На Закарпатті мають намір звести порт з мультимодальним терміналом

Зауважимо, “Мостиський сухий порт”, розташований неподалік від кордону з Польщею, розширив свої послуги на перевантаження мінеральних добрив. Наявні на терміналі 8 колій дозволяють одночасно приймати європейські вагони по колії 1435 мм та перевантажувати добрива у вагони колії 1520 мм або на вантажні автомобілі. Перевантажувальне обладнання підприємства дає змогу приймати, зберігати та відвантажувати мінеральні добрива в “біг-бегах” та в мішках на палетах, пише ЦТС.

Хоча послуга перевантаження добрив на кордоні не є новою, сам термінал виділяє одну дійсно унікальну і затребувану в наш час опцію, а саме наявність митної зони, яка дозволяє приймати і вивантажувати добрива на склад одразу після перетину кордону, — зазначили на терміналі.

Ця можливість надає змогу постійним клієнтам термінала економити в середньому від 100 тис. грн за день простою потяга в очікуванні розмитнення.

Хоча в цілому ситуація з розмитненням, яка була на початку року, покращилась, клієнти термінала продовжують користуватись такою перевагою і можливістю економити на логістиці, — зауважили у коментарі.

Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок, інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.

Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.

Нагадаємо, цього тижня запрацював новий механізм імпорту добрив, розроблений Міністерством аграрної політики, Державною митною службою та українськими правоохоронними органами, розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

В Україні перевіряють походження добрив з метою уникнення потрапляння поживних речовин виробництва рф та білорусі на український ринок. Щоб пришвидшити цей процес, було введено градацію добрив. Новий підхід до перевірки походження добрив працює перший тиждень й усі правоохоронні та митні органи зорієнтовані на нові правила.

Зараз забезпеченість сільгоспвиробників карбамідом для весняних польових робіт складає лише 65%, що є найнижчим показником серед азотних добрив. Трейдери та великі покупці активно шукають це добриво. Навіть при скороченні попиту, українські виробники азотних добрив вирощували селітру в грудні та січні. Виробництво селітри у листопаді становило менше 50 тис. т, у грудні зросло до 59 тис. т, а в січні може досягти 90 тис. т, враховуючи завантаження потужностей.

2024-й рік в Україні почався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили тільки 59 тис. т селітри. Фактично є дефіцит селітри, який викликаний низькою завантаженістю виробництва та вкрай слабкими обсягами імпорту.

У 2023 році Україна використала 4,35 мільйона тонн добрив. Незвичайно високий відсоток споживання азотних добрив в порівнянні з іншими видами склав безпрецедентні 3:1.

Анна Лиса