Останні новини
Академія аграрних наук активно впроваджує у виробництво сучасні цифрові технології.
Про це заявив Президент НААН Ярослав Гадзало повідомляє прес-служба академії.
Відтак, за допомогою космічної аерозйомки аналізується якість ґрунтів. Інститут
картоплярства разом із ізраїльськими науковцями розробив систему запуску дронів. Один із них визначає та фіксує на мапі хворі рослини, а інший — локально обробляє уражену ділянку, аби не наносити великі дози отрутохімікатів. Сучасні ДНК-лабораторії
прискорюють створення нових сортів і гібридів рослин.
Успішно працює Виставково-інноваційний центр академії на Київщині. Тут вирощують
1 300 сортів і гібридів озимої пшениці, ярого ячменю, вівса, ярого ріпаку, тритикале,
гірчиці української селекції тощо. «Кожен адаптований до умов вирощування. Наприклад, для Херсонської, Миколаївської, Одеської і Кіровоградської областей це посухостійкі сорти. Для Полісся — морозостійкі», — зазначив Ярослав Гадзало.
Він додав, що через оподаткування на загальних підставах академії бракує коштів на
розвиток інноваційного потенціалу наукової галузі. Наприклад, у 2017 році за 364 тис. га, які є в обробленні, академія сплатила 968 млн грн податків. «Це величезні кошти. Якби нас не оподатковували таким чином, працювати було б значно простіше, як це відбувається в європейських країнах. Можна було б мати зовсім інше обладнання і працювати на рівні світових наукових центрів, які постачають на ринок України насіннєві матеріали та засоби захисту рослин», — повідомив Президент НААН.
