Новини     7 місяців тому

НААН: Імпорт генетичних ресурсів тваринництва загрожує продовольчій безпеці України


Фермери мають скоротити імпорт генетичних ресурсів на користь власної селекції. Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. На його думку, фактично відсутня система селекції у тваринництві загрожує продовольчій безпеці України.

За даними НААН, імпорт генетичних ресурсів в окремих сегментах галузі вже сягнув критичної позначки. У свинарстві він становить 40%, молочному скотарстві — 62%, промисловому м’ясному птахівництві — 100%, яєчному — 84%.

«Системна робота, по суті, підмінена завезенням імпортних зразків, як правило, на власний розсуд, безсистемно і безконтрольно, часто з генетичними дефектами, а науку запрошують лише тоді, коли виникають проблеми під час їх використання», — додав Ярослав Гадзало.

Він наголосив, що сьогодні академія пропонує фермерам високопродуктивні породи тварин власної селекції, відповідні технології виробництва кормів і ветеринарний захист. Наразі 49 господарств у структурі НААН мають 86 статусів племінної справи, в тому числі 41 племзавод, 41 племрепродуктор, 2 племінні пасіки, 2 племптахозаводи. Племінне поголів’я великої рогатої худоби в мережі НААН складає 60%, свиней — 54%, овець — 90%. Щороку господарства академії продають понад 3 тисячі голів племінного молодняку ВРХ, 13 тис. молодняку свиней і 2,5 тис. овець.

«З позиції національної безпеки і генетичного поліпшення продуктивних якостей тварин вітчизняних порід стратегічно важливим є використання саме українських породних ресурсів, що стане стабілізуючим чинником для економіки країни», — підкреслив Президент НААН.

Проблему повинна вирішити Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року. Вона передбачає підвищення продуктивності тварин, зокрема середнього надою на корову близько 6 тис. кг, а у сільськогосподарських підприємствах — до 7-7,5 тис. кг молока. Поголів’я молочних корів за цей термін потрібно довести до 2,76 млн голів. Досягти цих показників планується за рахунок власного відтворення, закупівлі телиць у населення та імпорту високопродуктивних нетелей.

«Ми працюємо над тим, щоби налагодити співпрацю дослідних господарств академії з усіма учасниками ланцюгу виробник-переробник-споживач. Науково-дослідні установи зі своїми експериментальними базами можуть стати осередками сучасного менеджменту у тваринництві, надавати технологічні послуги і селекційний матеріал, проводити навчання з відтворення, годівлі, утримання худоби та оцінки якості продукції. Це забезпечить переробні підприємства необхідним обсягом якісної продукції, за яку виробники отримуватимуть справедливі кошти», — зазначив Ярослав Гадзало.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить