Комплекс з виробництва круп може приносити до 20% прибутку – дослідження

За 2023 рік українські фермери виростили на 11% зернових більше проти показників за 2022 рік. А це додаткові 6 млн тонн збіжжя, які потрібно перетворити на гроші. Про це свідчать дані експрес-аналізу LIGA.net.

Одначе, для цього необхідно розв’язати логістичну проблему та питання ціни. 80% власників та керівників аграрних підприємств вважають логістику ключовою проблемою поточного року. Окрім того, через зниження цін на світових ринках зернові – пшениця, кукурудза, ячмінь та овес – вже другий рік поспіль збиткові для фермерів, що їх вирощують.

Як зауважують аналітики, ці дві задачі вирішує перероблення зернових. Перероблення на продукти із доданою вартістю, тобто борошно, крупи, макарони та інше.

Ще один плюс – перероблення зернових зараз є глобальним трендом. На форумі “Розвиток попри війну: зерно і переробка” головний економіст інвестцентру FAO ООН Дмитро Приходько навів низку цифр. Так, зокрема з 2000 року світова торгівля борошном зросла у п’ять разів, а торгівля іншими продуктами перероблення зернових у 8,4 раза.

Зокрема комплекс з виробництва круп (круподерня), потужністю до 20 тонн зерна на добу, коштує $70 тис. Для прикладу використані параметри круподерні, пристосованої для перероблювання гороху. Показники перероблення пшениці або вівса корегуються відповідно до вартості сировини.

1 950  грн з тонни переробленого гороху становить прибуток круподерні, що переробляє 20 тонн сировини на добу.

20% рентабельність перероблення гороху на крупу. Це за умови, що гуртові ціни за тонну горохової крупи становлять 14 000 грн, а кормових відходів 2 000 грн за тонну.

Перспективи розвитку: розширення асортименту для перероблювання різних зернових дозволить диверсифікувати збут. Як із борошном, додаткові доходи забезпечують лінії фасування.

Висновки: рентабельність виробництва круп дозволяє достатньо впевнено дивитися в майбутнє, зважаючи на світові тренди. 20% прибутку від круподерки робить привабливими інвестиції в таке виробництво. Особливо якщо ці кошти залучені через державну програму кредитування 5-7-9.

Довідка. Під час підготовки матеіралу проведені інтерв’ю та використані матеріали компаній “Старт Ап” (Харків), “Оліс” (Одеса), BID (Дніпро), Buhler, Barva invest, спілки “Борошномели України” та конференції “Розвиток попри війну: зерно і переробка”.

Нагадаємо, з 2000 року світова торгівля борошном зросла у п’ять разів, а торгівля іншими продуктами перероблення зернових у 8,4 раза.

Улистопаді 2023/24 маркетингового року (за даними станом на 29 листопада 2023 року) обсяг експорту борошна з України склав 6,3 тис. тонн, що виявилося на 2,6 раза менше, ніж у той самий період минулого сезону 2022/23.

За 2022/2023 маркетинговий рік українські виробники борошна збільшили експорт продукції на 20,1% або до 149,7 тис. тонн, що вище аніж показник довоєнного 2020/2021 МР (124,6 тис. тонн).

Прорвавши російську морську блокаду пробним торговим рейсом, Україна запустила на повну силу новий коридор для постачання зерна та інших товарів через турецькі протоки на світовий ринок.

22 вересня повідомив віцепрем’єр із відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що друге судно Aroyat (прапор Палау) з 17,6 тис. тонн української пшениці для Єгипту вийшло з порту “Чорноморськ” і рухається в напрямку Босфору.

У Бурштині на Прикарпатті планують побудувати завод з переробки кукурудзи на крохмаль. Для будівництва ТОВ “Екоінвест Прикарпаття” взяло в оренду земельну ділянку у 12 га.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати