Китай зупиняє весь імпорт м’ясної продукції з Канади

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

• Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
• Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

• Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
• Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
• Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Про це повідомляє на своєму сайті УПОА.

Минулого тижня на конференції «Яблучний бізнес України-2019» експерти Української плодоовочевої асоціації представили Систему управління експортними продажами, покликану підвищити впізнаваність українських агровиробників та зміцнити їх позиції на світовому ринку.

Читайте: Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

Як відзначила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва, розроблена система «напряму зводить виробників плодоовочевої продукції з потенційними покупцями», що значно економить час працівників відділу продажів компаній.

За кілька днів роботи нового сервісу зафіксовано суттєве збільшення кількості членів Асоціації, а також домовленостей з трейдерами про додаткові для них послуги, котрі сприятимуть спрощенню експорту української плодоовочевої продукції.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, з часом сервіс може стати доступним не лише для членів УПОА, проте остаточне рішення щодо цього поки не прийнято.

Landlord раніше повідомляв про те, що із серпня 2019 року в Україні для всіх учасників агроринку почав працювати онлайн-сервіс Feodal.online, який надає інформацію про земельні ділянки та їх власників. З його допомогою аграрії зможуть, зокрема, захистити свій бізнес від рейдерської реєстрації прав на землю.

Про це повідомляє EastFruit.

Білоруську картоплю продають за ціною від 8 грн/кг, проте її якість не завжди влаштовує українського споживача.

Читайте: Картопля росте в мішках: унікальний досвід Фінляндії

Цього тижня вітчизняні виробники картоплі планують підняти ціни на свою продукцію з огляду на активні темпи збуту, хоча вже сьогодні ціни на картоплю в країні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у середині серпня минулого року.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі.

Про це повідомляє АПК-Информ.

На українському ринку насіння льону аналітики відзначають низку антирекордів:

• Урожай насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році скоротився до 23 тис. т і став найменшим показником за останні 10 років.
• Експорт насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році прогнозується на 47% менший, ніж у попередньому МР, – мінімальний за останні 5 років.
• У 2019 році посівні площі під льоном скоротилися до 17,7 тис. га, що стало мінімальним показником за останні 15 років.
• У 2019 році урожай льону прогнозується на рівні 18 тис. т, і в такому разі це буде найменший показник за останні 12 років.
• Внутрішнє споживання льону у 2019–2020 МР прогнозується на рівні 8 тис. т (що на 13% менше, ніж у попередньому МР).
• Експортний потенціал щодо льону у 2019–2020 МР оцінюють у 10 тис. т (що на 17% менше, ніж у попередньому МР).

Читайте: В Україні запрацював онлайн-сервіс для аудиту земельних ділянок

І в майбутньому сезоні, як відзначає аналітик Юлія Іваницька, надій на збільшення виробництва льону практично немає: навіть якщо і зросте урожайність, це зможе лише частково компенсувати втрати від значного зменшення посівних площ під цією культурою.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018-19 маркетинговому сезоні експорт українського льону впав до 10-річного мінімуму. Торік Україна експортувала всього 4,8 тис. тонн, тоді як 2017-го ця цифра становила 15,2 тис. т. Таку тенденцію пояснюють рекордно малими посівними площами.

Про успіхи українського равликівництва повідомляє УКАБ.

За весь 2018 рік український експорт равликів склав лише 90 тонн, тобто на 76,5 тонн менше, ніж за 5 місяців поточного року. Минулорічний показник був найгіршим за всі роки, нині ж дані свідчать, що експорт равликів відновлюється. Найбільше їх було реалізовано у 2016 році – 347,2 тонн.

Хто їсть українських равликів

За даними 5 місяців поточного року, про які повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, країни-споживачі розподілилися так:

• найбільше равликів українські виробники продали до Польщі – 44% обсягу експорту (у натуральному вимірі), на загальну суму в $133 тис.
• до Чехії продано 32% на суму $78 тис
• до Литви – 23%.

Читайте: Прибуток на равликах: як знайти нішу маленькому сільгоспкооперативу

У той же час, Україна як експортує, так і імпортує равликів. Імпорт за 5 місяців поточного року  склав 35,4 тонн, що є найбільшим показником за останні 13 років. Основними країнами постачальниками були Польща (55% поставок) і Литва  (45% всіх поставок).

Як повідомляв раніше Landlord, на Львівщині фермери вирощують по 40 т африканських равликів.