поділися

Логістика        17 липня 2019 09:12

Укрзалізниця порушує права учасників зернового ринку – Валерій Ткачов апелює до АМКУ

Ініціатива Укрзалізниці стати оператором зернових вантажів має бути ретельно розглянута АМКУ, оскільки останнім часом підприємство-монополіст максимально обмежило доступ до залізничної інфраструктури представникам малого та середнього аграрного бізнесу.

Таку думку висловив на своїй сторінці у Фейсбук голова ради ГО «Центр розвитку логістики», член Експертної ради при Міністерстві інфраструктури України Валерій Ткачов.

Укрзалізниця в черговий раз обговорила з представниками агросектора стати оператором зернових вантажів. Як відзначає експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики Валерій Ткачов, те, що УЗ вирішила стати експедитором, перевізником і, можливо, експортером зерна, – не дуже хороший сигнал для зернового ринку України.

«Іншими словами, користуючись своїм монопольним становищем у галузі перевезення вантажів залізницею, УЗ планує відтягнути на себе частину вантажопотоку зерна. Думаю, це питання має детально вивчити АМКУ», – говорить Валерій Ткачов.

Експерт розповів, що  останнім часом УЗ доклала максимальних зусиль, щоб обмежити доступ до залізничної інфраструктури представникам малого та середнього аграрного бізнесу. У рамках оптимізації залізничної інфраструктури та маршрутизації відправок зерна залізничним транспортом, УЗ фактично обмежила можливість здійснювати відвантаження з 90% лінійних елеваторів України.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

За словами Валерія Ткачова, на сьогодні з майже 1000 лінійних елеваторів України повноцінно відвантажують зерно 90–140 елеваторів. «Це приблизно 90 маршрутних елеваторів, які можуть формувати маршрутну відправку 54 вагонів на добу і приблизно 30–50 елеваторів, які ситуативно відвантажують зерно. Ці 90 маршрутних елеваторів розташовані на 79 маршрутних залізничних станціях (список станцій опублікований на сайті ЦТЛ і ПАТ УЗ)», – коментує експерт.

Валерій Ткачов звертає увагу, що ці залізничні станції нерівномірно покривають зони виробництва зерна на території України. Наприклад, на всю Придніпровську залізницю є тільки 2 маршрутні залізничні станції; на Донецьку залізницю – 2; на Львівську – 5; на Одеську – 12.

«Якщо докладно вивчити наслідки від реалізації такої стратегії ПАТ «УЗ», буде видно і вигодонабувачів цієї ініціативи – великі аграрні й трейдингові компанії, які володіють маршрутними елеваторами (це не більше 6–8 компаній). Ці компанії істотно наростили відвантаження зерна через наявність преференцій у відвантаженні», – відзначає Валерій Ткачов.

За його словами, в такій ситуації, коли реально повноцінне відвантаження зерна залізницею ведеться обмеженою кількістю лінійних елеваторів (не більше 8–10% усіх елеваторів), на арену вийде новий «експортер зерна» –  Укрзалізниця – і запропонує продати йому зерно на будь-якому з лінійних елеваторів, що має доступ до залізничної інфраструктури. Тобто, користуючись своїм винятковим монопольним становищем, ПАТ «УЗ», буде вести закупівлю зерна на всій території України.

«Цей процес, називається ринковою дискримінацією учасників зернового ринку та порушенням антимонопольного законодавства України. Сподіваюся, співробітники АМКУ дадуть правову оцінку такої ініціативи ПАТ “УЗ”», – наголошує Валерій Ткачов.

Експерт рекомендує керівництву Укрзалізниці «зосередитися на виконанні своїх функціональних обов’язків щодо забезпечення транспортування вантажів і пасажирів залізницею», відзначаючи, що за останні два роки, на тлі постійного зростання вартості перевезення вантажів залізничним транспортом, спостерігається «катастрофічне погіршення виробничих показників» роботи ПАТ «УЗ»: падіння середньої швидкості руху потягів; зменшення обсягу перевезення вантажів; зменшення добового навантаження в мережі тощо.

«Рекомендую менеджменту ПАТ УЗ зайнятися своєю безпосередньою роботою», – підводить підсумок Валерій Ткачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що Українська зернова асоціація вимагає не вводити автоматичну індексацію тарифів «Укрзалізниці»: відкликати проект регуляторного акту.

Поділися

Аналітика        02 липня 2019 16:44

Попит на кукурудзу до 2026 року зросте до 1,191 млрд т

Світовий попит на кукурудзу за вісім-десять років може зрости на 25%. головне — зберегти позиції провідного постачальника культури.

Певно, вже можна стверджувати, що глобальний ринок збіжжя у 2019/2020 МР рухатиметься дуже жваво. Збільшуються відвантаження, збільшуються обсяги торгівлі, споживання та… кінцеві запаси! А ціни, навпаки, падають, так само, як і рентабельність виробництва сільськогосподарської сировини. Ці глобальні тенденції не оминають і Україну.

Глобально

Так, у Департаменті сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) прогнозують, що експорт пшениці зросте на 38,5 млн т до 966,4 млн т. Очікується, що основні експортери пшениці, у тому числі Україна, зможуть продемонструвати вищий рівень виробництва. Сумарно ж Аргентина, Австралія, Канада, ЄС, Росія та наша країна зберуть пшениці на 33,9 млн т більше, ніж у 2018/2019 МР (плюс 11%). Зросте виробництво і на Близькому Сході, де Іран та Ірак матимуть рекордні обсяги виробництва, а Сирія та Туреччина — просто дуже високі.

Майбутній урожай уже чекають на глобальному ринку. Прогнозується, що світове споживання збільшиться на 21,6 млн т до рекордних 759,5 млн т. При цьому обсяг світової торгівлі пшеницею у прийдешньому сільськогосподарському сезоні також покаже зростання до 184,6 млн т (плюс 4% до минулорічних показників). Продажі наростять всі великі міжнародні експортери. Але, незважаючи на пожвавлення попиту, світові запаси зерна також збільшаться до рекордних 293 млн т (або на 7%). У результаті нарощування експорту буде супроводжуватися зниженням експортних цін. Вочевидь, збільшення прибутковості зовнішньої торгівлі зерном українським трейдерам у цьому сезоні не загрожує.

У цілому схожа ситуація складається і на світовому ринку кукурудзи. Виробництво цієї культури в USDA також прогнозують на рекордно високому рівні. Найбільше зростання спостерігатиметься у США, ПАР, Росії, Канаді, Індії та Бразилії. Відзначимо, що на словах американські аналітики не вірять, що рекордний торішній урожай кукурудзи в Україні — наслідок поліпшення аграрних технологій. Нагадаємо: у сезоні, що минає, врожай кукурудзи був практично на 50% вищим від показників 2017/2018 МР. У USDA окремо підкреслюють, що причину успіху українських виробників краще пошукати в ідеальних погодних умовах. Проте, нам хоча і пророкують зниження виробництва цієї культури (так само, як і Китаю), але про відкат на 50% до позаторішнього рівня виробництва не йдеться.

Що стосується світового споживання кукурудзи, то прогнозують, що воно зросте на 1%, а експорт — на 2%. Помітний прогноз збільшення імпорту кукурудзи включає Китай (до речі, Україна там — головний експортер), Іран, Кенію, Мексику, Саудівську Аравію, Туреччину і В’єтнам. Кінцеві запаси кукурудзи у світі скоротяться на 11,2 млн т у порівнянні з минулим роком — здебільшого завдяки Китаю. Якщо ж відкинути Китай, аналітика по якому регулярно і суттєво переглядається і не викликає 100% впевненості через закритість цієї країни, то виявиться, що за межами Піднебесної запаси кукурудзи будуть найвищими з 2016/2017 МР. Відчутно тиснутимуть на ринок і запаси кукурудзи у США. За прогнозами, вони будуть на рівні 16,9% від використання, що є рекордом останніх 13 років. Отже, зростання виробництва, торгівлі та можливе збільшення запасів у цьому сегменті глобального ринку змушують аналітиків припускати, що світові ціни матимуть вкрай мало стимулів для збільшення.

Локально

Нескладно помітити, що обсяг майбутнього врожаю в Україні здатний істотно змінити розклад сил на глобальному сільськогосподарському ринку. Поки що прогнози провідних світових і вітчизняних аналітиків мають деякі розбіжності. Це й не дивно — остаточні підсумки посівної ще не підбито. Проте, головні тенденції прийдешнього маркетингового року вже потроху вимальовуються.

Так, наприклад, у USDA оцінюють майбутнє виробництво пшениці в Україні у 29 млн т при експорті у 19 млн т. Зазначимо, що в USDA вже підрахували: аналогічні показники маркетингового року, що минає, становлять 25,6 млн т і 16,5 млн т відповідно. Іншими словами, у 2019/2020 МР зростання виробництва прогнозується на рівні більш ніж 13%, при цьому експорт зросте практично пропорційно — на 15%.

До речі, в Українській зерновій асоціації (УЗА) вважають, що виробництво пшениці буде нижчим майже на 3 млн т і становитиме 26,7 млн ​​т. У свою чергу спеціалісти вітчизняної Консалтингової Агенції ААА очікують стабільний рівень посівів та врожайності пшениці: 6,6–6,9 млн га та 3,65–3,85 т/га відповідно. Середній щорічній врожай на найближчі роки коливатиметься від 23,5 млн т до 26,5 млн т залежно від кліматичних обставин. Тобто у пророкуванні збільшення обсягів виробництва пшениці українські консультанти налаштовані більш стримано, ніж їх американські колеги. А ось в оцінках експорту аналітики зійшлися: в УЗА теж говорять про 19 млн т, які українські трейдери, швидше за все, продадуть на глобальному ринку.

Що стосується майбутнього виробництва фуражного зерна, то його обсяги в USDA оцінюють у 43,1 млн т при експорті у 31,69 млн т. Тут буде спостерігатися деякий спад — мінус 3% у порівнянні з результатом 2018/2019 сільськогосподарського сезону у 44,5 млн т. Просяде на 6,7% і експорт — до 31,69 млн т.

Зокрема, української кукурудзи, яка в сезоні, що минає, викликала фурор на світовому ринку фуражного зерна, у прийдешньому сезоні буде вироблено 33 млн т. Це менше торішнього показника на 7,9%. При цьому очікується, що експорт також просяде — з 29,5 млн т до 27 млн т.

І знову-таки, у питанні прогнозування врожаю кукурудзи українські аналітики налаштовані більш стримано. Так, в УЗА вважають, що виробництво культури становитиме 32,2 млн т, тобто падіння по відношенню до 2018/2019 МР буде більш значним. На експорт же, на погляд Асоціації, трейдери зможуть відвантажити 26 млн т. У свою чергу, в ААА відзначають, що посіви та врожайність кукурудзи очікуються стабільно високими — 4,6–5,2 млн га та 6,65–7,2 т/га відповідно. Середній щорічний врожай на найближчі роки може коливатися від 30 млн т до 35 млн т залежно від кліматичних обставин. Іншими словами, в ААА не виключають закріплення виробництва кукурудзи на рекордному рівні і в подальшому.

Перспективно

До речі, в ААА з посиланням на аналітиків бразильської Datagro, розповідають, що до 2026 року глобальний попит на кукурудзу зросте на 25% і досягне 1,191 млрд т. Це зростання спровокує Азія, де, як очікується, споживання збільшиться на 53% до 2026-го в порівнянні з показником десятьма роками раніше. Також прогнозується, що попит на кукурудзу зросте на 38% в Північній і Південній Америці (+90,91 млн т), приблизно на 7% в Африці (+15,7 млн т) і приблизно на 2% в Європі (+5,45 млн т). Що стосується Бразилії, то ця країна ще 10 років тому займала всього 1% світового ринку торгівлі зерновими, а зараз відповідає за 25% від загального обсягу глобальних продажів та є другим експортером кукурудзи у світі після США.

Однією з причин, що пояснюють збільшення виробництва бразильської кукурудзи, є використання цього продукту для виробництва етанолу. За оцінками місцевого міністерства сільського господарства, тваринництва та постачання, у найближчі п’ять років інвестиції в глибоку переробку кукурудзи для видобутку етанолу в Бразилії перевищать $1,26 млрд. Не варто забувати і про побічні продукти переробки кукурудзи — глютенові корми і суху барду, які використовуються у тваринництві та птахівництві. Як нарікають в ААА, Україна стала третім у світі експортером кукурудзи, але глибока переробка зерна який рік поспіль ігнорується аграрними холдингами та інвесторами.

За прогнозом аналітиків, глобальний попит на кукурудзу до 2026 року має зрости до 1,191 млрд т

Втім, у прогнозах такого стрімкого зростання попиту на кукурудзу в найближчі роки немає нічого шокуючого. Наприклад, як зазначають в «УкрАгроКонсалт», за останні 10 років попит на зернові та олійні культури вже виріс на 50%. Щоправда, цьому впевненому розвитку може перешкодити зниження темпів зростання глобальної економіки та як наслідок — значна корекція цін на сировинні товари, у тому числі й на аграрну сировину. На думку фахівців «УкрАгроКонсалт», серед відповідей на ці ризики можуть бути і посилення політичних чинників у ринкових стратегіях, і збільшення бюджетної підтримки агровиробництва, і спеціалізація аграріїв на певних культурах.

Текст: Еліна Московчук

Поділися
Показати ще